Україні вчергове вдалося досягти домовленостей з Міжнародним валютним фондом. Ідеться вже про третій перегляд програми фінансування. Це означає, що Україна отримала новий транш – 880 млн доларів. "Кошти допоможуть покрити пріоритетні бюджетні видатки та підтримувати макрофінансову стабільність", – повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Вдало складається і співпраця України з Європейським Союзом у рамках програми Ukraine Facility: вона розрахована на 4 роки, загалом для нашої держави планують виділити 50 млрд євро. При чому перший транш Україна вже отримала у березні – він становив 4,5 млрд євро. Ще 1,5 млрд євро перерахують у квітні.

Водночас Кабінет міністрів уже передав до Єврокомісії спеціальний документ – "План України" (фактично це перелік реформ). Це одна з умов продовження стабільної фінансової підтримки з боку Європейського Союзу. Документ об’ємний – 380 сторінок.

Поєднала в собі всі зобов’язання України на цей рік "Матриця реформ". Документ уряд також уже оприлюднив. У ньому близько 230 пунктів, які Україна пообіцяла втілити в процесі співпраці із закордонними партнерами (Євросоюзом, США, МВФ, Світовим банком та іншими), а ще –реформи, які варто здійснити для вступу України до ЄС. Фактично половина зобов’язань дублюються, саме тому важливим завданням було їх структурувати. І уряду це вдалося.

Як Україна виконує зобов’язання перед закордонними партнерами, чи є затримки в реалізації "маяків" і скільки коштів не вистачає країні на 2024 рік? Усі ці аспекти дослідили фахівці RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine). Це консорціум чотирьох українських організацій: DiXi Group, Інституту аналітики та адвокації, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Центру економічної стратегії. Експерти презентували вже третій аналітичний звіт. Публікації підготували за підтримки Open Society Foundations та Міжнародного фонду "Відродження".

 

Скільки коштів не вистачає Україні?

 

В умовах війни державний бюджет України є дефіцитним, саме тому потреба у фінансуванні з-за кордону є критично важливою. У 2024 році загалом Кабінет міністрів розраховує отримати 37,2 млрд доларів. Ці кошті Україні мали б перерахувати донори.

Найпроблемнішою є ситуація із США. Через внутрішні політичні баталії голосування за допомогу для України поки що залишається під питанням. З іншими партнерами ситуація набагато краща. Але надходження коштів від них має чіткі умови: виконання зобов’язань, які Україна взяла на себе.

Отже, фінансові очікування України цього року є такими:

• ЄС – 16 млрд євро;
• США – 8 млрд доларів;
• МВФ – 5,4 млрд доларів;
• Світовий банк – щонайменше 1,5 млрд доларів.

Допомогу для України у 2024 році Міжнародний валютний фонд розділив на 4 транші. Щоб кошти перераховували вчасно, уряд повинен виконувати зобов'язання, які прописані в меморандумах. Що ж до фінансової підтримки від ЄС, то тут ситуація також є схожою. У разі виконання зобов’язань Україна отримає 11,5 млрд євро. Ще 3,5 млрд євро – без жодних умов.

Від Світового банку Україна отримала не так і багато "маяків": Верховній Раді варто було ухвалити три важливих закони, що депутати і зробили. Два документ президент підписав, а от ще один Володимир Зеленський досі не затвердив. Ідеться про законопроєкт, який стосується діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків.

"Величезні обсяги фінансової підтримки, які потрібні Україні для того, щоб боротися і вистояти у цій війні. Як Україні отримати той обсяг коштів, які нам необхідні з точки зору фінансування бюджету? Більша частина коштів залежить напряму від того, як ми виконуватимемо те, що ми пообіцяли нашим партнерам. І в першу чергу – самим собі", – зазначив економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.

 

Допомога від ЄС: умови, механізми та зміни

 

Не без труднощів та спроб гальмування з боку Угорщини, але Європейський Союз зумів затвердити комплексну програму фінансової допомоги Україні. Називається вона Ukraine Facility. ЄС готовий надати Україні загалом 50 млрд євро упродовж 4 років. Грошова підтримка складається із трьох елементів.

"Це бюджетна підтримка, інвестиційна складова, кошти для субсидування відсоткових ставок та технічна допомога. Передбачається, що останній платіж нададуть у 2028 році. За умовами виконання індикаторів за підсумками VI кварталу 2027 року. Європейська комісія виділила перші 4,5 млрд євро. Завдяки цьому ЄС надає нам допомогу, яка зараз вкрай необхідна. Ще 1,5 млрд євро Україна отримає у квітні. Але за умови виконання низки умов. І після надходження "Плану України", – зазначила генеральна менеджерка зі сталого розвитку DiXi Group Вікторія Коваленко.

Загалом фінансова допомога від ЄС розподілятиметься так:

– бюджетна підтримка – 38,27 млрд євро;
– інвестиційна складова – 6,97 млрд євро;
– технічна допомога та кошти на покриття кредитів – 4,76 млрд євро.

18 березня Кабінет міністрів затвердив "План України". Створення такого документу було однією з умов роботи програми Ukraine Facility. Він охоплює 16 сфер політик та 69 напрямів реформ. Документ є своєрідним планом економічного розвитку та реформ країни на чотири роки і складається з індикаторів (умов). Причому до виконання кожного із них прив’язана конкретна сума фінансової допомоги. Затримка виконання зобов'язань означає, що гроші не перераховуватимуть. Утім, Україна матиме не більше року, аби виправити ситуацію. Якщо це вдасться, тоді перерахунок фінансів таки відбудеться. Щоквартально Європейська комісія оцінюватиме виконання українським урядом свої зобов’язань.

"У цьому плані є багато розділів, за якими уряд разом з експертами розробляв певний перелік реформ. У цей перелік за кожним розділом входять різні показники, які і формують ці 150 індикаторів, за виконання яких Україна потім перед Європейською комісією має звітувати. І це в абсолютно буквальному сенсі. У бюджеті на 2024, 2025 та 2026 роки використано, скажімо, 800 млн євро на підтримку малого та середнього бізнесу. І це підтверджено звітом Державного казначейства. Це один із прикладів індикаторів. Іншими прикладами можуть бути: розробка та ухвалення законодавчих актів", – пояснила заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Водночас у Кабміні наголосили: "План України" не є всеосяжним щодо політики держави в усіх галузях. 20 березня Україна офіційно передала документ до Європейської комісії. Тепер слово за усіма членами ЄС: держави ще мають погодити перелік пропозицій від України. І лише після цього механізм підтримки Ukraine Facility повноцінно запрацює.

"Чим це план відрізняється від інших? Мабуть, тим, що за цей рік його не можна буде змінити. Те, що там вказано на цей рік, треба буде виконати 100%. Це неможлива задача за своєю природою, якщо подивитися, як у нас історично відбувалося виконання будь-яких подібних планів та проєктів. Ніколи такого не було, щоб ми виконували все – постійно щось відтерміновувалося. У тому, як працює ця програма, такої можливості немає. Я б сказав, що у деяких моментах ця програма складніша, ніж все решта. Тому нам потрібно буде зробити щось, що ми раніше не робили: виконати все і не відтерміновувати нічого. Тому що кожна реформа коштуватиме мільйонів 400 на цей рік", – вважає заступник міністра економіки України Олексій Соболев.

Ніколи такого не було, щоб ми виконували все – постійно щось відтерміновувалося. У тому, як працює ця програма, такої можливості немає

Щодо аудиту коштів, то він відбувається на кількох рівнях. Первинний здійснюватиме Міністерство фінансів: переважно це стосується саме впровадження реформ. У інвестиційній політиці за використанням грошей має наглядати Державна аудиторська служба. Також Європейська комісія створить окрему аудиторську раду. Окрім "Плану України", який ще чекає на остаточне затвердження з боку ЄС, уряд паралельно виконує інші зобов’язання. Загалом їх п’ять.

"Три з них уже виконані: проведено конкурс до Вищої ради правосуддя, затверджено план заходів з боротьби з відмиванням грошей та ухвалено Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Залишаються невиконаними зобов'язання щодо затвердження порядку використання бюджетних коштів щодо підтримки індустріальних парків на деокупованих територіях та щодо протоколів інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав та майна", – додала Вікторія Коваленко.

Час нас виконання цих двох умов Україна ще має. Це варто зробити до кінця квітня. Дотримання урядом своїх зобов’язань автоматично гарантуватиме вчасність перерахунку фінансової допомоги від Євросоюзу.

 

Співпраця з МВФ: чи отримає Україна кошти?

 

Наприкінці лютого Україна і МВФ (на рівні персоналу – staff-level agreement) домовилися про третій перегляд програми фінансування. А вже нещодавно таке рішення схвалила Рада директорів організації. Отже, МВФ визнав, що наша держава виконує зобов’язання. Тож Україні вдалося отримати черговий транш – 880 млн доларів. Але на тому робота не завершується: є ще низка умов, уряд розраховує на продовження фінансової допомоги з боку МВФ.

"З початку року і до кінця лютого ми мали виконати лише один маяк, з яким ми успішно впоралися. Розробили та запропонували заходи для збільшення надходжень до бюджету на 0,5% ВВП, або на 44,2 млрд грн. Щодо майбутнього, то у нас є два маяки, які треба виконати до кінця березня. Один із них стосується програми "5-7-9". Маємо підготувати концептуальну записку для більшої підтримки малих та середніх підприємств. І ще один маяк – це оптимізація роботи Вищого антикорупційного суду. З жовтня 2023 року відповідний законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді", – розповів аналітик Інституту аналітики та адвокації В’ячеслав Курило.

Експерт додав: такий важливий для співпраці з МВФ документ поки що ніяк не дійде до зали голосувань парламенту. Законопроєкт досі розглядає профільний комітет. І поки невідомо, чи вдасться депутатам ухвалити його вчасно. Наступний перегляд програми вже запланували на червень. Саме тоді Україні має прозвітувати про зобов'язання, які варто було виконати до кінця березня. А МВФ, відповідно, надасть свою оцінку.

Важливий для співпраці з МВФ документ поки що ніяк не дійде до зали голосувань парламенту. Законопроєкт досі на розгляді профільного комітету

Проблемною у співпраці з фондом видається ситуація з перезавантаженням роботи Бюро економічної безпеки. Відповідний законопроєкт Верховна Рада має ухвалити до кінця червня. При чому це одна з умов співпраці як з МВФ, так і з Європейським Союзом у межах програми Ukraine Facility.

Роботу Парламент розпочав, але не вельми вдало. 23 лютого депутати провалили голосування за урядовий законопроєкт, який зазнав суттєвої критики з боку громадянського та експертного середовища, а також – бізнесу. Зокрема, у Європейській Бізнес Асоціації наполягають: процес переатестації старих співробітників відомства має бути чітко регламентованим, аби недоброчесні кадри не зуміли продовжити роботу. До Верховної Ради внесли й альтернативні документи. Але поки що невідомо, коли депутати візьмуться бодай за якийсь із цих законопроєктів.

 

Середньострокове бюджетне планування: чому це важливо

 

Запровадження механізму середньострокового бюджетного планування є однією з умов чи не всіх міжнародних донорів, які готові допомагати Україні фінансами. Отже, наша країна має стати передбачуванішою для партнерів. Але середньострокове бюджетне планування вигідне насамперед самій Україні. Державна політика за його навності стає більш прогнозованою, фіскальна дисципліна покращується, баланс між видатковими потребами стає значно ліпшим. Зрештою державі легше моніторити власні ж зобов’язання і, відповідно, їх виконання.

"Однорічне бюджетне планування не дозволяє реалізовувати якісь стратегічні речі, інвестиційні програми та інше. Середньострокове бюджетне планування збільшує передбачуваність державної політики. Тобто ми обіцяємо принаймні на середньострокову перспективу, що ми будемо робити, маю на увазі уряд. Також це процес узгодженості стратегічного та бюджетного планування. Тобто у нас є стратегія, у нас є гроші під неї, ми її упроваджуємо. В Україні дуже багато законів, які передбачають кошти на фінансування всього і вся. 5% на науку, 10% на освіту, щось ще кудись. Ми все це не фінансуємо, тому що у нас таких коштів немає. Тобто тут немає узгодженості", – вважає старша експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

Однорічне бюджетне планування не дозволяє реалізовувати стратегічні плани, інвестиційні програми та інше. Середньострокове бюджетне планування збільшує передбачуваність державної політики

У програмах співпраці з МВФ пункт про запровадження середньострокового бюджетного планування фактично згадується ще з 2014 року. Україна поки що затвердила лише одну бюджетну декларацію. Сталося це у 2021 році. Документ охопив період 2022-2024 рр. Таким чином, процес впровадження новації вже розпочався, але уряд досі має чимало завдань, які варто виконати впродовж цього року. Зокрема, затвердити вже нову бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. У цьому процесі беруть участь головні розпорядники державних фінансів.

Важливим є ще один момент: бюджетна декларація на наступні три роки має узгоджуватися з іншими стратегічними документами. Як-от програма співпраці з МВФ, документи, які стосуються програм ЄС Ukraine Facility. А також – з "Матрицею реформ", яку Кабінет міністрів теж уже оприлюднив.

"Які у нас задачі? Фактично усі документи, під якими Україна або підписалася, або веде переговори, – вони систематизовані. Тобто основне завдання тут – це створення певного аналітичного пулу передусім для уряду, для громадянського суспільства, для парламенту, для наших партнерів. Для того щоб аналізувати, яким чином Україна виконує ці рекомендації і які у нас можуть виникати проблеми. Тому що ми зацікавлені, щоб усі ці реформи були виконані, а їх дуже багато, але вони для нас всі критичні. Або з точки зору європейської інтеграції, або з точки зору фінансових вимог", – пояснила виконавча директорка Офісу реформ Кабінету міністрів України Тетяна Ковтун.

Фактично цей стратегічний документ є найвичерпнішим переліком реформ, які Україна зобов’язалася впровадити. До "Матриці реформ" увійшли, зокрема, заходи з набуття членства у ЄС, умови отримання фінансової допомоги від Світового банку і вже згадані меморандум з МВФ та програма Ukraine Facility.

Отже, узагальнений документ містить близько 230 умов від партнерів України на 2024 рік. Що цікаво – фактично 45% з них дублюються. Саме тому завдяки "Матриці реформ" уряду вдалося структурувати власні зобов’язання, що, безумовно, допоможе полегшити їх виконання. Цілковите втілення "Матриці реформ" вимагає прискіпливої роботи не лише уряду, а й Верховної Ради, оскільки передбачає затвердження півсотні нових законів.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"