Абетка енергетики: Газпром
ПАТ «Газпром» – головний командний пункт, мозковий центр і основа енергетичної могутності Мордору (закреслено) Російської Федерації. Синонім російської економічної агресії та претензій на глобальне енергетичне домінування.
«Газпром» - російська газовидобувна державна монополія, найбільша корпорація Росії. Заснована у серпні 1990 року постановою Ради Міністрів СРСР шляхом реорганізації Міністерства газової промисловості. На сьогодні виробляє більше 8% російського ВВП і є одним з найбільших у світі виробників природного газу. Компанії належить найбільша у світі газотранспортна система протяжністю 172,1 тис. км. Її незмінним головою правління з 2001 року є герой українського «енергетичного» гумору Олексій Міллер. На сьогодні «Газпром» постачає газ у понад 30 країн світу та є одним з найбільших постачальників ЄС.
Враховуючи імперські комплекси російських еліт, від часу розвалу СРСР «Газпром» стрімко перетворився на «державу в державі» (з де-факто прямим підпорядкуванням президенту), а також на надпотужний інструмент задоволення російських геополітичних амбіцій. Росія уміло використовує «Газпром» для політичного впливу на залежні від поставок російського газу країни. Ціни на сировину компанія зазвичай формує непрозоро і необґрунтовано, залежно від ступеня політичної лояльності тієї або іншої країни. Довгий час елементом стратегії «Газпрому» було і скуповування ГТС сусідніх країн, як-от Білорусі, Вірменії чи Киргизстану, які опинилися у повній енергетичній залежності від Москви.
Усі «переваги» роботи з «Газпромом» сповна відчула на собі й Україна. Це і дві «газові війни» у 2000-х рр., і нав’язана Кремлем кабальна газова угода 2009 року, що обернулася втратою Криму, і багатолітні спроби «віджати» українську ГТС. На сьогодні російська стратегія енергетичного «удушення» України включає у себе передусім будівництво обхідних газопроводів – першого і другого Північних, а також Турецького потоків.
З 2015 року Україна імпортувала 0 млрд м3 газу з Росії, а перемога у Стокгольмському арбітражі поставила крапку в історії контракту 2009 року з «Газпромом». Тим не менш, наш головний бій за енергетичну свободу ще попереду. Мордор не спить!
