Абетка енергетики: Північний потік-2
Північний потік-2 — «Зірка Смерті» у всесвіті російської енергетики, одна з найбільших енергетичних загроз для України та Європи і водночас — один з головних каменів спотикання у глобальній дискусії між країнами Заходу.
Північний потік-2 — це проєкт магістрального газопроводу між Росією та Німеччиною довжиною у 1200 км (або 2400 км по двох нитках), що пролягає дном Балтійського моря та наразі перебуває на завершальному етапі спорудження. Точкою входу газопроводу є російський порт Усть-Луга на березі Фінської затоки, а планованою точкою виходу — німецьке місто Грайфсвальд у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія. Будівництво Північного потоку-2 розпочалось у 2016 році, а завершення очікується наприкінці цього року.
Російська сторона від початку позиціонувала цей проєкт як посилення спроможності збудованого раніше газопроводу Північний потік і обґрунтовує таку необхідність «збільшенням поставок газу до ЄС». Водночас, численні розрахунки фахівців вказують на те, що реальної необхідності збільшувати експорт газу до Європи у Росії наразі немає, адже вона і так постачає вдосталь газу транзитом через Україну. Однак усе встає на свої місця, якщо врахувати, що енергетика для Росії є продовженням її зовнішньої політики, а наша ГТС і непоступливість України у переговорах по газу — перешкодою на шляху до тотальної енергетичної гегемонії у Європі.
Для України запуск Північного потоку-2 означає різке скорочення або припинення транзиту російського газу, а також втрату можливості відбирати газ для власних потреб у режимі «віртуального реверсу». І поки наша країна привертала увагу Заходу до тих загроз і ризиків, які несе російський проєкт, Північний потік-2 перетворився на справжню точку зіткнення геополітичних інтересів. США, Великобританія та їхні союзники у Європі, передусім східноєвропейські країни ЄС, які усі разом не бажають посилення Росії, виступили на боці України проти нового газопроводу. Натомість ключовий партнер «Газпрому», Німеччина, підтримує цей проєкт, адже бачить у ньому можливість стати європейським газовим хабом і зміцнити своє економічне лідерство.
Наразі росіяни знайшли ті чи інші «аргументи» для усіх країн, через води яких пролягає Північний потік-2. Останньою перепоною лишається маленька непоступлива Данія. І поки територія вільного світу невпинно скорочується, Україні лишається шукати шляхів енергетичного виживання у новій реальності.
