Кліматологи відзначають, що за останні шість десятиліть середньорічна температура в Центральній Європі підвищилася на 2°С. Тож комплексний підхід до пом'якшення наслідків і адаптації до зміни клімату та доступ до стійкої, надійної енергії нині є завданням не близького майбутнього, а вимогою для вирішення сьогоднішніх проблем.

Рішеннями та інструментами, якими користуються європейські та українські громади, обмінялись експерти та представники органів місцевого самоврядування під час стажування, організованого чеським Фондом Партнерство у квітні цього року.  

Як міська влада та громадянські спільноти Чеської Республіки розробляють та втілюють заходи з пом'якшення та адаптації, де знайти фінансування та які проєкти зараз реалізуються в найбільш активних громадах України, розбиралась "Українська енергетика"

 

Брненська громада системно розробляє кліматичну політику міста

 

Знайомство зі сталими підходами до пом'якшення наслідків та адаптації до кліматичних змін розпочинається вже з офісу Фонду екологічного партнерства (Фонд Партнерство). Простір, який 30 років тому команда активних громадян створила на занедбаній території майже в центрі Брно, зараз є місцем для відпочинку, освіти та розваг. Сама будівля є пасивним будинком, який обладнаний сонячною станцією, "зеленим" дахом та тепловими насосами, а прилегла територія Відкритого саду є наочним прикладом, як можна організувати дружнє до довкілля середовище у великому місті.  

Другий рік фонд організовує стажування для представників міських адміністрацій, експертів, громадських організацій та медіа за програмою "Партнерство для сталого відновлення України". До 2025 року планується створити мережу щонайменше з 200 місцевих лідерів, які зможуть впливати на трансформацію селищ та міст, впроваджуючи найкращій європейський досвід.

Фонд допомагає знайти партнерські організації, розробити проєкти та отримати грантову підтримку для їх реалізації в українських громадах. 

 

Архітектор "Партнерства" не переробляє простір, а використовує рельєф місцевості та природні особливості території. Фото автора

Одним з важливих напрямів роботи фонду є програми адаптації до зміни клімату. Його керівник Мартін Андер очолює команду фахівців, які готують плани адаптації для міст та муніципалітетів. Нині такі плани вже є актуальним завданням для європейських країн, бо мешканці дедалі частіше стикаються з явищами, які раніше були не характерні для їх регіонів.   

Серед основних проявів зміни клімату в Центральній Європі Мартін Андер називає підвищення середньорічної температури та збільшення кількості днів з екстремальними температурами. Також відбувається зміна розподілу опадів, як-от подовження бездощових періодів або почастішання дощів, а також збільшення частоти й інтенсивності екстремальних гідрометеорологічних явищ, таких як хмарність, сильний вітер та град.

Зокрема, аналізуючи температурні дані щодо Брно з 1961 по 2020 рік, експерт відзначає чітку тенденцію збільшення кількості спекотних днів у місті та зменшення морозних, що демонструє кліматичні зміни на прикладі конкретного міста.

  

Аналіз даних дає розуміння основних температурних трендів. Джерело: Adapterra

На інтенсивність наслідків кліматичних змін впливає кілька факторів, які можуть їх поглиблювати або пом'якшувати, зазначає Мартін Андер.

До таких факторів експерт відносить:

• управління водними ресурсами, особливо опадами;

• кількість вимощених поверхонь;

• стан та експлуатацію будівель, особливо їх опалення, охолодження, водопостачання;

• стан зеленої інфраструктури, а саме кількість і життєздатність рослинності;

• стан навколишнього ландшафту, тобто кількість площ, вкритих рослинністю.

Отже, враховуючи ці чинники, можливо проаналізувати "слабкі місця" в громадах та усунути чи пом’якшити проблеми, впроваджуючи проєкти з адаптації до кліматичних змін.

Серед прикладів успішних проєктів фахівці наводять прості практичні рішення. Скажімо, зменшити навантаження на зливову каналізацію вдалося завдяки відводу частини потоку на імпровізовані клумби.

Практичне рішення з управління опадами. Джерело: Adapterra 

Щодо підходів до сталої експлуатації будівель – вдалося знизити навантаження на систему опалення та охолодження освітнього закладу завдяки використанню панелей з деревини для фасаду будівлі. Таке рішення та обладнання зелених зон також зменшили теплове перегрівання простору біля школи.

Рішення щодо зменшення витрат на опалення/кондиціонування будівлі та теплового перегрівання простору. Джерело: Adapterra 

Важливу роль у залученні місцевої влади до подолання кліматичних викликів у громадах відіграють освітні програми для органів місцевого самоврядування. У Чехії діють дві акредитовані урядові програми: "Державне управління у сфері міської адаптації до зміни клімату" та "Адаптація до змін клімату для міст і муніципалітетів". 

Програму "Освітній курс для муніципальних службовців" пропонує і платформа Adapterra від Фонду Партнерство. Практичні тематичні інформаційні листи надають поради щодо клімату в різних життєвих ситуаціях та відповідають на питання: як подолати спеку, як охолодити перегріті міста та зберегти воду, як доглядати за деревами та будувати будинки, які не будуть перегріватися влітку.

"Партнерство" проводить конференції та щорічний конкурс на найкращі заходи з адаптації до зміни клімату в Чехії та Австрії, в якому беруть участь і проєкти із сусідніх країн ЄС.

 

Робота з адаптації значною мірою залежить від забезпечення взаємодії з громадськістю та її залучення до створення документів розвитку муніципалітету.

Міста можуть скористатися допомогою програм Adapterra для створення стратегій і концепцій адаптації та розроблення Плану дій зі сталого розвитку енергії та клімату (ПДСЕРК).  Місто Брно є підписантом міжнародного пакту Угода мерів, зараз команда фахівців працює над кліматичним планом для міста, що зробить його найбільшим чеським містом, яке розробило ПДСЕРК.

 

Підписанти Угоди мерів користуються інструментами та спільним досвідом адаптації

 

Тисячі європейських міст – підписантів Угоди мерів зобов'язалися вжити заходів для досягнення мети щодо скорочення викидів парникових газів щонайменше на 35% до 2030 року та адаптації до наслідків зміни клімату. Брно з власної ініціативи підвищило цей показник до 40%, спираючись, зокрема, на прогнозовані результати від проєктів з адаптації до змін клімату.

Технічні знання щодо адаптації до зміни клімату міста, що підписали Угоду мерів, можуть отримати на платформі ЄС Climate-ADAPT, де представлено інструменти для фахівців міст та багато інформації, яка доступна й громадам з України. 

Утім, за оцінками експертів, наразі українські  міста – підписанти Угоди мерів реалізують більше енергетичних проєктів, ніж проєктів з адаптації, бо на кліматичних проблемах почали фокусуватися лише нещодавно – в рамках дій щодо скорочення викидів. 

Нині розробникам ПДСЕРК доступі понад 2 тисячі довідкових матеріалів, адаптаційні інформаційні бюлетені з профілями міст.

Водночас Угода мерів – міжнародна спільнота органів місцевого самоврядування – пропонує громадам скористатись інтегрованим алгоритмом дій з адаптації до кліматичних змін, розробленим для міст.  

Представлений Інструмент Urban Adaptation Support Tool  складається з шести етапів. Спочатку необхідно провести підготовчі роботи, вивчити вихідні позиції та зібрати дані, на основі яких буде здійснюватися наступний етап оцінки ризиків і вразливості. Далі, спираючись на результати оцінки, спеціалісти проводять ідентифікацію та вибір адаптаційних заходів, які допомагають втілювати кліматичні проєкти. Після цього громади мають впровадити адаптаційні заходи та організувати подальший моніторинг з оцінкою дієвості впроваджених проєктів.

 Етапи впровадження заходів, запропоновані Urban Adaptation Support Tool. Джерело: Сlimate-adapt.

 

Українські громади наразі лише починають розроблення заходів з адаптації

 

За підсумками опитування, проведеного у 2022 році фахівцями Асоціації енергоефективних міст України, серед актуальних для громад кліматичних загроз, найчастіше респонденти відзначали посухи та нестачу води, сильні опади, екстремальну спеку, буревії та повені, що спричиняють затоплення поверхневими водами, розливи рік, затоплення прибережної смуги.

Серед найбільш активних міст, що є піонерами впровадження адаптаційних проєктів, можна назвати Рівне, Львів, Вінницю. Фінансування таких напрямів зазвичай відбувається коштом грантових програм та місцевих ресурсів. 

Зараз в Україні стала доступною європейська програма Live, яка великою мірою спрямована саме на реалізацію заходів з адаптації. Поки що це фінансування невеликих інфраструктурних проєктів, у межах кількох мільйонів євро, зазначає Ольга Лящук, координаторка проєктів ГО "Екоклуб". При цьому вона нагадує, що наявність у міста розробленого ПДСЕРК відкриває дорогу до фінансування з європейських фондів. 

"Якщо є більш масштабні проєкти, що потребують значних інвестицій, на певні напрями всередині програми Live прямо вимагається, щоби місто мало План дій сталого енергетичного розвитку з кліматичною складовою. І це теж є додатковим аргументом, чому ПДСЕРК потрібен громадам", – мотивує фахівчиня.

Щодо житлового сектору великою проблемою для майже всіх українських громад є відсутність зливової каналізації, розрахованої на інтенсивні зливові дощі, констатує Ольга Лящук.

"Під час сильних дощів затоплюються перехрестя, переходи, наразі додались і укриття, бо в містах недостатньо розвинена мережа зливової каналізації, куди має стікати вода, або її взагалі немає. Розв’язати ці питання можна побудовою нової зливової каналізації, але це дуже дорого і доступно не для всіх громад. Але існують невеликі прості заходи, які локально можуть допомогти, – пояснює експертка. – Наприклад, створення дощових канав з облаштуванням невеликого рівчака з дренажною системою з піску та щебеню, де насаджуються певні сорти рослин, які здатні швидко вбирати та утримувати вологу".

Такі прості рішення вже працюють у Рівному.  Завдяки ініціативі ГО "Сад історій" були створені такі дощові садки. Подібні рішення і називаються природоорієнтованими. 

Наприклад, з погляду адаптації до зміни клімату плитка чи спеціальна відсипка доріжок природними матеріалами має більше переваг перед асфальтуванням, оскільки через плитку вода, яка накопичується після дощу, може просочуватися в землю. Тому варто робити так звану розгерметизацію простору, щоб через нові покриття вода могла вільно фільтруватися. Таку практику зараз впроваджує Львів за ініціативи міської влади.

Важливе значення має облаштування зелених островів, що запобігає тепловому перегріванню громадських просторів у спекотні дні.

Архітектор Львова презентує зелений острів з облаштованим фонтаном, який  формує мікроклімат у спекотні дні квітня на одній з площ міста. Фото автора

Якщо згадані рішення поєднати, то впроваджені заходи будуть ефективними. До того ж вони не потребують великого фінансування, бо громада може робити їх самостійно, просто змінивши традиційні підходи. Наприклад, замість ямкового ремонту тротуарів, хідників покласти тактильну  плитку, а паралельно з цим вирішувати питання інклюзивності, зазначає експертка "Екоклубу".

Учасниці стажування у Фонді Партнерство з Миколаєва та Кривого Рогу розповіли "Українській енергетиці" про завдання, які зараз потребують вирішення в їхніх громадах. 

В умовах зміни клімату протягом тривалого часу середньорічна температура в місті підвищилася в середньому на 1°С, зазначає Алла Луцька, керівниця департаменту енергетики Миколаївської міської ради.

"У результаті змін ми відзначаємо збільшення періоду без опадів та зростання кількості літніх днів з екстремально високими температурами (+35°С). Тобто в регіоні поступово формується кліматичний пояс напівпустелі", – зазначає фахівчиня і акцентує на важливості для міста проєктів з адаптації.

Вона уточнила, що стосовно Миколаївської області вже є дослідження, яке провели фахівці Одеського гідрометеорологічного інституту. Зараз на його основі науковці розробляють стратегію екологічного розвитку в умовах зміни клімату.

Щодо перспективних проєктів, то представницю міської ради цікавить використання ресурсу й потенціалу двох річок, на яких стоїть Миколаїв. Тож у співпраці з Фондом Партнерство вона шукає можливості для реалізації такого напряму. Важливими для розвитку відновлюваної економіки в енергетичному департаменті також вважають майбутні проєкти з виробництва "зеленого" водню. 

Значну роль заходів з пом’якшення наслідків та адаптації до кліматичних змін відмічає Анна Амбросова, фахівчиня з промислової екології, мешканка Кривого Рогу. Місто має велику кількість промислових об’єктів, тому на кліматичні зміни накладається й техногенний аспект, бо вся місцевість потерпає від викидів парникових газів та теплових впливів. Додатковим джерелом перегрівання є численні відвали та хвостосховища відходів виробництва видобутку руди та металургії.

Громадська спілка "Досить труїти Кривий Ріг" провела власне дослідження у вересні, коли основна природна спека вже спала. Активісти виміряли температуру повітря біля самого відвалу, на відстанях кількох десятків метрів та близько кілометра. Прилади між крайніми точками показали істотну різницю температури повітря – 8°С.

Вдень сонце інтенсивно нагріває каміння, а вночі воно віддає це тепло. Тобто розпечені поверхні впливають на мікроклімат поблизу. Люди, які десятиліттями живуть у цій місцевості, скаржаться, що з кожним роком дедалі гірше росте городина, засихають дерева, з хвостосховищ летить пилюка, забруднюючи повітря та збіднюючи ґрунти, поділилась експертка.

"Такі проблеми потребують негайних рішень з рекультивації, необхідно використовувати озеленення поверхні. Треба купити поживну ґрунтову суміш, нанести на каміння й зверху посіяти насіння трав'янистих рослин. Таким чином ці перепади температур нівелюються", – зазначила Анна Амбросова.

Але для цього потрібно зробити комплексне дослідження впливу промислових об'єктів на мікроклімат прилеглих до них територій. Такі дослідження на науковому рівні поки що ніхто не проводив, відзначила фахівчиня. Утім, громадська організація не ігнорує ці виклики та працює над розв’язанням проблеми, комунікуючи з місцевою владою та підприємствами. 

Як наголошують представники європейських та українських громад, для вирішення кліматичних проблем необхідне справжнє партнерство між урядами, органами місцевого самоврядування, бізнес-сектором, професійними інституціями та громадськістю. Тільки на основі такої синергії та ініціативності громадян на рівні населених пунктів та міст Україна зможе виконати завдання побудови сталих громад.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"