Banner map ukr

Акцизний податок на ВДЕ – поповнить чи зменшить держбюджет?

18 липня 2021

Як введення акцизу на енергію з ВДЕ вплине на економіку галузі та плани інвесторів

Депутати ВРУ попередньо схвалили законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Документ містить ряд змін в частині ставок оподаткування, екоподатку й рентної плати та, зокрема, передбачає виключення електроенергії з ВДЕ з групи товарів, на які не поширюється акциз, що призведе до введення податку на рівні 3,2%. Це, за словами фахівців, по суті знижує пільговий «зелений» тариф для виробників відновлюваної електроенергії.

Користь чи проблеми причинить економіці України акцизний податок на електроенергію з ВДЕ – про це запитала «Українська енергетика» у представників влади, експертів та інвесторів.

З прийняттям Закону України №810-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» відбулося ретроспективне зниження «зеленого» тарифу.

Закон ухвалили у липні 2020 року після довгих обговорень умов між урядом та представниками двох асоціацій відновлюваної енергетики. Результатом консенсусу став Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики в Україні (Меморандум), положення якого згодом закріпили у Законі 810-ІХ та постановах НКРЕКП.

Рік тому у коментарі «Українській енергетиці» Олександра Гуменюк, директорка  ЄУВА, яка брала  участь у розробці Меморандуму, розказала, що документ був продуктом довгих переговорів і пошуків компромісу.

Для виробників «зеленої» енергії були призначені понижуючі коефіцієнти на «зелений» тариф в залежності від виду генерації, строку введення та потужностей установок без продовження договору купівлі-продажу електроенергії та визначено розмір відповідальності за небаланси. 

Уряд, зі своєї сторони, взяв зобов’язання прийняти відповідні законодавчі зміни до 1 серпня 2020 року, включити положення про стабілізацію у Договір купівлі-продажу електричної енергії, щоквартально погашати заборгованість перед ВДЕ-генерацією за «зеленим» тарифом до 31 грудня 2021 року та запровадити проведення аукціонів для проєктів відновлюваної енергетики до кінця 2020 року.

Але рік по тому заговорили про нові зміни для «зелених». У новому пакетному законопроєкті №5600, поряд з іншими податковими новаціями, Мінфін запропонував ввести акциз на енергію з ВДЕ. І за прийняття законопроекту у першому читанні 1 липня 2021 року уже проголосували 264 депутати Верховної Ради. 

Результати голосування депутатів ВРУ по законопроєкту про зміни до Податкового кодексу України

Втім у висновку Головного науково-експертного управління ВРУ до законопроєкту сказано, що супровідні до законопроєкту документи не містять жодного обґрунтування того, чому електричну енергію з ВДЕ варто зробити підакцизним товаром.

Спеціалісти управління також звертають, що Директива Ради ЄС 2003/96/ЄC про реструктуризацію системи Співтовариства з оподаткування допускає повне або часткове звільнення чи скорочення рівня оподаткування енергопродуктів та електроенергії. Для України імплементація цієї Директиви вимагається Угодою про асоціацію з ЄС.

Але уряд та українські депутати вирішили скористатись введенням додаткового податку на «зелену» енергію. 

Наразі учасники Меморандуму розчаровані повільними темпами повернення заборгованості, а тут ще додалась перспектива отримати акцизний податок. 

5 липня 2021 року три асоціації сектору відновлюваної енергетики України оприлюднили спільну заяву проти введення акцизу на електроенергію з ВДЕ, що передбачено законопроектом №5600. У документі  йдеться, що держава ігнорує чинне законодавство та зобов'язання перед інвесторами, прийняті  урядом та ВРУ рік тому,  чим підвищують недовіру та шкодять інвестиційному клімату в Україні. 

Можливі наслідки введення акцизного податку  «Українська енергетика» попросила прокоментувати представників енергетичної галузі, влади та виробників  «зеленої» енергії.

 

Ольга Буславець: вважаю, що держава програє від введення акцизу на електроенергію з ВДЕ

У коментарі для «Української енергетики» екскерівниця Міненерго Ольга Буславець сказала, що не підтримує введення акцизного податку на «зелену» енергію.  До слова, саме під час керівництва Буславець Мінекоенерго було укладено згаданий Меморандум.

«Держава має бути послідовна у своїй політиці та виконувати зобов’язання, які на себе взяла у Меморандумі взаємопоразуміння між урядом і інвесторами у ВДЕ та Законі № 810-IX, бо тільки за таких умов  можна повернути довіру інвесторів до України», – переконана Ольга Буславець.

«Енергетика потребує масштабного залучення інвестицій в модернізацію існуючих та будівництво нових, необхідних енергосистемі генеруючих потужностей, в електромережеву інфраструктуру тощо для забезпечення енергетичної незалежності і безпеки нашої країни», –  зауважує Ольга Буславець. – «Без повернення довіри інвесторів, без зрозумілих і послідовних законодавчих умов їх роботи, ми не зможемо отримати необхідні інвестиції для України».

На думку Буславець, із введенням акцизу на енергію з ВДЕ бюджет може додатково отримати  близко 1,5 млрд грн на рік. В той же час є неспівставні ризики від звернення інвесторів до арбітражів.

«Коли я очолювала Міненерго, мала низку зустрічей з послами різних країн, які висловлювали занепокоєння ситуацією з невиконанням зобов’язань Україною перед міжнародними інвесторами», – зауважує Ольга Буславець. Вона констатує, що Меморандум і Закон досі не виконуються в повному обсязі, а додаткове оподаткування підштовхне інвесторів звертатись до арбітражів, і вже є прецеденти. 

«Збитки держави, у разі виграшу справ заявників в судах, можуть бути колосальними, в десятки разів більші за отримані кошти від акцизу. При цьому віддавати їх доведеться з бюджету, тобто з грошей платників податків. Я вважаю, що це великі ризики. Тому треба ретельно зважити, чи варто це робити», – впевнена Ольга Буславець.

 

Людмила Буймістер: акциз запізно чи зарано? 

Народна депутатка Людмила Буймістер розповіла для «Української енергетики», що ідея акцизу на «зелену» генерацію не нова. Вона уточнила, що всі види генерації сплачують 5% акциз і тема введення цього податку для ВДЕ обговорювалась восени 2019 року, коли у «зеленої» генерації ще була надія вийти з кризи безболісно. 

«Тоді у інвесторів залишалися перспективи на те, щоб добудувати проєкти. На те, щоб не втратити гроші, які вже були отримані від фінансових установ. Тоді інвестори навіть були готові розглядати введення такого акцизу, як пакетну умову. Але життя склалося так, як склалося. Уряд погодив Меморандум, в якому взагалі жодного слова про акциз не було, і сьогодні, коли ця домовленість не виконується, розпочинати розмову про акциз – це, як мінімум, вже запізно, або зарано».

Депутатка впевнена, що треба спочатку виконати Меморандум, а потім знову заводити розмову про акциз. 

Вона наголошує, що по-перше, по букві податкового законодавства, акциз зворотної сили не має, тому він може бути введений виключно з початку наступного податкового року, але ефективність цього акцизу сумнівна.

«Завдання наповнення бюджету цей акциз не вирішує. Без повернення старих боргів це все одно, що пенсіонерам сказати: «В нас немає грошей платити вам пенсію. Заплатіть податки, а ми вам – пенсію. Це абсолютно схиблена логіка», – зауважує Людмила Буймістер.

Крім того, депутатка впевнена, що процеси у секторі відновлюваних джерел енергії формує не стільки економіка, скільки політика. 

«Чим гірше і повільніше розвивається у нас галузь ВДЕ, тим більше ми будемо залишатися залежними від Російської Федерації, в першу чергу –  у постачанні ядерного палива на наші атомні електростанції. Не варто забувати, що наші вугільні електростанції скоро можуть перестати працювати самі по собі, щоб їх рятувати – треба витратити багато грошей. А вони є основою наших балансуючих потужностей».

Людмила Буймістер прогнозує, що через кілька років, коли Україні  будуть потрібні вже не вугільні балансуючі потужності, теоретично замінити їх зможе відновлювана енергетика. Але працювати у цьому напрямку треба вже сьогодні, вважає вона.

«Про акциз, я думаю, що в парламенті буде складно. Тим більше, що дискусія по цьому законопроекту відбувається на тлі інших податкових дискусій, де пропонується збільшити ренту на видобуток корисних копалин, – прогнозує депутатка. – Коли воно обговорюється все паралельно, стає зрозуміло, що держава на сьогодні думає тільки про одне: як залатати дірки в бюджеті, при цьому не погоджуючись на умови МВФ».

 

Максим Сисоєв: електрика з ВДЕ серед «шкідливих» товарів

Партнер міжнародної юридичної фірми Dentons Максим Сисоєв  уточнює, що півтора роки тому вже пропонувалося замість зниження «зеленого» тарифу ввести акцизний податок. Виробники відновлюваної енергії не погодились на такий перегляд умов для своєї генерації, тим часом заборгованість ДП «Гарантований покупець» перед виробниками «зеленої» електроенергії продовжувала зростати.

У липні 2020 року між урядом і двома профільними асоціаціями, які об’єднують значну кількість учасників ринку ВДЕ, було підписано Меморандум. Згідно з його положеннями, виробники енергії з ВДЕ добровільно погодились на зниження тарифів за певними умовами. У прийнятому після Меморандуму законі №810 було зафіксовано, що “зелений» тариф зменшується, при цьому уряд запевнив кампанії, що фінансового погіршення не буде. Про введення акцизу в документах не згадувалось. 

Наразі у прийнятті акцизного податку юрист вбачає кілька аспектів, які погіршують фінансові умови для виробників відновлюваної енергії, порушуючи обіцяні стабілізаційні гарантії.

«Навіть 3,2% акцизного податку з урахуванням вже зниженого тарифу без жодних механізмів компенсації є, по суті, новим урізанням «зеленого» тарифу для виробників енергії з ВДЕ», – відмічає Максим Сисоєв.

Крім того, юрист нагадує, що акцизний податок застосовують до товарів, які є суспільно-шкідливими або мають надвисоку рентабельність. Таким чином акциз формує дохідну частину бюджету та є інструментом обмеження споживання таких продуктів або зменшення їх негативного впливу. Наприклад, алкогольних напоїв, тютюнових виробів або традиційної генерації з викопних джерел енергії, яка забруднює довкілля. У випадку «зеленої» енергетики його застосування є нелогічним.

Значним недоліком юрист вважає відсутність механізму компенсації акцизного податку, бо виробники енергії з ВДЕ знаходяться у нерівних умовах.

«Традиційна генерація закладає акциз в тариф, збільшуючи ціну на свою продукцію та пропонує її на енергоринку. А у «зеленої» генерації є фіксований тариф і єдиний покупець – ДП «Гарантований Покупець», – наголошує Максим Сисоєв.

До того ж, за словами правника, є серйозні неврегульовані ризики – «зелені» тарифи знижено, залишається заборгованість за минулий період і вже накопичуються нові борги, бо рівень оплати у 2021 році за передану в мережу електроенергію складає в середньому до 90%.

«Законопроєкт №5600 депутати Верховної Ради прийняли у першому читанні. Втім я не бачу причин, чому правку про акциз на енергію з ВДЕ не можна скасувати. Між першим і другим читаннями правки ще будуть розглядатись в комітетах», – анонсує Максим Сисоєв активність парламентських груп, бізнес-спільнот та гравців ринку відновлюваної енергетики.

Приморська ВЕС потужністю 200 МВт, Запорізька область. Фото renewables.dtek.com

 

Андрій Конеченков: зміни умов негативно впливають на інвестиції у ВДЕ-проєкти

Голова Української вітроенергетична асоціації  Андрій Конеченков вважає, що інвестування у ВДЕ значно загальмувало кілька факторів: зниження «зеленого» тарифу, борги перед виробниками та можливе введення акцизного податку.

Вітроенергетичні проекти, які рік-два тому отримали дозвіл на будівництво і підписали договір на продаж електроенергії з «Гарантованим покупцем», вже витратили як мінімум 10% вартості проєкту, уточнює Андрій Конеченков.

Враховуючи зупинку кредитування з боку українських та міжнародних банків внаслідок ситуації на енергоринку, експерт побоюється, що вони вже можуть не встигнути реалізуватись за «зеленим» тарифом. 

«У нас зараз біля 5 тисяч МВт проектів, які сьогодні стоять на черзі будівництва, серед них ми бачимо, що біля 600 МВт буде введено до 2022 року. А решта залишиться без «зеленого» тарифу, або підуть з країни. Наразі  «зелений» тариф для вітру найменший серед всіх з ВДЕ, – нагадує керівник УВЕА, – Тому будь які затримки з фінансуванням чи введенням нових податків, дуже впливають на економічну модель. Потрібні додаткові узгодження з банками, а це дуже складний процес, тому вітер страждає найбільше».

Але, з іншого боку, Андрій Конеченков прогнозує, що сучасні технології дозволять здешевити проєкти за рахунок збільшення одиничної потужності генераторів. А це менше землі, менші витрати на сам проєкт і зниження ціни. 

«Ефективність таких проєктів вища, ми переходимо на вітроустановки потужністю від 4,5 до 6 мегават. Наразі розглядаємо концепцію переходу після 2022 року від «зеленого» тарифу на контракти «на добу наперед» по ринкових цінах. Також плануємо використовувати надбавку за місцеву складову на комплектуючі українського виробництва. Ця схема зараз працює в багатьох країнах ЄС, в США, Китаї тощо», – ділиться Андрій Конеченков.

Експерт вважає, що, по-перше, це зменшує залежність бізнесу від держави, по-друге, державі самій вигідно, коли генерація використовує українські комплектуючі, з яких  виробник платить податки. За рахунок власного виробництва фінанси компенсує або держава, або саме виробництво за свої замовлення додає виробнику частку фінансування. 

«Це різні механізми підтримки, ми зараз вивчаємо європейський досвід і хочемо адаптувати його для України. Якщо це вийде, вітроенергетика продовжить розвиток», – сподівається Андрій Конеченков.

Щодо перспектив по сонцю, Андрій Конеченков вважає, що зі зниженим тарифом в Україну будуть заходити тільки ті компанії, які готові інвестувати в проєкти з більшим терміном окупності, ніж при «зеленому» тарифі.

Його думку розділяють спеціалісти норвезької групи Scatec, які з 2017 до 2021 року  побудували в Україні п’ять сонячних парків загальною потужністю біля 340 МВт. Введення цих об’єктів «зеленої» генерації сумарно дозволяє зменшити річні викиди СО2 на 150 тис тонн. 

Свій шостий проєкт в Україні компанія Scatec вирішила відкласти на невизначений термін. Будівництво фотоелектричної станції в Херсонській області норвезькі інвестори зупинили, бо нові економічні умови зробили його невигідним. 

Причиною цього інвестори називають ретроспективне зниження «зеленого» тарифу, відсутність аукціонів та нестабільні умови для продовження розробки і будівництва нового проєкту.

Відкриття Чигиринської СЕС (Черкаська область) потужністю 55 МВт, яка з 6 липня 2021 року постачає «зелену» електроенергію в ОЕС України. Фото Лариси Білозерової

 

Аліна Свідерська: введення акцизу для виробників «зеленої» енергії ніяк не покращить інвестиційний клімат в Україні

Генеральна директорка Scatec Ukraine Аліна Свідерська зазначила, що складові сталого розвитку інтегровані у всі робочі процеси компанії – від збереження біорізноманіття та покращення соціальної сфери до зменшення викидів CO2 на всіх етапах діяльності Scatec. 

«Незважаючи на перепони, в рамках проєкту «Чигирин» протягом цих двох років Scatec, крім самої СЕС, реконструювала існуючу підстанцію «Орбіта» вартістю 111 млн гривень. Ми також побудували нову підстанцію Грінтеко СЕС і дві повітряні лінії 150 кВ від Грінтеко СЕС до «Орбіти» протяжністю 8 км, – розказала  Аліна Свідерська. –  Усе це вимагало належної підготовки та якісного виконання, тож у процесі будівництва було залучено 330 працівників».

 

Реконструйована підстанція «Орбіта», яка забезпечує роботу Чигиринської СЕС. Фото Лариси Білозерової

«Українська енергетика» попросила Scatec оцінити інвестиційну привабливість України.

Аліна Свідерська зазначає, що Україна має  великий потенціал у сонячній, вітровій, біо- та гідроенергетиці, відтак компанія планує працювати в Україні щонайменше 25-30 років.

Але під час реалізації проєктів в Україні виникають бюрократичні перепони, констатує  директорка Scatec Ukraine. Громіздкий процес прийняття рішень і нечітке розмежування компетенції між урядовими відомствами, існуюча система підготовки і прийняття документів гальмують покращення інвестиційного клімату в країні. 

«Введення акцизу для виробників «зеленої» енергії є ще одним порушенням домовленостей з іноземними інвесторами і точно ніяк не покращить інвестиційний клімат в Україні. Якщо ситуація не зміниться, то нестабільна політика уряду і погіршення умов бізнесу відвернуть чергових інвесторів від українського ринку», – акцентує Аліна Свідерська.

Спеціалісти Scatec вважають, що на формування несприятливого інвестиційного клімату впливає корупція. І навпаки, надійна і стабільна правова система дає критичну для сфери ВДЕ передбачуваність, створює необхідний для інвесторів комфорт щодо політичних та економічних ризиків країни.

 

Альона Корогод: акциз для ВДЕ протиставляє Україну Європейському зеленому курсу

«Попри гучні заяви влади про важливість енергетичного переходу, декарбонізації та необхідність долучитись до Європейського зеленого курсу, на ділі спостерігається занепад галузі та криза довіри інвесторів ВДЕ до уряду», – вважає Альона Корогод, експертка проєкту DiXi Group «Сприяння участі України у Європейському зеленому курсі у сферах енергетики та довкілля». Проєкт реалізується за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Експертка називає основні ризики застосування акцизного податку, які можуть спричинити репутаційні та фінансові втрати для України.

По-перше, умови із запровадження акцизного податку не відповідають нормам Закону №810-IX, в якому державою надано гарантії щодо стабільності норм законодавства – зокрема податкового режиму, окрім перегляду в сторону зниження або інших послаблень регулювання. Порушення гарантій не лише є репутаційною втратою для держави, це може призвести до витрат за рішеннями судів.

По-друге, підхід зі скасування акцизної пільги для «зеленої» енергії протиставляє Україну прагненням долучитись до Європейського зеленого курсу та досягти цілі 25% енергії з ВДЕ до 2035 року.

По-третє, таке рішення спровокує нову хвилю позовів до судів та міжнародних арбітражів, а оскільки, за міжнародною практикою та враховуючи суперечність раніше прийнятому закону, міжнародні інвестори матимуть великі шанси на перемогу – держава матиме додатковий фінансовий тягар на виплати за цими справами.

«На противагу регресу підтримки сектору в Україні, у світі, незважаючи на економічну кризу після COVID-19, відбувається активне стимулювання розвитку сектору ВДЕ та пошук конкурентних форм підтримки», – наголошує Альона Корогод. 

Підсумовуючи думки фахівців, можна узагальнити деякі висновки щодо введення акцизу. Експерти впевнені, що намагання поповнити бюджет за рахунок акцизу на електроенергію з ВДЕ призведе до арбітражів та унеможливить залучення коштів в нові енергетичні та екологічні проекти. При цьому збитки держави, у разі виграшу справ заявників в судах, можуть бути в десятки разів більші за отримані кошти від акцизу. 

У профільних ВДЕ-асоціаціях  констатують, що ретроспективні зміни у законодавстві вже призвели до зупинки ряду «зелених» проєктів та відтоку інвестицій. Втім інвестори та виробники сподіваються, що уряд виконає зобов’язання перед виробниками відновлюваної електроенергії, а влада прийме виважене рішення щодо акцизного податку.

Лариса Білозерова, спеціально для «Української енергетики»

 


Green Deal Calendar