Banner map 990%d1%8590

Амбітні цілі для біоенергетики випливають з концепції «зеленого» енергетичного переходу — Гелетуха

18 лютого 2020

Керівник правління Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха розповів “Українській енергетиці” про перспективи розвитку біоенергетики та розробки дорожньої карти її розвитку.

Амбітні цілі для біоенергетики випливають з концепції «зеленого» енергетичного переходу — Гелетуха

- Біоенергетичні проєкти зможуть замістити близько третини газових потреб України. Про це нещодавно говорили учасники відкритих загальних зборів Біоенергетичної асоціації України (БАУ). Але для реалізації біопроєктів потрібна дорожня карта. Чи є вона?

Такого документа зараз в Україні не існує, але розроблені Національний план дій з розвитку ВДЕ до 2020 року, Енергетична стратегія України. Ці документи так чи інакше стимулюють розвиток біоенергетики. Потенційно, ще більш амбітні цілі для біоенергетики випливатимуть з концепції «зеленого» енергетичного переходу до 2050 р., яку нещодавно презентував уряд для обговорення.

- Наскільки ці документи деталізують яким саме чином планується досягти цілей біоенергетики?

Ці документи не деталізують цілей біоенергетики, тому Біоенергетична асоціація України почала активно працювати над розробкою дорожньої карти розвитку біоенергетики до 2050 року. У нас в планах розробити цей документ упродовж поточного року. Так, дорожня карта є необхідною, оскільки вона визначає внесок біоенергетики у виконання міжнародних зобов’язань України зі скорочення викидів парникових газів згідно з Паризькою кліматичною угодою 2015 року. Дорожня карта дасть план дій з розвитку біоенергетики до 2035 року та окреслить цілі та перспективи сектору до 2050 року. 

- Які конкретні пропозиції вже готові до роботи?

Дорожня карта охоплює період з 2020 р. до 2050 р. з кількома реперними точками, одна з яких – 2035 рік, що відповідає цілям по розвитку біоенергетики, поставлених Енергетичною стратегією України на період до 2035 року.

На мою думку, дорожня карта відповідає сценарію досягнення до 70% ВДЕ в енергобалансі України у 2050 році. До того ж, передбачається, що загальна встановлена потужність біоенергетичного обладнання через тридцять років становитиме 36 ГВт т та 3,5 ГВт е.

Можливо, загальне споживання біопалив становитиме тоді 23 млн т н.е./рік. До речі, ця цифра відповідає повному використанню поточного потенціалу біомаси в Україні.

Проте, ми очікуємо, що у 2050 році енергетичний потенціал біомаси в Україні може збільшитися до приблизно 43 млн т н.е./рік, отже рівень споживання біопалив, закладений в дорожній карті, становитиме не більше 60% загального річного потенціалу. 

- Чи передбачено в дорожній карті як саме зростатиме енергетичний потенціал біомаси?

Ми пропонуємо, щоб зростання енергетичного потенціалу біомаси відбувалося шляхом підвищення врожайності сільськогосподарських культур, збільшення потенціалу біогазу з різних видів сировини, зростання частки рубки річного приросту деревини в лісах та деяких інших факторів.

Як приклад, пропоную розглянути графік основних тенденцій, які за прогнозами експертів матимуть місце у біоенергетиці у період  до 2050 року. 

- З графіка видно, що більша частина використаних біопалив – це рідкі...

Так, БАУ прогнозує, що у 2050 році в Україні  близько половини загального обсягу споживання біопалив припадатиме на тверді біопалива. Вони і будуть використовуватися для виробництва теплової енергії.

Решта у відповідних пропорціях розподіляється між твердими біопаливами для виробництва електроенергії, біогазом, біометаном та рідкими біопаливами першого покоління. Найменша частка загального обсягу споживання біопалива відповідає рідким біопаливам другого покоління. На другому графіку це досить яскраво представлено.

- Які інвестиції потребує реалізація дорожньої карти?

Попередні експертні оцінки говорять про те, що реалізація дорожньої карти потребує досить великих інвестицій від 37,5 до 132,5 млрд євро (в залежності від вартості обладнання, яке буде впроваджуватися). 

На мою думку, розподіл інвестицій за видами обладнання має виглядати наступним чином: 

  • котли на біомасі: від 4 до 24 млрд євро;
  • ТЕЦ на біомасі: від 8 до 29 млрд євро;
  •  ТЕЦ на біогазі (біогаз з с/г залишків та з ТПВ): від 10 до 35 млрд євро:
  •  виробництво біометану: від 8 до 38 млрд євро;
  •  виробництво рідких біопалив першого покоління: від 2,5 до 5 млрд євро;
  •  виробництво рідких біопалив другого покоління: від 1 до 1,5 млрд євро.

 

Дорожня карта також включатиме аналіз бар’єрів для розвитку сектору біоенергетики України та рекомендації для їх подолання.

Лариса Оксенчук, спеціально для Української енергетики


 index 280%d1%85360 web