Державна вугільна енергогенерація, як і приватна, зазнала значного удару після останніх масованих російських обстрілів. Енергетика залишається однією з головних цілей для окупантів. Зокрема, у "Центренерго" шкоду від руйнувань ще тільки оцінюють, адже на об’єктах триває розбір завалів.

Ще наприкінці минулого літа запаси вугілля на складах державної компанії були критично низькими – близько половини від планового показника. Наступними місяцями паливо вдалося накопичити навіть із запасом. Вугілля довелося імпортувати – постачання з-за кордону становили близько чверті від загального обсягу.

У чому полягала специфіка опалювального сезону 2023/2024 років, про наслідки російських атак на державні теплові станції й плани уряду щодо відмови від використання вугілля в генерації до 2035 року – читайте у ексклюзивному інтерв’ю генерального директора ПАТ "Центренерго" Андрія Чуркіна "Українській енергетиці".

– В осінь Україна заходила з недостатніми запасами вугілля. Принаймні, за даними Центру Разумкова, на складах було менше палива, ніж передбачав урядовий план. Як змінювалася динаміка запасів, які цифри маємо тепер?

– Наша команда розпочала свою роботу в ПАТ "Центренерго" наприкінці серпня 2023 року. Підприємство тоді перебувало в жахливому стані. Вугілля на складах було вкрай мало, менше половини від необхідного. Об’єми законтрактованого палива постійно зменшувалися. Зростали борги за вже поставлене вугілля. Усе це загрожувало зривом опалювального сезону й могло призвести до зупинення генерації електроенергії. А до опалювального сезону лишалося півтора місяці. Треба було терміново рятувати ситуацію.

Нам вдалося сформувати команду професіоналів, яких знають на ринку багато років як порядних і фахових людей з гарною репутацію. Ми обрали курс на підтримку державних виробників вугілля. І почали перемовини з усіма постачальниками. Вони зайняли державницьку позицію, повірили, що ми вчасно будемо розраховуватися, і почали відвантажувати вугілля. За рахунок цього ми збільшили виробництво електроенергії та вчасно з усіма розраховувались.

Ми намагалися прорахувати різні сценарії розвитку подій, тому також підстрахувалися контрактами на імпортне вугілля. Бо був ризик, що лише на українському вугіллі зиму не пройдемо. Ще до старту опалювального сезону ми повністю забезпечити паливом потреби наших ТЕС і на сьогодні більше ніж на 200% перевиконали план накопичення вугілля.

– Чи доводилося "Центренерго" імпортувати вугілля, якщо так: то чому, з яких країн і в яких обсягах?

– Так, ми імпортували вугілля з Європи. Як я вже казав, ми розглядали усі можливі варіанти розвитку подій в країні, у нас був план накопичення вугілля від Міненерго, і з урахуванням потрібних об’ємів для проходження зими ми розуміли, що без імпорту нам не обійтися. Адже більшість державних вуглевидобувних підприємств України нині залишаються на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Ми змогли законтрактували достатню для проходження опалювального сезону кількість вугілля. Цифри назвати не можу з питань безпеки, але зазначу, що частка імпортного вугілля становить приблизно чверть від усього законтрактованого палива протягом ОЗП.

І ще важливий момент, про який хотілося би сказати. Вугілля, що завозиться для потреб "Центренерго", перебуває на території Європейського Союзу на законних підставах. Це паливо везуть в Україну європейські трейдери. Вугілля по дорозі не перевантажується і з польських терміналів прямує безпосередньо на наші ТЕС. Якість вугілля, що постачається, підтверджується сертифікатами міжнародних лабораторій.

– Чи працювали в цьому опалювальному році блоки ТЕС на газу? Чи компенсовували в такий спосіб брак вугілля або з інших причин? Скільки газу таким чином спожили?

– У першу чергу на наших ТЕС завантажується усе пиловугільне устаткування, що працює на газовому вугіллі. Разом з тим для забезпечення надійної та сталої роботи Об'єднаної енергосистеми України й на виконання команд диспетчерського центру НЕК "Укренерго" в роботу вмикаються блоки, для яких основним видом палива є природній газ. Понад 90% спожитого газу використано саме на виконання таких команд. Як результат – цього опалювального сезону вдалося запобігти віяловим відключенням чи навіть блекаутам. І це наша соціальна відповідальність у забезпеченні українців світлом та теплом не лише під час осінньо-зимового періоду, а й впродовж усього календарного року.

Решта спожитого газу витрачено на технологічні потреби електростанцій, зокрема для забезпечення пускових операцій. У загальній структурі використаного палива левова частка припадає саме на вугілля.

– З якими генеруючими потужностями "Центренерго" проходить цей опалювальний сезон?

– До 22 березня – дня наймасштабніших обстрілів української енергосистеми – наші ТЕС працювали максимально можливою кількістю генеруючих потужностей. І це було значним досягненням нашої команди. За пів року роботи ми змогли збільшити генерацію компанії – вшестеро. Таким складом обладнання "Центренерго" працювало 10 років тому, ще до війни, у 2014 році. Але, на жаль, російські війська знищили працю наших енергетиків. Зміївська ТЕС зруйнована, там не залишилося вцілілих блоків.

– Чи доводилося тепловій генерації в цьому опалювальному сезоні працювати в режимі базового навантаження? Тобто відходити від виконання своєї головної функції – балансування системи?

– Парк діючого обладнання теплових електростанцій України споруджувався ще у 60-80-х роках минулого століття. Більшість енергоблоків були спроєктовані для забезпечення електроенергією потреб промисловості тоді ще Радянського Союзу та, відповідно, для несення саме базового навантаження, без частих пусків/зупинів енергоблоків. Після набуття Україною незалежності наша держава створила доволі потужний потенціал у вигляді енергогенеруючих підприємств.

Утім, через війну, окупацію наших територій військами РФ та енергетичний терор низка енергогенеруючих підприємств зазнала суттєвих пошкоджень, багато з них  зупинились. Як результат – брак генеруючих потужностей в Об’єднаній енергетичній системі України та підвищення ролі теплової генерації в забезпеченні її стабільної роботи. Адже за допомогою ТЕС регулюють графіки виробництва електричної енергії шляхом глибокого розвантаження, маневрування або покриття піків споживання, особливо в літній та зимовий періоди, коли регулюючі можливості ГЕС та ГАЕС значно скорочуються внаслідок істотного зниження потенціалу водойм.

Таким чином, під час поточного опалювального періоду енергоблоки ТЕС "Центренерго" працювали як у базовому режимі з максимально можливим навантаженням у періоди значного зниження температури зовнішнього повітря, так і в маневровому режимі в разі покращення погодних умов (відлиги). Загалом електростанції компанії за період з жовтня 2023 року до лютого 2024 року включно з метою підтримання сталого рівня напруги в мережах виконали 110 пусків/зупинів енергоблоків, а також 85 пусків/зупинів корпусів котлів дубль-блоків.

– Як ви загалом оцінюєте поточний опалювальний сезон: у чому, на вашу думку, його головні відмінності від попереднього?

– Головна відмінність – цей опалювальний сезон ми пройшли зі світлом і з теплом. Ми всі памʼятаємо минулорічну зиму, блекаути, темні й холодні квартири, працюючі генератори на вулицях. Російські ракети та дрони вже тоді наробили багато біди. Зокрема, на наших ТЕС (Трипільській та Зміївській) було пошкоджено близько 40% обладнання та будівель, загальні втрати було оцінено в понад 1 млрд грн. Було зрозуміло, що об’єкти критичної інфраструктури є пріоритетною ціллю для нашого ворога. Тому більшість експертів прогнозували, що цієї зими буде ще важче. Утім, ми перезимували – зі світлом, теплом, без блекаутів.

Велику роль в успішному проходженні ОЗП 2023/2024 років зіграло посилення ППО, побудова багаторівневого захисту споруд та обладнання ТЕС від ракетних та дронових атак. Ну і, звісно, – серйозна підготовка наших енергетиків. За координації Міністерства енергетики на усіх електростанціях була запущена безпрецедентна кампанія з відновлення та ремонту обладнання, яка максимально збільшила їх робочі потужності для виробництва електроенергії та забезпечення енергетичної безпеки держави.

– Як часто блоки ТЕС виходили в ремонти? Якими були головні причини цього: російські атаки чи поточні аварійні ситуації?

– Осінньо-зимовий період 2023/2024 років для електростанцій "Центренерго" видався доволі напруженим в частині необхідності забезпечення потреб об’єднаної енергетичної системи в електроенергії. На наших ТЕС все задіяне в роботі обладнання несло максимально можливе навантаження. Для забезпечення надійності роботи усе роботоспроможне устаткування потребує обслуговування. Тому, звісно, енергоблоки електростанцій за нашою ініціативою виводили в планові ремонти. Мали місце й випадки технологічних порушень в роботі обладнання, що призводило до аварійних відключень устаткування.

– Якщо підсумувати два роки повномасштабної війни: скількох атак зазнали об'єкти "Центренерго" та якими були руйнування чи пошкодження?

– За час повномасштабного вторгнення по електростанціях ПАТ "Центренерго" сумарно було зафіксовано десятки ракетних атак. Наймасштабніша з них відбулася 22 березня 2024 року. Як наслідок – повністю зруйнована одна з найбільших ТЕС Харківщини – Зміївська.

Це важко для сприйняття. Весь наш колектив вклав багато труда і своєї душі, аби відновити цю ТЕС після попередніх влучань. Коли мене призначили гендиректором "Центренерго", на Зміївській ТЕС стало не працював жоден із блоків. Наша команда змогла відремонтувати й запустити в роботу максимально можливу кількість потужностей.

До речі, за тиждень до масованого обстрілу ми завершували ремонт обладнання, яке лагодили від 2022 року. Востаннє такою потужною Зміївська ТЕС була у 2012 році. Утім, зараз там усе в руїнах. Зміївська ТЕС зазнала найбільших за час війни руйнувань: будівлі, покрівлі, вікна. А головне – знищені всі блоки, пошкоджено допоміжне обладнання. Ступінь пошкоджень різний – від повного до дуже значного. Наслідки обстрілу 22 березня є надзвичайно серйозним викликом для компанії. Однак, розуміючи важливість цієї ТЕС для її міста-супутника – селища Слобожанського – як містоутворювального підприємства та єдиного надавача послуг з теплозабезпечення, водопостачання та водовідведення, для Харківського енергетичного вузла та Об’єднаної енергетичної системи України в цілому, бо це один з найбільших об’єктів генерації, ми, звісно, будемо відновлювати її та відбудовувати.

Ми вже маємо відповідний досвід, коли відновлювали цю ТЕС фактично з нуля, аби гідно пройти цей опалювальний сезон. Тому можу впевнено сказати, що впораємось і зараз. Тільки для цього, певно, треба буде більше часу та ресурсів. Більш точних прогнозів і розрахунків зараз не можу озвучити. Бо на підприємстві ще триває розбір завалів і немає доступу до більшої частини обладнання.

– Як ви оціните загальний стан обладнання теплових станцій, які перебувають у підпорядкуванні "Центренерго"? Чи потребують вони модернізації та якої саме?

– Проєктувалися та будувалися наші ТЕС в радянські часи. Це 60-70-80-ті роки минулого століття. Тож, самі розумієте, обладнання старе. Зараз більшість енергоблоків ТЕС працюють поза своїм проєктним ресурсом. Вони мають досить низькі техніко-економічні та екологічні показники і, звісно, потребують відповідної модернізації турбін, а також газоочисних установок.

Разом з тим, на нашу думку, вирішення цього питання не на часі. На сьогодні теплова енергетика разом з вітчизняними вуглевидобувними підприємствами  є елементом боротьби з російською агресією, який дає змогу в умовах воєнного стану спрямувати наявний фінансовий ресурс на оборону країни. Адже більшість складових нового устаткування мають іноземне походження. І реалізація цих проєктів із вдосконалення технологій та засобів виробництва потребує значного фінансового ресурсу або інвестицій.

Крім того, об’єкти нового будівництва під час спорудження та введення їх в дію в період воєнного стану можуть зазнати пошкоджень через чергові російські ракетні атаи. Тому основні зусилля ПАТ "Центренерго" наразі варто спрямовувати на відновлення пошкодженого устаткування та виконання ремонтів діючого обладнання для забезпечення його роботи. Це дасть змогу збільшити резерв генеруючих потужностей в ОЕС України та забезпечити надійність та стабільність її функціонування.

– До 2035 року Україна зобов’язалася відмовитися від використання вугілля на блоках державних ТЕС. Якщо цю стратегію вдасться реалізувати, яке майбутнє ви бачите для діяльності "Центренерго"?

– Завдання зі зменшення викидів вуглекислого газу ставлять перед собою усі відповідальні країни світу, адже збільшення концентрації СО₂ в атмосфері Землі визнана на міжнародному рівні визначальним чинником кліматичних змін. З метою скорочення таких викидів у 2016 році було підписано Паризьку кліматичну угоду, до якої долучилася й Україна. Зважаючи на євроінтеграційний курс України та беручи до уваги незадовільний стан довкілля в країні, ПАТ "Центренерго" підтримує світові тенденції до "чистого" безвуглецевого виробництва електричної енергії та намагається рухатися у відповідному тренді.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності ПАТ "Центренерго" є зниження впливу технологічного процесу виробництва електричної енергії на стан довкілля. Тому "Центренерго" не стоїть осторонь вирішення цього питання. Зараз у підрозділах компанії опрацьовуються перспективи впровадження "зелених" безвуглецевих технологій, зокрема в таких напрямах: заміщення вугілля твердим біопаливом; енергетична утилізаця відходів; впровадження систем акумулювання електроенергії; впровадження малих модульних реакторів.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"