Багатоповерхівка з СЕС: різні варіанти – різна вигода | Українська Енергетика
Banner map ukr

Багатоповерхівка з СЕС: різні варіанти – різна вигода

15 вересня 2020Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”
Багатоповерхівка з СЕС: різні варіанти – різна вигода

Досвід кількох українських багатоповерхівок, де встановлено СЕС, може поширитися всією країною

В Україні з’явилась перша промислова сонячна електростанція на даху дев’ятиповерхового житлового будинку в Києві. Дещо раніше встановити мережеву СЕС на своєму домі на 24 поверхи наважилось одне зі столичних ОСББ. А в іншому місті країни дозволу розмістити приватну побутову СЕС домігся один із мешканців п’ятиповерхівки. Ми розпитали ініціаторів про їх проєкти і з’ясували, чи вигідні вони для співвласників житла.

Коли на даху... промислова СЕС

Лишень уявіть собі площу в 4,5 тисячі квадратних метрів - це розмір маленького футбольного поля. Саме таким є дах столичного житлового будинку, що знаходиться на проспекті Романа Шухевича, 30. Сьогодні він вкритий  панелями сонячної електростанції. СЕС ось-ось має запрацювати, тобто проєкт фактично на фініші. Проте його історія розпочалась аж сім років тому.

“Тоді я була головою правління ЖБК й почала мріяти: придумувати й малювати майбутнє нашого в той час ЖБК, – розповідає Ольга Лойченко, керівниця ОСББ “Буревісник-плюс” (Київ). – І з того, що я хотіла, на сьогодні зроблено майже все. Зокрема дуже багато заходів з енергомодернізації будинку. Ми замінили вікна в під’їздах (а вони у нас величезні), труби в підвалі, поставили теплопункт, утеплили те, що можна було. Енергоефективні заходи здійснили завдяки участі у державних програмах. Насамперед, конкурсній програмі співфінансування “70/30”, яка діє у столиці з 2014 року. Проте для повного щастя мені бракувало сонячних панелей на величезному даху, бо наш будинок дуже добре розташований щодо сонця”. 

Коли управителька почала шукати інформацію про можливість встановлення таких панелей, то з’ясувала, що для ЖБК це надто дороге задоволення. Однак одного дня до неї зателефонував директор сервісної компанії, яка обслуговує ОСББ вже понад п’ять років – надає сервісні послуги з обслуговування інженерних мереж. Тобто по суті ця компанія нагадує приватний міні-ЖЕК, де працюють кваліфіковані спеціалісти, є цілодобова сервісна служба та диспетчерський пункт. 

“У 2018 році наша компанія вирішила запропонувати даному ОСББ взаємовигідний проєкт – встановити на даху їх будинку сонячну електростанцію, – розповідає Юрій Івко, власник і керівник компанії-інвестора, якій належить СЕС. – Традиційно будь-який дах вважається неліквідом, а не потенційно цікавим і вигідним майданчиком, бо для того, щоб його задіяти, спочатку потрібно підготувати – зробити поточний ремонт”. 

Водночас саме ремонт даху є постійним головним болем мешканців, оскільки потребує значних коштів. Тому ідея компанії – взяти дах будинку під свій контроль, тобто в оренду, і тим самим позбавити ОСББ проблем із його ремонтом, сподобалась мешканцям. 

“Ми з правлінням обговорювали всі плюси та мінуси встановлення СЕС на даху будинку, – зауважує Ольга Лойченко. – Головне, що нам сподобалось із запропонованого – компанія бере під свою відповідальність стан нашого даху, в тому числі покриття. Вона взяла на себе зобов’язання виконувати поточний ремонт і не допускати жодних протікань. Це дуже важливо, бо йдеться про великі для нас витрати. Крім того нам почали платити дуже невеликі кошти за оренду – наразі 1 грн за 1 кв.м даху. Але до цього ми й цих коштів не мали, тобто якщо нічого не робити, то гроші не з’являться. До того ж, працівники компанії закрили доступи до ліфтових шахт, і це дуже добре, бо в нас був випадок, коли з ліфта викрали обладнання. Явних мінусів, недоліків у такій співпраці ми не побачили. Натомість знайшли вигоду. Звісно, деякі люди говорили про можливу радіацію від СЕС, але це нісенітниця”. 

“Ми провели поточний ремонт даху (якби він був капітальним, то тоді нам було б не вигідно заходити на цей будинок), частковий ремонт на входах та біля ліфтів у двох під’їздах, – перелічує Юрій Івко. – А ще довелося виготовити двері, решітки, встановити засоби захисту, охоронну сигналізацію, зробити профілактику дренажних систем, щоб в результаті опадів не постраждало обладнання. Також ми провели неабияку роботу з мешканцями, оскільки в даному ОСББ 500 квартир. Адже людям треба було все пояснити, щоб вони дозволили нам здійснювати проєкт (необхідно було заручитися підтримкою 75% співвласників, – ред)”. 

На користь справі спрацювало те, що компанія вже тривалий час надає послуги цьому будинку, відповідно мешканці знають її як таку, якій можна довіряти. 

Після досягнутої з ОСББ домовленості, компанія-інвестор отримала технічні умови, провела конкурс на проєктування й знайшла виконавця проєктних робіт. А згодом почала закупівлю обладнання й будівництво СЕС. На даний час роботи фактично завершені. 

“Сьогодні в Україні є промислові СЕС на промислових дахах, проте промислова СЕС на даху багатоповерхового житлового будинку за власні кошти компанії – це єдиний проєкт такого масштабу”, – зазначає співрозмовник.

Потужність сонячної електростанції – 300 кВт. Це потужність, на яку розраховані інвертори – обладнання, яке перетворює вироблену сонячними панелями енергію на ту, яку приймає мережа, тобто постійний струм на перемінний. 

“Із початку проєкту ми платимо за оренду даху приблизно 1 гривню з квадратного метра, – зазначає Юрій Івко. – Площа даху – близько 4,5 тисячі квадратних метрів. Проте невдовзі, після того, як об’єкт буде введено в експлуатацію, плата буде змінюватися за домовленістю. Вона може залежати або від генерації і становити, скажімо, до 10% в грошовому еквіваленті, або може бути стабільною, скажімо, 2,5 гривні з одного квадратного метра”.

Електроенергію ОСББ не може брати “з власного даху”, бо “зелена” енергія в нашій країні надто дорога, тому не вигідна мешканцям. Об’єднання співвласників і надалі купуватиме цей ресурс там, де дешевше –- в “YASNO”. 

Незважаючи на те, що "зелений" тариф в Україні знизився, у майбутньому компанія-власник даної СЕС, зі слів її керівника, буде розширювати цей напрям діяльності, тобто встановлювати СЕС на дахах багатоповерхівок. Прибуток планують отримувати за рахунок того, що в містах багато дахів і що до справи можна долучати частково українських виробників. Мета компанії – зібрати дахових установок на 5 МВт. 

“Близько 10% генерації в грошовому еквіваленті маємо наміри віддавати тим ОСББ і ЖБК, які готові будуть співпрацювати з нами. Але зараз усе впирається в питання, де взяти кошти, які можна буде залучити в наступні проєкти, тому що даний проєкт був виконаний за власні гроші й обійшовся нам у близько 800 доларів за кіловат. Думаю, що тепер, після отриманого досвіду, подібні роботи можна було б виконати значно швидше. Крім того, чим далі, тим простіше це можна зробити, бо сонячні панелі дешевшають, а їх потужність стає більшою”, – додає власник СЕС.  

Єдине, що непокоїть Юрія Івка, – ніхто не може гарантувати, що після підписання договору оренди і вкладення певних коштів, в будинку, на даху якого встановлено СЕС, нічого не зміниться. Наприклад, не з’явиться група мешканців, які раптом захочуть значно вищу платню, і що компанія не виявиться заручницею ситуації.

СЕС як частина системи ресурсопостачання

В іншого столичного ОСББ – “Оберіг на Позняках”, що знаходиться по вулиці Миколи Бажана, 16, абсолютно інша історія із сонячною електростанцією. СЕС в об’єднання співвласників своя, а не чиясь, і працює на дуже великий будинок (435 квартир). Але працює в комплексі з багатьма іншими заходами з енергомодернізації. Окрім вже звичної для інших ОСББ заміни вікон, дверей, лампочок, а також утеплення стін, в “Оберезі на Позняках” встановили сонячні панелі, вітрові генератори, теплові насоси тощо. І всім цим керує інтелектуальна система управління. Мета, яку ОСББ поставило перед собою – відмовитися від централізованого гарячого водопостачання та опалення й автономно забезпечувати себе електроенергією і теплом. І об’єднання співвласників успішно рухається до цього крок за кроком. 

“Ми практично три роки займалися термомодернізацією будинку, – розповідає Валерій Нікітченко, керівник ОСББ. – А він у нас величезний – понад 40 тисяч квадратних метрів. Це 6 під’їздів, 6 секцій, 24 поверхи. Тому термомодернізація цього будинку коштувала понад 30 мільйонів гривень і тривала близько трьох років. Два роки, паралельно із цим, ми займаємося процесом модернізації системи автономного опалення, гарячого водопостачання (ГВП). А це – приєднання додаткових потужностей, установка СЕС, монтаж теплових насосів тощо. На даний час зроблено приблизно 70% від намічених робіт. Мали закінчити все цього року, але проєкт не потрапив у першу чергу фінансування містом, а на другу чергу грошей нікому не виділили, тому проєкт підвисне до наступного року. 

Щодо сонячних панелей, то вони в нашому випадку є частиною конструкції системи гарячого водопостачання та енергопостачання будинку. Вони оптимізують та зменшують витрати на енергопостачання постійних споживачів – таких, як насосна група, ліфтова, місця громадського користування, освітлення. Також за проєктом вони живлять теплові насоси, які своєю чергою забезпечують гарячою водою мешканців будинку. Завдяки цьому зменшується вартість гарячої води для мешканців”.

Сьогодні потужність СЕС, встановленої на будинку,  – в межах 150 кВт. Сонячні панелі встановлено над диспетчерською, над трьома секціями і на фасаді. Проте за проєктом ще планується встановити їх над парковкою авто і ще над трьома секціями будинку. Тобто загалом потужність СЕС має скласти близько 400 кВт.

Зі слів співрозмовника, ОСББ поставило завдання перед проєктантами добитися того, щоб у будинку була максимально дешева гаряча вода. Для цього, як виявилося, потрібно було придбати теплові насоси. А щоб було ще дешевше, зазначили в проєктній організації, добре, аби ці теплові насоси живилися енергією від сонця або вітру. Так і зробили. Проєкт став можливим завдяки програмі “70/30”. Свої 30% ОСББ позичило в банку.

“Скільки вклали мешканці в СЕС, тобто скільки довелося заплатити з кожної квартири, сказати доволі складно, тому що крім сонячних панелей, які можна побачити зовні, зроблено цілу низку інших заходів (і ми продовжуємо їх робити), спрямованих на енергоефективність будинку. Йдеться про повну термомодернізацію будівлі, яка коштує чималі кошти. Для мешканців нашого будинку це щомісяця виливається в 3,50 грн з 1 кв.м. І платити так ми будемо приблизно ще 8 років, бо кредитування розраховане на 10 років, два з яких ми вже сплатили”, – каже Валерій Нікітченко. 

З його слів, виходячи з розрахунків, та економія, яку вже отримало ОСББ від термомодернізації, є більшою, ніж витрати на обслуговування кредиту. І це без урахування тієї економії, яку дадуть сонячна електростанція, автономне гаряче водопостачання та опалення, які на даному етапі знаходяться в процесі монтажу. 

Оскільки сонячна електростанція на цьому будинку не є окремим елементом, який  можна використовувати, а є частиною проєкту реконструкції системи автономного гарячого водопостачання будинку, то ОСББ не може продавати свою електроенергію за дорогим “зеленим” тарифом, а купувати для своїх потреб дешевшу електроенергію в мережі. Крім того, ОСББ є неприбутковою організацією, тому вона не може продавати отриману електроенергію за “зеленим” тарифом. Тоді як приватні власники СЕС можуть продавати “зелений” струм у мережу, у вигляді різниці між виробництвом та власним споживанням.

Приватна СЕС на даху п’ятиповерхівки

Сонячні електростанції сьогодні можна побачити не лише на дахах багатоповерхівок у просунутій столиці. Є така в п’ятиповерховому будинку по вулиці Князів Острозьких, що в Житомирі. Її власник – мешканець цього будинку, а тепер ще й голова ОСББ Сергій Кохан.

Інженер за освітою, він завжди по-доброму заздрив тим господарям приватних будинків, які встановили на своїх дахах сонячні панелі. Питав себе: “Чим я гірший?”. І вирішив спробувати будь-що добитися встановлення своєї СЕС. 

“Спочатку я перебрав всі можливі альтернативні джерела, з яких я можу отримати електрику. Зупинився на сонячних панелях. Сонячні електростанції зазвичай можна побачити на приватних будинках. Я уважно прочитав постанову НКРЕКП, в якій написано, де і кому можна встановлювати СЕС, як це робиться тощо. Там було зазначено, що сонячні станції можна встановлювати на будинки, і власником цього будинку може бути одна або кілька осіб. У моєму випадку будинок має 45 власників. Я написав офіційний лист у НКРЕКП із проханням роз’яснити мені, чи можу я встановити на даху свого багатоквартирного будинку СЕС. Хотів мати таку станцію і вважав, що маю на це право. Хіба я не такий, як всі? Невже, щоб мати СЕС, я повинен спочатку збудувати великий приватний будинок?”, – поділився спогадами Сергій Кохан. 

Переписка була довгою. Тягнулася близько півроку: з червня по грудень 2016 року. Справа в тому, що Сергій Кохан був першим потенційним власником приватної СЕС у багатоповерхівці. Він не мав досвіду ані в оформленні необхідних документів, ані в механізмі встановлення станції, тому йому було складно. Водночас напрацювань щодо таких СЕС не мало також обленерго.

“Їм було простіше сказати ”ні”, і питання було б закрито, тому я звернувся в НКРЕКП. Представники комісії таки відповіли мені, що я можу встановлювати СЕС на даху. Крім того вони надіслали копію листа в обленерго. Отже, здавалося б, більше мені ніхто і нічого не заважало. Проте проблем вистачало”, – каже співрозмовник.

Для встановлення СЕС потрібно було отримати згоду сусідів. І це виявилося найважчим завданням. Чоловік мав провести опитування і дійти згоди з двома третіми мешканців. 

Я пояснив сусідам, що хочу встановити на даху СЕС і беру на себе зобов’язання підтримувати дах у робочому стані. А це дуже важливо для мешканців, оскільки будинок збудований у 1986 році, і ремонт даху коштує дорого. Вони погодились. Отже, я зробив поточний ремонт даху (не всього, бо під СЕС спочатку використовував лише третину). Заплатив, щоб майстри перестелили руберойд, навів лад: щось забрав, щось упорядкував. Дуже багато було роботи з дротами, яких там безліч, немов павутиння: телевізійні кабелі, кабелі інтернету. Всі власники кладуть їх, хто де хоче. Я організував власників (звернувся до всіх компаній-надавачів цих послуг), щоб вони промаркували кабелі й навели із ними лад. Втім, підтримувати дах у робочому стані, насамперед, вигідно мені як власнику станції, адже якщо, не дай боже, щось буде протікати, то мені доведеться розібрати СЕС, забрати всі модулі. Тому, перш ніж поставити станцію, я зробив так, щоб дах був “робочим” бодай протягом 10 років”, – каже Сергій Кохан. 

У цей період сусіди запропонували чоловіку очолити ОСББ. Вочевидь тому, що побачили результати його діяльності. 

Свою станцію Сергій Кохан будував поступово. Спочатку поставив 50 сонячних панелей, потім ще 20, згодом ще 10 і знову ще 20. За майже чотири роки існування СЕС, кількість панелей зросла до 120.

ОСББ чоловік сплачує за оренду даху по 1 гривні за квадратний метр.

“Загалом сума приблизно дорівнює сумі, яку платять ОСББ мешканці однієї квартири за утримання будинку. Це небагато, але краще мати постійно бодай якісь гроші, ніж жодних”, – каже він. 

Щодо власної вигоди, то з огляду на витрати, поки що вони сумнівні. Чоловік тепер взагалі не платить за користування електроенергією. Крім того за надлишки, які виробляє його станція, отримує певні кошти. Каже, що небагато, але вони не зайві, тим паче, що за рік йому треба йти на пенсію. Та чи можна ці плюси вважати беззаперечними, якщо він взяв кредит і вклав у проєкт, з його слів, близько 25 тисяч доларів. Щоправда, поступово – протягом трьох років, після чого СЕС вийшла на повну потужність у 30 кВт. 

На певному етапі я просто припинив рахувати, скільки вкладаю. Не чекаю, коли інвестовані кошти почнуть заробляти. Це не бізнес для мене. Кошти, думаю, повернуться років за шість, хоча це залежить від того, що буде завтра в нашій державі, наскільки вона буде послідовною у своїх задумах діях. Хтозна, можливо, завтра уряд знизить “зелений” тариф не лише для юридичних осіб, але й для фізичних. Крім того ситуація залежить від того, яким в подальшому буде мої споживання електроенергії. Сьогодні воно в межах 200 кВт на місяць, а може завтра я буду змушений споживати більше або менше, адже продаю державі залишок від власного споживання, який може змінюватися. Можливо, взимку мені треба буде додатково вмикати електроопалення. Я довіряю державі дедалі менше, тому борюся, але мені важко”, – зазначає співрозмовник.

Здавалося б, маючи власну СЕС, можна дозволити собі витрачати більше електроенергії, купувати більше електроприладів, однак Сергій Кохан зауважив, що, навпаки, зменшив споживання електроенергії.

“Коли рахуєш вартість електрики, яку в тебе купляє держава (сьогодні – по 4 грн за 1 кВт•год), і вартість тієї, що в розетці (1,68 грн за 1 кВт•год), то бачиш суттєву різницю. Відповідно краще зекономити й більше продати, ніж загубити ці кошти. Мені краще продавати свою, а на власні потреби купувати дешевшу з розетки”.

Як бачимо, три історії встановлення сонячних електростанцій на багатоповерхових будинках – різні, оскільки в кожного з ініціаторів була своя мета і можливості. Проте водночас ці історії мають спільну рису. Вони доводять, що насправді у мешканців багатоповерхівок є такий потенціал, як дах і фасад їх дому. Їх можна здавати в оренду й таким чином вбити двох зайців – позбутися проблем із ремонтом і регулярно отримувати певні кошти за оренду. Інший варіант – зробити сонячну електростанцію частиною системи водо- та енергопостачання, завдяки цьому здешевити ресурси, а значить і оплату за компослуги. Головне – бажання.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Якщо ви також хочете мати СЕС у будинку...

Українці вже кілька років поспіль активно встановлюють СЕС на дахах та стінах багатоповерхівок. Вони керуються, у першу чергу, бажанням стати незалежними від енергетичних компаній. ОСББ, як неприбуткова організація, не може заробляти на продажі електроенергії за “зеленим” тарифом, тому таку електроенергію використовують лише для внутрішніх потреб.

Процедура встановлення СЕС на даху багатоквартирного будинку передбачає оренду даху (для цього треба отримати згоду 75% співмешканців), а також збільшення виділеної потужності споживання на квартиру. Зазвичай це потребує додаткового збільшення виділеної потужності на всю багатоповерхівку. Крім того, обленерго має встановити спеціальний вузол обліку — тобто лічильник, який рахуватиме, скільки установка згенерувала електроенергії та скільки ви спожили. Але громадяни, яким все ж вдалося встановити СЕС на дахах багатоквартирних будинків, можуть бути впевнені, що споживають “чисту” електроенергію, для якої не треба спалювати вугілля чи ядерне паливо.

Фотоелектричні панелі на багатоповерхівках бажано встановлювати вже після проведення інших заходів енергоефективності: утеплення фасадів, даху, трубопроводу, заміни вікон і дверей та інших. У таких багатоповерхівках сонячні панелі, за даними КМДА, можуть окупитися приблизно за 10 років.

(За інформацією Української асоціації відновлюваної енергетики)
 


Banner index 250 2