Вони збирають світових лідерів, делегації країн, громадськість та журналістів для досягнення консенсусу щодо вирішення проблеми глобального потепління.

11 листопада в Баку офіційно розпочнеться СОР29. Захід відбудеться тоді, коли російська агресія продовжує знищувати довкілля в Україні, завдає значних спустошень та руйнувань. Ця війна також згубно впливає на клімат планети через викиди значних обсягів парникових газів в атмосферу. Свідоцтво цього - великі повені у Валенсії, що фігурують останні тижні на перших шпальтах світових медіа.

За оцінкою Ініціативи з обліку парникових газів у війні (IGGAW), загальна кліматична шкода, завдана російською федерацією за два роки повномасштабного вторгнення в Україну, сягає $32 млрд. Згідно з дослідженням, перші 12 місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну призвели до викидів 120 млн тонн вуглецю. А за два роки вони зросли до 175 млн тонн. Це перевищує щорічні викиди такої індустріально розвиненої країни, як Нідерланди, перевищує викиди від розміщення 90 млн нових бензинових автомобілів на дорогах чи, наприклад, будівництва 260 вугільних енергоблоків потужністю 200 МВт кожен.

Оскільки 2024 рік може стати найспекотнішим в історії спостережень, а екстремальні погодні явища стають дедалі частішими та інтенсивнішими, рішення, прийняті світовими лідерами в столиці Азербайджану, матимуть значний вплив на зусилля країн  досягти цілей Паризької угоди та уникнути катастрофічного підвищення глобальної температури.

Дискусії СОР29 точитимуться навколо трьох основних тем:

1.Обсяги кліматичного фінансування

Існуюча мета, узгоджена в рамках Паризької угоди в 2015 році, становить $100 млрд на рік. Вперше її досягнули лише 2022 року, коли було виділено $116 млрд. Тепер сторони повинні домовитись про нову глобальну фінансову мету на період з 2025 по 2035 рік

2.Утримання глобального потепління в межах 1,5°C

Держави працюють над оновленням своїх національних кліматичних зобов'язань, які мають бути визначені до 2025 року. На COP28  дійшли згоди, що ці нові зобов'язання мають утримати середнє значення глобальної температури в межах 1,5°C. Країни, що розвиваються, прагнуть бути впевнені, що для реалізації таких амбітних планів вони матимуть доступні ресурси. Передусім це стосується грошей. Гарантії фінансування дадуть можливість встановити сміливіші кліматичні зобовʼязання.

3.Прозорість розподілу коштів

Учасники СОР29 мають визначать умови подальшого функціонування Фонду для відшкодування витрат і збитків від кліматичних змін. Рішення про його створення одностайно ухвалили майже 200 країн на першому пленарному засіданні СОР28 в Обʼєднаних Арабських Еміратах. Цьогоріч держави будуть домовлятись про інструменти для забезпечення прозорості використання коштів і підтримку національних планів з адаптації. В Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України раніше заявлали, що наша країна «має всі шанси отримати додаткові кошти на зелене відновлення» через цей Фонд.

Формування всеосяжної кліматичної політики, що має враховувати інтереси всіх країн в процесі досягнення цілей глобального скорочення викидів парникових газів, почалося майже 30 років назад, під час першої СОР.

«Українська Енергетика» згадує ключові рішення міжнародних конференцій ООН зі зміни клімату, що заклали основу для сучасних дискусій.

COP1, 1995 рік: Берлінський мандат

У 1995 році відбулася перша Конференція сторін - COP1 у Берліні, Німеччина.

Країни домовилися зустрічатися щорічно для вирішення проблеми глобального потепління. Почалися переговори щодо пропозицій для посилення зобов'язань зі скорочення викидів парникових газів. Берлінський мандат заклав основу для майбутніх угод, але виявив значні проблеми, включно з процедурними розбіжностями щодо правил ухвалення рішень в рамках СОР.

СОР3, 1997 рік: Кіотський протокол

1997 року в Кіото, Японія, відбулася третя Конференція сторін, на якій було затверджено знаковий для кліматичної дипломатії документ - Кіотський протокол. Він став важливою віхою в міжнародній політиці, запровадивши юридично обов'язкові цільові показники скорочення викидів для промислово розвинених країн. Хоча його реалізація зіткнулася з труднощами, тому що такі країни як США і росія відмовились від зобов'язань, цей документ значною мірою було реалізовано на практиці. Основні інструменти, встановлені Кіотським протоколом - торгівля викидами парникових газів і механізм чистого розвитку - заклали основу для міжнародної співпраці.

СОР7, 2001 рік: Марракешські угоди

У 2001 році відбулася сьома Конференція сторін - COP7 у Маракеші, Морокко.

Маракешські угоди остаточно легалізували більшу частину інструментів Кіотського протоколу. Це стало підґрунтям для його ратифікації і впровадження на практиці.

COP13, 2007 рік: Балійська дорожня карта

У 2007 році COP відбулася на Балі, Індонезія. Під час цієї зустрічі було розроблено Балійську дорожню карту. Вона встановила терміни переговорів для розробки документа, який має прийти на заміну Кіотському протоколу після завершення терміну його дії 2012 року.

COP15, 2009 року: Копенгагенська угода

У 2009 році Конференція сторін відбулася в Копенгагені, Данія. Її учасникам не вдалося досягти всеосяжних домовленостей, які могли б прийти на зміну Кіотському протоколу. Але конференція підтвердила мету утримання глобального потепління нижче 2°C, а розвинені країни взяли на себе зобов'язання щодо довгострокової фінансової підтримки країн, що розвиваються.

COP16, 2010 рік: Зелений кліматичний фонд

У 2010 році відбулася конференція COP16 у Канкуні, Мексика. Було ухвалено рішення про створення Зеленого кліматичного фонду. Його мета - підтримка заходів для боротьби зі зміною клімату в країнах, що розвиваються.

COP17, 2011 рік: Підготовка нової глобальної угоди

У 2011 році відбулася Конференція сторін у Дурбані, Південна Африка.

Тоді усі країни погодилися розпочати скорочення викидів парникових газів. Також стартували переговори щодо нової глобальної угоди.

СОР18, 2012 рік: Дохійська поправка

У 2012 році Конференція сторін пройшла у місті Доха, Катар. Її рішеннями було продовжено дію Кіотського протоколу до 2020 року. Це скоротило розрив між першим періодом зобов'язань по скороченню викидів парникових газів і Паризькою угодою.

СОР21, 2015 рік: Паризький прорив

У 2015 році COP 21 пройшла в Парижі, Франція, де було ухвалено проривні міжнародні домовленності.

Паризька кліматична угода стала переломним моментом у глобальній кліматичній політиці. Вона вимагає від усіх країн прийняти зобов'язання зі скорочення викидів (так звані «національно-визначені внески»), спрямовані на стримання глобального потепління значно нижче 2°C, і докладати зусилля для обмеження зростання температури до 1,5°C понад доіндустріальний рівень. Угоду ратифікували 197 країн, що засвідчило безпрецедентну глобальну співпрацю в боротьбі зі зміною клімату.

Паризька угоди поєднала обов'язкові юридичні елементи з гнучким підходом до національних обставин. Тому наразі вона вважається найбільш інноваційною та значущою міжнародною угодою в кліматичній сфері.

СОР24, 2018 рік: Катовицький пакет

У 2018 році Конференція сторін відбулася у Катовіце, Польща. На СОР24 було ухвалено так званий «Катовицький пакет», який став «дорожньою картою» для Паризької кліматичної угоди і зробив її працездатною завдяки процедурам, керівним принципам і механізмам. Це дало змогу зміцнити довіру між країнами та посилити міжнародне співробітництво для подолання одного з найскладніших викликів нашого часу - перехід до економічного розвитку з низьким рівнем викидів парникових газів і стійкістю до зміни клімату.

СОР26, 2021 рік: Кліматичний пакт

У 2021 році конференція ООН пройшла у Глазго, Велика Британія. Так званий «Кліматичний пакт», ухвалений на COP26, спрямований на утримання глобального потепління нижче за 1,5 °C. Він містить зобов'язання подвоїти фінансування для адаптації до кліматичних змін до 2025 року і закликає до поетапної відмови від використання вугілля. В Глазго країни також ухвалили Глобальне зобов'язання зі скорочення викидів метану, яке передбачає  скорочення викидів метану на 30% протягом десяти років, починаючи з 2020-го.

СОР-27, 2022 рік: Фонд втрат і збитків

У 2022 році Конференція сторін проходила в Шарм-ель-Шейху, Єгипет, на тлі шокуючих подій в Україні, повʼязаних з повномасштабним вторгненням росії. Тому учасники заходу, особливо в українській делегації, піднімали питання прав людини як необхідної складової кліматичних дій.

Практично з усіх питань на COP27 не вдалося досягти прогресу. Країни не погодили повну відмову від вугілля та проігнорували інші види викопного палива – нафту і природний газ. У тексті остаточного рішення вдалися до словесної еквілібристики і зменшили важливість мети утримати підвищення глобальної температури в межах 1,5 °C.  Проте вдалося погодити заснування Фонду втрат і збитків. Його мета - розв'язання проблеми економічної нерівності, спричиненої зміною клімату, через надання фінансової допомоги вразливим країнам з боку найбагатших - розвинених країн.

СОР28, 2023 рік: Дубайський консенсус

COP28 пройшла в Дубаї, Об'єднані Арабські Емірати. Ця конференція призвела до кардинальних зрушень. Попри гарячі суперечки, в її підсумковий документ вперше потрапила умова про поступову відмову від викопного палива, а почати цей процес вирішено з декарбонізації енергетичних систем. Було введено у дію Фонд втрат і збитків для вразливих країн. Також держави погодилися на потроєння встановлених потужностей відновлюваних джерел енергії до 2030 року. Ця ініціатива, яку підтримала й Україна, створила політичні умови для значного збільшення фінансування ВДЕ в країнах, що розвиваються, а також трансформації енергетичної політики на национальному рівні, аби інвестиційні рішення для проєктів «зеленої» енергетики були життєздатними.

СОР29, 2024 рік: Кліматичні фінанси

Цьогорічна Конференція сторін в Баку отримала назву «Finance COP», що підкреслює її центральну тему – погодження глобальної мети з фінансування кліматичних проєктів, яка має замінити попередньо погоджену річну суму в розмірі $100 млрд.

Так звана «Нова колективна кількісна мета» (NCQG) з фінансування клімату на 2025-2035 роки націлена на  масштабування: щорічна сума підтримки, до якої отримають доступ країни, що розвиватється, попередньо оцінюється в $1 трлн. 

Спостерігачі розглядають СОР в Азербайджані як важливий етап на шляху до більш амбітних дій для боротьби зі зміною клімату. Та визначатимуть цей шлях не тільки фінансові стимули або запровадження механізмів вуглецевого кредитування, на які більш за все розраховує ринок. Особливого значення в кліматичній політиці набувають практики, що забезпечать прозорість використання коштів і контроль, як уряд та бізнес  дотримуватимуться зобовʼязань  зі скорочення викидів вуглецю і адаптації спільнот до наслідків кліматичної кризи.

Автор: Світлана Долінчук, спеціально для "Української енергетики"