Шведська прокуратура в неділю ввечері оголосила про початок розслідування щодо можливої диверсії після пошкодження підводного оптоволоконного кабелю, що з’єднує Латвію зі шведським островом Готланд. Про це повідомляє видання Associated Press.

Що відбувається в Балтійському морі з’ясувала «Українська енергетика».

Китайські вуха

Крім того, шведська прокуратура видала ордер на затримання судна в Балтійському морі, яке підозрюється в здійсненні диверсії.

Латвія та Швеція порушили кримінальну справу за фактом ушкодження 26 січня підводного оптоволоконного кабелю компанії «Латвійський державний центр радіо- та телемовлення» (LVRTC), прокладеного між двома країнами. Це вже третій такий інцидент у Балтійському морі за останні три місяці, повідомляє Bloomberg. За наявними даними, пошкодження сталося внаслідок «зовнішньої дії».

В рамках розслідування було затримано суховантажне судно Vezhen, яке прямувало під прапором Мальти з Росії в датський порт Скаген.

Згідно з заявою LVRTC, пошкодження кабелю, що з’єднує Вентспілс у Латвії та шведський острів Готланд, не вплинуло на обслуговування клієнтів, оскільки були задіяні альтернативні маршрути передачі даних.

Капітан Александар Калчев, генеральний директор болгарської компанії Navigation Maritime Bulgare (Navibulgar), яка є власником Vezhen, підтвердив, що якір судна міг зачепити підводний кабель, втім це не було зроблено навмисно.

За його словами, судно, яке перевозило добрива з російської Усть-Луги до Південної Америки, потрапило у “надзвичайно погану погоду” 25 січня. Відтак один з якорів корабля впав на морське дно під час сильного вітру.

“Можливо, він протягнувся по морському дну”, — сказав Калчев й пояснив, що якір був пізніше піднятий.

Водночас представник Шведського метеорологічного та гідрологічного інституту повідомив, що вранці 26 січня вітер в морі за шведським островом Готланд сягав швидкості приблизно 8-10 метрів на секунду.

“Це не дуже сильний вітер. Він значно нижче 14 метрів на секунду, що є порогом для штормового попередження”, — зазначив він в інтерв’ю агентству Reuters, додавши, що хвилі також були не дуже високі.

Пошкодження кабелю сталося в територіальних водах Швеції на глибині щонайменше 50 метрів, повідомили офіційні особи.

Пізніше журналісти фінського видання Helsingin Sanomat зясували, що  судно Vezhen належить Китаю, а не болгарській компанії, як повідомлялося раніше.

Регулярні інциденти

Крім того, офіційні особи двох країн повідомили про заподіяння шкоди ще одному оптоволоконному кабелю, що йде дном моря з латвійського міста Вентспілс на шведський острів Готланд. Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив інформацію у соцмережі Х.

Багато латвійських журналістів написали, що кабель був пошкоджений внаслідок зовнішнього впливу. За випадковим збігом обставин у районі події нібито знаходилося суховантажне судно Michalis San, яке прямувало до Росії.

З початку російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року в Балтійському морі неодноразово фіксувалися пошкодження важливих телекомунікаційних та енергетичних кабелів. Експерти вважають, що це гібридні атаки, організовані за дорученням Росії.

З листопада минулого року це вже четвертий подібний інцидент у регіоні. Спершу було порушено цілісність кабелю, що з'єднує Швецію і Литву, та був – Німеччину і Фінляндію.

Наприкінці грудня було перебито відразу кілька кабелів, прокладених між Фінляндією та Естонією. Влада цих держав поки що не встановила точних причин пошкодження.

Західні країни припускають, що це  були навмисні дії Росії.

14 січня генсек Марк Рютте оголосив про запуск місії «Балтійський вартовий» (Baltic Sentry), що патрулюватиме у найважливіших районах Балтійського моря для охорони підводної інфраструктури.

Це відбулося після серії інцидентів з пошкодженням підводної інфраструктури у Балтиці та загроз, які становить «тіньовий флот» танкерів, що перевозять російську нафту.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц, коментуючи новий інцидент з пошкодженням підводного кабелю в Балтійському морі, заявив про небезпеку з боку російського "тіньового флоту", а також наголосив на необхідності збільшувати оборонні витрати.

Про це він сказав на прес-конференції з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.

Останнє пошкодження підводного кабелю в Балтійському морі "свідчить про загрозу, яку становить російський "тіньовий флот", заявив Шольц.

Військово-морські сили підвищеної готовності (VHRF) Великобританії також повідомили про наміри проводити арешти будь-яких судів, які ведуть «підозрілу діяльність» поблизу підводної інфраструктури королівства.

У столиці Фінляндії Гельсінкі 14 січня пройшла зустріч країн-членів НАТО, які мають вихід до Балтійського моря, ключовою темою стала безпека підводної інфраструктури, повідомило видання Yle.

На думку Жозепа Борреля, голови зовнішньополітичної служби ЄС, пошкодження підводних кабелів на дні Балтійського моря не було випадковим. Таку заяву він зробив у бесіді із журналістами радіостанції Cadena SER.

«Це не було випадковістю, як і підрив «Північного потоку», – сказав Боррель.

На його думку, необхідно, щоб світова спільнота усвідомила, наскільки вразливі такі критично важливі об'єкти інфраструктури.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що втрати внаслідок руйнування об'єктів інфраструктури повинні бути відшкодовані тими, хто їх спричинив, після того, як у неділю, 26 січня, в Балтійському морі був пошкоджений ще один підводний кабель. Про це повідомляє видання LRT.

Науседа заявив, що немає різниці, свідомо чи несвідомо була завдана шкода.

"Ці збитки повинні бути компенсовані, а наслідки прийняті тими, хто їх завдав. Тут вже не має вирішального значення, свідомо чи несвідомо вони завдають шкоди, збитки в будь-якому випадку величезні", – сказав він.

Росія ні до чого?

Натомість росіяни у звичній для себе манері звинувачують західних політиків в перешкоджанні російському судноплавству.  Наприклад, військовий експерт та доцент кафедри політичного аналізу та соціально-психологічних процесів РЕУ ім. Плеханова Олександр Перенджієв розцінив те, що відбувається в Балтійському морі, як спробу перешкодити РФ реалізувати свої торгові, економічні та військові інтереси.

«Балтійське море у будь-якому випадку дуже важливе для торгівлі, оскільки через нього здійснюється вихід до інших акваторій, там проходять торгові шляхи. Крім того, якщо обігнути країни Північної Європи, це вихід і в Арктичну зону. Ми знаємо, що країни НАТО мають плани захоплення влади в Арктичній зоні. Вже зараз триває будівництво арктичної військової інфраструктури НАТО у Фінляндії», – пояснив експерт.

Це море також дуже важливе для Росії ще й тому, що має вихід до Калінінградської області. Адже зараз регіон взято у напівблокаду на суші, повторення історії з боку моря допустити не можна, наголосив Перенджієв.

«У Північноатлантичному альянсі вже неодноразово заявляли, що хотіли б перетворити Балтійське море на своє внутрішнє море для країн НАТО. Це не просто слова, вони вже почали реалізовувати цей проект. Для цього зараз і відбуваються диверсії з нібито урвищем кабелів, щоб створити прецедент і цим виправдати розміщення там військових», – сказав російський експерт.

Гібридна війна

Ізраїльський журналіст Сергій Ауслендер зазначає, що до пошкоджень підводних кабелів світовій спільності потрібно віднестися серйозно.

«Судно «Vezhen», яке підозрюють у пошкодженні кабелю, вийшло з російського порту Усть-Луга. Той факт, що воно йшло під мальтійським прапором, нікого в оману вводити не повинен, морський фрахт - справа дуже заплутана. Для чого це росіянам? Принципи гібридної війни ніхто не скасовував, це раз. По-друге: очевидно, що війна в Україні потихеньку згасає. І ось вона припиниться, рано чи пізно перед кремлівським фюрером стане дилема, а що робити з армією, яка більше мільйона, з бойовим досвідом? Куди її подіти? Розпускати по домівках – собі дорожче. Вони ж не ідіоти і розуміють, що поліція та Росгвардія захистити цю владу не зможуть, згадайте заколот Пригожина.

Значить, треба влаштувати якусь маленьку переможну війну. Країни Балтії – майже ідеальний варіант. Обманюватися їх членством у НАТО я не став би. Інша справа, що у кремлівських з маленькими та переможними війнами відверто не складається, але відсутність стратегічного планування та плану Б – їх, можна сказати, коник. Коротше, я б серйозно поставився до такого роду «пригод», - пояснює журналіст.

Речник ВМС Дмитро Плетенчук, припускає, що Росія може використовувати нову тактику, подібну до "іх там нєт».

«Балтійське море фактично стало внутрішнім морем НАТО, тож у росіян там жодних переваг немає. Я був прихильником того, що пошкодження кабелів — випадковість, бо з точки зору практики таке вчинити навмисне дуже складно, але кількісний показник таких випадків вказує на те, що ймовірніше за все це вже певна тактика. Росіяни напевно опанували нову тактику – «якірний напад» – каже Плетенчук. 

Військово-морський експерт Володимир Заблоцький вважає, що Росія заздалегідь готується до проведення операцій з пошкодження підводних телекомунікаційних кабелів у морі.

За його словами, підводна інфраструктура існує по всьому світу і має системи та рівні  захисту. Від неї залежить обороноздатність цілої низки країн. Через оборонну інфраструктуру взаємодіють країни Балтії, а також Польща, Швеція. Крім того, на більш високому рівні  взаємодіють Америка та Європа.

«Росія заздалегідь готується і готувалась до того, щоб пошкодити (підводні телекомунікаційні кабелі, однак на Заході ніхто цьому  не приділяв уваги.

Коли випадки повторюються, то це схоже на систему, а система полягає у тому, що противник почав таке робити з 2015 -2016 років і не лише на Балтиці, а між Шпіцбергеном і Норвегією», - вважає Заблоцький. 

А тим часом, російський танкер зламався і дрейфує у Біскайській затоці біля узбережжя Франції.

Про це повідомив керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.

Корабель під назвою "Unity" втратив хід у штормових умовах 23 січня, повідомляє видання. Танкер Unity вийшов з Приморська 16 січня, а потім дрейфував в Атлантиці після відключення електроенергії. За даними Управління енергетичної інформації США, судно є 16-річним танкером типу Aframax з водотоннажністю від 80 000 до 120 000 тонн. «Unity» перевозив російську нафту, що прямувала до Мангалору, Індія.

Цивілізований світ, схоже, починає розуміти як небезпеку від «тіньового флоту Росії», так і намагання РФ вести гібридну війну, пошкоджуючи інфраструктуру сусідів.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»