Уже найближчим часом вартість бензину може злетіти до 72 грн за літр палива. Усе через конфлікт Ізраїлю та Ірану, прогнозують економісти. Однак, сьогодні президент США Дональд Трамп повідомив про досягнення повної домовленості між Ізраїлем та Іраном щодо припинення вогню. Проте сьогодні уранці армія Ізраїлю ЦАХАЛ повідомила, що Іран запустив ракети у бік Ізраїлю, незважаючи на оголошення припинення вогню.

Глава Міноборони Ізраїлю Ізраель Кац вже заявив, що наказав ЦАХАЛ рішуче відреагувати на порушення Іраном режиму припинення вогню, завдавши інтенсивних ударів по цілям режиму в самому центрі Тегерана. Тож закінчення війни та перемиря тепер під загрозою.

Чого чекати українцям від конфлікту на Близькому Сході, дізналась «Українська енергетика».

Конфлікт США та Ірану: чому нафта різко подорожчала, а потім знову впала

Конфлікт між Ізраїлем та Іраном досяг небезпечної фази відкритого військового протистояння, ставши однією з найбільших загроз для безпеки на Близькому Сході. Напруження накопичувалося роками через взаємні звинувачення в підготовці терактів, активізацію іранської ядерної програми та посилення позицій проіранських угруповань поблизу ізраїльських кордонів. Останніми днями ситуація загострилася після ракетного удару по ізраїльському об'єкту в Тель-Авіві, відповідальність за який поклали на Іран. У відповідь Ізраїль завдав серію масованих атак по іранських військових об'єктах у Сирії та самому Ірані.

Збройне зіткнення досягло піку в червні, коли США долучилися до операції проти Ірану, завдавши ударів по ядерних об'єктах у Фордо, Натанзі та Ісфахані. За словами президента Дональда Трампа, всі цілі були успішно знищені.

У відповідь Іран пригрозив закриттям Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для експорту нафти. Такий крок міг би різко скоротити обсяги постачання сировини на глобальний ринок і спровокувати стрибок цін до понад $100 за барель. Водночас аналітики зауважують: подібний сценарій вдарив би насамперед по самому Ірану та його регіональних союзниках. Про це повідомило видання Reuters.

Ескалація призвела до зростання цін на нафту до п’ятимісячних максимумів. Це миттєво позначилося і на ринку пального в Україні, де ціни на бензин почали зростати через очікування подорожчання імпорту.

Втім, вже 24 червня ситуація кардинально змінилася. Угода про припинення вогню між Іраном та Ізраїлем, яку оголосив Трамп, набула чинності, що дало сигнал ринкам про зниження ризику перебоїв у постачанні нафти. Ціни почали стрімко знижуватись, опустившись майже до двотижневого мінімуму.

Американські фондові індекси продемонстрували позитивну динаміку, а курс долара продовжив падіння на тлі пом’якшення геополітичної напруги. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу підтвердив згоду на перемир’я та наголосив, що Тель-Авів досяг поставлених цілей в операції проти Ірану.

Нафта втратила понад 3% у вартості лише за добу, продовживши тренд зниження, що розпочався днем раніше, коли ціни обвалилися ще на 9%. Цей обвал прискорила символічна відповідь Ірану — удар по американській базі, який не призвів до суттєвих руйнувань, тим самим продемонструвавши готовність до деескалації.

У результаті зниження напруги навколо Ормузької протоки, вартість ф'ючерсів на американську нафту впала ще на 3,7%, до $65,96 за барель — найнижчої позначки з 11 червня, коли розпочалася ескалація між Ізраїлем та Іраном. Що буде далі – залежить від подальшого перебігу конфлікту.

Нестабільний ринок пального

Український ринок пального вчергове опинився під тиском глобальних геополітичних подій. За останні дні ціна на бензин зросла на 4 гривні за літр, що еквівалентно приблизно 8–9%. Основною причиною експерти називають нестабільність у регіоні Перської затоки — одній із ключових точок постачання нафти у світі.

Загострення між Ізраїлем та Іраном спричинило різке зростання світових цін на нафту. А оскільки Україна імпортує переважну більшість нафтопродуктів, вітчизняні ціни на пальне відчувають ефект від змін із затримкою у 2–3 тижні. Наразі ринок оцінює потенціал для подальшого підвищення цін у межах ще 2 гривень за літр.

За словами голови Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, Україна не має самодостатніх нафтопереробних потужностей, а тому змушена орієнтуватися на зовнішні ринки. Якщо нафта марки Brent подорожчає до $100 за барель, то вартість бензину на АЗС потенційно може сягнути 72 грн/л. Водночас такий сценарій не є базовим, і ймовірність його реалізації експерти оцінюють як невисоку.

Додатковим фактором, який може вплинути на цінову динаміку, стало тимчасове скасування штрафів за недотримання вимоги щодо вмісту біоетанолу в бензині. З 1 травня 2025 року в Україні набрав чинності закон, що зобов’язує додавати щонайменше 5% біоетанолу до бензину. Проте Верховна Рада вирішила призупинити штрафи для роздрібних та гуртових продавців пального за недотримання цієї норми до кінця року.

Ще один важливий чинник – наслідки атаки РФ на Кременчуцький нафтопереробний завод. За даними ринку, цей об’єкт забезпечував до половини внутрішніх потреб у бензині. Через руйнування інфраструктури уряд змушений обговорювати можливість повернення на ринок бензинів стандарту Євро 0-2, які мають підвищений вміст сірки й забруднюючих речовин.

Таким чином, український ринок пального перебуває в ситуації високої чутливості до глобальних та внутрішніх подій. Подальша цінова динаміка залежатиме від стабілізації на світовому ринку нафти, темпів ремонту інфраструктури та політики держави у сфері пального.

Дорожчає швидше, ніж дешевшає

За прогнозом засновника групи компаній "Прайм" Дмитра Льоушкіна, вартість бензину досягне 63–64 грн/л, а преміальні марки – 67–68 грн/л. Причинами цього, за його словами, є зростання світових цін на нафту та наслідки російських обстрілів Кременчуцького нафтопереробного заводу.

Дизельне пальне, за оцінками Льоушкіна, подорожчає до 62 грн/л за умови, що ціна бареля нафти не перевищить 75 доларів. За його словами, великі мережі АЗС, такі як ОККО та WOG, закладають маржу на рівні 14–15 грн/л, що суттєво впливає на кінцеву вартість пального.

Він також зазначає, що ситуацію ускладнює тимчасова проблема з логістикою після удару по Кременчуцькому НПЗ. Це, зокрема, стосується преміальних сортів бензину, які можуть здорожчати ще на 3–4 грн. Утім, за словами експерта, проблема не є довгостроковою – за 2–3 тижні ситуація стабілізується.

Окрім того, Дмитро Льоушкін прогнозує, що автогаз зросте в ціні щонайменше на 2 гривні за літр.

Попри загальне зростання, експерт вважає ринок відносно стабільним. Він наголосив, що спекулятивне підвищення гуртових цін, яке спостерігалося наприкінці минулого тижня, поступово вщухає – оптова вартість дизеля вже знизилася з 50 до 49 грн/л, хоча, за його словами, ціна досі завищена на 2 грн.

На думку Льоушкіна, у разі зниження геополітичної напруги, зокрема на Близькому Сході, ціни на пальне в Україні можуть піти вниз. Проте він підкреслює: "У нас все дорожчає швидше, ніж дешевшає", тож процес зниження цін буде поступовим і не таким стрімким, як зростання.

Світ на порозі нової нафтової кризи?

Геополітична напруга на Близькому Сході продовжує зростати. Після авіаударів США по ядерних об'єктах Ірану, в іранському парламенті пролунала рішуча відповідь - підтримка ініціативи щодо перекриття Ормузької протоки. Про це повідомив представник парламентського комітету з національної безпеки Ісмаїл Коусарі. Остаточне рішення має ухвалити Рада національної безпеки Ірану, повідомляє TRHaber.

Заяви іранських військових також вказують на серйозність намірів. Командувач ВМС Корпусу вартових ісламської революції генерал Аліреза Тангсірі заявив, що Іран здатен заблокувати Ормузьку протоку «протягом кількох годин». А радник верховного лідера Хосейн Шаріатмадзарі прямо закликав до перекриття цього критично важливого морського коридору для західного судноплавства, а також до можливих ударів по військових базах США в регіоні.

Ормузька протока — вузьке горло глобального енергетичного ланцюга, через яке щодоби транспортується до 21 млн барелів нафти, що становить близько чверті світового морського нафтового експорту. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською, забезпечуючи маршрут для нафти й СПГ із Ірану, Іраку, Саудівської Аравії, Кувейту та ОАЕ. За різними оцінками, через неї також проходить до 30% глобального експорту скрапленого газу, пише Bloomberg.

Хоча самі фарватери протоки юридично належать султанату Оман, будь-яке її блокування може мати катастрофічні наслідки для світового ринку нафти. На тлі загроз Ірану судна масово залишають регіон — щонайменше 17 танкерів уже покинули Перську затоку, ще кілька десятків завмерли в очікуванні поблизу Ормузу, свідчать дані Marine Traffic.

Аналітики JPMorganChase оцінюють потенційні наслідки такого сценарію як "історичні": у разі повної блокади ціни на нафту можуть стрибнути до $130 за барель. Водночас часткове перекриття навіть на короткий період може спричинити збій, співмірний із нафтовими кризами 1970-х років.

Втім, деякі західні посадовці скептично ставляться до реальності такого кроку з боку Тегерана. Віце-президент США Джей Ді Венс зазначив, що повне блокування Ормузької протоки було б економічним самогубством для самого Ірану, адже країна також залежна від експорту нафти цим маршрутом. Проте ризик ескалації залишається високим, а нафта вкотре стає заручником геополітики.

Постраждає Китай

Риторика Тегерана про можливе перекриття Ормузької протоки, якою щодня проходить значна частина світового експорту нафти, викликає неоднозначну реакцію серед українських експертів.

Засновник групи компаній "Прайм" Дмитро Льоушкін скептично ставиться до такого розвитку подій. На його думку, навіть за політичної волі реалізувати повне блокування стратегічної протоки буде надзвичайно складно з технічної та воєнної точок зору.
«Я не вірю, що Іран перекриє Ормуз. Вони можуть втручатись у навігацію, маніпулювати супутниковими даними, навіть затопити окремі судна, але це не зупинить рух. Протока досить широка. Щоб справді її заблокувати, потрібно затопити десятки супертанкерів і все одно знайдуться лоцмани, які прокладуть безпечний маршрут. До того ж поблизу розташована американська військова база, і я дуже сумніваюся, що Штати дозволять Ірану заблокувати настільки важливий торговий коридор прямо в себе під носом», – зазначає Льоушкін. Він також не вважає, що нинішній конфлікт між Іраном та Ізраїлем затягнеться надовго.

Своє бачення ситуації озвучив і військовий аналітик Віктор Таран. Він вказує, що головним постраждалим у разі блокади Ормузької протоки стане не Захід, а Китай.

«70% іранської нафти, яку споживає Китай, іде саме через Ормуз. Якщо Іран справді «закрутить вентиль», це зупинить заводи в Гуанчжоу, створить затори в Шанхаї, а китайський юань не витримає удару», – застерігає Таран.

На його думку, Іран опинився у геополітичному цугцванзі: якщо він піде на блокаду, то може втратити стратегічного партнера – Китай, а разом із ним і підтримку регіональних союзників на кшталт Саудівської Аравії та Кувейту. Якщо ж відмовиться від рішучих дій – втрачає імідж сили та регіонального лідера.

«Це вже не тест для Ірану. Це тест на міцність осі Китай–Росія–Іран», – резюмував експерт.

Не вірить у реалістичність перекриття протоки й економіст Павло Вернівський.

«33 кілометри у найвужчому місці — це не Суецький чи Панамський канал, який легко заблокувати. Навіть якщо Іран надішле туди військові кораблі, що вони будуть робити – стріляти по танкерах? А як щодо відповідної реакції з боку США чи союзників?», – задається питаннями Вернівський.

Він нагадав, що подібна ситуація вже мала місце у Баб-ель-Мандебській протоці, де напади на судна з боку єменських хуситів викликали жорстку військову відповідь. «Той сценарій показав: світова спільнота не дозволить подібним речам стати новою нормою», – наголосив він.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»