Banner map ukr

Без ПСО: тарифи на електроенергію зростатимуть поетапно

11 червня 2021

Уряд продовжив дію ПСО на ринку електроенергії для населення, проте тарифи можуть зрости вже з липня

Без ПСО: тарифи на електроенергію зростатимуть поетапно

Строк дії механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на ринку електроенергії для побутових споживачів не завершиться 30 червня, як це передбачалося постановою уряду. Кабмін прибрав зазначену в документі кінцеву дату, відтак ПСО буде продовжено. Це означає, що ціни для населення залишаться регульованими. Водночас зростання тарифів – не уникнути, кажуть експерти. Вони можуть збільшитися вдвічі.

Ситуацію із механізмом ПСО на ринку електроенергії, а також його вплив на тарифи для населення проаналізувала “Українська енергетика”.

 

ПСО і новий ринок електроенергії 

 

Ціни на електроенергію для населення завжди були болючим питанням через низький рівень доходів значної частини людей. Відповідно до інформації Інституту демографії ім. М.В. Птухи НАНУ, більш ніж половина українців перебуває за межею бідності. Щоб уникнути соціальної напруги, держава встановила пільгову фіксовану ціну на електроенергію для побутових споживачів. Вона утримується завдяки механізму спеціальних обов’язків (ПСО), покладених постановою Кабміну на державні енергогенеруючі підприємства (НАЕК “Енергоатом”, ПрАТ “Укргідроенерго”), ДП “Гарантований покупець” та постачальників універсальних послуг. 

І хоча 2019 року в Україні запустили модель повномасштабного конкурентного оптового ринку електроенергії, відкритим він є лише формально, і правила на ньому ‒ далекі від європейських. Зокрема й через існування механізму ПСО, який діє на ринку електроенергії для побутових споживачів із 1 липня 2019 року. Попри те, що до цього механізму час від часу вносяться зміни, він призводить до певних викривлень, диспропорції попиту та пропозиції. В результаті населення платить за електроенергію приблизно вдвічі менше, ніж мало би платити за умов вільного ринку.

Фіксовані ціни для побутових споживачів утримуються нижчими за роздрібну ринкову ціну за рахунок фактичного перерозподілу доходів виробників електроенергії. Згідно з досвідом провідних європейських країн, там ціни на електроенергію для побутових споживачів об’єктивно на 40-50% вищі, ніж для промислових”, йдеться в дослідженні аналітичного центру DiXi Group, присвяченому ПСО на ринку електроенергії для населення.

Недоплата за електроенергію в Україні з боку населення, пояснюють експерти DiXi Group, є причиною перехресного субсидіювання і цінових перекосів. “За попередньої моделі ринку цей тягар розподілявся між усіма іншими категоріями споживачів, у результаті чого дорожчала вартість електроенергії для економіки країни. За нинішньої моделі ринку, цінові перекоси компенсуються за рахунок найважливіших виробників електроенергії та суб’єктів ринку, які визначені учасниками механізму ПСО”, зазначають автори дослідження.

Як наслідок, за даними аудиту Рахункової палати, технічний стан обладнання, що використовується в галузях електроенергетики, наближається до критичного через високий ступінь зношеності. Крім того, воно є джерелом підвищеної небезпеки і призводить до позапланових відключень споживачів від електропостачання.

“У незадовільному стані 95% в розподільчих електричних мереж 0,4-10 кВ, які безпосередньо живлять споживачів. Через технологічні порушення у цих мережах у 2019 році споживачами недоотримано 39,5 млн кВт-год електроенергії, у 2020 році – 53,03 млн кВт-год”, – зазначено в документі аудиторів.

 

Чи буде нова модель ПСО на ринку електроенергії?

 

30 червня 2021 р. мав завершитися продовжений урядом термін дії ПСО на ціни на ринку електроенергії для населення. Проте за місяць до цього Кабінет міністрів прибрав зазначену в постанові кінцеву дату. Таким чином, режим ПСО, який діяв на ринку електроенергії для побутових споживачів, буде продовжено і після 30 червня 2021 року. Однак навряд чи механізм залишиться старим.

“Спочатку перенесення терміну “завершення” дії ПСО, а тепер скасування кінцевої дати виглядає черговим відтягуванням часу, – каже Богдан Серебренніков, експерт DiXi Group. – Найімовірніше, уряд поки не готовий вийти з якимось принциповим консолідованим рішенням щодо реформи механізму ПСО. Зокрема, щодо переходу від товарної до фінансової моделі, яку підтримує Секретаріат Енергетичного Співтовариства та учасники ринку”.

Водночас, зауважує експерт, кожне чергове подовження урядом дії ПСО все-таки супроводжується певними змінами до постанови КМУ, що врегульовує цей механізм та особливості його реалізації. 

“В останньому варіанті постанови від 28 квітня 2021 року уряд “вивів з гри” ДП “Гарантований покупець”, який до цього виконував роль посередника між генеруючими компаніями (НАЕК “Енергоатом” та ПрАТ “Укргідроенерго”) та постачальниками універсальних послуг (ПУП). У новому варіанті ПСО генкомпанії мають напряму продавати ПУП електроенергію для потреб населення”, – зазначає співрозмовник.

Менеджер проєкту Електроенергія ТОВ “ЙЕ Енергія” Василь Гончарук зауважує, що фактично зроблено кроки по скасуванню товарного ПСО та переходу до фінансового.

“Проте, незважаючи на де-юре купівлю ресурсу постачання (фінансове ПСО), процес купівлі та формування ціни досі не має нічого спільного з вільним ринком, – додає він. – Скільки займе часу перехідний етап, важко сказати. Це залежатиме від політичної волі, швидкості інтеграції з ENTSO-E, якості комунікації з населенням”.

Поки виглядає малоймовірним, що і після 30 червня уряд вийде з принципово новим рішенням щодо реформування нинішнього механізму ПСО чи з планом приведення цін на електроенергію для населення до ринкового рівня”, – зазначає Богдан Серебренніков.

Своєю чергою в Міністерстві енергетики повідомили, що обговорюють проєкти концепцій нової моделі ПСО. Вона, поінформували урядовці, має передбачати захист соціально незахищених верств населення та водночас забезпечити модернізацію галузі, стабільну роботу державних генеруючих компаній, а також прогнозованість ціни електроенергії для споживачів на декілька років наперед, до переходу у майбутньому на ринкову модель за європейським зразком. Отже, найближчим часом дію ПСО не припинятимуть.

 

Нам світить зростання цін на електроенергію

 

Сьогодні ціна електроенергії для населення становить в 1,68 гривні за кВт-год. 

“Усереднена величина середньомісячного платежу домогосподарства варіює від 255 до 1098 грн, а в опалювальний період становить 1848 грн для споживачів, які використовують електроопалення. По домогосподарствах із системами електроопалення, із низькоефективною термоізоляцією будівель і без застосування зонних лічильників, місячний платіж за електроенергію в опалювальний період сягає 4-5 тис. грн”, – йдеться у вищезгаданому дослідженні DiXi Group.

Проте фактична вартість електроенергії, зі слів колишнього заступника міністра енергетики Юрія Бойка, знаходиться між 2,6 і 4 гривнями за кВт-год. (залежно від регіону). Він повідомив, що вже з липня вона може зрости. Однак, чи відразу до ринкового рівня?

На думку Богдана Серебреннікова, повна ринкова ціна має включати всі витрати на виробництво, передачу, розподіл і постачання електроенергії, а також їх дохідну складову. 

“За нашими оцінками, при разовому запровадженні ринкового ціноутворення для домогосподарств ціни на електроенергію в середньому становитимуть близько 3,27 грн за кВт-год. для споживачів ОЕС України і 3,50 грн за кВт-год. для споживачів Бурштинського енергоострова, – каже експерт. – Таким чином, середні ринкові ціни на електроенергію для основної частини побутових споживачів України складуться на рівні, близькому до нинішньої ціни для непобутових споживачів 2-го класу напруги – 3,40 грн за кВт-год”.

Однак експерт зауважує, що ринкові ціни на електроенергію для населення будуть помітно варіюватися за регіонами. Найвищі очікуються у Луганській (4,06 грн за кВт-год.), Закарпатській (3,91 грн за кВт-год.) та Івано-Франківській (3,83 грн за кВт-год.) областях, а найнижчі – у м. Києві (2,62 грн за кВт-год.), Дніпропетровській (2,99 грн за кВт-год.) та Київській (3,03 грн за кВт-год.) областях. Це переважно пояснюється істотною різницею у тарифах на розподіл електроенергії для різних операторів систем розподілу (ОСР), пояснив співрозмовник.

 

Етапи підвищення цін на електроенергію

 

Одразу підняти ціни для населення на хоча й обгрунтований, але високий ринковий рівень означає спровокувати соціальні вибухи. 

“Приводити ціни електроенергії для домогосподарств до ринкового рівня варто не шляхом “шокової терапії”, а поетапно, враховуючи динаміку середньодушового реального доходу в Україні. Це важливо для уникнення соціальної напруги та нарощування заборгованості”, – каже Богдан Серебренніков. 

Експерти DiXi Group у рамках дослідження запропонували два поетапні тарифні сценарії. На першому етапі, який має тривати принаймні рік, вони рекомендують застосувати сценарій №1. Він передбачає збереження регульованого тарифу 1,68 грн за кВт-год. для населення, яке споживає до 500 кВт-год. на місяць. За обсяг у понад 500 кВт-год. на місяць пропонується платити ринкову ціну. Сценарій №2 передбачає повний перехід на ринкове ціноутворення. Однак його запровадження пропонується лише після аналізу застосування сценарію №1 і відповідно до динаміки зростання середнього реального доходу на одну особу. 

Водночас Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) підготувала три сценарії підвищення тарифів для населення. Відповідно до першого, до кінця 2021 року ціни на електроенергію для населення не зростуть. Другий варіант: 2021 року уряд підвищує тарифи двічі на 15% (1 травня та 1 вересня).  Це означає, що електрика коштуватиме 2,22 грн за кВт-год. Третій сценарій передбачає, що існуючий сьогодні тариф на рівні 1,68 грн за кВт-год. буде чинний до липня 2021 року, після чого зросте на 30% – до 2,22, а 2023 року – до 3,48 грн за кВт-год.

У будь-якому разі, зважаючи на серйозні проблеми на ринку електроенергії, навряд чи Кабмін довго відкладатиме перший етап підвищення тарифів, вважають експерти.

“Ймовірно, третя хвиля ковіду стримала уряд від кроку підвищення цін на електроенергію для населення саме зараз, хоча це мало статися з 1 квітня, потім – з 1 травня. До того ж представники уряду заявляли, що шукають рішення, як захистити найбільш вразливі категорії споживачів. Але так чи інакше, першого етапу з підвищення цін цього року не уникнути. Уряд задекларував, що ми на шляху до скасування ПСО і реалізації поетапного підвищення цін для населення. Це буде здійснюватися в кілька етапів впродовж не менш ніж двох років. Необхідний час на імплементацію змін до механізму ПСО”, – каже Василь Гончарук.

Який би сценарій не обрали в уряді, на думку Богдана Серебреннікова, критично важливим є системне інформування споживачів про переваги ринкового ціноутворення та доступні шляхи економії електроенергії та оплати за неї.

“Зрозумілим та ефективним способом пом’якшення наслідків скасування ПСО для найвразливіших категорій споживачів є адресні субсидії. Цей механізм має прийти на зміну штучному регулюванню цін на електроенергію”, – зазначає Василь Гончарук. 

Питання лише в тому, чи знайде держава необхідні для цього кошти. Аналітики DiXi Group зазначили у дослідженні, що величина збільшення видатків на субсидії для населення буде компенсуватись збільшенням податкових надходжень у держбюджет від енергогенеруючих компаній, що наразі є учасниками механізму ПСО (НАЕК “Енергоатом”, ПрАТ “Укргідроенерго”).

Отже, запровадження ринкових цін на електроенергію для побутових споживачів є неминучим і необхідним кроком з боку уряду. Адже сьогодні населення оплачує лише половину від реальної вартості електроенергії, яка складається з вартості виробництва, передачі, розподілу та постачання цього товару. У результаті цього 95% розподільних електромереж, по яких електричний струм надходить безпосередньо  до споживачів, знаходяться у незадовільному стані. Державні генеруючі підприємства недоотримують кошти на поточну діяльність, модернізацію та заходи безпеки. Запровадження ринкових цін на електроенергію виправить ситуацію і призведе до становлення повноцінного ринку електроенергії. Проте це має відбуватися поступово, зважаючи на динаміку доходів населення та на спроможність держави платити субсидії.

Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”

 


 index 280%d1%85360 web