Енергетичний сектор України переживає фінансову нестабільність, спричинену низкою державних рішень, що вплинули на функціонування балансуючого ринку електроенергії. Компанії, які постачають електроенергію в цей сегмент, зіткнулися з проблемою невиплат, що призвело до накопичення боргів на мільярди гривень. Аналітики звертають увагу на те, що останні регуляторні зміни суттєво порушили баланс між державним контролем і ринковими принципами.

Що відбувається на балансуючому ринку електроенергії з’ясувала «Українська енергетика».

Системна проблема

Накопичення боргів у балансуючому сегменті енергетичного ринку створює серйозні ризики для стабільності галузі та здатності держави реагувати на кризові обставини. Про це повідомив Олександр Візір, керівник напряму «Енергетика та клімат» платформи Ukraine Facility.

За його інформацією, борг державного підприємства «Укрінтеренерго» перед оператором системи передачі НЕК «Укренерго» вже сягнув, за оцінками, від 13 до 15 мільярдів гривень, і з кожним місяцем сума продовжує зростати. Щомісячне збільшення заборгованості оцінюється приблизно у 200 мільйонів гривень, причому її часткове погашення здійснюється за рахунок непрозорих джерел, що не вирішує проблему системно.

Експерт пояснює, що корені цієї фінансової кризи — у глибоких структурних дисбалансах та нерівних умовах для учасників ринку. Значна кількість споживачів не здійснює оплату за спожиту електроенергію, що пов'язано з чинною забороною на відключення для об'єктів критичної інфраструктури, а також для установ, підпорядкованих військовим і цивільним адміністраціям.

На думку Візіра, електроенергія повинна розглядатися як товар, що вимагає оплати на загальних підставах, а не як ресурс, споживання якого може фіксуватися «в борг». Основними джерелами накопичення боргового тягаря він назвав державні та муніципальні організації. Крім того, існує неврегульована заборгованість споживачів на тимчасово окупованих територіях, яку наразі неможливо стягнути через правові обмеження.

Балансуючий ринок відіграє критичну роль у стабілізації енергосистеми, компенсуючи коливання попиту і генерації. Його учасники забезпечують оперативну гнучкість, проте з введенням нової системи компенсацій та змін у ціноутворенні, фінансова відповідальність не розподіляється рівномірно. Державна політика в цій сфері, за словами експертів, позбавлена прозорості — рішення НКРЕКП часто ухвалюються без широкого обговорення, а механізми моніторингу залишаються формальними.

Серед головних ризиків — зменшення привабливості енергетичного сектора для інвесторів, ймовірне зростання тарифів для споживачів та загальмування технологічного розвитку. Компанії, які втратили доступ до стабільного фінансування, змушені скорочувати витрати на модернізацію та інновації. Це ставить під загрозу енергетичну безпеку країни у довгостроковій перспективі.

Ринок, що балансує

Балансуючий ринок електроенергії в Україні — один із ключових елементів енергетичної системи, що забезпечує її стабільність та оперативне реагування на зміни попиту і пропозиції. Його функціонування регламентується Законом України «Про ринок електричної енергії» та супутніми нормативними актами, зокрема Правилами ринку та Кодексом системи передачі. Оператором балансуючого ринку виступає НЕК «Укренерго», який щоденно проводить аукціони для купівлі та продажу електроенергії з метою балансування системи.

Основна мета балансуючого ринку — врегулювання небалансів, що виникають у результаті відхилень фактичного споживання або виробництва електроенергії від прогнозованих показників. Учасники ринку, які не змогли реалізувати електроенергію на основних сегментах, змушені продавати її на балансуючому ринку, часто за заниженими цінами. Водночас, у разі дефіциту, ціни можуть бути надвисокими, що створює додаткове фінансове навантаження.

Станом на середину 2025 року боргова ситуація на балансуючому ринку досягла критичних масштабів. За даними НЕК «Укренерго», загальна заборгованість сторін, відповідальних за баланс, перевищила 35 млрд грн, а постачальників послуг з балансування — понад 325 млн грн. Водночас сама компанія має борги перед учасниками ринку на понад 16 млрд грн. Найбільшим боржником залишається державне підприємство «Укрінтеренерго», яке обслуговує захищених споживачів і має борг у розмірі 13–15 млрд грн, що щомісяця зростає приблизно на 200 млн грн.

Причини накопичення боргів — системні дисбаланси, нерівні умови для учасників ринку, заборона на відключення критичної інфраструктури, а також історична заборгованість на непідконтрольних територіях. Експерти наголошують, що така ситуація ставить під загрозу фінансову стабільність енергетичного сектору, стримує розвиток виробників, зокрема «Укргідроенерго», та відлякує приватних інвесторів.

Згідно з оцінками аналітиків, балансуючий ринок в Україні фактично перетворився на «штрафний майданчик» для тих, хто не встиг реалізувати електроенергію на основних сегментах. Ціни тут формуються за спеціальними коефіцієнтами: надлишок електроенергії продається за мінімальною ціною (коефіцієнт 0,95), а дефіцит — купується за завищеною (коефіцієнт 1,05). Це створює додаткові ризики для учасників ринку.

У відповідь на кризу, експерти пропонують низку рішень. Серед них — впровадження розподільчих рахунків для контролю за грошовими потоками, визначення пріоритетних боргів, залучення державного фінансування та створення сприятливих умов для приватних інвесторів. Також Україна має адаптувати своє законодавство до європейських норм, зокрема Регламенту (ЄС) 2017/2195, що передбачає впровадження стандартних продуктів балансування та інтеграцію до європейських платформ.

У перспективі, ефективне реформування балансуючого ринку може стати запорукою стабільності енергосистеми, підвищення інвестиційної привабливості та інтеграції України до загальноєвропейського енергетичного простору. Проте для цього необхідна політична воля, системна робота регуляторів і прозорість у фінансових розрахунках.

Пастка для енергетиків

Енергетичний ринок України опинився в системній борговій пастці, яка загрожує не лише фінансовій стабільності ключових державних компаній, а й здатності всієї галузі функціонувати без перебоїв. У центрі цієї кризи — НЕК «Укренерго», яка виконує роль системного оператора і адміністратора балансуючого ринку. Саме на цьому ринку сьогодні накопичено десятки мільярдів гривень боргів, левова частка яких — наслідок неплатежів постачальника останньої надії — ДПЗД «Укрінтеренерго».

Через війну «Укрінтеренерго» автоматично стало єдиним джерелом електроенергії для тисяч захищених споживачів, зокрема комунальних і державних установ, які не змогли забезпечити собі ринковий контракт. Попри обов’язок сплачувати за отриману електроенергію, багато з цих установ або не мають фінансування, або не розуміють механізмів оплати. Це призвело до того, що «Укрінтеренерго» не має коштів для розрахунку з «Укренерго» за балансуючий ринок — на сьогодні борг ПОН (постачальник останньої надії) перед системним оператором перевищує 16 млрд грн. Загальна заборгованість на балансуючому ринку — понад 27 млрд грн, і ця цифра зростає з кожним місяцем.

Водночас держава парадоксально платить двічі: з одного боку, через спеціальні обов’язки (ПСО) компенсує «Енергоатому» і «Укргідроенерго» втрати від постачання дешевої електроенергії населенню, з іншого — через тариф «Укренерго» на передачу та диспетчеризацію намагається покрити борги перед «Гарантованим покупцем» і виробниками «зеленої» генерації. Проте через хронічну несплату ПОНівських споживачів усі ці компенсаторні механізми втрачають ефективність. Гроші обертаються в замкненому колі, де одні державні компанії накопичують борги перед іншими, блокуючи інвестиції, розвиток і навіть стабільну роботу генерації.

Показовою є ситуація у Харкові, де частина комунальних підприємств залишилась без ринкового постачальника і перейшла під ПОН. Через накопичення боргів існує ризик, що «Укренерго» буде змушене вдатись до крайніх заходів — відключення від електропостачання споживачів, які не платять. Це загрожує повною енергетичною ізоляцією окремих регіонів навіть без додаткових атак з боку ворога.

Попри те, що НКРЕКП підвищила тариф «Укренерго» на передачу електроенергії до 528 грн/МВт⋅год, а на диспетчеризацію — до 104 грн/МВт⋅год, цих заходів недостатньо для подолання системної заборгованості. Розподільчі рахунки, які мали б стати інструментом фінансової дисципліни, поки не змогли змінити ситуацію кардинально. Без жорсткої політики щодо неплатників і чіткого механізму державної компенсації для «Укрінтеренерго» — замкнуте коло лише посилюється.

У результаті страждають усі учасники ринку. «Укргідроенерго» не може розвивати гідрогенерацію через відсутність коштів, інвестори тримаються осторонь через відсутність прогнозованої фінансової моделі, а приватні постачальники масово йдуть з ринку, не витримуючи конкуренції з неринковим ПОНом. Вихід із кризи можливий лише за умови комплексного вирішення: списання частини боргів, жорсткого контролю за платежами, бюджетної підтримки для компенсації ПСО і перегляду механізму ПОН з обмеженням термінів перебування споживача в такому статусі.

Альтернатива існує

Минулого року радник прем’єр -міністра України Юрій Бойко вже пояснював, що вирішення проблеми накопичення боргів на ринку електроенергії має стати одним з ключових пріоритетів в енергетиці в цьому році.

«Бо, не перервавши ланцюг накопичення боргів «всіх перед усіма», які вже сягають за 60 млрд грн, ми навряд чи зможемо розвивати енергетику країни. А про будівництво нової розподіленої маневрової генерації, якої так потребує наша енергосистема, годі і говорити. Бо жоден інвестор не буде виходити працювати на наш балансуючий ринок, якщо він завчасно знає, що з ним розрахуються через 12-14 місяців. На ринку не може бути ситуацій, коли хтось має привілеї безкарно не сплачувати за електроенергію та споживати в борг. Водночас є споживачі, діяльність яких критично важлива для життєзабезпечення країни. Наприклад, водоканали, теплоенерго, деякі державні шахти. Держава з одного боку, має подбати про їхню захищеність та стабільне для них енергопостачання, але при цьому, разом з преференцією наділити обов’язками та відповідальністю», - відзначив він.

А також додав, що нову концепцію роботи захищених споживачів на ринку електроенергії вже розглядають в Уряді. Ідея полягала в тому, щоб статус захищеного споживача для критичної інфраструктури й гарантоване електропостачання надавалося в обмін на обмеження розпорядженням власними коштами цих споживачів.

На ринку електроенергії діє кілька ключових гравців із взаємними фінансовими зобов’язаннями. Державне підприємство «Гарантований покупець» зменшило борги перед «зеленою» генерацією на 38 %, суттєво покращивши рівень розрахунків — до 93 %, за даними «Центру Разумкова».

Проте, крім боргів, споживачі двічі покривають один обсяг: конкурентні тарифи балансуючого ринку та окремі витрати на передачу і диспетчеризацію. Як зазначають в Уряді, це створює надмірне навантаження на бюджет і розпорошує кошти.

Запропоноване рішення — введення розподільчих рахунків, що дозволить централізовано збирати тарифи і відслідковувати розрахунки в режимі реального часу. Однак аналітики попереджають: без законодавчої корекції статусу «захищених споживачів» більшості борги просто перекладуться на інші групи без вирішення загальної проблеми.

Наразі держава підписала закон, що мав посилити платіжну дисципліну, але список «захищених» все ще містить підприємства некритичної інфраструктури — близько двох третин, вказує в інтерв’ю Юрій Бойко.

Це зменшує ефективність заходів, запроваджених ще в лютому 2025 року.

Відтак, і учасники ринку, і експерти вимагають від держави навести лад на ринку балансуючої енергії. Дієвими кроками могли б стати  звуження переліку «захищених об’єктів інфраструктури» до справді критичної інфраструктури з обмеженням пільг,всстановлення альтернативних джерел компенсації, запровадження розподільчих рахунків із єдиною точкою збору платежів а ще узгодження тарифного механізму на балансуючий ринок і послуги Укренерго для уникнення подвійного стягнення.

Сьогодні енергетична система України стоїть на межі фінансового колапсу не стільки через війну, скільки через недосконалість механізмів регулювання і слабку платіжну дисципліну. Якщо не вжити рішучих заходів, наслідки для стабільності ринку можуть бути фатальними — з перебоями, відключеннями та втратою довіри до державних компаній.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»