Досвід проходження минулого опалювального сезону змушує громади та компанії, які взяли на себе управління будинками у містах, готуватись до можливих відключень світла, тепла, води й газу у новому опалювальному сезоні. Підготовка є непростою, зважаючи на те, що незакритими залишаються старі проблеми. Зокрема, заборгованість держави перед теплокомуненерго, збитки внаслідок дій окупантів. Даються взнаки низький рівень розрахунків за отримані послуги, виїзд значної частини мешканців зі своїх помешкань, брак коштів у людей, компаній і бюджетах громад.

З якими проблемами мають сьогодні справу громади та управлінські компанії – проаналізувала "Українська енергетика".

 

Найбільша проблема громад – борги теплокомуненерго

 

У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури заявили, що станом на 15 серпня 2023 року понад 70% об'єктів житлово-комунального господарства (ЖКГ) вже підготовлені до опалювального сезону. Тривають планові роботи з підготовки житлового фонду, мереж, котелень і генеруючого обладнання. 100% готовності планують досягнути до 1 жовтня.

"Хочу підкреслити, що теплова частина у практично всіх ТЕЦ наразі відновлена, продовжуються планові роботи з ремонту генеруючого обладнання для досягнення відповідного рівня готовності до початку опалювального сезону. Водночас системно працюємо над залученням міжнародної технічної допомоги, формуванням резервного фонду запчастин та обладнання для потреб об'єктів критичної інфраструктури", – описав перебіг підготовчих робіт Олександр Кубраков, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Основним завданням громад в українських містах сьогодні (після допомоги ЗСУ та виробництва зброї) є підготовка до опалювального сезону. Це було підтверджено під час засідання правління Асоціації міст України (АМУ). На чому саме зосереджені громади, зважаючи на важкий досвід минулої зими: обстріли та відключення від світла, тепла, газо- та водопостачання?

"По-перше, на пошуку фінансових ресурсів для стримування тарифів і підготовки інфраструктури, – почав перерахування проблем Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України – По-друге, на формуванні необхідних резервів (кадрових і матеріально-технічних) для захисту відповідних об'єктів. По-третє, на закупівлі необхідного обладнання".

Чи не найбільше переймаються міста тим, чи будуть вони взимку з теплом. Теплопостачання залишається під знаком питання через стару проблему з боргами. Станом на кінець липня 2023 року держава заборгувала підприємствам теплокомуненерго 33 млрд грн. Однак до початку опалювального сезону, ця сума, прогнозують в АМУ, зросте до 36 млрд грн.

Борги зростають через мораторій на підняття тарифів населенню. Минулий сезон підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) пройшли за рахунок підтримки з місцевих бюджетів, яка 2022 року склала майже 23 млрд грн.

Тарифи покривають лише 66% фактичних витрат. Водночас рівень оплати населення за послуги теплопостачання становив лише 67%, інших споживачів – 77%. Це призвело до суттєвого підняття заборгованості підприємств ТКЕ за газ.

"І жодних просувань у вирішенні даної проблеми немає, – констатував виконавчий директор АМУ. – На жаль, всі обіцянки і доручення високопосадовців не виконані. За минулий опалювальний сезон держава винна громадам величезні кошти. Внаслідок цього заборгованість підприємств ТКЕ за газ складає вже понад 97 млрд грн. Ситуація навіть погіршилась, оскільки громади вже отримують збільшені рахунки за газ від постачальників".

За минулий опалювальний сезон держава винна громадам величезні кошти. Внаслідок цього заборгованість підприємств ТКЕ за газ складає вже понад 97 млрд грн...

Аби виправити ситуацію до початку нового опалювального сезону, на думку членів АМУ, потрібно:

• компенсувати різницю у тарифах підприємствам ТКЕ (для цього потрібне рішення парламенту та виконання його урядом);
• обмежити договірне списання коштів з рахунків підприємств ТКЕ на користь постачальника природного газу (потрібне відповідне рішення уряду).

Наразі уряд зробив лише один крок до покращення – продовжив ПСО на наступний опалювальний сезон. Це дозволить запобігти значному зростанню тарифів на тепло.

Олександр Слобожан наголосив на тому, що найбільші проблеми з підготовкою до опалювального сезону у громадах на лінії зіткнення і у прифронтових. Через значні руйнування складною є ситуація у деокупованих громадах.

"Всі інші громади мають одну проблему – невиконання урядом своїх зобов'язань щодо компенсації різниці в тарифах. У тилових громадах газопостачальними компаніями через суд блокують рахунки підприємств ТКЕ (нещодавно таке сталося у м. Славута Хмельницька обл.)", – навів приклад виконавчий директор АМУ.

 

Увага громад – на розподіленій генерації

 

Громади готуються до можливих періодів без постачання електроенергії через атаки окупантів, а тому особливу увагу надають розподіленій генерації.

"Україна зіштовхнулась із надзвичайними викликами минулої зими. Ми побачили вразливі місця нашої централізованої енергосистеми. Уже напрацьовано рішення, які дозволять забезпечити електропостачання, принаймні підприємств критичної інфраструктури, в умовах цілеспрямованих атак ворога. Ці заходи передбачені оновленою Енергетичною стратегією до 2050 року", – зазначив заступник міністра енергетики Ярослав Демченков.

У Міненерго повідомили, що у країні розпочато пілотні проєкти зі встановлення об’єктів розподіленої генерації. Зокрема, будують побудовані газотурбінні та газопоршневі електростанції. За даними міністерства, вже встановлено першу потужну газову турбіну, яку у лютому Україні передали американські партнери. Вона має закривати потреби критичної інфраструктури. Однак потреби у подальшому постачанні газових турбін залишаються актуальними, наголосив міністр енергетики Герман Галущенко.

Своєю чергою представники Проєкту енергетичної безпеки USAID повідомили що нададуть 41 когенераційну установку 19 містам України. Це дозволить забезпечити аварійним електроживленням об’єкти теплокомуненерго й паралельно теплом понад 600 тис. людей.

У різних регіонах України також встановлюють сонячні панелі на об'єктах соціальної інфраструктури. Наприклад, невдовзі свої сонячні електростанції з’являться у трьох медзакладах Києва: в одній з міських клінічних лікарень, пологовому будинку, перинатальному центрі. Проєкт вартістю 500 тис. євро профінансує Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). Завдяки СЕС лікарняне обладнання працюватиме навіть під час аварійних відключень електроенергії і рятуватиме життя людей.

Наразі всі медзаклади столиці оснащено генераторами. Крім того, міська влада придбала 12 модульних мобільних котелень і замовила виробництво ще 10. У разі відключень від теплопостачання їх можна буде оперативно встановити у будь-якій лікарні, садочку чи школі.

Загалом концепція розвитку розподіленої генерації у країні передбачатиме:

• впровадження на місцях технології "розумних мереж";
• створення у громадах "хабів" генерації й накопичення теплової та електроенергії;
• впровадження когенераційних установок;
• збільшення генерації з відновлюваних джерел енергії;
• будівництво об'єктів гідрогенерації та систем накопичення.

"За умови відповідної модернізації мережевої інфраструктури з підвищенням рівня її автоматизації та управління розподілена генерація забезпечить доступ споживачів до локальних енергоресурсів при суттєвих мережевих чи балансових обмеженнях", – підкреслив Ярослав Демченков.

Розподілена генерація забезпечить доступ споживачів до локальних енергоресурсів при суттєвих мережевих чи балансових обмеженнях…

Однак, оскільки впровадження розподіленої генерації лише на старті, взимку у громадах доречними будуть й простіші заходи.

"Будуть актуальними генератори, буржуйки, пункти обігріву, мобільні котельні, заходи евакуації", – додав Олександр Слобожан, виконавчий директор АМУ.

А от відселяти людей у разі потреби, виявляється, немає куди.

"На жаль, відселенський фонд для цих потреб відсутній, оскільки використовується для інших потреб в умовах широкомасштабного вторгнення", – зауважив представник АМУ.

Загалом міста опинились у нерівних умовах, констатував експерт DiXi Group Богдан Серебренніков. По-перше, частина міст наближена до прифронтових зон. А це, вважає він, значно ускладнить залучення інвестицій і виконання відповідних робіт у таких містах. По-друге, існує різниця в економічному потенціалі громад, наявності (чи відсутності) власних фінансових ресурсів для розвитку розподіленої генерації. По-третє, на умови та потенціал розвитку ВДЕ (передусім, вітрової та сонячної енергетики) у тих чи інших громадах впливає їх розташування, тобто географія.

 

Подорожчання електроенергії вдарило по управлінських компаніях

 

До опалювального сезону активно готуються також компанії, що керують будинками замість колишніх ЖЕКів. Вони так само, як і ОСББ, намагаються максимально вчасно виконати заплановані до зими роботи. Зокрема, відповідно до графіку, проводять аналіз стану мереж (дефектування), заміну мереж трубопроводу, засувок тощо.

"Підготовка до опалювального сезону у всіх регіонах, де ми працюємо, не відрізняється від попередніх сезонів, – розповіла Ксенія Чепенко, керівник відділу комунікацій холдингу JCG House Service, який до війни керував будинками в 11 містах України, зараз через окупацію – у восьми. – Звісно це стосується тих міст, які не в окупації, включаючи такі прифронтові міста, як Запоріжжя, Миколаїв, Суми. Особливих прогалин у термінах виконання там поки що немає. Проте у таких містах як, наприклад, Енергодар, Дніпрорудне, Маріуполь – ситуація неконтрольована, і нам невідомо, в якому стані знаходяться мережі теплопостачання у будинках".

Водночас працівниця холдингу звернула увагу на низку проблем, з якими сьогодні стикаються управляючі компанії на ринку житлово-комунальних послуг (ЖКП). Йдеться про подорожчання енергоресурсів, збільшення ціни на будівельні матеріали та кризу з кадрами.

"Підняття ціни на електроенергію призвело до того, що ціна на послугу управління стала нерентабельною, – пояснила Ксенія Чепенко. – Керуючі компанії, ОСББ купують електроенергію для місць загального користування у постачальника. Вартість електроенергії зросла, однак керуючі компанії не можуть підняти тариф для мешканців. Це призводить до перерозподілу коштів між переліком послуг. Щоб надавати повний спектр послуг, керуючим компаніям потрібно збільшити ціну на управління. За законодавством це можливо зробити на зборах із мешканцями, однак наразі провести їх нереально, оскільки значна кількість людей виїхала в інші місця проживання".

Стара проблема ринку, яка почала активно посилюватись, – нестача кадрів через відтік за кордон та призов кваліфікованих вузькопрофільних спеціалістів до армії…

Щодо іншої проблеми – подорожчання будівельних матеріалів – то вона, на думку представниці холдингу, поглиблює скруту у сфері ЖКП. Адже у фонді дому для виконання поточного та планового ремонту закладена нижча вартість матеріалів.

"І наостанок, стара проблема ринку, яка почала активно посилюватись, – нестача кадрів через відтік за кордон та призов кваліфікованих вузькопрофільних спеціалістів до армії. Зараз ми вже бачимо потребу на ринку праці і прогнозуємо чималі ризики у майбутньому, якщо ця тенденція збережеться, – зазначила Ксенія Чепенко. – Але наша команда робить усе, щоб пройти сезон без суттєвих проблем і повністю підготувати мережі до майбутнього опалювального сезону. Також для більш конструктивної роботи співпрацюємо з місцевими органами самоврядування, і це партнерство доволі продуктивне, за що дуже вдячні місцевим органам самоврядування. Ще ми постійно переглядаємо стратегії холдингу задля більш ефективного управління".

Однією з таких стратегій є підвищення енергоефективності будинків. Як зазначила керівник відділу комунікацій, холдинг JCG House Service спільно з компанією "Євродім" навіть зараз, під час війни, надають інвестиції на енергоефективні заходи. А "Євродім" безпосередньо проводить роботи з термомодернізації, енергоаудиту, модернізації мереж електропостачання та встановлення енергоефективних пристроїв задля зниження споживання енергії у будинку. Також компанія міняє вікна у місцях загального користування, встановлює індивідуальні теплові пункти, ремонтує дахи, міжпанельні шви тощо.

"Починаючи з кінця лютого 2022 року і до весни 2023 року, ми виконали більше 100 проєктів по країні, в які інвестували понад 10 млн грн", – розповіла представниця холдингу.

Один з останніх – ремонт у липні 2023 року покрівлі площею 1063 кв. м у дев'ятиповерхівці Луцька. Після аналізу технічного стану будинку компанія запропонувала голові ОСББ провести ремонтні роботи, які погодили з мешканцями. Після цього "Євродім" за власні кошти придбав будівельні матеріали та виконав демонтаж і монтаж руберойду, а також заміну парапетів. Вартість проєкту для власників квартири склала в середньому 480 грн на місяць, з безвідсотковим розтермінуванням виплат на 12 місяців. Також компанія надала гарантію на відремонтований дах терміном на 18 місяців.

Звісно, такі роботи вкрай необхідні до початку опалювального сезону.

"У майбутньому ми прогнозуємо потребу у створенні умов для розвитку будинків з відновлюваними джерелами енергії. І пропонуємо стратегії розвитку та реновації будинків, щоб знизити в них споживання енергоресурсів", – додала Ксенія Чепенко.

Як бачимо, підготовка до опалювального сезону відбувається на всіх рівнях. Чимало питань залишаються невирішеними, як от компенсація тепловикам за тарифи. Втім громади навряд чи зможуть цього року підтримати своїх тепловиків із місцевого бюджету. Розвиток розподіленої генерації у містах наразі суттєво залежить від допомоги західних партнерів. Своєю чергою, темпи підготовки до зими управлінських компаній передусім залежать від їх фінансових можливостей. А вони сьогодні кращі, як правило, у фірм, що керують великою кількістю будинків. Завдяки цьому управляючі компанії по суті кредитують ремонтні роботи у багатоповерхівках і заходи з енергоефективності. Однак, проблема у тому, що в Україні дуже багато будинків не мають ефективних управителів, відтак їх готовність до зими є умовною.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"