Держава взялася за вирішення боргової проблеми в енергетичній галузі. Причому уряд пішов одразу кількома шляхами. Зокрема, Кабінет міністрів видав наказ про взаємосписання боргів між різними компаніями за останні три роки. До того ж урядовці влаштували велику ревізію у списках критичних підприємств, які було заборонено відключати від постачання електрики. Бо в такі переліки внесли, скажімо, готелі. Електроенергію вони споживали, а за рахунками не сплачували. Проте без світла можуть залишитися й побутові споживачі-боржники. Адже урядовці скасували мораторій на відключення домогосподарств, який діяв під час воєнного стану. Чим серце заспокоїться – спробувала розібратися "Українська енергетика".

 

Балансуючий ринок: борг стабільно зростає

 

Підсумкові цифри за 2023 рік є невтішними. Борги в цьому сегменті ринку стабільно зростали. Причому стрибок відбувся колосальний. Учасники ринку винні "Укренерго" вже понад 30 млрд грн. Тобто борги зросли на 40%. І це створило проблеми не лише для самого оператора системи передачі, адже компанія, своєю чергою, заборгувала учасникам балансуючого ринку 18,4 млрд грн. У цьому випадку зростання за рік становить 44%.

"Оператор не може розрахуватися з постачальниками послуг з балансування – генеруючими компаніями. Наприклад, в "Укргідроенерго" заявляють, що борг "Укренерго" перед гідрогенерацією, яка надає близько 50% усього обсягу балансуючої енергії, сягає 8 млрд грн, та оцінюють, що цього року він може збільшитися майже вдвічі, якщо не вжити дієвих заходів", – пояснила експертка Аналітичного центру DiXi Group Олена Лапенко.

Борг "Укренерго" перед гідрогенерацією, яка надає близько 50% усього обсягу балансуючої енергії, сягає 8 млрд грн

Зростання боргів на балансуючому ринку має кілька причин. Головну називали в "Укренерго" – це боржники. І на цю проблему вже не раз звертали увагу міжнародні донори, партнери та кредитори.

"Уже навіть найстійкіші генеруючі компанії, як-от "Укргідроенерго", дуже страждають від цього. У них просто в якийсь момент може закінчитися фінансовий ресурс, тому що вони не зможуть витримувати це накопичення боргів. Я вже не кажу про те, що ми як оператор тримаємо на собі весь цей ланцюг боргів", – зазначив голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький.

У 2023 році "Укренерго" фактично не мало можливості примусити боржників сплатити за рахунками. У таких умовах здоровий ринок не може працювати.

"Підприємство, яке не сплачує за електрику, все одно продовжує її споживати. При цьому боржники, які не сплачують за послуги постачальників, передаються спеціально створеній компанії – постачальнику останньої надії, договір з яким, згідно із законодавством, діє максимум 90 днів. Через відсутність коштів постачальник останньої надії (ПОН) "випадає" на більш дорогий балансуючий ринок. За інформацією "Укренерго", основна частина нарощування боргу в цьому сегменті припадає саме на ПОН", – додала Олена Лапенко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд визнав "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії" у 2024 році

Отже, через недоотримання коштів "Укренерго" має найбільші борги перед гідрогенераціїєю, тепловими електростанціями (як державними, так і приватними), а також перед ТЕЦ. За даними ExPro Electricity Daily, структура заборгованості "Укренерго" перед учасниками ринку має такий вигляд: 80% – це борги перед постачальниками послуг з балансування. Ще 20% – це борги перед сторонами, що відповідальні за баланс.

 

Чи допоможуть додаткові зобов'язання для імпортерів

 

На ситуацію можуть вплинути зміни, які готує уряд. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ще восени розробила проєкт постанови, який запроваджує так зване імпортне ПСО. За задумом регулятора, компенсувати різницю між ринковою вартістю та вартістю доступної електроенергії для побутових споживачів могли б суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. На переконання регулятора, цей механізм дасть змогу посилити енергетичну безпеку держави.

Водночас фінансове навантаження від дії імпортного ПСО знов-таки ляже на "Укренерго". Ідеться про компенсацію різниці між вищою ціною імпортної електроенергії й нижчою її вартістю в Україні.

Фінансове навантаження в разі запровадження імпортного ПСО знов-таки ляже на "Укренерго"

"Проєктом передбачається покладення спеціальних обов’язків на: імпортера у частині здійснення купівлі електричної енергії на ринках держав-членів країн Європейського Союзу в обсягах та в терміни, визначені оператором системи передачі, та продажу імпортованої електричної енергії на всіх сегментах ринку електричної енергії України за цінами, що склались на цих ринках або за договором про постачання електричної енергії споживачу; оператора системи передачі у частині розрахунку та доведенні імпортеру інформації щодо прогнозованих погодинних обсягів імпорту електричної енергії в розрізі країн Європейського Союзу", – ідеться в документі.

У проєкті постанови зазначили, що ПСО є тимчасовим і діятиме лише на період воєнного стану.

"Звісно, це звучить як просте рішення – перекласти всі фінансові обов’язки на одну компанію і зняти із урядовців подальшу відповідальність за імпорт. Однак цей механізм матиме значні негативні ефекти. Перш за все це лише посилить кризу боргової ями, у якій і так знаходиться більшість державних учасників ринку електроенергії", – вважає членкиня комітету Верховної Ради з питань енергетики Інна Совсун.

Пропозиція НКРЕКП отримала багато критики з боку учасників ринку. Тому рішення досі не прийнято.

 

"Зелений" тариф: нетривалий позитив

 

Станом на 1 січня 2024 року заборгованість за "зеленим" тарифом становила 32,6 млрд грн. Ідеться про розрахунки "Укренерго" з державним підприємством "Гарантований покупець" за послугу зі збільшення частки електроенергії з відновлюваних джерел. Фактично йдеться про зростання цього виду боргу удвічі.

"У середньому за рік рівень розрахунків сягав 44%. Але є позитивна динаміка щодо виплати 89% у листопаді і виплати аж 98% у грудні. Які причини? Причина перша – через настання холодів і зменшення генерації (насамперед сонячними електростанціями) виник певний дефіцит електричної енергії. Тому "Гарантований покупець" майже 100% за ринковою ціною продає на аукціонах "зелену" енергію, яку викуповує у виробників за "зеленим" тарифом", – розповів голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв.

Через певний дефіцит електроенергії "Гарантований покупець" майже 100% за ринковою ціною продає на аукціонах "зелену" енергію, яку викуповує у виробників за "зеленим" тарифом

Водночас, за словами фахівця, з кінця січня прогнозується зростання генерації. Відповідно, рівень платежів знову може знизитися. Традиційно, мінімальний рівень розрахунків припадає на літо. Це вже стала тенденція останніх років.

"У період значної генерації – навесні та влітку – рівень розрахунків становив приблизно 55%. Компенсація виробникам "зеленої" енергії закладена в тариф "Укренерго" на передачу, тож вона повністю залежить від рівня оплати рахунків, які виставляє оператор системи передачі своїм користувачам. Зниження загальної платоспроможності впливає на надходження коштів до "Укренерго", – пояснила експертка Аналітичного центру DiXi Group Олена Лапенко.

 

Взаємозалік: борги на ринку просто спишуть?

 

Міністерство енергетики наказало учасникам ринку електричної енергії зменшити взаємну заборгованість. Ідеться про суми, які накопичилися з 1 січня 2020 року до 30 листопада 2023 року.

"Оператору системи передачі з учасниками ринку електричної енергії вжити заходів зі зменшення взаємної заборгованості […] за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії та договорами про участь у балансуючому ринку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що скласти та підписати відповідні угоди (акти) з учасниками ринку електричної енергії, та здійснювати врегулювання зобов’язань за платіжними документами", – ідеться у наказ Міненерго.

За оцінками деяких експертів, завдяки взаємозаліку можна погасити до 50% боргів на ринку електроенергії

У документі урядовці чітко зазначили, за якими саме договорами компанії мають списати взаємні борги. Відповідно, "Укренерго" має укласти та підписати спеціальні угоди з учасниками ринку. Наказ діятиме до кінця квітня 2024 року.

"Звісно, це позитивний сигнал. Учасникам ринку пропонується підписати додаткові угоди, якими будуть зараховані зустрічні вимоги. Це стосується договорів про врегулювання небалансів електричної енергії та договорів про участь у балансуючому ринку. Є оцінки, що за такою схемою можна погасити до 50% боргів, проте конкретні дані може дати "Укренерго". Таким чином, станом на зараз ми бачимо, що уряд не ігнорує проблему, а шукає шляхи для її вирішення. І шукає доволі активно. Сподіваємося, що український ринок електричної енергії нарешті стане ринковим, а державні механізми захисту вразливих та критично важливих споживачів стануть ефективними", – зазначила Олена Лапенко.

 

Підвищення тарифу на е/е для населення: чи спрацював задум?

 

Майже 128 млрд грн сплатив "Енергоатом" у 2023 році за послугу ПСО. У компанії наголосили: торік виконали усі свої зобов’язання. Саме на "Енергоатом" лягає фінансування компенсації різниці у тарифі на електроенергію для населення і її ринкової вартістю. У компанії нагадують: "Енергоатом" покриває близько 85% обсягів фінансового навантаження, необхідного для виконання спеціальних обов’язків щодо забезпечення загальносуспільних інтересів.

"Ми провели ремонтну кампанію на кожному з дев'яти енергоблоків, завершили її раніше запланованих термінів і без зниження якості робіт. Темпи цієї кампанії дали змогу заробити 4 млрд грн, які, зокрема, були спрямовані на виконання ПСО. Наразі всі енергоблоки перезавантажені свіжим ядерним паливом і вже майже пів зими забезпечують теплом і світлом мільйони українців", – зазначив виконувач обов’язків голови правління "Енергоатому" Петро Котін.

Борги по всьому ланцюгу ринку електроенергії зросли більше ніж удвічі й становлять близько 60 млрд грн

Влітку минулого року тариф для населення на електроенергію підвищили до 2,64 грн за кіловат. В уряді запевняли: вибору немає, галузі потрібні гроші. І тариф змінили не для того, аби просто покращити фінансові показники компаній. А щоб якісно підготуватися до зими. Серед іншого – і задля зменшення боргів.

"Борги по всьому ланцюгу ринку електроенергії зросли більше ніж в два рази і складають близько 60 млрд грн. Підвищення тарифів на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт∙год у червні 2023 року не було комплексним і збалансованим. Тому борг НАЕК "Енергоатом" по ПСО по населенню перед постачальниками універсальних послуг (ПУП) зріс у майже 34 рази – з 364 млн до 12,4 млрд грн, і немає джерела покриття", – констатувала колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.

 

Боржників каратимуть?

 

Восени українські суди розглядали майже пів тисячі справ, за якими "Укренерго" намагається стягнути кошти із боржників. Тоді йшлося про загальну суму в 50 млрд грн. До того ж від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні вкорінилася схема, яка дозволяла підприємствам не сплачувати за електроенергію. Водночас відключити їх від енергопостачання закон забороняв. Навесні 2022 року обласні військові адміністрації склали перелік критичних споживачів. І до того, як формувалися ці списки – багато запитань. Загалом до переліку потрапили близько 5,5 тис. підприємств.

"Сталося так, що в переліках опинилися сумнівні об'єкти. На кшталт готелів. Або якихось інших підприємств, які очевидно не виробляють тепло або не займаються водопостачанням населення і бізнесу. Тобто які не є критичною інфраструктурою. Там такий досить строкатий перелік таких підприємств у переліку. Мені складно зараз судити, де саме та на якому рівні там закралася ця проблема. Але вона існувала", – розповів голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Уряд скасував попередній наказ і розпорядився провести велику ревізію списків критичних споживачів

Зрештою уряд скасував попередній наказ і розпорядився провести велику ревізію списків критичних споживачів. Це відкриває шлях до того, що "Укренерго" зможе відключати від електроспоживання несумлінних користувачів.

"І добре, що ці переліки зараз скасували. Ми будемо пропонувати створити нові списки. І там будуть лише ті підприємства, яким справді не можна відключати за жодних умов", – додав Володимир Кудрицький.

Зараз борг населення за спожиту електроенергію збільшився на 41% відносно рівня довоєнного часу

Без світла можуть залишитися і побутові споживачі-боржники. Уряд скасував мораторій на відключення, який діяв під час воєнного стану.

"Основна причина скасування мораторію – і ми це бачимо по цифрах – це зростання заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зокрема, сьогодні борг населення за спожиту електроенергію збільшився на 41% відносно довоєнного часу. Для нормального функціонування енергосистеми України вкрай потрібні необхідні ресурси, тому це була вимушена така міра", – пояснив голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.

В уряді зазначили: відключень варто боятися заможним українцям, які мають можливість, проте не платять за споживання електроенергії. А от найкращі розрахунки за світло в субсидіантів (вони можуть втратити пільги за борги) та пенсіонерів. У Спілці споживачів комунальних послуг такий аргумент розкритикували. І зазначили: постраждати можуть саме незаможні верстви населення. Водночас варто зауважити: у зонах бойових дій відключати боржників і надалі заборонено. Уряд ще має скласти детальний перелік таких населених пунктів.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"