Частка АЗС з ознаками торгівлі фальсифікатом або порушеннями касової дисципліни зростає
Експерти отримали докази продажу фальсифікату і порушення касової дисципліни, навіть не виїжджаючи за межі Києва, що, на їхню думку,свідчить про масштаби проблем
На роздрібному ринку нафтопродуктів зростає частка АЗС з ознаками торгівлі фальсифікатом або порушеннями касової дисципліни, що шкодить навколишньому середовищу та призводить до спотворення конкуренції. Про це повідомили експерти Консалтингової групи "А-95" за результатами дослідження роздрібного ринку в 2020-2021 році.
"Ми отримали докази продажу фальсифікату і порушення касової дисципліни, не виїжджаючи за межі Києва. Це говорить про масштаби проблем на паливному ринку, які ніхто не розв'язує, й тому вони будуть тільки розростатися. У легального бізнесу незабаром не залишиться вибору, робота без відходу в "тінь" стане неможливою", – заявив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.
Експерти досліджували структуру цін у всіх сегментах ринку, з огляду на закупівельну вартість пального, податки (акциз і ПДВ), експлуатаційні витрати і типові дисконти. В Україні функціонує близько 7 650 АЗС, які під час дослідження було розподілено на п'ять цінових сегментів.
"Такої конкуренції на паливному ринку немає більше в жодній країні Європи. Про це говорить не тільки різноманітність форматів АЗС і їх висока концентрація, а й діапазон цін, який досягає майже 25%. В Європі це максимум 5%, і така українська аномалія вказує на проблему, адже закупівельна вартість пального у всіх майже однакова", – пояснив Куюн.
У результаті розрахунків було визначено, що в мережах вищого і середнього цінового сегментів націнка склала 2,5-3,0 грн/л (тут і далі без ПДВ). Своєю чергою 56% українських АЗС, які торгували в нижньому ціновому діапазоні, протягом другого півріччя 2020 року і I кварталу 2021-го отримували прибуток винятково від продажу дизельного пального обсягом 0,5-0,6 грн/л, тоді як реалізація скрапленого газу і бензину була збитковою.
"Перед нами постало питання: за рахунок чого продавці дешевого палива продовжують розширення свого бізнесу, орендуючи й купуючи нові АЗС, газонаповнювальні станції, нафтобази, спонсоруючи футбольні клуби й політичні проєкти? Адже діяльність цих мереж збиткова або принаймні неприбуткова. Тому ми звернули увагу на джерела постачання і якість палива, а також провели доступні будь-якому споживачеві дослідження касової дисципліни на цих АЗС і знайшли пояснення цьому феномену", – зазначив Куюн.
Контрольні закупівлі пального виявили відчутні відхилення від нормативів за такими ключовими показниками, як вміст сірки, бензолу, ароматичних вуглеводнів. У пробах бензину з "БРСМ" і SunOil було виявлено моно-метил-анелін, або ММА - токсичну октанозбільшуючу речовину, заборонену для використання в паливах не тільки в Україні, але і в Європі й США. Це є свідченням кустарного походження пального, яке набагато дешевше від легального за рахунок несплати акцизу.
Експерти також провели дослідження касових чеків. Онлайн-сервіс Державної податкової служби України з перевірки автентичності чеків не ідентифікував чеки зі станції Мotto. Чеки з АЗК "БРСМ-Нафта" не відбивали проведену операцію купівлі за готівку.
Консалтингова група "А-95" прогнозує, що через нелегальне виробництво нафтопродуктів на міні-НПЗ і нафтобазах, а також через порушення касової дисципліни на АЗС державний бюджет України в 2021 році недоотримає понад 22 млрд грн акцизу і ПДВ, або на 21% більше, ніж у 2020 році.
