Banner map 990%d1%8590

Система опалення: коли і як правильно спускати воду

04 січня 2023

Українські міста та іх мешканці готуються до можливого припинення теплопостачання. У більш виграшному становищі опинились ОСББ та ЖБК

Система опалення: коли і як правильно спускати воду

Мешканці кількох міст через потужні пошкодження росіянами об’єктів енергетичної інфраструктури опинились на доволі тривалий час без світла, опалення та води. Однак, якщо у Києві постачання відновили за кілька днів, то місцева влада Краматорська була змушена прийняти рішення про злив теплоносія у понад 400 багатоквартирних будинках, аби уникнути замерзання внутрішньобудинкових мереж.

На жаль, такі ситуації цієї зими не виключені будь-де у нашій країні. Чи готові українці до них – проаналізувала "Українська енергетика".

 

Повторення Алчевська не буде

 

Масовані удари ворога призвели до суттєвого пошкодження енергетичної інфраструктури різних міст. Зокрема, у Києві без стабільного електропостачання опинились відразу 10 котелень. Перебої з теплопостачанням спостерігались у 144 житлових будинках. Зараз подача тепла налагоджується завдяки генераторам, 130 з яких Київ отримав від уряду США, дев'ять – із Данії. Вони працюватимуть на котельнях, теплоелектроцентралях, станціях теплопостачання.

"Ми прагнемо організувати безперебійну роботу теплової інфраструктури…, – сказав мер столиці Віталій Кличко. – Тому передусім забезпечили генераторами ті котельні, де існують труднощі із резервним електроспоживанням для обладнання. Це скоротить терміни відсутності тепла у домівках киян під час відключення електрики".

Через морози зовсім інша ситуація була у Краматорську та Слов’янську, де 5 грудня ракети ворога також влучили в об’єкти енергетичної системи. Котельні та насосні станції залишились без електроенергії на невизначений термін. Відтак 30 багатоповерхівок у Слов’янську та 423 у Краматорську опинились без централізованого опалення під час 12-градусних морозів. Аби не допустити замерзання будинкових систем опалення, комунальники спустили з них воду.

Ці приклади змушують людей перейматися тим, якою далі буде зима. Адже морози ще попереду, й жодне місто України не убезпечене від нових атак ракет і дронів, тому не виключена імовірність повторення комунальної катастрофи Алчевська. Нагадаємо, що у січні 2006 року система опалення практично всього міста була заморожена й знищена через те, що із системи вчасно не злили воду.

"Ситуація, як в Алчевську, можлива, але ми цього не допустимо. Не дочекаються, – стверджує Сергій Дунайло, віцепрезидент міжгалузевої асоціації "Укртеплокомуненерго". – Річ у тім, що в Алчевську просто не зуміли вчасно оцінити ситуацію і втратили дорогоцінний час. На вулиці було нижче 20 градусів, і, мабуть, ніхто не думав, що система так швидко замерзне".

В Алчевську просто не зуміли вчасно оцінити ситуацію і втратили дорогоцінний час. На вулиці було нижче 20 градусів, і, мабуть, ніхто не думав, що система так швидко замерзне…

Експерт згадав про подібні замерзання системи на початку 90-х років минулого сторіччя у Києві. Тоді деякі будинки через аварії на мережах припинили отримувати централізоване опалення. В них також не встигли спустити воду і системи підмерзли.

"Однак там було набагато менше проблем, ніж в Алчевську, тому справились швидко", – додав він.

Алчевськ: робітники тягнуть рукави теплогенератора у будинок © УНІАН

 

Коли зливати воду

 

Якщо у будинку немає електропостачання, води та опалення тривалий час, а на вулиці мороз, то спеціалісти радять злити воду із системи опалення.

"Якщо вода замерзає, то вона розширюється і рве труби, – пояснив Олександр Гут, спеціаліст із розвитку проєктів термомодернізації у житловому секторі. – Це дуже небезпечно. А у старих системах, насамперед, рвуться не труби, а чавунні радіатори, бо вони більш крихкі. І тоді починається дуже поганий процес".

Однак як швидко охолоджуються будинки? Скільки часу є у сантехніків?

За відсутності опалення у зимовий період будинки тримають температуру одну-дві доби, а потім охолоджуються. І це потребує чітких алгоритмів дій у випадку критичних пошкоджень ворогом об’єктів інфраструктури, зазначив заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв.

Мер Києва Віталій Кличко повідомив: якщо протягом 24 годин у будинку немає опалення та води, а на вулиці –5°C, то тоді потрібно зливати воду із системи, бо інакше до весни відновити її буде дуже складно. Якщо температура повітря нижча, то, зрозуміло, що часу на такі дії менше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Енергостійкість під час війни: досвід Житомира і Миколаєва

"У разі відсутності опалення у будинку та перспективи його відновлення за температури зовнішнього повітря –10 і нижче треба обов'язково контролювати швидкість зниження температури теплоносія у внутрішньобудинковій системі центрального опалення (ЦО) і бути готовими до зливу води з неї, – пояснив та попередив представник "Укртеплокомуненерго" Сергій Дунайло. – Якщо цього не зробити вчасно, то вода у трубах може замерзнути. А відтак відбудеться так зване "розмерзання" внутрішньобудинкових мереж. Власне це і сталося в Алчевську".

Якщо ж у будинку є індивідуальний тепловий пункт (ІТП) або інший вузол керування надходження тепла, то треба зважати не на температуру зовнішнього повітря і не на те, за скільки часу вистигає будинок, а на температуру теплоносія всередині системи опалення, підкреслив Олександр Гут.

"Температура теплоносія – це реальний показник того, чи вже треба дренувати, чи система ось-ось розмерзнеться, – зазначив спеціаліст із термомодернізації. – Зараз багато хто каже зливати воду із системи опалення за температури –10 градусів, бо будинок без теплопостачання вихолоджується за добу. З одного боку, ніби правильно, з іншого – все залежить від тепловитрат будівлі. За такої зовнішньої температури вода всередині будівлі може ще тривалий час бути в межах +10-15°С. Навіть у погано теплоізольованих будинках температура повітря всередині будівлі не падає стрімко. Відтак, починати зливати треба тоді, коли температура теплоносія опускається нижче +10 градусів. За температури теплоносія +5 градусів треба негайно зливати воду із системи, бо підвищується густина води. А вже від +5 до 0 градусів може бути її часткове зледеніння, за 0 градусів – це вже лід".

Починати зливати треба тоді, коли температура теплоносія опускається нижче +10 градусів. За температури теплоносія +5 градусів треба негайно зливати воду із системи, бо підвищується густина води…

Проте у цьому разі слід знати, як можна вимірювати температуру теплоносія. Зі слів Олександра Гута, жоден будинок, не зважаючи на форму власності, не можна підключити до загальної мережі опалення без справних манометрів і термометрів у вузлі підключення. А якщо термометра немає, але у будинку є теплолічильник, то він власне і реєструє температуру теплоносія.

"Якщо ми не хочемо залишитись без системи опалення, то мусимо слідкувати за температурою теплоносія у будинку", – підкреслив фахівець із термомодернізації .

Сантехнік вимірює температуру теплоносія © Shutterstock.com

 

Хто зіллє воду: сантехнік, тепловик чи мешканці

 

Чи не найважливіше питання: хто має слідкувати за температурою теплоносія в будинку і хто у разі відсутності світла, тепла й води повинен вчасно злити воду із будинкової системи опалення?

Сергій Дунайло, представник "Укртеплокомуненерго", зауважив, що органи місцевого самоврядування, працівники підприємств теплопостачання, управителі та керуючі компанії, чудово знають про можливу проблему із замерзанням будинкових систем опалення. Відтак під егідою місцевої влади повинен бути розроблений відповідний перелік і порядок конкретних дій у разі виникнення такої ситуації.

"Якщо говорити про ті проблеми, які можуть виникнути під час цього опалювального сезону, то потрібне чітке розуміння того, хто і за що відповідає, і хто що робить, – вважає Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг. – Хто відповідає за те, щоб подавати тепло, зливати воду. Адже проблеми можуть виникнути відразу у багатьох будинках, відтак один слюсар чи тепловик не зможе швидко злити воду в усіх будівлях".

Експерт пригадав, як свого часу працював у керуючій компанії Дарницького району столиці. Компанія обслуговувала 560 будинків і мала у штаті 12-14 сантехніків, кожен із яких обслуговував у середньому по чотири під’їзди будинку. Отже, в аварійній ситуації з опаленням, яку ми моделюємо, цим сантехнікам треба було б пішки піднятися на останній поверх (5-й, 9-й, 16-й) кожного з під’їздів, спуститися у підвал і злити воду.

"За такого обсягу роботи такій кількості сантехніків треба кілька тижнів, аби виконати цю роботу, – зазначив Олег Попенко. – А зважаючи на те, що зараз брак кадрів (частина працівників на фронті, частина поїхала), терміни виконання зросли. Отже, загалом є комплекс проблем навколо ймовірності замерзання будинків. І тут важливо бути готовими до такої ситуації, починаючи з місцевої влади і закінчуючи мешканцями. Має бути комунікація між місцевою владою та мешканцями багатоквартирних будинків, проте зараз така комунікація є не у всіх містах. Зазвичай є лише плакати на будинках, що потрібно вимкнути. А про зливання води інформації немає. Люди у цій ситуації не знають своїх подальших кроків. Вони залишені сам на сам із проблемами і ЖЕКами, старою системою, яка, на жаль, ні до чого не готова".

Розуміючи, що у разі необхідності злити воду із системи багатьох будинків, сантехніки просто фізично не встигнуть зробити це, деякі ОСББ ініціюють створення спеціальних бригад із мешканців будинку.

Однак Сергій Дунайловіцепрезидент МА "Укртеплокомуненерго", підкреслив, що такі роботи мають виконувати лише фахівці або під контролем фахівця. Адже будинкова система теплопостачання – це доволі складний механізм, що вимагає не просто відкрити спускний кран чи засувку у підвалі та на останньому поверсі. Лише спеціаліст знає різницю між системами з ІТП чи ЦТП, закритого та відкритого типів, тому без відповідного обладнання та фахівця проводити роботи у будинку не можна.

"Вода у системі сама не зіллється, її треба підштовхувати, – пояснив процес спеціаліст із термомодернізації Олександр Гут. – Для цього потрібні маленькі переносні генератори і компресор, які будуть нагнітати повітря у цю систему. Інакше вода може не стекти, й система може бути зруйнована".

Ці та інші нюанси відомі лише фахівцям, тому у разі створення бригади з мешканців будинку в ній обов’язково повинен бути кваліфікований спеціаліст.

У разі створення бригади з мешканців будинку в ній обов’язково повинен бути кваліфікований спеціаліст…

"Це має бути представник обслуговуючої організації (або від тепловиків, або від керуючої компанії), який знає цю систему, знає, що з нею робити і який має керувати процесом. Таким чином, бригада має діяти під відповідним контролем, аби не наробити біди. Адже після некваліфікованого втручання можна вже ніколи не запустити систему. Спеціалісти не допустять замерзання систем опалення і обов’язково вчасно спустять воду, якщо це буде потрібно. Є відповідні доручення, наприклад, мера Києва до всіх власників мереж, аби у разі виникнення такої ситуації та відповідної команди воду спустили", – зазначив Сергій Дунайло.

Спуск води © Shutterstock.com

 

Чи потрібен антифриз

 

Якщо у будинку тривалий час немає електропостачання та опалення, і сантехнік злив воду із системи, то виникає питання: що робити далі? Звісно, за першої можливості треба повернути тепло у квартири.

"Якщо морози швидко минуть, як це вже було цього сезону, то можна відносно швидко відновити теплопостачання будинку, – вважає представник "Укртеплокомуненерго". – Однак для цього (якщо із системи спустили воду) необхідно знову заповнити її. Бажано хімічно очищеною водою".

Що робити, якщо води немає? Дехто радить заповнити будинкову систему антифризом.

Проте експерти застерігають від такого вирішення проблеми замерзання труб. Зокрема, спеціаліст із розвитку проєктів термомодернізації у житловому секторі Олександр Гут наголосив, що антифриз є токсичною, а отже небезпечною для людей рідиною. А додавати у воду отруйні складники неможна, бо згадаймо Маріуполь, де люди, аби вижити, пили воду з радіаторів. Відтак – жодних антифризів. Вода у системі теплофікації має бути близька до питної.

Антифриз є токсичною, а отже
небезпечною для людей рідиною…

"Крім того, навіть якщо зробити незамерзаючу суміш на базі гліколю, то це не допоможе, а, швидше, навпаки, бо у гліколю дуже висока текучість. Це означає, що така суміш, по-перше, витікатиме навіть через ущільнення, які тримають воду у системі. По-друге, дорога речовина буде втрачатись, а значить її треба буде додавати знову і знову", – застеріг Олександр Гут.

© Shutterstock.com

 

Міста готуються до різних варіантів

 

Влада на місцях запевняє, що громади готуються до можливих варіантів проходження опалювального сезону.

"Міста будуть робити все, щоб не допустити замерзань систем опалення. Якщо є газ на котельнях, і є генератор як додаткове джерело електроенергії, то можна буде забезпечити циркуляцію теплоносія у будинку. Звісно за умови, якщо не буде пошкоджень внутрішньобудинкових систем через потрапляння снарядів ворога. У разі аварійних ситуацій воду доведеться відразу спускати", – рекомендує Сергій Дунайло, представник "Укртеплокомуненерго".

І не лише у будинках, але й у котельнях, бо якщо котел не працює, то вода у ньому так само може замерзнути. Сергій Дунайло переконаний, що тепловикам вдасться справитися із цим і зберегти котельні. Тим паче, що зараз на багатьох із них в якості резервного джерела елекропостачання є генератор. Також могли б допомогти пересувні або стаціонарно встановлені газотурбінні установки невеликої потужності, що одночасно виробляють як електричну, так і теплову енергію.

"Це, звісно, дуже дорого, але воно себе виправдає, бо розморожені системи ЦО та розморожені котли коштують значно дорожче", – підкреслив представник "Укртеплокомуненерго".

Отже, якщо зникне електроенергія, проте будуть газ і генератори, то у будинках буде тепло. Власне про це свідчить нещодавній досвід Києва. У столиці через "прильоти" від ворога було 10 проблемних котелень, які не могли запустити через відсутність електроенергії. Проте ситуацію з електроенергією стабілізували, зупинивши для цього на деякий час електротранспорт у місті. У результаті в домівках стало знову тепло.

Водночас аварійні відключення будинків від електропостачання виявили раніше приховані проблеми. Наприклад, у багатьох будинках, де є ІТП, під час таких відключень немає опалення. Відтак маємо ганебну ситуацію: будинки, де встановлено таке енергоефективне обладнання, виявились у гіршій ситуації, ніж ті, де немає такого обладнання. Мешканці не розуміють, чому мерзнуть і бояться, що буде далі, у разі морозів.

"Зараз, під час війни, з'ясувалось, що у багатоквартирних будинках великої поверховості повинно бути автономне джерело енергії – генератор, – поділився спостереженнями Олександр Гут. – І його мав встановити забудовник задля забезпечення роботи критичної інфраструктури всередині будинку. Не мешканці цього будинку повинні зараз думати, як їм купити і встановити генератор, а це мав зробити забудовник, бо існує вірогідність що відключиться електроенергія, а будинок повинен буде далі жити. І це зазначено у державних будівельних нормах (ДБН В.2.5-23, Розділ "Гарантоване електропостачання"). У мешканців повинно бути тепло навіть тоді, коли немає електроенергії. Однак оскільки у нас діяли шахрайські схеми в будівництві, оскільки всі звикли не виконувати державні будівельні норми, то зараз маємо проблеми".

Не мешканці будинку повинні зараз думати, як їм купити і встановити генератор, а це мав зробити забудовник…

Чи можуть мешканці за таких умов підготуватись до найгіршого варіанту проходження цієї зими?

На думку експерта, сьогодні мешканці здебільшого просто не мають виходу. Скажімо, у будинку 20 поверхів, дві зони опалення, два під’їзди, чотири модулі ІТП, відповідно дві насосні станції на водопостачання. Аби все це працювало, потрібно близько 40 кВт. Їх може забезпечити великий дизельний генератор, що важить 1,5 тонн. Проте як будинок, в якого немає юридичної особи, ОСББ, ЖБК, може придбати для себе такий генератор?

"Припустімо, мешканці будинку знайшли постачальника, – розмірковує Олександр Гут. – Звісно, це юридична особа. Виникає питання: на кого зі співвласників оформляти договір, з ким укладати? Бажаючих немає. Тобто теоретично можна записати на чийсь ФОП, але що далі? Адже є питання безпеки. Хто відповідальний за експлуатацію?"

Інша проблема: хтось має вмикати-вимикати генератор, заправляти, наглядати за його роботою, тобто обслуговувати генератор. А це дорого. До того ж ще потрібен щиток, який повинен автоматично вмикати та вимикати генератор. Він також коштує певну суму. І таких відкритих питань сьогодні дуже багато. Наразі краще їх вирішують в ОСББ або ЖБК.

"Ми доходимо до висновку, що у більш виграшному становищі сьогодні знаходяться ОСББ та ЖБК, оскільки там принаймні люди згуртовані. І бачимо, що власне ОСББ вже купили генератори для своїх будинків", – додав експерт.

Усім нам хочеться, аби у наших помешканнях було тепло. Попри війну та "прильоти". Народна мудрість каже: сподівайся на краще – готуйся до гіршого. Власне так і роблять у громадах міст, продумуючи та готуючи резервне живлення. Проте, аби у будинках, які опиняться без світла у великі морози, не замерзли труби опалення, передусім потрібно гуртуватись самим мешканцям, бо сантехніків і тепловиків на всі будинки може не вистачити.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"


 index 280%d1%85360 web