990%d1%8590 2 %281%29

Черги на АЗС зникнуть, але ціни підскочать – прогнози

18 травня 2022

Уряд призупинив держрегулювання цін на пальне. Черги на АЗС мають зникнути, бо не всі українці зможуть платити ринкову ціну за пальне, вважають експерти

Черги на АЗС зникнуть, але ціни підскочать – прогнози

Аби наситити ринок пальним, Кабінет міністрів вирішив скасувати граничні ціни на нього. В уряді розраховують що ціни на бензин не перевищать 52 грн, а на дизельне пальне – 58 грн. Це рішення, а також додаткові 350 тисяч тонн пального, які планують отримати завдяки новим логістичним маршрутам, повинні задовільнити попит на нафтопродукти найближчими тижнями. 

 Проте експерти ринку вважають, що це не вирішить проблему на всі 100%, і “Українська енергетика” проаналізувала, чому.

 

Пальне було, але оптом і дороге

Із квітня і фактично до середини травня українці могли заправити авто на АЗС лише дозволеними 10-20 літрами бензину чи дизелю. І лише, якщо пощастить. Причина в тому, що уряд через брак пального на ринку запровадив граничний рівень торгівельної надбавки до середньої ціни реалізації пального. Для бензину вона мала бути не вище ніж 6,5 грн/літр, для дизеля – не більше 7 грн/літр. Враховуючи ці націнки, максимальна ціна на продаж бензину через АЗС в середині травня не мала перевищувати 39,86 грн/літр, на дизпальне – 42,31 грн/літр. Водночас цінових обмежень на опт не було, тому вартість пального в цьому сегменті злетіла, у перерахунку на літр, до 60-70 грн. 

Зрозуміло, що операторам було невигідно продавати товар у роздріб за регульованими цінами. На багатьох заправках пальне зникло, на деяких його продавали лише в певні години, або лише за талонами, картками лояльності тощо, тому черги були шаленими.

“Заправки обслуговували, в основному, особливих споживачів: з талонами, картками та іншими зобов’язаннями, тобто в основному пальне було лише для комунальних служб, ДСНС, військових, “швидких” тощо”, – пояснив аналітик UPECO Олександр Сіренко.

Все це призвело до викривлень і спекуляцій на ринку, які активно почали обговорювати у пресі та соцмережах пересічні українці. Один з них так описав ситуацію, яку побачив на заправці відомого бренду.

“Переді мною у черзі стояв військовий, просив заправити хоча б 10 літрів за готівку чи банк, – розповідає Вадим Лабас. – На всі прохання отримував відповідь від касира: “Немає, не можу, чекайте коли з'явиться”. Через 10 хвилин якийсь чоловік залив (за талонами) чотири каністри по 20 літрів. Ще через 10 хвилин якийсь модний хлопчик спокійно, по знайомству, заправив повний бак за готівку”. 

Автор посту повідомив, що ще через 10 хвилин заправка відкрилась на пару годин (саме на певний час, не враховуючи, на скільки реально вистачить пального), завдяки чому деяким людям у черзі пощастило отримати по 10 літрів. Чоловік вирішив з’ясувати, в чому причина такої ситуації. Він зателефонував кільком знайомим "ділкам", і всі вони готові були продати оптом будь-яку кількість бензину чи дизеля, бо його, мовляв, повно на заправках, але за високою ціною.

”Купити мільйон літрів можна за ціною від 55 до 70 грн за літр, – зазначив чоловік. – Пояснюється це тим, що на роздрібну ціну стоїть обмеження, і тому за такою ціною заправки не хочуть продавати свій товар. А от на опт обмежень немає, тому ти можеш купити, скільки тобі треба, але за ціною, яка вигідна заправкам”. 

Щодо кількох годин продажу пального за обмеженими державою цінами, то автор посту називає їх “годинними акціями для звичайних смертних”. На його переконання, це імітація якоїсь діяльності з боку трейдерів та уряду: наслідок перебування нечесних людей при владі.

“Ніколи не повірю, що така схема виникла централізовано на всіх АЗС одночасно. Навіть, якщо це так, то це монопольна змова, яку держава не повинна допускати. Але ставити обмеження націнки на роздріб і не ставити таке обмеження на опт – це геніальна ідея змови корупціонерів. І, як бачимо, ця схема дуже чудово працює”, – зробив висновки Вадим Лабас. 


Хто винен в ажіотажі: держрегулювання чи споживачі?

У медіа почали лунати заяви про те, що причиною такої ситуації стало держрегулювання цін на пальне.

 “Як на мене, відбулась спеціальна медійна операція, ймовірно, профінансована росією, яка мала на меті закріпити думку, що в нас із пальним все погано, що “держрегулювання = дефіцит пального”, – вважає Олександр Сіренко, аналітик UPECO. – Однак, я постійно спілкуюсь з учасниками ринку, й, відповідно до їх даних, пальне в країні було та є”. 

 Саме заяви про негативний вплив держрегулювання спричинили ажіотаж, він. На заправки побігли навіть ті, хто не має машин, аби просто набрати бензин у каністри і тримати про всяк випадок. Насправді в цьому не було й немає потреби. 

Сіренко зазначив, що в Україну щодня надходять достатні обсяги імпортного пального для того, щоб ліквідувати ажіотаж на АЗС. Посівну ми пройшли, зараз відносна пауза щодо попиту на дизель з боку аграріїв (до початку збору урожаю). Проте пальне розбирають дуже швидко на будь-якій заправці. 

Вміст одного бензовозу (скажімо, 30 кубів) продають, приблизно, за шість годин, хоча раніше продавали за два-три дні. Отже, в ажіотажі винні самі споживачі, переконаний аналітик UPECO. Він каже, що будь-яку чергу на заправці можна скоротити вдвічі, спитавши водія, куди він їде. 

 “У Києві є багато таких, хто возить свої дупки на манікюри, або на зустріч у кафе, або ще кудись”, – зауважив Олександр Сіренко. Він переконаний, що під час війни це неприпустимо, а заправлятися і їздити сьогодні мають лише бензовози та працівники критичних служб.   

Проте директор спеціальних проєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що не варто звинуватити споживачів у виникненні ажіотажного попиту. Їх дії – лише наслідок відсутності пального. 

“Існують причинно-наслідкові зв’язки, – каже він. – Черги з’явилися через те, що на заправках обмежили обсяги реалізації 5-ма чи 10-ма літрами бензину. Чому обмежили? Тому що пального не було на ринку. Чому не було? Тому що не було запасів. Чому? Бо наші нафтопереробні заводи зупинилися й частково були знищені ракетними обстрілами, плюс було знищено понад 20 нафтобаз, на яких зберігалося пальне. Чому не були налагоджені відповідні резервні шляхи постачання? Тому, що трейдери не спланували це, вони не змогли вчасно налагодити логістичні ланцюжки. Чому? Бо їх до цього ніхто не стимулював. Понад те, ніхто не примусив їх до якнайшвидшого налагодження цих постачань. Тому що питання забезпечення нафтопродуктами не було на порядку денному уряду”. 

 

Кому на руку скасування держрегулювання цін на пальне? 

17 травня уряд обговорив ситуацію з операторами ринку й вирішив скасувати державне регулювання цін на пальне. 

"У нас була дискусія з операторами ринку…, і за підсумками виникла домовленість, що ми, з боку держави, призупинили цінове регулювання, щоб оператори ринку могли наситити ринок необхідним ресурсом, та транспортувати весь доступний ресурс на європейському ринку в Україну", – зазначила перший віце-прем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко.

Вона зазначила, що в уряді розраховують на те, що граничні ціни на дизпаливо будуть не більше ніж 58 грн за літр, на бензин – не більше ніж 52 грн за літр.

Проте експерти ринку не поділяють позитивних прогнозів. Так, фахівець із енергоефективності Олексій Хабатюк у Facebook написав, що протягом двох-чотирьох тижнів ціни на пальне будуть більшими за 70-80 грн за літр. Економіст Олексій Кущ не виключає, що ціни будуть у межах 80-90 грн/л. А перший віцепрезидент концерну “Галнафтогаз” Василь Даниляк вважає, що спочатку ціни піднімуться до гуртових, які зараз діють для великих корпоративних клієнтів, орієнтовно, до 58-59 грн/літр за дизпаливо й 51-52  грн/літр - за бензин. Однак, в міру насичення ринку, ціни, на його думку, будуть опускатися.

Наш уряд завжди дуже довіряв учасникам ринку нафтопродуктів. Всі обіцянки, які вони давали, завжди сприймалися на “ура”...  

Чому уряд вирішив скасувати держрегулювання і таким чином, вочевидь, виконати вимоги операторів? 

“Наш уряд завжди дуже довіряв учасникам ринку нафтопродуктів, – каже Геннадій Рябцев. – Всі обіцянки, які вони давали, завжди сприймалися на “ура”. 

 Експерт пояснив, що ще на початку війни учасники ринку переконували Кабмін, що все буде добре. Мовляв, навіть якщо не можна буде постачати російське та білоруське пальне, вони завезуть інше, але попросили прибрати акцизний податок і ПДВ. Уряд погодився. Потім погодився скасувати перевірки на час війни, а ще зняв контроль якості нафтопродуктів і дозволив завозити та продавати пальне не лише Євро-5, але й Євро-4 і Євро-3. Потім попросили збільшити частку логістичних витрат у формулі, яка стосується державного регулювання цін на пальне. І далі попросили збільшити граничні надбавки до ціни. 

 “Однак пального далі немає, – зауважив Геннадій Рябцев. – Проте, тепер учасники ринку захотіли взагалі прибрати цінове регулювання. Мовляв, нехай ринок визначає ціну. А як він самостійно визначить ціну у воєнний час? І коли в уряді спочатку сказали, що не будуть прибирати цінове регулювання, то трейдери вирішили не збільшувати обсяги постачання. Тому, власне, і з’явився ажіотажний попит, черги”.

 Отже, тепер уряд вчергове пішов на поступки операторам. Та чи розв’яже це проблему, чи з’явиться пальне і за якими цінами?

 

Скільки потрібно бензину й дизпалива?

 Війна, яку почала росія, кардинально змінила ситуацію на ринку нафтопродуктів.

 “До війни Україна споживала 12 млн тонн нафтопродуктів на рік, – розповів Василь Даниляк, перший віцепрезидент концерну “Галнафтогаз”. – З них 2 млн тонн виробляли  українські нафтопереробники, а 9,5 млн тонн Україна завозила. З тих 9,5 млн – 7 млн дизпалива (43% його йшло з білорусі, 30% – з росії, 10% – з Литви, 17% – продукт середземноморських переробників, який завозився через морські порти). 100% 92-го бензину заходило з білорусі. 95-й: 60% – з білорусі, 29% – з Литви і невеликі партії – з Румунії та Угорщини. Скраплений газ – із росії, Казахстану, білорусі”.

 Тепер, зазначив фахівець, імпорту з цих країн немає. Відтак ринок суттєво зменшився.

 “Якщо до війни ми споживали близько 1 млн тонн на місяць усіх нафтопродуктів (бензину, дизпального та скрапленого газу), то тепер, за деякими підрахунками, на третину менше. За іншими оцінками, які я також поділяю, споживання впало наполовину”, – вважає Олександр Сіренко, аналітик UPECO. 

 Споживання пального в Україні скоротилося через військові дії, окупацію певних територій, закриття багатьох підприємств та виїзд населення.

 Зі слів міністра енергетики Германа Галущенка, споживання нафтопродуктів з початку війни впало на 72%. Він зазначив, що у травні країна потребуватиме, приблизно, 100 тисяч тонн бензину й 250 тисяч тонн дизелю. За прогнозом Мінекономіки, в останній місяць весни очікується споживання на рівні 300 тисяч тонн дизелю та 120 тисяч тонн бензину.

 Директор спеціальних проєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцевв зауважив, що наведені міністром цифри не пов’язуються між собою.

“У лютому споживання бензину й дизельного пального (без скрапленого газу) становило, приблизно, 500 тисяч тонн, – навів статистику  він. – У травні (у мирні часи) – близько 570 тис. тонн (за даними Держстату). Якщо зараз потреба становить 350 тисяч тонн, то попит скоротився на 39% проти травня минулого року і на 30% з початку війни, а не на 72%”.

 

Єдиний шлях постачання – через кордон із ЄС

Де взяти необхідне пальне, враховуючи, що з початком війни припинилося його постачання з росії та білорусі, а також через морські порти України?

 “У нас залишилася єдина можливість отримувати пальне – через західний кордон, тобто імпортне, а також від внутрішнього виробника, – пояснив аналітик UPECO Олександр Сіренко. – Проте найбільший у країні Кременчуцький нафтопереробний завод (НПЗ) – зруйнований”.

 Щодо постачань через західні кордони, то потрібен час для того, аби налагодити їх. Наразі, через те, що всі українські покупці побігли до європейських трейдерів, це спричинило дефіцит пального в ЄС, а ціни на нафтопродукти у деяких країнах зросли на 15-20%, зазначив представник “Галнафтогазу”. 

 “Українські трейдери почали з нуля вибудовувати нові логістичні ланцюжки поставок в Україну, – сказав Василь Даниляк. – Через це в Європі почались збої. Вона була не готова до необхідності такої кількості паливних цистерн”.

Зі слів фахівця, автомобільним транспортом в Україну завозиться невелика частина пального, бо бензовозів всередині країни бракує. Тим більше, що в Європі використовуються бензовози з так званим нижнім наливом, яких в Україні небагато. 

 “Зараз наша країна може відправляти лише 100-200 автомобілів на день”, – зазначив Даниляк. 

 У зв’язку з цим більшість пального завозиться залізницею (частина заходить комбіновано – морським, річковим, залізничним транспортом), однак тут виникає чимало нюансів через різну ширину колії в Європі та Україні, різні типи вагонів і системи переливання пального з вагону у вагон. Усе це створює додаткові проблеми з логістикою й негативно впливає на швидкість доставки пального в Україну.

 

Ціну на пальне накручують трейдери та оператори

 Попри високі ціни на пальне, воно є не на всіх заправках і далі продовжує дорожчати.

 “Зараз ми бачимо класичний приклад спекуляції, – констатував Олександр Сіренко. – Пальне привозять, по-перше, ті роздрібні оператори, які самі їздять за ним до Європи (це єдиний канал постачання). По-друге, є ті, хто не їздить за пальним за кордон, а порушує постанову Кабміну: купує бензин і дизпальне по 60-70 грн за літр (за сьогоднішніми цінами) на внутрішньому ринку і продає по 65-75 грн, тобто 10% – націнка”. 

Зараз ми бачимо класичний приклад спекуляції… 

За словами аналітик UPECO, в Європі ціна з поставкою до України становить приблизно 1400 доларів за тонну. Плюс вартість розмитнення, переведення в гривні, ПДВ. Акцизів зараз немає. Щодо логістичної складової, то вона, звісно, теж має свою ціну. Однак ця складова зараз дорожчає через ланцюгову реакцію: пальне дедалі частіше продають по 60-70 грн за літр, але для того, щоб довезти його до заправки, потрібно заправити бензовоз, купивши пальне за тією ж ринковою ціною – 60-70 грн за літр. 

“Логістика дорожчає на очах. Лише за перші два тижні травня ціна оптового дизеля піднялась із 40 до 65 грн за літр. Такого не було ніколи. Це також впливає на те, що трейдери не можуть привезти пальне”, – додав Сіренко.

Однак, за всіма цими процесами потрібен контроль. 

“У держави є всі важелі, щоб подивитися, хто що робить, – вважає аналітик UPECO. – Достатньо взяти на олівець одну компанію з великого списку гравців цього ринку і розібратися, чому вона робить таку націнку. Інакше, якщо ситуація з високими цінами затягнеться, мені складно уявити що буде в липні-серпні, коли треба буде збирати урожай. До того ж ми не знаємо, коли закінчиться війна. Ціну на рівні 70 грн за літр ми не витримаємо. До того ж на цій ціні ми не зупинимося, бо той, хто купує по 70  (грн за літр), має продати по 75”.  

Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів НТЦ "Психея", також виступає за контроль з боку держави і підкреслює, що донедавна існуюче регулювання цін на пальне без контролю просто не мало сенсу. 

“Що означає заява операторів “ми не можемо продавати пальне за рекомендованою ціною”? “Ми не можемо” – може бути лише за мирного часу, а якщо такі заяви лунають у воєнний час, то є закони воєнного часу. Відповідно до них, якщо ти не можеш, то держава запроваджує пряме державне управління компанією. Тобто чиясь власність на час воєнного стану буде державною. З відповідними управляючими від держави”, – підкреслив Рябцев.

Водночас експерт не вважає зростання цін на бензин і дизель наслідком спекуляцій. Він пояснив високі ціни бажанням бізнесу компенсувати збитки, які він зазнав внаслідок знищення нафтобаз. Крім того, у нову ціну оператори закладають воєнні ризики. 

“Єдина мета бізнесу – отримання прибутку. Усім відома приказка, що немає такого злочину, на який би не пішов бізнес заради 300% прибутку. Тому не варто їх звинувачувати”, – зазначив представник НТЦ “Психея”.

Він переконаний, що дефіциту пального не було б, якби в уряді приділяли увагу (починаючи із запровадження цінового регулювання) проблемам ринку, якби він діяв не точково, а комплексно.

 

Запізнілі кроки уряду

Щоб забезпечити споживачів пальним, уряд у березні-квітні скасував дозволи на в’їзд автоцистерн для доставки пального в Україну. З’явилася можливість приймати пальне в портах Дунаю. Оформлення операцій з перевезення пального на кордонах стало позачерговим. 

Крім того, Кабмін вніс зміни до механізму регулювання вартості пального, зокрема, підвищив торговельну надбавку на дизпаливо з 5 до 7 грн (з ПДВ) та бензину із 4,55 до 6,50 грн (з ПДВ). 

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, такі зміни до державного регулювання цін мали протягом семи днів вирішити питання дефіциту пального на АЗС. А загалом усі заходи, за очікуваннями Мінекономіки, повинні були збільшити обсяги ввезення пального з Євросоюзу з 4 до 12 тис. тонн на добу. Проте дефіцит не зник. 

Тепер уряд скасував регулювання цін на пальне. Однак це, на думку економіста Олексія Куща, може призвести до соціального вибуху, бо далеко не у всіх людей є можливість купувати пальне по 80-90 грн за літр, але у них залишається потреба в користуванні автомобілем. Держава повинна допомогти цим людям, створивши компенсаційний механізм.

Проте, Кабмін поки що не переймається проблемою виживання пересічних людей. У нього свої плани щодо змін на ринку нафтопродуктів. Зокрема, уряд сподівається, що порти країн ЄС погодяться приймати танкери з пальним для українського ринку. Планують завантажити дизелем трубопровід з Угорщини. Крім того, розраховують на системні закупівлі пального НАК “Нафтогаз України”, аби мати ритмічні поставки і довгострокові контракти.

 

Чого бракує, щоб подолати кризу на ринку пального?

Зроблених і запланованих урядом кроків замало, щоб вирішити проблему з пальним, вважають експерти. 

Економіст Олексій Кущ попередив, що після того, як ціни на пальне відпустили, країна може опинитися в дуже неприємній ситуації, бо АЗС продаватимуть бензин по 80-90 грн за літр, але при цьому вони не платитимуть податки, адже мають пільговий податковий режим щодо сплати ПДВ та не платять акцизи.

“Вони будуть отримувати надприбутки, компенсувати свої збитки внаслідок знищення ворогом нафтобаз. Однак, зараз не можна компенсувати особисті збитки за рахунок споживача. Це можна буде робити після війни і за допомогою інших механізмів. Тому, якщо уряд зняв регулювання цін, то треба повернути оподаткування для операторів й запровадити компенсаційний механізм для малозабезпечених людей і волонтерів, які не можуть платити ринкову ціну”, – додав економіст.

Не можна компенсувати особисті збитки за рахунок споживача. Це можна буде робити після війни і за допомогою інших механізмів…

"Крім того, Кабмін повинен мати баланс, тобто знати, скільки палива, яких видів, яких марок і кому потрібно (яким споживачам у яких регіонах), вважає Геннадій Рябцев. – Також потрібен прогнозний баланс: скільки, кому та якого потрібно палива завтра, через тиждень, через місяць, через рік".

Також він наголосив на тому, що  важливо розуміти, скільки у нас пунктів пропуску, обладнаних для проходження бензовозів, яка у нас пропускна здатність “Укрзалізниці” через західний кордон, скільки вагоноцистерн може пропустити кожен із залізничних пунктів пропуску, чи достатнього цього обсягу пропускної здатності для того, щоб забезпечити зазначене у прогнозному балансі. Якщо недостатньо, то потрібно або збільшити пропускну здатність, або звернути увагу на заводи малої продуктивності, які переробляють вітчизняну сировину і можуть також качати нафтопродукти на внутрішній ринок. Таких підприємств у нас близько 100. І хоча 20-30 з них зараз не можуть працювати (з різних причин), є інші 70-80. 

“Щодо нафтотрейдерів, то слід довідатися в них, який обсяг нафтопродуктів вони можуть завезти і через які пункти пропуску, – пропонує директор спеціальних проєктів НТЦ "Психея". – Якщо все пальне йде лише через один пункт пропуску, то частину треба перекинути на інший, тобто розподілити зобов'язання компаній щодо перетину кордону між усіма пунктами пропуску (залізнично-автомобільними)”. 

У випадку, якщо хтось із нафтотрейдерів щось не довозить чи їх потужностей недостатньо, якщо трейдер не може сам завезти (не має коштів, чи у нього інші проблеми), то в цьому випадку в роботу має включитися Держрезерв, зазначив експерт. Через державні ПриватБанк чи Укрексімбанк можна видати кредити трейдерам, а вони за ці гроші закуплять паливо та привезуть своїми бензовозами, вагоноцистернами, або цистернами НАК “Нафтогаз України” чи “Укргазвидобування”. 

 “До того ж у нас є компанії з державною часткою власності, – нагадав Рябцев.- Отже, можна самостійно закуповувати пальне, а не чекати, доки його завезе хтось із трейдерів”. 

Експерт зазначив, що наведені вище рекомендації були надіслані уряду від Інституту стратегічних досліджень на початку квітня, коли ще не було такої патової ситуації з пальним. Однак, ніхто так і не дослухався до порад експертів. 

Схоже, уряд і надалі буде намагатися покращити ситуацію на ринку пального за допомогою окремих заходів. Проте, як вважають опитані експерти, такі кроки є запізнілими й несистемними. Наразі, вони призведуть до того, що значна частина українців, а серед них сьогодні чимало волонтерів, не зможуть купувати пальне за існуючими ринковими цінами. Натомість, оператори будуть отримувати надприбутки, а бізнес закладе високі ціни на пальне у вартість своїх товарів. Це означає, що населення, у критичних умовах війни, збідніє ще більше.

 

Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”


 index 280%d1%85360 web