Останні новини

Більшість багатоквартирних будинків в Україні була збудована ще до 1994 року, тому їх стіни, перекриття, вікна, системи опалення, вентиляції, водо- та електропостачання давно застарілі й зношені. Такий стан будівель призвів до того, що їх енерговитрати в 1,5-3 рази вищі, ніж у багатоквартирних будинках наших сусідів – жителів Польщі, східної Німеччини, країн Балтії. За даними Міністерства розвитку громад і територій, 80% усіх наших багатоповерхівок (144 тисячі) потребують модернізації. Наразі за житлово-комунальні послуги українці платять набагато більше, ніж могли би. Втім, мешканці деяких будинків вирішили змінити цю ситуацію, приєднавшись до нової державної програми “Енергодім”.

Старе – не гріє
Жителі старих багатоповерхівок потерпають від зношених конструкцій, систем і мереж. Люди мерзнуть у домах, коли на вулиці холодно й сиро, бо старі вікна, двері, дах і стіни не зберігають тепло, старі електромережі не витримують напруги, а старі труби й системи опалення забиті й лише частково пропускають теплу воду. Водночас через те, що в будинках і квартирах немає приладів обліку, регуляторів, люди часто змушені відчиняти вікна навіть узимку, щоб знизити зависоку температуру в приміщенні.
До речі, торік загальні витрати лише на опалення будівель в Офісі підтримки реформ Мінрегіону оцінили на рівні 12,1 млрд доларів. А це близько 9% від ВВП України. Більше половини від цієї суми пішло “на вітер” – тобто на обігрів вулиць. Проте за це довелося заплатити. І мешканцям цих будинків, попри їх здебільшого низькі доходи, і державі – у вигляді субсидій.
Усі розуміють, що такі багатоповерхівки потребують не просто термомодернізації, а комплексних енергоефективних заходів. Йдеться і про утеплення будівельних конструкцій, і про заміну внутрішніх інженерних систем. Тільки в такий спосіб можна забезпечити мешканцям безпечне проживання за комфортної температури. Але є одне питання: де взяти на це гроші?

Повернути можна до 70% витрат
На жаль, більшість українців сьогодні не мають таких статків, аби вкладати їх у комплексну програму з енергомодернізації своїх багатоквартирних будинків. Усе, на що спроможні окремі сім’ї, – поміняти вікна або утеплити частину фасаду свого помешкання. Багато хто зміг це зробити завдяки програмі “теплих кредитів”. Однак вона не в стані забезпечити весь комплекс заходів, які потрібно виконати для зменшення енергоспоживання будинком, і не дає сталого енергоощадного результату. Щоб мати більші ресурси й можливості, Фонд енергоефективності в серпні 2019 року запровадив програму “Енергодім”.

ОСББ мають змогу отримати компенсацію не лише на матеріали чи обладнання, але й на роботи і послуги

“Це державна програма часткового відшкодування витрат на заходи з енергоефективності в багатоквартирних будинках із ОСББ, яка передбачає енергомодернізацію будинків за європейськими стандартами”, – розповіла Юлія Головатюк-Унгуряну, директорка Фонду енергоефективності.
Очільниця Фонду також пояснила, що за даною програмою співвласникам будинку відшкодовують до 70% їх витрат на заходи з енергоефективності. Зокрема, йдеться про проведення попереднього енергетичного аудиту будівлі, розробку проєктної документації, будівельні роботи, застосування матеріалів, авторського й технічного нагляду, повторну сертифікацію енергетичної ефективності будинку після завершення заходів тощо.
“У рамках програми “Енергодім” ми пропонуємо ОСББ здійснювати заходи з енергоефективності за двома пакетами – “Легкий” (А) та “Комплексний” (Б). Фонд повертає витрати на матеріали, обладнання і будівельно-монтажні роботи за пакетом “Легкий” у розмірі 40%, а тим ОСББ, які обрали пакет заходів “Комплексний”, – 50%. Проте перші 500 ОСББ отримають додаткове відшкодування у розмірі 20%. Це означає, що для таких ОСББ загальний розмір відшкодування становить 60% вартості заходів – для пакету “Легкий”, і 70% – для пакету “Комплексний”, – додала Юлія Головатюк-Унгуряну.
Які роботи мають включати в себе такі пакети? “Легкий” передбачає, що серед обов’язкових заходів будуть встановлення лічильників, індивідуальних теплових пунктів, приладів погодного регулювання. У пакет “Комплексний”, окрім заходів, що є обов’язковими для “Легкого” пакету, входять утеплення стін, покрівлі, цоколя, підвалів. Також є додаткові заходи, які ОСББ може виконати за бажанням (встановлення автоматичних регуляторів у квартирах, освітлення у місцях загального користування, заміна трубопроводів, систем вентиляції, теплоізоляція системи опалення, встановлення вузлів розподільного обліку тощо).
Важливо, що ОСББ мають змогу отримати компенсацію не лише на матеріали чи обладнання, але й на роботи і послуги, які становлять значну частину витрат під час проведення робіт із утеплення будинків. Перелік необхідних для будинку заходів з енергоефективності, зі слів директорки Фонду, визначається на основі професійного енергетичного аудиту, а якість виконання робіт забезпечується авторським і технічним наглядом. Вони є обов’язковими умовами участі в програмі “Енергодім”.
До речі, грант (відшкодування) виділяється ОСББ через банк-партнер у вигляді трьох траншів. Кредитне навантаження на об’єднання співвласників у квітні цього року максимально зменшили завдяки тому, що ОСББ може отримати другий або третій транш до повного розрахунку з підрядниками чи постачальниками обладнання. Фонд у цьому випадку перевіряє лише сплату власного мінімального внеску ОСББ.
Крім того, останні зміни до програми дозволили проводити покрокову перевірку (верифікацію) й здійснювати покрокову виплату третього траншу. Завдяки цьому ОСББ може брати менший кредит або використовувати значно менше власних коштів. Отже, фінансове навантаження на гаманці співвласників суттєво знизилось.

Споживання енергоресурсів може зменшитися вдвічі
"Ключове завдання – допомогти жителям багатоквартирних будинків покращувати свої умови життя, економити на енергоресурсах і менше платити за комунальні послуги", – зауважує Юлія Головатюк-Унгуряну. – Зокрема, суми за теплопостачання можуть зменшитися в рази. Адже внаслідок реалізації програми “Енергодім” споживання енергоресурсів у багатоквартирних будинках за пакетом “Легкий” може зменшитися на 20%, за пакетом “Комплексний” – іноді навіть і до 50%”.
Крім того, завдяки енергомодернізації покращиться як технічний стан багатоповерхівок, так і їх зовнішній вигляд. Строк експлуатації будівель, кажуть експерти, буде продовжено на 25–50 років. До того ж вартість квартир у такому будинку збільшиться, а це – доволі переконливий аргумент для їх власників на користь програми.
“Тільки на опалення середньостатистична квартира "викине" (переплатить) за 10 років близько 90 тис. грн, а ці гроші легко зекономити“, – каже Петро Лавринюк, регіональний консультант IFC з підтримки Фонду енергоефективності у Волинській області. – Отже, енергомодернізація – краща інвестиція в майбутню економію”.

Фонд енергоефективності отримав лише 70 заявок від ОСББ

Оцінити результати програми можна наразі лише на прикладі будинків, які взяли участь у пілотному проєкті Фонду “Перші ластівки”. Відповідно до карти Фонду, на якій зазначені учасники цього проєкту, йдеться про 15 ОСББ. Лише шість із них отримали енергосертифікат, зареєстрований у Держреєстрі, у решти дев’яти – перевіряють результати енергоаудиту.
Одне із шести ОСББ, що мають енергосертифікати, – “Липи 2” з Новояворівська. Воно завершило всі роботи з модернізації будинку й пройшло верифікацію. У результаті клас енергоефективності будівлі змінився з найнижчого “G” до “Е”. Базове споживання енергії скоротилося на 46%. Розрахункове енергоспоживання системи опалення – на 50%. Водночас, питомі викиди СО2 зменшились на 25%. Загальна вартість проєкту склала 4,2 млн грн, з них ОСББ отримало грант у розмірі 2,94 млн грн, тобто 70% від загальної вартості. Крім того, ОСББ було надано допомогу та професійний супровід у проведенні енергоаудиту, розробці проєктної документації тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як взяти участь у програмі “Енергодім” – покрокова інструкція від “Української енергетики”

Гроші – є, а учасників – обмаль?
Загалом із початку впровадження програми “Енергодім” (тобто із серпня 2019 року) Фонд енергоефективності отримав лише 70 заявок від ОСББ. Звісно, хотілося, аби їх було набагато більше. Мешканці багатьох старих багатоповерхівок і хотіли би взяти участь у програмі, аби жити комфортно й менше платити за житлово-комунальні послуги, але процедури здаються їм надто складними, а кошти, що їх треба вкласти для початку, – непідйомними.

У Фонді енергоефективності кажуть, що працюють над удосконаленням процедур. Наразі хочуть якнайшвидше запровадити компенсацію витрат ОСББ на послуги так званих проєктних менеджерів, які можуть забезпечити професійну консультацію та професійний супровід проєктів, а також запустити сервіс для подання заявок онлайн. Та чи зробить це програму “Енергодім” настільки популярною серед співвласників будинків, що всі вони найближчим часом кинуться подавати заявки?

“Ті умови Фонду енергоефективності, які він висуває зараз, – далеко не для всіх ОСББ, – переконана Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм мережі "Опора". – Тому немає сенсу говорити про масову реалізацію програми, про комплексну модернізацію цього року тисячі будинків у пілотних містах, як про це заявляли в уряді. Це ілюзія. Наразі є 70 заявок”.
Експерт звертає увагу на карту України, на якій позначені ОСББ, що беруть участь у пілотному проєкті Фонду енергоефективності “Перші Ластівки”. На карті видно, що багато проєктів повертається на доопрацювання. “Вважаю, що консультанти, працівники Фонду мають допомогти оформити заявку, документи так, щоб ОСББ не доводилося усе переробляти багато разів, бо через це вони втрачають мотивацію”.
Втім, основна проблема програми “Енергодім”, переконана експерт, – дуже довга й складна процедура. Більшість її кроків скопійована з міжнародних аналогів, і це, на думку експерта, велика помилка, оскільки відсоткова ставка, що діє в Європі, і та, яка є в Україні – не до порівняння. Тому за рік-два після того, як ОСББ в Україні візьме кредит й отримає відшкодування (навіть на рівні 70%), відсоткова ставка все “з’їсть”.
Крім того, каже Тетяна Бойко, дуже багато ОСББ бояться, що їм доведеться повернути надані Фондом кошти, оскільки критерії не чітко виписані. Наприклад, в умовах записано, що відшкодування не буде в разі внесення суттєвих змін до проєкту. “Однак ті, хто мав справу з модернізацією будинків, розуміють, що зміни до проєкту завжди будуть, – зауважує експерт. – Навіть, коли ми робимо ремонт у квартирі (тим більше старій), то передбачаємо, що підраховану нами суму витрат треба множити принаймні на два, бо під час ремонту виникне чимало нюансів і непередбачуваних проблем. Те саме стосується багатоквартирного будинку – перед проведенням його термомодернізації неможливо все врахувати. Навіть попри здійснений енергоаудит”.
Також ОСББ бояться величезних сум проєкту модернізації – чи зможуть розрахуватися? Тому, якби позичені в банку кошти, каже співрозмовниця, ОСББ могли повернути за рахунок майбутньої економії (а вона буде!), то заявок стало би набагато більше.
“Попри те, що програма передбачає до 70% відшкодування (і це – багато), є такий нюанс: частка самого ОСББ має становити щонайменше 15%, – додає Тетяна Бойко. Це великі кошти, яких співвласники не мають. Врахуйте, що більшість такого житла люди не купували, а отримали, тобто мешканці одного будинку є дуже різні за рівнем доходу. Проте якщо ОСББ намагається вирішити проблему з коштами й залучає також фінансування з інших джерел, то фінансування Фонду зменшується”. Це також лякає ОСББ. Експерт вважає що було б добре не зменшувати суму фінансування від Фонду в такій ситуації.

“Револьверний” фонд для позик на старт робіт
Одним із варіантів вирішення проблеми, на думку експертів, може стати використання “револьверних” та інших фондів. І в цьому напрямі вже є зрушення. Днями правління Асоціації "Енергоефективні міста України" схвалило рішення про запровадження механізму поворотної фінансової допомоги містам-членам АЕМУ, тобто було створено Револьверний фонд міст (РФМ). Для чого саме він потрібний і який механізм його роботи?

“Багатоквартирні будинки, в яких ми живемо, є страшенно недофінансованими й занедбаними протягом останніх 30 років, – зауважує виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк. – Тому ми впираємося не лише в питання енергоефективності, а в питання капітального ремонту багатьох систем. А для цього потрібні великі гроші. Вони є у Фонді енергоефективності, але для того, щоб податися на участь у програмі Фонду, ОСББ потрібно наперед вкласти гроші в аудит і потім отримати компенсацію в 70%. Далі – знову вкласти гроші в проєктну документацію і отримати компенсацію. Після цього – вкласти гроші в повноцінний ремонт і тоді знову отримати компенсацію за частину вкладених коштів”.

вартість аудиту може становити 20-35 тис. грн, залежно від розміру будинку, на проєктно-кошторисну документацію треба витратити від 150 до 300 тис. грн.

Отже, ОСББ спочатку має вкласти кошти, яких у нього немає. А вартість аудиту може становити 20-35 тис. грн, залежно від розміру будинку, на проєктно-кошторисну документацію треба витратити від 150 до 300 тис. грн. Тобто йдеться про дуже великі гроші. І саме це, переконаний Святослав Павлюк, є високим бар’єром, слабкою ланкою програми “Енергодім”.

“Ми намагаємося зняти цей тягар шляхом створення Револьверного фонду, – каже він. – Такий фонд – це спосіб у наших реаліях безвідсотково позичити гроші в міському бюджеті людям, котрі хочуть зробити модернізацію свого будинку, а потім повернути їх у цей бюджет. Тобто співвласники будинку позичили, зробили ремонт, отримали компенсацію від Фонду енергоефективності й повернули кошти назад. Виділивши суму одного разу, місто може використовувати її далі чимало разів і залучити до програми Фонду енергоефективності багато будинків. Ми підрахували, що якби місто виділяло щороку суму на модернізацію одного будинку, то протягом п’яти років ми би мали можливість зробити ремонти в близько 55 будинках – завдяки тому, що кошти обертаються кілька разів. Звісно, відбувається певне знецінення цих грошей через інфляцію, але вони не пропадають взагалі”.

Механізм Револьверного фонду наразі пілотно запускають у восьми містах (Житомир, Кам’янець-Подільський, Луцьк, Новогродівка, Долина, Славутич, Вінниця та Миргород) й очікують суттєвого зрушення програми “Енергодім”. Насамперед, через збільшення кількості ОСББ в країні, а відтак – учасників програми.

Але це лише один із додаткових механізмів вирішення проблеми. Що можна ще зробити? “Уряд виділив на “теплі кредити” для ОСББ 100 млн грн, – додає Тетяна Бойко. – І в деяких відділеннях грошей вже немає, бо люди активно їх беруть. Думаю, що загалом їх вистачить лише до кінця карантину. Водночас у Фонді енергоефективності є багато коштів, але ОСББ неохоче беруть участь у програмі “Енергодім”. До того ж через карантин участь для багатьох стане недоступною. Тому, вважаю, що уряд мав би залишити “теплі кредити” для невеликих проєктів, бо люди готові брати участь саме в таких, а комплексні проєкти – здійснювати через Фонд енергоефективності та всі існуючі процедури. Крім того, Фонд міг би зробити пакет “Суперлегкий” – по суті те саме, що й “теплі кредити”, але з можливістю верифікації результатів. Справа за Мінрегіоном і Мінекоенерго”.

Світлана Олійник спеціально для “Української енергетики”