990%d1%8590 2 %281%29

Чи буде Україна взимку зі світлом та теплом без перебоїв?

08 листопада 2021

Міністерство енергетики в нинішньому опалювальному сезоні маневруватиме між низькими запасами вугілля, дорогим газом та спробами домовитися про стабільний імпорт електроенергії з Білорусі і Росії

Чи буде Україна взимку зі світлом та теплом без перебоїв?

Ціни енергоносіїв цієї осені викликають справжній шок у промисловості, виробників тепла та електроенергії: газ на європейських біржах коштує в середньому понад 1000 долларів за тисячу кубометрів, а імпортне вугілля обходиться за ціною до 200 долларів за тонну. Але це не єдина загроза цьогорічного опалювального сезону. На початку листопада склади теплових станцій, чия робота є вкрай важливою для стабільності енергосистеми, майже порожні, а вугілля в рази менше, ніж повинно бути за планом.

Енергосистему можна було б збалансувати імпортом електроенергії з сусідніх країн. Та тільки якщо вдасться домовитися з Білорусією та Росією про відповідні поставки. А це, як показали перші дні опалювального сезону, окремий виклик.

Поміж тим, прийдешньою зимою перед енергетиками стоятиме кілька завдань. Окрім традиційної необхідності забезпечити споживачів теплом і світлом, енергетичної системи України треба буде пройти фінальний тест для об’єднання з європейською системою ENTSO-E. Для цього необхідно кілька днів пропрацювати, взагалі від’єднавшись від енергосистем Росії та Білорусі.

Чи впорається Україна з цими завданнями, аналізувала "Українська енергетика".

 

Запаси газу – оптимістичні, але песимістичною є його ціна

 

Зони відповідальності підготовки до опалювального сезону поділені між центральною, місцевою владами, теплопостачальниками та НАК "Нафтогаз України". Держкомпанія, зокрема, відповідає за накопичення газу у підземні сховища (ПСГ) та забезпечення ресурсом окремих категорій споживачів. Влітку уряд поставив перед НАК завдання закачати не менше 17 млрд кубометрів блакитного палива. Сама компанія заявила, що готова накопичити близько 19,2 млрд кубометрів.

До заявленої позначки трохи недотягнули. У цей опалювальний сезон Україна входила із 18,8 млрд кубометрів, за даними “Укртрансгазу”. А станом на 3 листопада, за даними Міненерго, у сховищах зберігалося 18,03 млрд кубометрів. Голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко переконаниий, що цього вистачить для проходження холодної пори року.

"У нас власного газу достатньо навіть для задоволення потреб населення, всіх потреб бюджетних, релігійних установ, підприємств теплокомуненерго. Для промисловості, принаймні в рамках виконання нами зобов’язань як "постачальника останньої надії", – запевнив він.

Слова Вітренка підтверджуються історичними даними про запаси і споживання газу.

Дані Energy Map у період з червня 2014 року і по 31 жовтня 2021 року. На початок опалювального сезону 2021/2022 у сховищах газу більше, ніж було в 2015, 2016, 2017 та 2018 роках.

 

Українські споживачі використовують газ для потреб промисловості, обігріву помешкань та приготування їжі. Крім того, газ є основним паливом у централізованих системах теплопостачання України.

Після запуску ринку газу ціна ресурсу для всіх цих потреб повинна була бути більш-менш однаковою. Однак, через суттєве подорожчання газу на біржах, уряд запровадив цінові обмеження для різних категорій споживачів.

Так, для населення діє “запобіжник” у вигляді річної ціни. Усі постачальники газу для цієї категорії зобов’язані з травня 2021 року до кінця квітня 2022 року продавати газ за незмінною ціною. У рамках дії річної ціни підвищувати вартість палива не можна, що б не відбувалося на європейських та українських біржах. Станом на листопад, ціни газопостачальників коливаються від 7,8 до 13,5 грн за кубометр, повідомляє сервіс "Газотека".

Бюджетні організації мають змогу отримувати газ у постачальників за ринковою ціною або купувати у НАК "Нафтогаз України" за довгостроковими контрактами, де вартість палива прописана на рівні 16,8 грн за кубометр протягом 15 місяців (до кінця 2022 року). За інформацією "Нафтогазу", станом на 3 листопада для укладання договорів на постачання газу звернулись 6668 бюджетних установ, це близько 87% загальної кількості бюджетних організацій з індивідуальними системами опалення, які напряму закуповують паливо для своїх потреб. Щоб пришвидшити цей процес та мати можливість укласти договори в обхід вимог закону про публічні закупівлі, області у жовтні оголошували надзвичайний стан. Ті ж бюджетники, які ще не мають договорів, обслуговуються у “Нафтогазу” як у постачальника останньої надії. Для них ціна у жовтні-листопаді також 16,8 грн за кубометр.

Підприємства теплокомуненерго закуповують газ для різних категорій споживачів за диференційованими цінами. Так, для обігріву багатоквартирних будинків паливо відпускається за ціною 7,42 грн за кубометр (так званий "обсяг 1"). Для опалення промислових приміщень – за ринковою ціною, що у листопаді сягнула 36,4 грн за кубометр ("обсяг 2"). Для теплопостачання бюджетних організацій – за ціною 16,39 грн за кубометр ("обсяг 3"). Тепловики хронічно скаржаться, що “пільгового” газу їм виділяють надто мало і доводиться докуповувати "ринкове" блакитне паливо. Але у "Нафтогазі" наполягають, що ресурс надається у кількості, яка відповідає історичним обсягам споживання теплокомуненерго за останні  три роки. Отже, його повинно вистачати для усіх потреб.

Попри суперечки щодо обсягів газу, тепловики сумлінно запускають опалення по Україні. Станом на 5 листопада, середній показник підключення житлового сектору до теплопостачання в країні наразі становить 90%. Не 100% лише тому, що у південних областях погода дозволила почати розгортання теплопостачання з початку листопада. Кожен регіон самостійно ухвалює рішення про старт опалювального сезону. Тепло у батареях з’являється, якщо протягом трьох днів середньодобова температура за вікном тримається нижче 8 градусів. Це, серед іншого, дозволяє зекономити дороговартісний газ.

Єдина категорія споживачів, що змушена платити повну ринкову вартість газу – це промисловість. Для них ціна перевалила за 35 грн за кубометр. За даними аналітичних панелей "Нафтогазу", вартість ресурсу майже в 6 разів вища, ніж роком раніше! Захмарна ціна опосередковано торкнеться і населення: це буде відчутно через зростання вартості товарів, у цінник яких закладається газ. У Європі, де ситуація не краща за українську, уже з’являються перші інструменти для захисту бізнесу від високої вартості енергоносіїв. Зокрема, Європейська комісія представила ряд заходів для обмеження цін і для домогосподарств, і для промисловості. Країни-член ЄС можуть на власний розсуд імплементувати ці інструменти для своїх економік.  

 

Запаси вугілля критично низькі

 

Якщо газ дорогий, але його принаймні вдосталь, то ситуація з вугіллям дуже критична.

Міністр енергетики Герман Галущенко 10 серпня затвердив документ, що відповідає на питання, скільки ж ресурсу має бути на складах помісячно - Графік накопичення вугілля на кінець кожного місяця 2021 року для теплових електростанцій та теплоелектроцентралей. А за реальними запасами можна було стежити на сайті міністерства у розділі Стан накопичення вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ. Але з 26 жовтня Міненерго почало приховувати дані про вугілля у розрізі операторів і установок, замінивши набір даних "Запаси вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ" на набір графіків "Щоденний стан постачання та накопичення вугілля".

Однак попри все, підрахувати запаси на ТЕС та порівняти її з планами – можливо. Тож як свідчать дані Міненерго, на початок листопада на теплових електростанціях (без врахування ТЕЦ) мало бути 2,4 млн тонн палива. Реально ж на ТЕС  лише 506,4 тис. тонн. Тобто, практично у п"ять разів менше, аніж заплановано.

Минулого року запаси вугілля на початок жовтня були майже у чотири рази більшими, проте навіть тоді протягом опалювального періоду спостерігалися проблеми із забезпеченням нормальної роботи енергосистеми, сказав експерт DiXi Group Богдан Серебренніков у коментарі для "Української енергетики".

"З урахуванням попереднього досвіду, можна прогнозувати складну ситуацію у забезпеченні стабільної роботи енергосистеми та електропостачання споживачів протягом опалювального періоду 2021/22 років", - каже експерт.

Наприкінці жовтня у Міненерго заявили, що розраховують на імпорт ресурсу з Польщі, Казахстану та Південно-Африканської Республіки. Також вугілля мало постачатися з Росії, його отримувала приватна компанія ДТЕК з власного шахтоуправління "Обухівське" у Ростовській області.

Та надійде не все. Як мінімум, два канали поставок є заблокованими через недружні дії Росії. 29 жовтня стало відомо, що Мінекономіки РФ не дало квоти російським компаніям на експорт енергетичного вугілля в Україну. Також країна-агресор не пускає потяги з енергетичним вугіллям із Казахстану.

Чому вугілля не вдалося накопичити в низький сезон попиту? У Міненерго відповідальність за зрив графіку перекладають на генеруючі компанії. За результатами рішення Ради національної безпеки і оборони, Кабінет міністрів України разом із енергетичним регулятором до 15 листопада мають провести позапланові перевірки генеруючих компаній-власників ТЕС та ТЕЦ щодо дотримання ліцензійних умов стосовно забезпечення ними гарантованих запасів палива. Своєю чергою, у  ДТЕК, яка контролює близько 70% української генерації, скаржаться, що не змогли підготуватися до сезону через низьку оптову ціну на електроенергію.  

Так чи інакше, наслідки уже відчутні для енергосистеми. 2 листопада через відсутність вугілля та недоступність потужностей ТЕС Україні довелося активізувати аварійну допомогу з Білорусі та Словаччини.

 

Енергосистему рятуватимуть атомними станціями і газом

 

Попри несприятливі передумови для проходження зими, у Міненерго не відмовилися від позитивної риторики.

"Ми розуміємо що це дійсно великий виклик проходження саме цієї зими, але ми абсолютно впевнені, що пройдемо спокійно і вийдемо ще міцнішими", – запевнив міністр під час "години запитань" до уряду 5 листопада.

Що саме пропонує міністр для врегулювання проблемної ситуації? По-перше, цієї зими хочуть навантажити рекордно велику кількість атомних блоків. За планами Галущенка, у холодні місяці працюватиме 14 блоків АЕС із 15 наявних. Як повідомив у коментарі "Українській енергетиці" в.о. президента ДП "НАЕК "Енергоатом" Петро Котін, таким складом компанія хоче витримати цілий квартал.

"Як бачите, "Енергоатом" працює на максимумі. Ми будемо працювати 14-ма блоками, мінімум, три місяці", - сказав Котін.

Та українській енергосистемі це може насправді не допомогти. Богдан Серебренніков наголошує: робота у посиленому режимі атомної генерації (14-ти або навіть всіх 15-ти енергоблоків АЕС) не гарантує надійної роботи енергосистеми, адже, переважно, проблемою є саме наявність достатніх маневрених генеруючих потужностей для оперативного балансування роботи енергосистеми.

"А це, окрім ГЕС та ГАЕС, є переважно ТЕС, які нині не готові до роботи через брак палива на складах", - пояснює експерт.

Крім того, ЗМІ дізналися: заяви Галущенка та "Енергоатома" взагалі не реалістичні. Згідно з "Оперативним графіком експлуатації енергоблоків АЕС у 2021 році" від 4 жовтня (документ охоплює також перше півріччя 2022 року), "Енергоатом" планує ремонти таких блоків на Рівненській (РАЕС), Запорізькій (ЗАЕС), Южноукраїнській (ЮАЕС) та Хмельницькій (ХАЕС) атомних електростанціях.

Тож є і другий сценарій для порятунку енергосистеми – запуск генерації, що працює на непідйомно дорогому газі. Математика проста: чим більше газу застосовується у системі, тим вищою стає ціна на електроенергію. Тому в Міненерго обіцяють, що така опція буде застосовуватися лише як "окрема допоміжна послуга" для балансування. "Укренерго" надасть очікуваний склад генеруючого обладнання, яке буде працювати із використанням газу, а також прогнозні помісячні обсяги йщго споживання у період з листопада 2021 року по березень 2022 року. А "Нафтогаз" розробить договори, у яких буде прописано графік розрахунків за газ. До слова, жодних знижок для генерації електроенергії не передбачається.

Разом з тим, президент DiXi Group Олена Павленко вважає: якщо зима буде холодною або станеться якась аварійна ситуація, газу у сховищах може не вистачити. І тим більше ці запаси не можна використовувати як заміну вугіллю. Але й вибору для енергетиків особливо немає. Усі енергоресурси цьогоріч є складнодоступними для споживання.

"Особливістю цього року є те, що одразу збіглось усе. У нас були ситуації нестачі того чи іншого ресурсу, але зараз ми обмежені в маневрі, бо більшість ресурсів є складнодоступними. Тобто ми маємо або газ, ціни на який дуже високі, або вугілля, яке вже й азійські країни почали купувати", - додає експерт.

 

Чому імпорт електроенергії – поганий варіант?

 

У попередні роки для додаткового посилення стійкості енергосистеми взимку вдавалися до імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Наприклад, це допомогло у січні 2021 року, коли запаси вугілля на складах ТЕС вичерпалися значно швидше, ніж планувалося, через провальний графік ремонтів ДП "НАЕК "Енергоатом". Отримувати електроенергію з інших країн Україна не може, адже її енергосистема наразі є синхронизованою саме з Росією та Білоруссю.

Цьогоріч ситуація суттєво інша. Україна кілька років тому взяла курс на об’єднання з енергосистемою Європейського Союзу, що має назву ENTSO-E. Для цього, стверджують в "Укренерго", уже майже все готове. Лишилося пройти останній, головний для нашої енергосистеми тест. За його умовами, Україна разом з Молдовою (що також прямує до ENTSO-E) на кілька днів від’єднаються від інших країн та працюватимуть ізольовано, на своїх запасах міцності. Богдан Серебренніков відзначає: критична ситуація із запасами вугілля може ускладнити проходження тестування роботи ОЕС України.

"Враховуючи, що тестування триватиме лише кілька днів, протягом зимового та літнього періодів, є імовірність його нормального проходження. Разом з тим, це аж ніяк не скасовує необхідності виправлення поточної ситуації із запасами вугілля на складах ТЕС", - додав експерт.

Щоб зекономити дефіцитне вугілля для ізольованого режиму роботи, теоретично, можна було б зараз максимально використати поставки з сусідніх країн. Але навряд чи такий варіант влаштовує Росію й Білорусь. Тож на початку місяця країни просто саботували експорт електроенергії до України через скасування або непроведення відповідних аукціонів.

"Компанія "Інтер РАО" 20 жовтня оголосила аукціон на продаж електроенергії, але 21 жовтня відповідний аукціон був скасований. Також з  листопада не буде імпорту електроенергії із Білорусі, відповідні аукціони на продаж електроенергії не були проведені", - розповів голова парламентського комітету з енергетики та ЖКП Андрій Герус.

За його словами, з 6 листопада ситуацію вдалося виправити. Україна почала отримувати перші мегавати з білоруського напрямку. Очікується, що з імпорт лише зростатиме, уже з 8 листопада він сягнув 400 МВт. Але жодних гарантій, що поставки раптово не припиняться посеред зими, немає. Бо для Росії та її сателіта Білорусі енергоресурси, це давно не ринкова, а політична історія.

Уже з вівторка, 9 листопада, в Україну прийде похолодання. Навантаження на енергосистему лише зростатиме. Перед енергетиками виникнуть нові виклики, для яких поки що немає стовідсотково стабільних шляхів розв’язання. Хоча в "Укренерго" та у міністерстві наразі запевняють, що сценаріїв для відключення споживачів не передбачено, ситуація може змінитися будь-якої миті.

Населення відчує це в останню чергу: графіки обмежень спершу застосовуються до великих промислових споживачів. Якщо виникне потреба відключати домогосподарства, найбільше постраждають споживачі з електричним опаленням. Решта будуть, можливо, без світла, але принаймні з теплом.

Руслана Чечуліна, спеціально для "Української енергетики"

 


 index 280%d1%85360 web