Понад місяць ми живемо з новим тарифом на електроенергію – 4,32 грн за кВт·год. Це на 60% більше за попередній цінник. Лише через вимушені обмеження електропостачання суми в платіжках українців поки що не зросли. Водночас новий тариф не покриває ринкової вартості електроенергії, яка, як вважають у Міненерго, зараз становить майже 7,5 грн/кВт·год. До того ж перелік зруйнованих об’єктів енергетики дедалі більшає. Тож не виключено, що за якийсь час українцям оголосять про чергове підвищення, аби вийти з кризової ситуації й наблизити тарифи до ринкових цін, як це рекомендує МВФ.

Чи допоможуть ці гроші швидко відновити зруйновані енергетичні об’єкти й підготуватися до важкої зими? "Українська енергетика" вирішила з’ясувати це разом з експертами.

 

Зростання тарифу на електроенергію: потреба чи можливість

 

Уряд таки наважився збільшити з 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для населення з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год, тобто на 60%. До того тариф змінювали навесні 2023 року, також на 60% – з 1,68 до 2,64 грн/кВт·год. І хоча після цього в уряді запевняли, що більше підвищень під час повномасштабної війни не буде, зростання таки відбулося. У Кабінеті міністрів пояснили, що в нинішніх дуже складних умовах держава не має можливості утримувати низьку пільгову ціну для всіх споживачів. Тому підвищення тарифу в Міністерстві енергетики назвали необхідним кроком.

"Мета – не залишитисья без світла, втримати систему. Нас чекає масштабна реконструкція, яка потребує величезних сил і коштів. Весь цей час триває ремонтна кампанія на об’єктах генерації, розподілу та передачі. На жаль, розуміємо, що обстріли об’єктів енергетики з боку ворога будуть продовжуватись, і маємо задіяти усі можливі ресурси", – сказав міністр енергетики України Герман Галущенко.

Отже, тариф суттєво зріс, але ситуація в енергетиці не покращилася. Передусім – через нові атаки. На Берлінській конференції з відновлення України президент Володимир Зеленський повідомив, що з 22 березня й до 11 червня на нашу країну було здійснено 8 масованих російських атак. У результаті країна втратила половину потужності наших електростанцій – більш як 9 ГВт. Для розуміння, наскільки це великий обсяг, голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький порівняв його з обсягом, який у пікові години за температури 25-30°C споживають Нідерланди або разом Словаччина та країни Балтії.

"Ми зіштовхнулися зі значними пошкодженнями інфраструктури нашої магістральної мережі, яка передає електроенергію від електростанцій до мереж обленерго. Зазнало пошкоджень близько половини наших активів. Деякі енергоблоки на теплових і гідроелектростанціях були повністю зруйновані – вони або взагалі не підлягають відновленню, або на це піде значний час, можливо, декілька років. Однак є й пошкоджені об'єкти, які ще можна відновити. Ми маємо максимально зосередитися на їхньому відновленні до зими. Це важливо, щоб зменшити дефіцит електроенергії взимку, коли споживання зросте на 40% у зрівнянні з літнім періодом", – сказав Володимир Кудрицький.

Він вважає, що сьогодні всі українці мають долучитися до боротьби з ворогом на енергетичному фронті: споживачі повинні заощаджувати електроенергію, а енергетики – виконувати свою роботу. Важливим є внесок кожного.

І населення заощаджує. Хтось це робить свідомо, а хтось – через планові відключення світла. Люди готові терпіти й жити в умовах дефіциту. Але водночас їм важливо знати, чи справді їхні гроші допомагають зменшити цей дефіцит і що буде взимку.

 

Як рухаються гроші

 

Колись кошти, які нараховували населенню за спожиту електроенергію, йшли в обленерго. Однак сьогодні не лише вони постачають електроенергію споживачам, тому гроші надходять до постачальників універсальних послуг (ПУП). ПУП є ланкою ринку електроенергії, яка безпосередньо взаємодіє з побутовими споживачами (домогосподарствами).

"Іншу частину коштів за електроенергію, спожиту населенням, ПУП отримують від ДП "Гарантований покупець" ("ГарПок"), – розповідає Богдан Серебренніков, заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXi Group. – Ця сума коштів має компенсувати різницю між фіксованою ціною на електроенергію для населення, встановленою урядом (з 1 червня 2024 року для переважної більшості домогосподарств – 4,32 грн/кВт·год), та її ринковою ціною (з урахуванням витрат на транспортування та постачання). Реальна ринкова ціна для населення станом на 2024 рік у середньому становить близько 7,5 грн/кВт·год".

Таку цифру оприлюднили в Міненерго. Чому саме стільки?

"Чинний тариф покриває собівартість виробництва 1 кіловат-години двома державними енергокомпаніями – "Енергоатомом" та "Укргідроенерго", а також передачу електроенергії та її розподіл. Тариф складається виключно із собівартості витрат, без жодної копійки будь-якої надбавки. Ринкова ж вартість однієї кіловат-години становить понад 7,5 гривень", – зазначила Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики України.

Проте директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що насправді середнього показника ринкової ціни на електроенергію немає.

"Ціна змінюється щодня, – пояснює він. – Вона може бути то 1 грн 15 копійок, то 7,5 грн. Ринкова ціна тим і відрізняється, що змінюється, і кожен може відповідно до цих змін вибудовувати свій графік споживання, намагаючись зменшити рахунок. Не тариф. І ми тим і відрізняємося від Європи, бо там люди думають про свій рахунок, про те, як зекономити, зменшити споживання в пікові години і збільшити, коли електрика дешева, бо її в даний час багато. А в нас такі думки не виникають, бо в нас завжди один і той самий тариф".

На думку Олександра Харченка, в Україні потрібно повністю замінити існуючий сьогодні механізм роботи ринку електроенергії.

"Слід привести його в нормальний прозорий робочий варіант", – додав директор Центру досліджень енергетики.

Повернімося до розподілу грошей. Отже, частину коштів ПУП отримують від населення, а частину – від "ГарПока" в рамках механізму ПСО. Його "донорами" є державні компанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго". Зокрема атомники компенсують близько 85% витрат на ПСО, гідроенергетики – 15%. Яким чином? За рахунок прибутку від продажу електроенергії комерційним організаціям за вищим тарифом (через механізм покладання спеціальних обов’язків – ПСО).

Зі слів Богдана Серебреннікова, отримані з цих двох джерел кошти ПУП використовують для покриття своїх витрат на закупівлю електроенергії на оптовому ринку та оплати послуг операторів систем передачі ("Укренерго") та розподілу (обленерго). Також незначну частину коштів ПУП залишають собі в рамках тарифу на послуги постачальників універсальних послуг,  встановленого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Таким чином, сплачені населенням кошти йдуть на часткове покриття зазначених вище витрат ПУП (оптова ціна, передача, розподіл і постачання електроенергії). Водночас підняття фіксованої ціни для населення автоматично має зменшити обсяг коштів, які "Енергоатом" та “Укргідроенерго” мають перераховувати "ГарПоку" і далі ПУП для компенсації різниці.

"У річному вимірі, після підняття урядом фіксованої ціни, додатково сплачені населенням кошти за спожиту електроенергію можуть становити близько 50 млрд грн, – зазначив Богдан Серебренніков. – За інших рівних обставин приблизно на цю суму зменшиться обсяг зобов’язань "Енергоатома" та "Укргідроенерго". Тобто ці кошти, які вони раніше мали перераховувати "ГарПоку" в рамках ПСО, тепер залишатимуться в розпорядженні цих двох генеруючих компаній".

У річному вимірі, після підняття урядом фіксованої ціни, додатково сплачені населенням кошти за спожиту електроенергію можуть становити близько 50 млрд грн…

Експерт пояснив, що під іншими рівними обставинами розуміється стабільність витрат ПУП на постачання електроенергії населенню. Якщо ж оптові ціни чи тарифи на передачу, розподіл і постачання електроенергії зростатимуть, то "Енергоатом" та "Укргідроенерго" будуть змушені покривати цю збільшену різницю між фіксованою та ринковою ціною для населення. Відповідно, їх потенційна річна "економія" в рамках механізму ПСО після підняття ціни для населення буде меншою ніж 50 млрд грн.

Ці додаткові кошти, сплачені населенням за електроенергію, є дуже важливими для "Енергоатому" та "Укргідроенерго", бо через атаки ворога ці компанії опинилися без значної частки генерації. Зокрема в березні 2022 року росіяни окупували Запорізьку АЕС (6 ГВт). В Україні залишилося лише близько 8 ГВт атомної генерації. Зруйновано Каховську ГЕС (це втрата 343,2 МВт встановленої потужності), пошкоджено ДніпроГЕС тощо. Відтак ані "Енергоатом", ані "Укргідроенерго" не мають достатньо фінансів для покриття ПСО, і це спричинило ланцюг боргів на ринку електроенергії. Зокрема заборгованість "ГарПока" перед ПУП становить понад 15,5 млрд грн, а заборгованість виробників сягнула майже 18 млрд грн.

"В "Енергоатома" величезні борги перед усіма суб’єктами ринку, – каже Ольга Кошарна, експертка з ядерної енергетики. – За підсумками 2023 року в компанії 8,8 млрд грн чистого збитку. Постачальникам НАК заборгував 3 млрд 770 млн грн, має довгострокові кредити на 8 млрд 245 млн і довгострокові зобов'язання на 19 млрд 490 млн грн".

 

На що компанії витратять додаткові гроші

 

Постає питання, на що конкретно енергокомпанії витратять гроші, отримані від населення.

"В "Укргідроенерго" значні пошкодження станцій, і вони дійсно потребують коштів, – зазначив Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики. – Щодо "Енергоатому", то в нього немає пошкоджень, але відповідно до заяв його голови та міністра енергетики, НАЕК планує витратити ці гроші на будівництво нових реакторів, які в перспективі 15-17 років стануть допомагати українській енергетиці відновлюватися і повільно відпускати електроенергію в мережу".

На думку експерта, це помилкова позиція, і ці гроші треба терміново переспрямувати на підтримку створення розподіленої, передусім газоспалювальної, генерації, газопоршневі двигуни, газові турбіни. І встановлювати їх треба якомога ближче до критичної інфраструктури, щоб, коли відбуваються атаки і коли страждає високовольтна мережа й одночасно генерація, ця розподілена генерація невеликого розміру і розміщена поряд зі споживанням, з інфраструктурою, рятувала міста.

Те, як саме додаткові кошти будуть використовувати ці дві державні енергокомпанії, – має бути добре прокомуніковано та пояснено населенню з боку уряду…

"Те, як саме дані кошти будуть використовувати ці дві державні енергокомпанії, – має бути добре прокомуніковано та пояснено населенню з боку уряду. Загалом прозорість при здійсненні Кабміном таких кроків, як підвищення фіксованої ціни електроенергії для домогосподарств, є дуже важливою", – наголосив Богдан Серебренніков, заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXi Group.

Наразі маємо заяву заступниці міністра енергетики Світлани Гринчук про те, що додаткові кошти, які отримають енергетики за рахунок підвищення тарифу на електроенергію для населення, будуть спрямовані на ремонтну кампанію та відновлення державної генерації.

 

Нові тарифи й підготовка до зими

 

Українці знаходяться у складній ситуації: тариф збільшився на 60% і став приблизно таким самим, як у деяких європейських країнах, наприклад, Албанії, Чорногорії, Нідерландах, Сербії. Проте необхідні обсяги електроенергії споживачі не можуть отримати. Понад те, населення закликають економити електроенергію. І люди економлять. Водночас деякі вкладають чималі власні кошти у дорогі акумулятори, інвертори, сонячні панелі, аби отримувати життєво важливу електроенергію, якою, відповідно до договорів, нас мали б забезпечувати електропостачальники.

Лише нещодавно держава та міста почали запроваджувати програми підтримки децентралізованої енергетики. Серед них – безвідсоткові кредити для людей (до 480 тисяч грн) на 10 років без застави на сонячні панелі та вітрові установки до 10 кВт потужності. Також – компенсація за програмою "ГрінДІМ" співвласникам житла 1 млн грн на сонячні панелі та 2 млн грн на теплові насоси. Ще одна можливість – кредити "5-7-9" для малого та середнього бізнесу на встановлення газових електрогенераційних установок, а також кредитування великого бізнесу на 5-7 років під 14-16% для розбудови альтернативної генерації. ОСББ та ЖБК тепер також можуть отримувати кредити до 5 млн грн терміном до 5 років під 7% річних на впровадження енергоефективних заходів та придбання енергоефективного обладнання, сонячних електростанцій та супутнього обладнання, а також теплових насосів. Енергообладнання звільнили від ввізного мита та ПДВ. З 10 до 2 днів скорочено терміни отримання технічних умов на приєднання до електромереж, зменшено кількість документів та термін надання послуги приєднання до газорозподільної системи.

На цьому тлі цікаво, як вплине на підготовку до зими збільшений тариф на електроенергію. Голова спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко впевнений, що не вплине жодним чином.

"Будь-яке підняття тарифів в Україні не змінить ситуацію, але збільшить заборгованість українців за житлово-комунальні послуги, – каже він. – Це аксіома. І так в нас відбувається протягом останніх 10 років. Проблема в тому, що в Україні відсутня тарифна політика".

Будь-яке підняття тарифів в Україні не змінить ситуацію, але збільшить заборгованість українців за житлово-комунальні послуги…

Люди будуть економити, коли в Україні буде диференційована тарифна політика, тобто за споживання 200, 500 та 1 тисячу кВт буде різна ціна, пояснив експерт. До того ж він вважає, що в України насправді й без підвищення тарифу достатньо коштів на відновлення енергосистеми.

"Європейський інвестиційний банк дав нам 300 млн євро, ЄБРР – 300 млн, є понад 550 млн євро у Фонді відновлення енергетики. Отже, в нас коштів більш ніж достатньо, але це навряд чи вплине на те, що швидше відремонтують генерацію, наприклад", – каже Олег Попенко.

На його думку, не можна сподіватися, що відключень світла завдяки коштам людей стане менше, бо відновити гідрогенерацію, теплову генерацію в нинішніх умовах неможливо.

"Треба розуміти, що додаткові кошти, які надійдуть від населення до початку опалювального періоду, недостатні аби повноцінно відновити втрачену генерацію та підготуватися до зими, – зазначив Богдан Серебренніков. – За належної платіжної дисципліни ця сума за червень-жовтень поточного року може становити близько 20 млрд грн (або майже 500 млн дол.). Цього в принципі могло б вистачити на побудову, наприклад, до 400 МВт нових газотурбінних/газопоршневих установок чи вітрових турбін, або 600 МВт сонячних панелей".

Звісно, це частково допомогло б енергосистемі, особливо якщо йдеться про маневрену газову генерацію, але повністю не закрило би проблему дефіциту потужностей, акцентує експерт. Ці кошти будуть в розпорядженні "Енергоатома" та "Укргідроенерго", які, ймовірно, використовуватимуть їх у своїх цілях. Зокрема – на ремонти обладнання гідроелектростанцій чи будівництво нових атомних блоків на Хмельницькій АЕС, або на інші поточні потреби.

"Додатковий грошовий ресурс, який надійде від населення, навряд чи сильно допоможе повернути "в стрій" чи побудувати критично необхідні енергосистемі генеруючі потужності, – вважає Богдан Серебренніков. – Дефіцит в енергосистемі був до підвищення ціни для населення і залишиться після нього. Відключення електропостачання триватимуть до завершення поточного та протягом наступного року".

Додатковий грошовий ресурс, який надійде від населення, навряд чи сильно допоможе повернути "в стрій" чи побудувати критично необхідні енергосистемі генеруючі потужності…

Ольга Кошарна вважає, що змінити ситуацію з відключеннями, особливо взимку, можуть місцеві органи влади і приватний бізнес, який будуватиме розподільну генерацію для задоволення своїх потреб, а надлишки продаватиме в об’єднану енергосистему країни. При цьому місцеві громади мають спиратися на місцеві енергоресурси, тобто це може бути не обов’язково природний газ, а відходи сільгоспвиробництва, торф, біогаз і таке інше.

"Ось цей напрямок буде перспективний для відновлення і підготовки до зими", – додала експертка.

Водночас населення також може краще підготуватися до зими. Найочевиднішими заходами, на думку Богдана Серебреннікова, є утеплення домівок, заміна систем освітлення (старих ламп на LED лампи), використання портативних установок зберігання енергії (батарей із відповідними інверторами) та інші. Також частково допоможе встановлення інтелектуальних лічильників та перенесення частини енергомістких автоматизованих побутових процесів (прання, приготування їжі, зарядження пристроїв тощо) на нічну зону (з 23:00 до 7:00), коли ціна на електроенергію для населення є удвічі меншою (2,16 грн/кВт·год).

"Такі дії дозволять українцям дещо скоротити власне енергоспоживання та розмір платіжок, а також пом’якшити проблеми з енергозабезпеченням осель при відключеннях електропостачання", – додав експерт.

 

Чи буде ще одне підвищення тарифів на електроенергію?

 

Невдовзі після підняття тарифу в Україні почали лунати припущення про можливе чергове подорожчання електроенергії для населення до рівня 8 грн за кВт·год. Міністр енергетики Герман Галущенко спростував це.

"Це неправда. Будь-яке рішення про тариф приймається рішенням уряду, і воно має термін дії. Зараз, якщо ви подивитеся на це рішення, то воно було прийнято на рік. Коли вона буде підвищена? Через рік? Давайте доживемо до наступного місяця, потім проживемо зиму, наприклад", – сказав він.

Проте всі пам’ятають, як міністр на початку 2024 року заперечував попереднє підвищення. А після масованих атак на енергосистему в березні пояснив, що Міненерго не розглядало питання про підвищення тарифів на електроенергію для українців, оскільки тоді у відомстві "не розуміли" масштабів пошкоджень після російських повітряних атак на енергооб'єкти України. Водночас міністр зазначив, що в умовах складної економічної ситуації через війну не можна допустити підвищення ціни на електроенергію для населення до ринкового рівня (майже 7,5 грн/кВт·год).

На переконання Олега Попенка, українцям таки слід готуватися до поступового, тобто кількаразового, підвищення тарифів на електроенергію протягом найближчих 2-3 років. Для підтвердження цієї думки експерт наводить цитати з опублікованого нещодавно МВФ прес-релізу щодо реформ в Україні.

"МВФ наполягає на тому, аби тарифи довели до ринкової ціни. А сьогодні ринкова ціна на електроенергію становить вже 8,5 грн за кВт·год, а на газ – в середньому 400 доларів, або приблизно 14 тис. грн. Отже, за квартиру, за яку люди зараз платять 2,5 тис. грн, треба буде платити приблизно 5 тис. грн", – спрогнозував експерт.

Водночас генератори ще довго не зникнуть з вулиць, адже щоб відбудувати й запустити генерацію, потрібно щонайменше 2-3 роки, тому нам ще доведеться жити з частковими вимкненнями електроенергії.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"