Підготовка до нового опалювального сезону під час війни – суцільний виклик для українських тепловиків. Але, на жаль, не лише через зруйновану інфраструктуру. Підприємства теплокомуненерго не зможуть працювати, якщо повністю не розрахуються за газ. Однак, зробити це в умовах війни без порозуміння з постачальником блакитного палива та без підтримки держави – неможливо, адже розрахунки населення за послуги впали, а тарифи залишились незмінними. 

 “Українська енергетика” проаналізувала основні виклики нового опалювального сезону та шляхи, які дозволять вчасного його розпочати.

 

Тепловики вже відновлюють зруйновану ворогом інфраструктуру

Попри те, що в Україні триває війна, підприємства, які виробляють і постачають тепло людям, активно готуються до нового опалювального сезону. Найбільші проблеми, звісно, у зруйнованих ворогом містах, де знищена чи сильно пошкоджена інфраструктура, зокрема, котельні й мережі.

“Відновлення – це сьогодні завдання номер один, – констатує Сергій Дунайло, віцепрезидент МА “Укртеплоенерго”. – Зараз постає питання: що робити, наприклад, з теплопостачанням Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Чернігова тощо. Що робити там, де система теплопостачання, можливо, залишилася, але котельні розбиті. Лише завдяки неймовірним зусиллям персоналу котелень, наприклад, “Харківських теплових мереж”, “Чернігівтеплокомуненерго”, в містах були опалення та гаряча вода в період бомбардувань та бойових дій. Зараз там, де це можливо, все відновлюється. Однак якщо в котельні немає даху, вікон, то потрібні тимчасові споруди для того, щоб обладнання не замокало”.

Наприклад, представники КП "Харківські теплові мережі" розповіли, що на котельні, яка зазнала прямого влучення авіабомби на вулиці Холодногірській, почали зводити стіни. Щоб зекономити, задіяні у цьому проєкті співробітники КП та підрядні організації використовують цеглу, що витримала ворожі снаряди. Вцілілі цеглини вибирають із руїн, обчищають від залишків цементу і вкладають у нову стіну, армовану металевою сіткою. 

Фото КП "Харківські телпові мережі"

Модернізують також котельню, що на вулиці Армійській, встановлюючи нові котли українського виробництва. Нове обладнання має паспортний ККД 92% і максимальну температуру теплоносія 95 градусів за Цельсієм. Це, кажуть фахівці, дозволить суттєво економити газ чи мазут. 

Проте вітчизняне обладнання (котли, насоси, труби тощо) нині нарозхват, тому на всіх не вистачить. Зі слів Сергія Дунайла, обладнання сьогодні можна купувати також у сусідніх країнах. Однак, для цього, каже експерт, процес відновлення має бути організований і скоординований на рівні держави, Мінрегіону. 

“Наскільки я знаю, Держенергонагляд сьогодні займається цим питанням. Він збирає інформацію по всіх областях, районах країни щодо стану підприємств теплокомуненерго (ТКЕ), а також щодо того, що необхідно для підготовки до опалювального сезону”, – додав віцепрезидент МА “Укртеплоенерго”.

На первинному рівні інформацію збирають самі підприємства. Ті ж представники  “Харківських теплових мереж” розповіли, що зараз у місті триває ревізія та ремонт системи опалення, заміна запірної арматури та розкопка грунту над комунікаціями, де виявлені дефекти. Зварювальникам та слюсарям активно допомагає служба з пошуку підземних дефектів. 

 

Теплопостачальникам катастрофічно бракує грошей

Проте, навіть у так званих тилових містах, працювати підприємствам ТКЕ сьогодні дуже непросто, бо бізнес просів, відповідно податкові надходження до місцевих бюджетів скоротились. Через закриття бізнесу, або вимушений переїзд, чимало людей залишились без роботи. І це вплинуло на розрахунки за комунальні послуги – вони зменшились. Тобто одна проблема породжує іншу. 

“Візьмемо для прикладу ситуацію у Полтаві, – розповів Олександр Олексенко, генеральний директор “Полтаватеплоенерго”. – З одного боку, наше місто є тиловим, проте в нас також бувають обстріли. З іншого боку, в нас дуже критична ситуація з розрахунками за тепло та гарячу воду. Якщо раніше традиційний рівень розрахунків становив близько 96%, то зараз, приблизно, 84%. Звісно, це значно краще, ніж було на початку травня – 42%. По деяких бюджетних установах рівень розрахунків наразі становить лише 30%. Такого ніколи не було”. 

Зі слів Сергія Дунайла, віцепрезидента МА “Укртеплоенерго”, оплата населення за послуги теплопостачання впала, приблизно, на 20-40% по всіх містах. А це означає, що підприємства ТКЕ не мають змоги оплатити використаний природний газ.

Водночас керівник “Полтаватеплоенерго” зазначив, що зараз у країні фактично діють економічно необгрунтовані тарифи на тепло, які відповідно до меморандуму були заморожені. У цих тарифах частка газу (без розподілу) становить, близько, 86%. Крім того, підприємство повинно ще платити зарплату працівникам, сплачувати за електроенергію та споживання води як теплоносія, мати якісь кошти на усунення аварійних ситуацій.

 

Оплата населення за послуги теплопостачання впала, приблизно, на 20-40% по всіх містах. А це означає, що підприємства ТКЕ не мають змоги оплатити використаний природний газ...

 

“Минулий опалювальний сезон проходив під егідою двох меморандумів щодо непідвищення тарифів на тепло для населення: від 9 лютого 2021 року між Асоціацією міст України і конгресом громадських рад, та 30 вересня 2021 року між мерами міст і урядом, - зазначив Сергій Дунайло, віцепрезидент МА “Укртеплокомуненерго”. –  Відповідно до домовленостей, тарифи на тепло не коригувались. ГК “Нафтогаз Трейдинг”, у свою чергу, постачав газ для населення та бюджетних установ за фіксованими цінами – 7,42 грн/куб. м та 16,4 грн/куб. м відповідно. Ціна палива для інших категорій споживачів була ринковою – 33,8 грн/ куб. м (з ПДВ та без надбавок)”.

Фото КП "Харківські телпові мережі"

Відповідно до домовленостей, підприємства, що виробляють і постачають тепло, мали отримати компенсації – 13% за рахунок акцизу на пальне, 4% – за рахунок податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Але після початку війни тарифи залишилися ті самі, акцизи на пальне скасували, а сплата ПДФО різко зменшилась, тому що багато людей переїхало й втратило роботу. Відтак не було компенсацій від держбюджету місцевим бюджетам, або через місцеві бюджети підприємствам ТКЕ. Тепловики отримали збитки. Відповідно заборгованість за спожитий газ зросла.

“Наше підприємство має обласне підпорядкування (обслуговує Полтаву та чотири райцентри), і з обласного бюджету нас доволі потужно підтримують, – розповів Олександр Олексенко. – Завдяки цим коштам ми зараз реконструюємо дві аварійні котельні. Щодо коштів із міського бюджету, то міська влада цього року, на жаль, не дала жодної копійки”.

 

ТКЕ ще не віддали старі борги, а ціни на газ – вже підскочили

Через економічно необгрунтовані тарифи та відсутність компенсації із держбюджету, підприємства, що надають послуги теплопостачання, не можуть розрахуватися за газ із НАК “Нафтогаз”. Зі слів керівника “Полтаватеплоенерго”, тепловики мають дві групи боргів. Перша: борги, які були станом на 1 червня 2021 року (коли закінчилось ПСО). Друга група: борги, які виникли після 1 червня 2021 року через незбалансованість тарифів і відсутність підтримки міста.

“Станом на 1 червня 2021 року борги підприємств ТКЕ перед НАК “Нафтогаз України” становили 37,4 млрд грн, – констатував Сергій Дунайло. – Вони мали бути погашені підприємствами ТКЕ шляхом укладення договорів реструктуризації, однак їх не встигли укласти. “Нафтогаз” не міг налагодити відповідні дії, тому перед війною підприємства лише почали заключати договори щодо заборгованості перед НАК станом на 1 червня 2021 року. І, оскільки коригування тарифів на тепло не відбулось, то з червня заборгованість перед ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг” зросла”. Так, ККП “Маріупольтепломережа” має 243 млн грн боргу за опалювальний сезон 2021/2022 років  та 1,3 млрд грн старих боргів. AТ “Облтеплокомуненерго” (м.Чернігів) – відповідно 140 млн грн нових і 573 млн грн старих боргів. 

“Полтаватеплоенерго” наразі звернулося до НАК “Нафтогаз” і очікує від компанії договір про реструктуризацію”, – описав ситуацію керівник підприємства ТКЕ Олександр Олексенко. 

Час дії останнього меморандуму сплив 1 червня 2022 року. Це означає, що “Нафтогаз Трейдинг” мав виставити нові ціни на природний газ та умови його постачання для виробників тепла на період з червня 2022 року по травень 2023 року. Відтак, підприємства ТКЕ мають надати для затвердження органами місцевого самоврядування нові тарифи на теплову енергію на наступний опалювальний сезон.

 Кабмін постановою від 31 травня поклав на "Нафтогаз" спецзобов'язання постачати у червні-липні 2022 року газ за ціною 7,42 грн/куб. м для гарячого водопостачання. До цієї ціни додається тариф на послуги з транспортування природного газу та коефіцієнт, що застосовується при замовленні потужності на добу наперед. Водночас "Нафтогаз Трейдинг"  з 1 червня 2022 року, за умови укладання договору з ТКЕ має розірвати договір на постачання природного газу на 2021-2024 роки.

 

Як тепловикам порозумітися з газопостачальником?

Борги – давня проблема теплопостачальників. Проте, вони переконані, що навіть в умовах війни, падіння розрахунків за компослуги, зменшення надходження податків, підприємства ТКЕ справилися б із боргами за допомогою держави. Однак лише за певних умов. По-перше, “Нафтогаз” повинен скоригувати обсяги газу, адже з певних областей люди виїхали, а в інших громадах, навпаки, кількість споживачів додалась. Відповідно, частина підприємств мала забезпечити гарячою водою більшу кількість населення, і для цього потребувала більше газу за фіксованою ціною. По-друге, подолати заборгованість тепловикам не дозволяє вимога “Нафтогазу” про 100%-й рівень розрахунків.

 

Ні у влади, ні в нас не піднімається рука відключити гаряче водопостачання людям, які залишилися без житла й тепер тимчасово живуть в іншому місті. Вони без роботи, без засобів для існування...

 

“НАК “Нафтогаз” живе в якомусь іншому світі та хоче, аби тепловики забезпечили 100% розрахунків за газ, – виказує здивування Олександр Олексенко. – Каже: якщо не можете – відмикайте споживачів. Але, по-перше, це заборонено робити під час війни, а по-друге, у нас з’явилася така категорія споживачів як переселенці, які живуть у гуртожитках та інших приміщеннях. Тому це неприйнятно. Ні у влади, ні в нас не піднімається рука відключити гаряче водопостачання людям, які залишилися без житла й тепер тимчасово живуть в іншому місті. Вони без роботи, без засобів для існування”.

Олії у вогонь підлили ініціатори законопроєкту про мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання. Кабмін схвалив цей документ, і зараз він знаходиться на шляху до Верховної Ради.

 “Новий опалювальний сезон може бути дуже складним через законопроєкт щодо мораторію на підвищення тарифів, – прогнозує Сергій Дунайло. – На тлі хороших ідей, які є в ньому (не підвищення (цін) тарифів, враховуючи воєнний стан і далі на пів року після його завершення, повинні бути передбачені компенсації, розроблені певні заходи, документи, нормативно-правова база), дивують прикінцеві положення”. 

 “Згідно із законопроєктом, ми повинні реструктуризувати старі борги перед НАК “Нафтогазом”, і якщо протягом двох місяців (раніше було три місяці, відповідно до діючих законів) не погасимо їх відповідно до графіка, чи якщо будемо накопичувати, то тоді на комунальні підприємства теплового господарства чекає перехід під управління “Газтепло” (підрозділ НАК ”Нафтогаз України”),  – пояснив віцепрезидент МА “Укртеплоенерго”. – По суті НАК “Нафтогаз” хоче покласти руку на власність територіальних громад, забрати від них підприємства, які для багатьох міст є бюджетоутворюючими. А ми знаємо, як “Нафтогаз” працює у цій сфері – лише викачує кошти, не займаючись ні технічною стороною, ні підготовкою, ні ремонтом. Ми це бачили на прикладі ТЕЦ Новояворівська, інших підприємств, тепломереж, теплоцентралей, які зараз є у НАКу”.

Фото КП "Харківські телпові мережі"

В асоціації також розповіли, що ситуація у підприємствах ТКЕ зараз погіршилась через те, що з їх рахунків почали безакцептно (тобто без розпорядження власника) знімати кошти.

Підприємства почали отримувати “листи щастя” зі штрафними вимогами від 2,2 до 47,2 млн грн за невиконання умов договору на постачання природного газу в частині неукладення договору на безспірне списання коштів із рахунків ТКЕ. Такі листи вже отримали близько 15 теплопостачальників, серед яких, наприклад, КП “Обухіврайтепломережа”, “Ковельтепло”, ДКП “Луцьктепло”, ТОВ “Рівнетеплоенерго” та ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго”.

Це є порушенням відповідних договорів із “Нафтогазом”, оскільки спочатку кошти мають піти, наприклад, на зарплату для працівників підприємств та інші необхідні розрахунки. 

 “Нафтогаз” зробив абсолютно навпаки – все зняв, і в нас не залишилося коштів на зарплати. Тому зараз підприємства ТКЕ подають відповідні позови до НАКу і до Ощадбанку з питанням: на якій підставі зняли кошти, якщо в договорі прописана черговість їх зняття. Зокрема, там зазначено: знімати тільки після того, як буде виплачена зарплата працівникам”, – поділився проблемою Сергій Дунайло.

На його переконання, всі ці дії можуть призвести до зриву графіків підготовки до нового опалювального сезону під час воєнного стану, а в подальшому – до знищення системи централізованого теплопостачання в Україні. 

“Мало того, що нашу інфраструктуру нищать росіяни, так НАК “Нафтогаз” доб’є її”, – обурюється представник “Укртеплоенерго”. 

Тепловики вважають, що уряд має збалансувати корпоративні інтереси НАКу і можливості споживачів їх задовільнити.

“Сьогодні близько 70% ринку газу покриває НАК “Нафтогаз” і його дочірні структури, – зазначив Олександр Олексенко. – Зрозуміло, що НАКу потрібні кошти для розвитку. Проте, зараз у нас запроваджено воєнний стан й стоїть питання виживання. Тому, можливо, питання розвитку необхідно або відкласти, або зменшити фінансування на розвиток. До збільшення інвестиційної програми можна повернутися після війни”.

Фахівець впевнений, що держава мала би вкладати кошти в термомодернізацію житла й підприємств, які споживають природний газ (теплової, металургійної галузі тощо). 

“Це буде більш ефективно. Крім того, це вкладання коштів відчуватимуть споживачі, тому що нарахування у платіжках, завдяки таким заходам, можуть зменшитись навіть до 60%”, – додав Олексенко.

Своєю чергою у “Нафтогазі” повідомили, що ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” на термін дії воєнного стану в Україні спростила фінансові вимоги до майже 12 тисяч споживачів. 

“Це дозволило близько 500 виробникам тепла та бюджетним організаціям залишитися клієнтами компанії, незважаючи на заборгованість. Вони продовжують отримувати природний газ на вигідних умовах як відносно ціни, так і термінів оплати. Компанія призупинила вимогу щодо надання безвідкличної безумовної банківської гарантії при постачанні газу, а також дію механізму договірного списання. Крім того, не застосовуватиметься право на дострокове розірвання в односторонньому порядку договорів про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ”, – пояснили у НАК “Нафтогаз України”.

 

Що допоможе ТКЕ?

Попри всі проблеми, опитані фахівці вважають, що встигнуть підготуватися до нового опалювального сезону. Насамперед, вони сподіваються, що найбільша проблема – забезпечення газом – буде вирішена.

“Щодо газу. Нам на рік потрібно близько 6 млрд кубів газу власного видобутку з усього обсягу, який може закачати у сховища НАК “Нафтогаз України”, – каже віцепрезидент МА “Укртеплоенерго” Сергій Дунайло. – Плюс також є запевнення наших європейських партнерів щодо допомоги у закупівлі імпортного газу для НАК “Нафтогазу” та його закачування у сховища. Однак це питання “Нафтогазу” й Кабміну. Думаю, що вони його вирішать. Адже через бойові дії споживання газу в Україні різко впало”.

Свої пропозиції щодо правил реалізації природного газу в Україні на період з 1 травня 2022 року по 30 квітня 2023 року озвучили та відправили прем’єр-міністру профільні компанії-члени Energy Club. Вони, зокрема, вважають, що у країні необхідно запровадити розробку прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу, який повинен бути затверджений Кабміном, а також покласти на НАК “Нафтогаз України” спеціальні обов’язки по стабілізації ціни на природний газ. Крім того, пропонується рішенням уряду передати пакети акцій АТ "Укргазвидобування" та "Укртрансгаз" в управління органу державної влади.

Члени Energy Club прописали два варіанти вирішення ситуації з ТКЕ. Першим пропонується встановити єдині (фіксовані з травня 2022 року по квітень 2023 року) тарифи на постачання гарячої води та теплової енергії з урахуванням оновлених тарифів на розподіл газу та ціни на газ на рівні 6 000 грн (без ПДВ). А до 31 серпня 2022 року розробити та запровадити плани фінансування платежів за газ підприємствами ТКЕ по кожній області із залученням фінансування та/чи кредитування з міських/обласних/місцевих бюджетів, отримання короткострокового (до восьми місяців) банківського кредитування тощо. У другому варіанті, у разі встановлення державним органом єдиного тарифу, всі ризики його економічної необґрунтованості покладаються на державний бюджет. 

Охтирська ТЕЦ, фото ГУ ДСНС України

Своєю чергою асоціація "Укртеплокомуненерго" подала до Кабміну три сценарії врегулювання кризи. У першому тепловики запропонували залишити ціни на газ для підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) на рівні минулого опалювального сезону, а різницю в тарифах компенсувати з державного бюджету напряму НАК “Нафтогаз України”.

Другий сценарій базується на поетапному розрахунку ТКЕ за газ. Отже, теплопостачальники розраховуються за газ за ціною 7 583,89 грн/тис. куб. м до визначеного угодою з газопостачальником терміну, а решту 21 807,66 грн/тис. куб м сплачують після отримання компенсації різниці між економічно обгрунтованими і поточними тарифами на теплову енергію у строк не більше п‘яти банківських днів після отримання компенсації.

Третя пропозиція передбачає запровадження державного регулювання цін на природний газ, що постачає ГК “Нафтогаз Трейдинг” для ТКЕ і компенсацію різниці в ціні на газ із держбюджету на поточний рахунок постачальника зі спеціальними обов’язками (ПСО). Для цього НАК “Нафтогаз України” в особі ТОВ ГК “Нафтогаз Трейдинг” має укласти договори на постачання газу підприємствам ТКЕ на виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів як постачальник зі спеціальними обов’язками. Водночас трирічні договори на постачання природного газу, які діють сьогодні, припиняють свою дію.

Усі три сценарії передбачають відтермінування оплат по реструктуризованому боргу (якщо вони є) та припинення виконавчих проваджень і дій за попередніми боргами до скасування воєнного стану в Україні.

Який вихід із ситуації обере уряд? Прийнята 31 травня Кабміном постанова свідчить про те, що наразі він пішов по третьому сценарію. Чи буде він остаточним цього року – невідомо. Головне, щоб українці мали тепло в домівках.

Отже, ситуація з підготовкою до опалювального сезону цього року буде, як ніколи, складною. Окрім старих проблем із боргами тепловиків і забезпечення їх газом, війна додала нові виклики. Зруйновано котельні та мережі. Розрахунки населення та бізнесу за тепло та гарячу воду впали і в середньому становлять 60-80%. І хоча до опалювального сезону залишилося лише кілька місяців, проте опитані нами фахівці переконані, що країна встигне підготуватись до нього, якщо уряд не спізниться із прийняттям конструктивних рішень.

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”