Banner map ukr

Чи повинна ОТГ платити за доставку газу власними мережами?

30 січня 2021Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”
Чи повинна ОТГ платити за доставку газу власними мережами?

Громади – проти плати за розподіл газу власними трубами

 

Рукшинська ОТГ, що в Чернівецькій області, першою в Україні вирішила довести, що частина ГРМ є її власністю і хоче укласти договір оренди з АТ ”Чернівцігаз”. 

Аналогічний процес розпочався у Мукачеві, де депутати міськради проголосували за повернення територіальній громаді міста певного підвідного майна газової мережі. Зокрема, на позабалансовий облік управлінню міського господарства передали вуличні газопроводи протяжністю понад 64 км, а також певні газорегуляторні пункти та компресорні станції.

“Українська енергетика” з’ясувала, кому належать газові мережі на територіях ОТГ і якими можуть бути наслідки їх “повернення” громаді.

Тарифи на газ і протести

 

Зростання цін на газ після запровадження 1 серпня 2020 р. ринку газу для побутових споживачів, а також підняття тарифів на розподіл газу з 1 січня 2021 року (в середньому на 74% у порівнянні з тарифами, що діяли у липні 2020 р.), викликало хвилю обурення серед населення. Люди в багатьох містах і селах вийшли на акції протесту. Так, на Полтавщині близько 300 людей перекрили трасу Київ-Харків біля села Засулля, що в Лубенському районі. Протестувальники вимагали перерахувати платіжки за розподіл газу і знизити тарифи, які для "Лубнигазу" зросли з 1,464 до 2,94 грн за м куб на місяць. Протести охопили також Чернівецьку область, бо тариф "Чернівцігазу" на розподіл збільшився на 104%. Це стало причиною перекриття траси Чернівці - Івано-Франківськ мешканцями п’яти населених пунктів області.

Уряд погасив протестні настрої населення, обмеживши граничну ціну на газ для побутових споживачів із лютого й до 31 березня до 6,99 грн/куб. м, а на розподіл газу – регулятор (НКРЕКП) обмежив тариф до 1,79 грн/куб. м. Втім це суттєво не зменшить суми в платіжках пересічних українців.

“Зменшення, запроваджене Кабміном, стосується тільки побутових споживачів, – каже Олег Пендзин, виконавчий директор ГО “Економічний дискусійний клуб”. – А для підприємств житлово-комунального господарства, зокрема тих, які формують тариф на тепло та гарячу воду, ціна залишилася такою, яка була. Крім того, зафіксована за газ ціна в майже 7 грн/куб. м не містить вартості транспортування газу. Тому фактично ціна за газ як товар і за його постачання буде сягати 8,5-9 грн/куб. м. І навіть якщо платіжка, завдяки урядовому обмеженню ціни, стане меншою на 200-300 грн, то це не вирішить проблему щодо можливості сплати людьми комунальних послуг. Відтак борги за ЖКП до кінця опалювального сезону будуть зростати. Водночас загальний обсяг субсидій на цей рік зменшено в порівнянні з попереднім, тому цілком можливо, що не всі, хто потребує субсидії, отримає їх”.

Єдиним виходом для українців залишається економити, де лише можна. Кілька територіальних громад в Україні ініціювали процес повернення частини газорозподільних мереж у свою власність, бо ці труби свого часу були встановлені за кошти мешканців. А це, на переконання людей, означає, що не вони повинні платити газовикам за доставку палива, а навпаки – вони їм за оренду їх майна. 

“Коли українцям почали виставляти рахунки за транспортування газу, до мене почали звертатися наші мешканці з питанням, що робить керівництво ОТГ задля того, щоб люди не платили стільки за газ, – розповідає Олег Горбатюк, голова Рукшинської ОТГ, – оскільки розподільна газова система на території громади (навіть частина центрального газопроводу, який веде газ до 6-ти населених пунктів ОТГ), була побудована за кошти місцевих мешканців. У кожному з шести сіл ОТГ – Рашків, Гордівці, Чепоноси, Пригородок, Орестівка, Рукшин – свого часу був створений кооператив, і газові труби прокладали завдяки внескам членів кооперативу. Ні держава, ні ДП “Укргазмережі” не компенсували ці витрати”. 

Додамо, що на початку 2000-х років держава виділила на прокладання газових труб в п’яти західних областях (у Чернівецькій також) 400 млн грн. Проте пізніше, через виявлені КРУ порушення, суму збитків оцінили в 134 млн грн. В УМВС України в Чернівецькій області було порушено кримінальну справу за фактом зловживань під час будівництва та підключення газопроводів. Особливо багато питань було саме щодо підвідних мереж. Зі слів тодішнього начальника УМВС України в Чернівецькій області Василя Василова, посадові особи переробляли акти здачі газопроводів.

У 2020 році керівництво ОТГ почало збирати документи, які би доводили, що газові труби належать громаді. Усе для того, аби повернути газорозподільні мережі в комунальну власність громади. Для цього довелося працювати в архівах, шукати рішення сесій про передачу мереж на баланс, адже процес відбувався в кілька етапів. Спочатку труби, прокладені за кошти людей, передавалися на баланс ДП “Укргазмережі”, а згодом – на баланс сільських рад, каже голова Рукшинської ОТГ. Однак у результаті опинилися знову на балансі газовиків. Яким чином?

“Тоді просто була вказівка згори: хочете газ – треба зробити так. І люди погодились, бо, по-перше, трубами тоді відало державне підприємство, а, по-друге, мешканці хотіли чимшвидше користуватися газом. А коли утворилося приватне підприємство ПАТ “Чернівцігаз”, то в селян почали виникати питання щодо власності газових мереж, бо виходило, що на майні, яке було придбане за їх кошти, заробляють конкретні приватні особи. Найбільше це обурило людей, коли з’явився тариф за транспортування газу, бо в 2000-ні роки селяни, які хотіли “завести” газ у свій будинок, платили за це в середньому по 1,5-2 тисячі доларів”,  – підкреслює Олег Горбатюк.

Вартість труб і робіт стартувала від 600 доларів. Навіть ця сума на той час була великою. Деяким мешканцям доводилося продавати корів, щоб внести свій пайовий внесок.

Кому належать газові мережі в селах

 

Голова ОТГ зачитує знайдені в архівах документи: “передати безоплатно, без переходу права власності, з балансу Пригородоцької сільської ради на баланс “Чернівцігаз”, із метою проведення постачання, розподілу природного газу, газопроводи та споруди по селу Пригородок Хотинського району... Загалом на понад 27 тисяч грн”. Ще один документ: “...передати без переходу права власності на баланс та в користування Чернівецької філії ДП “Укргазмережі” з балансу Рукшинської сільської ради газопроводи та споруди на них балансовою вартістю 667 тисяч грн з метою проведення постачання, розподілу природного газу та технічної експлуатації, а саме…  (розписано, які саме газопроводи, їх метраж, діаметр тощо, – ред.)”. 

Отже, виходить, труби є власністю громади й повертати нічого не потрібно?

“Рукшинська ОТГ стала першою в Україні, яка почала процес повернення частини газових мереж, – зазначає Василь Гостюк, депутат Чернівецької обласної ради 7-го скликання, який ініціював цей процес. – Крім Рукшинської, аналогічну роботу вирішили проводити Великокучурівська та Острицька ОТГ. Однак слово “повернення” всі розуміють по-різному. Був сумний період, коли по актах передачі газові розподільні мережі в населених пунктах, прокладені за кошти мешканців, передавалися на баланс газових районних служб. Однак їх власниками є громади, тому повертати нічого не потрібно. “Повернення” заключається в правильному оформленні мереж на балансі ОТГ”.

Олег Горбатюк зауважує, що в наведених документах про передачу на баланс зазначена початкова вартість мереж, хоча реальна була значно вищою. “Справа в тому, що коли “Чернівцігаз” приймали трубопровід на баланс, то вони не враховували вартість проєктно-кошторисної документації, робіт, а брали лише вартість труб. Щоб виправити це, керівництво ОТГ зібрало всі документи, які стосуються газових мереж в ОТГ, і створило комісію, щоб оцінити реальну вартість газопроводів й правильно їх оформити на своєму балансі”. 

“Станом на сьогодні ми вже зібрали по архівах рішення по газопроводах на території громади, створили комісію й готові підписати договір із експертами, які оцінять наше майно. Коли ми працювали над генпланом ОТГ, то отримали частину документів, де також є планування схем газопроводу по кожному населеному пункту. Отже зібрано пакет документів, з яким ми можемо рухатися далі. Це була нелегка праця, тому що минуло понад 10 років з часу, коли газопроводи були передані газовикам. У деяких міських радах документи було втрачено – їх потрібно було шукати в архівах, голови деяких кооперативів померли. Через це підготовчий етап забрав чимало часу”, – ділиться голова Рукшинської ОТГ.

ОТГ як орендодавець газових труб?

 

Якими будуть подальші кроки громади? Після проведення кошторисно-експертної оцінки газових мереж, які є на території ОТГ, її керівництво має намір звернутися до АТ “Чернівцігаз” задля підписання договору оренди цих ГРМ. Також люди хочуть добитися грошової компенсації за час фактичного користування комунальним майном ОТГ до моменту укладення договору оренди.

“Багато хто з мешканців, які свого часу платили за проведення газових труб, сьогодні озвучують наміри забрати мережі, – каже Олег Горбатюк. – У нас немає такої мети. Газотранспортні системи вимагають якісного обслуговування фахівцями. Ми це розуміємо. Понад те, я пояснюю мешканцям, щоб вони регулярно платили за транспортування газу, бо інакше до них можуть застосувати страшні санкції, відключити газ, а за підключення знову доведеться платити, тому не платити – не вихід. Треба йти законним шляхом. Однак, якщо ми платимо за транспортування газу системою, яку ми побудували, то, будьте добрі, платіть нам за користування нею”. 

У громаді дуже сподіваються добитися орендної плати від газовиків, щоб мати гроші на вивезення сміття, вуличне освітлення, благоустрій доріг тощо.

“Громадам не потрібно забирати ці газові мережі, припиняти користування відповідними обслуговуючими компаніями, адже для цього специфічного виду діяльності потрібна ліцензія, – додає Василь Гостюк. – Відповідно ОТГ не зможуть забезпечити обслуговування цих мереж. Їх треба передавати в оренду, як будь-яке інше майно громад, у платне строкове користування. На сьогоднішній день ці газопроводи перебувають у безоплатному користуванні газових монополістів”. 

Однак для того, щоб мати змогу передавати мережі в оренду, ОТГ спочатку повинні провести інвентаризацію та експертно-грошову оцінку цих мереж (для визначення розміру орендної плати). 

“Не думаю, що газовики захочуть добровільно укласти договір чи будуть сплачувати кошти за користування цими мережами, – каже Василь Гостюк. – Якщо фактичний користувач відмовляється від укладання такого договору, то це його право, але це не є перешкодою для звернення до суду про стягнення плати за користування трубопроводом. Мінімальний розмір оренди комунального майна визначений Законом про оренду державного та комунального майна. Користування підтверджується платіжками, які газовики виставляють щодо транспортування газу. Газ – це специфічний товар, його не можна просто привезти в мішку чи коробці. Його можна постачати лише певним чином – із використанням газопроводів. Якщо останні не належать постачальнику, то на якій підставі він користується цим майном?”

Повернення мереж очима газорозподільної компанії

 

“Утримання на балансі АТ “Чернівцігаз” газорозподільних мереж Чернівецької області регламентується договорами господарського відання, – пояснює Вікторія Голодняк, начальник управління зовнішніх комунікацій РГК “Чернівцігаз”. –  Це одна з моделей взаємовідносин між власниками мереж та оператором ГРМ, що передбачена Кодексом ГРМ. Водночас, незалежно від форми договору, мережі залишаються у власності громади. Простими словами, АТ “Чернівцігаз” не може повернути те, що й так належить місцевим громадам”.

Це “Українській енергетиці” підтвердили також в Міністерстві енергетики: “Незалежно від форми договору, мережі залишаються у власності громади”. 

Водночас в міністерстві зауважили, що громада як власник має право контролювати технічний та експлуатаційний стан газорозподільних мереж, ефективність їх використання та цільового призначення. А у випадку втрати (пошкодження, знищення), неналежної експлуатації майна з вини користувача (Оператора ГРМ) вимагати відшкодування заподіяних збитків.

“Оператор ГРМ як користувач здійснює технічне обслуговування майна за власний рахунок, забезпечує умови безпечної та безаварійної експлуатації майна”, – зазначили в Міністерстві енергетики.

Проте головне питання в цій справі – чи буде оператор ГРМ платити за користування трубами громади?

“Загалом, діяльність газорозподільної компанії АТ “Чернівцігаз”, як і будь-якого оператора ГРМ, полягає ні в чому іншому, як у виконанні технічних робіт з обслуговування газорозподільних мереж для забезпечення їх безперебійного та безаварійного використання. Відтак, пропозиція щодо нарахування “Чернівцігазу” плати за використання газових мереж є абсурдною, – каже Вікторія Голодняк. – Адже навряд чи ви вимагаєте оплату від техніка, який здійснює технічне обслуговування вашого транспортного засобу або майстра, який виконує ремонт у вашій оселі? Навіть, якби така плата для газорозподільних компаній була б затверджена на рівні держави, то відповідно до чинного законодавства це призвело б до пропорційного зростання тарифу на розподіл газу”.

А що буде, якщо громада захоче сама обслуговувати свої труби – на кшталт того, як сьогодні ОСББ перебирають на себе обов’язки колишніх ЖЕКів?

В АТ “Чернівцігаз” зазначають, що в разі ініціювання громадою створення власної організації (оператор суміжних газорозподільних систем), яка обслуговуватиме ГРМ на їх території, таке підприємство має отримати ліцензію та інші дозвільні документи, забезпечити роботу аварійно-диспетчерської служби, експлуатаційних та інших підрозділів, закупити техніку та прилади. Відтак, між АТ “Чернівцігаз” і створеним підприємством укладається Акт балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін для чіткого розмежування газорозподільних мереж. Таким чином, споживачі газу отримають замість однієї компанії — дві, яким сплачуватимуть за розподіл газу та обслуговування ГРМ. До того ж на межі розмежування необхідно буде встановити комерційний вузол обліку газу (КВОГ), який буде фіксувати передані обсяги газу в мережі громади. За технічної можливості встановлюється один такий лічильник вартістю понад 1 млн грн, якщо ж такої можливості немає – на межі з кожним населеним пунктом. 

“Варто також зазначити, що як тільки з АТ “Чернівцігаз” буде розірвано договори господарського відання, компанія, згідно з чинним законодавством, не матиме жодних законних підстав для здійснення розподілу газу на ці території до врегулювання всіх питань взаємодії із суміжним оператором ГРС, – каже Вікторія Голодняк. – Іншими словами – це відключення від блакитного палива на невизначений термін”.

Плата за трубу лише одна з витрат оператора ГРМ

 

В Україні газорозподільні мережі мають різну форму власності. Відповідно до даних онлайн-карти енергетичного сектору України, яку розроблено аналітичним центром DiXi Group, станом на кінець 2019 року в Україні було 290 тис. км газорозподільних мереж, 18% з яких є власністю операторів, 66% – власністю держави та 8% – місцевих громад і знаходиться у господарському віданні, в користуванні чи в експлуатації відповідних операторів. До слова, в 2019 році 68% обсягів постачання газу населенню контролювали постачальники, що належать облгазам "Регіональної газової компанії", яку повʼязують з Дмитром Фірташем. 

На що йдуть кошти, отримані операторами ГРМ за доставку (розподіл) газу?

Основні витрати оператора ГРМ пов’язані з вартістю газу, який необхідно купувати для технологічних потреб, – зазначає представниця АТ “Чернівцігаз”. – Технологічний газ використовується для забезпечення належного тиску газу в мережах, щоб газ рухався по газопроводах до споживачів. Вартість цього газу є чи не найбільшою складовою вартості доставки. Він закуповується газорозподільними підприємствами за ринковою ціною, із застосуванням тендерних процедур”.

Співрозмовниця зауважує, що в діючому тарифі НКРЕКП заклала вартість технологічного газу на рівні 7 200 грн за тис. куб. м, тоді як за останні кілька місяців вартість ресурсу на ринку є значно вищою. Через високі ринкові ціни на газ “Чернівцігаз” не вдалося закупити газ для технологічних потреб на січень 2021 р. Підприємство двічі оголошувало торги з метою закупівлі технологічного газу в обсязі 9,6 млн куб. м., однак не отримало жодної пропозиції на “Українській енергетичній біржі”, через те, що біржові ціни на газ вищі від тих, що закладені в тарифі на розподіл.

“Отже, плата за розподіл газу – це не плата “за трубу”, як сьогодні часто її називають, – зауважує Вікторія Голодняк. – Послуга розподілу газу – це складний технологічний процес, який має свою собівартість, забезпечується спеціалізованими структурами та фахівцями. Саме завдяки роботі операторів ГРМ досягається безпечне та безаварійне газопостачання кожного споживача. Ми доставляємо газ, дивимося, щоб усе обладнання було справним. Щоб цей газ дійшов до споживача в тому обсязі, який вони закупили для свого будинку. Щоб він не виходив через якусь дірку, щоб не трапилось аварійної ситуації тощо. Зауважу, що за кошти, які отримують оператори ГРМ, вони постійно звітують перед НКРЕКП”. 

Відповідно до аналізу ситуації із газорозподільними мережами, бачимо, що підвищення тарифів змушує людей шукати шляхи для здешевлення газу. Замість обіцяного виокремлення в ціні газу вартості доставки палива й відповідного зменшення ціни на газ, українці отримали дві платіжки з високими цінами. Зокрема виявилося, що  тариф у січні за розподіл кубометра газу становить половину від ціни за сам куб газу. В умовах економічної кризи, викликаної пандемією коронавірусу, населення виявилося не готовим до стрибків цін за комунальні послуги. 

Обманутими вважають себе мешканці, які свого часу з власних кишень оплатили підведення газу до своїх помешкань, попри те, що держава виділяла кошти на прокладання цих труб. Вони переконані, що не повинні платити величезні суми за транспортування блакитного палива власними мережами. Однак щоб довести свої права, ініціювали повернення частини ГРМ у власність ОТГ. Водночас у Міністерстві енергетики зауважують, що потреби у поверненні немає, бо ці мережі залишаються у власності громади. Чи вдасться ОТГ здавати їх в оренду операторам ГРМ і тим більше компенсувати витрати за минулі роки – покаже час. Наразі зрозуміло одне – ініціатива Рукшинської ОТГ може спричинити ланцюгову реакцію по всій країні й призвести до несподіваних наслідків.

Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”

 


Banner index