Гарантія походження (ГП) енергії є електронним документом, що видається на запит виробника з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), він підтверджує виробництво певної частки або кількості енергії з відновлюваних джерел.

Стандартна одиниця виміру ГП – 1 МВт·год, а термін дії – 12 місяців після виробництва енергії. При цьому на кожну одиницю енергії може бути видано не більше однієї гарантії.

Використання ГП на енергоринку України відкриває нові можливості для учасників ринку й споживачів та дає змогу оцінити позитивний ефект для довкілля від виробництва електроенергії з ВДЕ.

Як будуть відбуватись обіг та торгівля гарантіями походження в Україні, яку цінність можуть становити гарантії походження для постачальників і кінцевих споживачів та чи сформує цей інструмент попит на "зелену" електричну енергію, "Українська енергетика" поцікавилась у гравців галузі під час дискусії в Energy Сlub.

 

Основні завдання інструменту ГП

 

"Гарантії походження дещо схожі на попередні інструменти, які працювали свого часу по Кіотському протоколу, наприклад торгівля квотами і викидами та інші. Але впровадження цього механізму є більш глобальною історією, і в деяких моментах новою для нас. ГП забезпечують прозорість і довіру в енергетичному секторі України", – зазначає Максим Тимченко, віцепрезидент Energy Сlub. 

Водночас фахівець відзначає, що Україна має розвивати не лише внутрішній ринок, а й зробити всі необхідні кроки для визнання українських ГП у країнах ЄС. Завдяки цьому інвестори в "зелену" енергетику матимуть змогу отримати додаткові бонуси від продажу чистої енергії європейським споживачам.

Функцію ГП зі стимулювання розвитку чистої енергетики також підкреслює Артем Некрасов, виконувач обов'язків директора Державного підприємства "Гарантований покупець" ("ГарПок").

"Гарантія походження по своїй суті є інструментом, який підтверджує, що ви купили саме "зелену" енергію, і цей інструмент є частиною процесу стимулу для підприємств, організацій та домогосподарств, які саме її купують", – пояснює фахівець.

Він зазначає, що країни ЄС в рамках "зеленого" переходу стимулюють своїх споживачів купувати цю енергію за допомогою двох механізмів.

"Перший – це пільги по податках для тих, хто використовує енергію з ВДЕ, або навпаки – навантаження по податках для тих, хто купує брудну енергію. А другий інструмент – це пільги чи додаткове навантаження при сплаті митних платежів" – уточнює Артем Некрасов.

Щодо європейських інструментів, які впливають на ціноутворення, фахівець назвав три головні механізми: система торгівлі викидами (ETS), вуглецевий податок (carbon tax) та механізм регулювання вуглецю на кордоні (CBAM), який запрацював в тестовому режимі ще рік тому з жовтня 2023 року.

В Україні ще одне додаткове завдання на гарантії походження електроенергії покладає держава. Дохід від продажу ГП "ГарПок" спрямовує на покриття витрат з виконання покладених спеціальних обов'язків (ПСО), тобто все, що держпідприємство продає, йде на зменшення навантаження на НЕК "Укренерго", пояснює керівник "ГарПоку". 

 

"ГарПок" виділяє п’ять груп основних покупців сертифікатів ГП

 

Зараз, коли на "ГарПок" покладено обов'язок продажу ГП, підприємство приділяє головну увагу залученню до цього ринку споживачів. 

Із середини літа цього року “ГарПок” проводить зустрічі та перемовини з потенційними покупцями гарантій походження в Україні. За словами фахівців підприємства, вони поспілкувались з представниками різних галузей: металургійних заводів, підприємств хімпрому, цементних заводів, харчової промисловості. 

Фахівців “ГарПоку” цікавили три питання: чи готові підприємства купувати  гарантії походження, скільки готові купувати та за якою ціною у майбутніх періодах.
У результаті опитування було визначено п’ять категорій потенційних покупців ГП:

● найбільшу групу (близько 90%) становлять промислові підприємства, які здійснюють викиди СО₂ та орієнтовані на ринки ЄС: металургійна галузь, електроенергія, транспорт, будівельна та хімічна промисловість та інші;
● великі промислові споживачі електроенергії – експортери продукції в ЄС (близько 5%), що включають до своїх стратегій "зелений" перехід та переважно мають іноземні інвестиції;
● постачальники електроенергії в ЄС, що мають в портфелі частку ВДЕ-генерації;
● екологічно свідомі споживачі;
● державні підприємства, організації та установи, що піклуються про підвищення екологічного іміджу України.

 

Основні учасники ринку гарантій походження. Джерело: презентація ДП “Гарантований покупець”

При цьому спеціалісти зазначають, що три останніх сегменти доволі умовні, тобто вони можуть не сформуватися. Утім, не все так просто і з першими двома потенційними сегментами.

 

Проблеми з виходом на ринок ГП потребують вирішення

 

Як зазначають у "ГарПоку", хоча з боку потенційних продавців ГП очікується доволі великий обсяг (на рівні близько 10,7 млн одиниць ГП), запуску вільного ринку заважає низка проблемних моментів.

Серед них фахівці називають низьку зацікавленість потенційних покупців ГП та обмежений внутрішній ринок. Довготривалий процес визнання в ЄС гарантій походження, виданих в Україні, гальмує відкриття міжнародної торгівлі ГП. Згідно з директивами Євросоюзу гарантії походження від країн, що не є членами ЄС не визнають в альянсі, а європейські гарантії не визнають в Україні.

"Згідно з оновленням директиви, яке пройшло в грудні 2023 року, нас відрізали від використання цих механізмів на європейському ринку. На жаль, СВАМ працює зараз як структура, яка відрізає європейський ринок від транскордонних постачальників товарів, робіт і послуг. Водночас в Україні поки що відсутні механізми стимулювання внутрішнього попиту на ГП з урахуванням екологічної цінності, – пояснює Артем Некрасов. – Зараз велике підприємство купує електроенергію у постачальника на біржі, чи на споті незалежно від її походження: "зелена" вона, "чорна" чи "синя", за ту саму вартість. Але, якщо держава не проведе роботу над механізмами заохочення, то може втратити можливості для прискорення "зеленого" переходу. 

Для вирішення цих завдань фахівці пропонують визнати, що в Україні зараз немає внутрішнього попиту на ГП, бо від європейського ринку ми поки що закриті, а внутрішній ринок ще не сформований.

В Україні поки що відсутні механізми стимулювання внутрішнього попиту на ГП з урахуванням екологічної цінності

Основними регуляторними рішеннями мають стати формування стимулів для попиту на ГП та сприяння укладенню угоди про взаємне визнання ГП, зазначає керівник "ГарПоку".

Рішенням в частині стимулів фахівці вбачають прийняття податкового механізму, який визначатиме:

● право у податковому обліку на зменшення платником екоподатку обсягів викидів СО₂ на кількість згенерованих або придбаних ГП;
● екологічну цінність ГП на рівні 1 МВт·год = 1233 кг СО₂ визначено наказом Міненерго №325 від 3.09.24;
● обсяг нарахованих зобов’язань за екоподатком на СО₂ знижується на викиди СО₂, зменшених внаслідок виробництва відновлюваної енергії, підтвердженої ГП.

Такі стимули, на думку експертів, зрушать процес купівлі-продажу гарантій походження, підприємства будуть зацікавлені в купівлі саме “зеленої” електроенергії, а це дозволить будувати десятки і сотні нових потужностей ВДЕ-генерації. 

Крім того, до бажаних стимулів фахівці відносять звільнення експорту від додаткового оподаткування по СВАМ.

Взаємне визнання ГП, на думку експертів, можливе у разі системної роботи та  пришвидшенні процесу укладення відповідної угоди між Україною та ЄС для відкриття можливості експорту електроенергії з ГП в країни Євросоюзу. Для цього необхідні постійні комунікації з ЄС та Асоціацією емісійних органів AIB  на рівні Кабміну, НКРЕКП, профільних державних органів та бізнесу.  

“Ми реально розуміємо, що у нас є профільний віцепрем'єр, що відповідає за євроінтеграцію, у нас є профільне міністерство енергетики, у нас є свої представники в Енергетичному Співтоваристві. Тому ми пропонуємо зосередити зусилля цих трьох організацій для того, щоб зняти з обороту нарахування ГП при розрахунку викидів на рівні українського законодавства та розв’язати питання щодо прийняття наших гарантій в ЄС”, – наголошує керівник “ГарПоку” Артем Некрасов. 

 

Ринок ГП – скільки це в грошах

 

Оскільки для кожного інвестора в "зелену" енергетику одна з кінцевих цілей – це гроші, то в бізнеса виникає питання, як ГП можуть покращити окупність інвестиційних проєктів.

На питання, скільки грошей може дати ринок ГП, у "ГарПоку" зазначили, що спеціалісти підприємства зробили попередні розрахунки, спираючись на розроблену "ГарПоком" модель основних учасників ринку та виробіток по кожному з сегментів.

Розрахунок, проведений у 2023 році показав: ринок ГП обсягом 10,7 млн одиниць міг би додатково отримати не менше 321 млн грн, тобто близько 7,8 млн євро на той період

Розрахунок спирався на обсяги 2023 року з певними припущеннями, при цьому ціна була на рівні 30 грн за одиницю ГП (МВт·год) згідно з Національним планом з енергетики та клімату до 2030 року, пояснив Артем Некрасов.

Загальні підрахунки показали, що ринок ГП обсягом 10,7 млн одиниць міг би додатково отримати не менше 321 млн грн, тобто близько 7,8 млн євро на той період.

Актуальні цифри щодо торгів, які відбуваються зараз на європейському ринку, презентував Данило Бабков, експерт USAID з Проєкту енергетичної безпеки.

"Я займаюсь аналітикою того, що відбувається в Європі. На цей момент ціна ГП досить невелика, це близько 1 євро за МВт·год. Але, згідно із прогнозом, до 2030 року ціна збільшиться до 3 євро за МВт·год. Така ринкова кон'юнктура зараз є в Європі. Насамперед це зумовлено дуже великим будівництвом потужностей ВДЕ-генерації в Європі та лімітованим попитом з боку підприємств", – повідомив фахівець.

 

Часові перспективи визнання ГП в Європі

 

Визнання українських ГП в Європі означає вихід на ліквідний європейський ринок, а це, своєю чергою, дасть можливість реалізувати експортний потенціал. При цьому продаж ГП як окремого товару за ринковими цінами відкриває нове джерело прибутку для інвесторів. Однак визнання в Євросоюзі ГП, виданих в Україні, потребує проходження ще кількох організаційних процедур, зазначає Данило Бабков.

"Перш за все – приєднання до Асоціації емісійних органів. Для цього треба пройти аудит з боку АIB на відповідність українського законодавства та роботи електронного реєстру. Наскільки нам відомо НКРЕКП, як орган, що випускає гарантії проходження, тісно взаємодіє з Асоціацією. Уже є призначений аудитор, і ми сподіваємося, що процес аудиту займе не більше пів року, – пояснює експерт USAID. – Наступним етапом має бути підписання договору з усіма країнами Енергетичного Співтовариства, бо без цього ми не можемо виходити та експортувати ГП на європейський ринок". 

Утім, є прецеденти. Наприклад, Сербія та Швейцарія підписали двосторонні договори між собою та з іншими країнами Співтовариства, і на цей момент продають і торгують ГП в рамках електронного реєстру АIВ.

Внаслідок значного попиту український ринок має значний потенціал, який необхідно використовувати, наголошує фахівець.

"Сподіваюся, що після етапу проходження аудиту, вже до кінця 2025 року ми зможемо узгодити всі юридичні формальності, а саме підписання двостороннього договору з країнами Енергетичного Співтовариства та отримаємо можливість продавати та експортувати ГП", – підсумував експерт USAID.

 

Початок функціонування Реєстру гарантій походження в Україні

 

У серпні 2024 року запрацював Реєстр гарантій походження електроенергії з відновлюваних джерел, а в жовтні в НКРЕКП повідомили про видачу перших ГП для ПрАТ "Укргідроенерго" на загальний обсяг близько 96,5 ГВт·год. Станом на початок жовтня в Реєстрі створено понад 900 облікових записів.

Наступним етапом очікується впровадження обігу гарантії походження та торгівлі на майданчику ТОВ "Українська енергетична біржа" (УЕБ), заявив Ігор Богачов, керівник департаменту стратегії і розвитку УЕБ. Він зазначив, що з листопада УЕБ уже запускає організовані торги ГП електричної енергії з відновлюваних джерел енергії.

Спеціалісти вбачають великий потенціал ринку до зростання. Водночас виникає питання щодо рівня попиту на ГП, аби біржа могла вирівнювати чи випереджати пропозиції на ринку, зазначає керівник департаменту УЕБ.

Щодо структури ВДЕ-генерації, в Україні наразі електричну енергію виробляють переважно сонячні електростанції, проте, за прогнозами, дуже імовірним є зростання частки біомаси та вітру, тому ринок виглядає дуже перспективним, зазначає Ігор Богачов.

"Майбутні покупці мають розуміти, що ГП випускається по факту виробництва електричної енергії і залежить від самого виробітку електроенергії з відновлюваних джерел протягом року. Тому пропозиція на ринку матиме певну сезонність, – пояснює фахівець. – Очікуємо, що в літні місяці наступного року на ринку буде десь до 1 млн гарантій походження". 

Основними драйверами зростання цього ринку, за словами експерта, є:

● глобальні ініціативи, коли великі компанії задають тренд,  декларують про перехід на  споживання зеленої енергії;
● директива корпоративної звітності, популярна в Європі, а також серед українських компаній-експортерів та банків, які оцінюють інвестиційні проєкти в рамках ЕSG-стратегії;
● постачальники "зелених" продуктів;
● нові технології, зокрема "зелений" водень та аміак, для виробництва яких використовують електроенергію з ВДЕ.

Отже, торгівля ГП може сформувати велике коло учасників та має забезпечити можливість відстежувати походження енергії та прозорість функціонування ринку в інтересах усіх гравців. 

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"