Часом, щоб закип’ятити воду для чаю на газовій плиті, достатньо кількох хвилин, а інколи здається, що вона ніколи не закипить. Фахівців стверджують, що причина – в якості блакитного палива. Прогнозують, що вона покращиться після того, як буде підписано й запрацює прийнятий Верховною Радою законопроєкт, що передбачає запровадження обліку та розрахунків за обсягом природного газу в одиницях енергії. 
Отже, Кабмін буде ухвалювати рішення про перехід на розрахунки та балансування на ринку природного газу під час транспортування, зберігання, розподілу, видобування, купівлі-продажу, постачання та споживання природного газу в одиницях енергії, йдеться в проєкті закону, прийнятому за основу. А споживачів інформуватимуть у платіжках про спожитий ними обсяг теплової енергії в кіловат-годинах. Давайте розберемося, для чого всі ці зміни.

щойно газ із ЄС доходить до нашого кордону, його обсяг у ручному режимі, із застосуванням коефіцієнтів, переводиться з енергетичної системи одиниць вимірювання газу в метричну...

Нормативи: наші та європейські

Блакитне паливо, яке є на українському ринку, походить із двох джерел: природний газ власного видобутку та імпортний ресурс. Розрахунки за вітчизняне паливо відбуваються на підставі отриманих кубічних метрів, а за газ, що продається на торговельних майданчиках ЄС, – у кіловат-годинах, тобто в європейських країнах це паливо вимірюють не в обсягах, а в теплових одиницях. 

“Відповідно, щойно газ із ЄС доходить до нашого кордону, його обсяг у ручному режимі, із застосуванням коефіцієнтів, переводиться з енергетичної системи одиниць вимірювання газу в метричну”, – пояснює Максим Білявський, провідний експерт енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова. Тобто фактично, констатує експерт, енергетичні ринки ЄС говорять мовою енергетичних одиниць, а Україна – мовою метричних і до того ж використовує перекладача, який не завжди може якісно перекласти з однієї мови на іншу. Тепер цей бар’єр мають забрати. Перехід на кіловат-години означає, що наша країна нарешті перейде на одиниці вимірювання, що діють у Європі, і тим самим спростить собі життя, бо відпаде необхідність їх переведення в кубічні метри.  

“Це дозволить гармонізувати українське законодавство з європейським і закінчити реформування ринку газу, знявши бар’єри для інтеграції з європейськими ринками, де газ й електроенергія оплачується у кВт·год”, – каже Денис Сенектутов, голова Асоціації газового ринку України.  

Водночас він зауважує, що з технічної точки зору жодних нових змін не відбудеться, оскільки оператори газорозподільних мереж (ГРМ) із 2016 року забезпечили виконання технічної частини процесу розрахунку обсягу енергії виміряного об’єму газу. “Під час імпорту газу в Україну контракти укладаються саме в енергетичних одиницях, – додає голова Асоціації. – Клієнти газорозподільних компаній для здійснення порівняння обсягів енергії в різних одиницях виміру отримують цю інформацію в квитанціях, зокрема і про обсяг енергії у кВт·год”.

Втім заступник начальника департаменту енергоефективності НАК “Нафтогаз України” Олексій Хабатюк не поділяє думки, що завдяки зазначеним змінам наше законодавство пристане до європейських норм. “Слід зазначити, що законопроєкт № 2553 передбачає внесення змін до ЗУ “Про митний тариф”, але пропонує визначити в якості додаткової одиниці не “ТДж”, а “кВт·год” без зазначення методу визначення кількість енергії природного газу (за нижчою чи вищою теплотою згоряння), – зауважує він. – Прийняття норми в такій редакції створить як невідповідність вимогам Угоди про асоціацію, так і правову невизначеність (в частині нижчою чи вищою теплотою згоряння) в законодавстві, що може призвести як до ускладнень його практичного застосування, так і зловживань. То чи відповідає законопроєкт Угоді про асоціацію?” 

метрична система дозволяє “гуляти” якості газу й відповідно постачати українцям паливо з найнижчою теплотою згорання (7600 ккал на м3), бо вона закладена в наші нормативи

Корупційні можливості

Однак незалежні експерти переконані, що переведення кубічних метрів у кіловат-години на кордоні означає не просто математичні незручності, а дає можливість для певних маніпуляцій. Саме тому уніфікація одиниць вимірювання з ЄС насправді може принести значно більше користі, ніж видається, якщо не заглиблюватися в тему. 

“Оскільки ми приймаємо з Європейського Союзу ресурс, обсяг якого переводимо з енергетичних одиниць у метричні, то через коефіцієнт переведення закладається певна помилка. Власне застосування коефіцієнтів переведення на великих обсягах газу (а ми імпортуємо щонайменше від 8 до 12 млрд м3 щороку) означає існування можливості для маніпуляцій, у тому числі зі сторони великих трейдерів, які закуповують газ”, – зауважує Максим Білявський. 

До того ж метрична система дозволяє “гуляти” якості газу й відповідно постачати українцям паливо з найнижчою теплотою згорання (7600 ккал на м3), бо вона закладена в наші нормативи. Адже що таке енергетична система вимірювання обсягів газу? Це виділення кількості тепла або кілокалорій під час згорання одного кубічного метра палива. “Проте не всі українські газовидобувні компанії на практиці дотримуються вимог щодо якості природного газу, хоча всі вони “потрапляють” у держстандарт, продаючи газ із найнижчою, прописаною в ньому, теплотою згорання – 7600 ккал/м3”, – пояснює експерт. Однак відповідно до європейських стандартів теплота згорання природного газу, що постачається споживачам, мала би становити щонайменше 9000 ккал/м3.

“До того ж я не впевнений, що на практиці, особливо зараз, кожен газовидобувник буде дотримуватися навіть мінімальних норм, тому що для цього потрібно застосовувати відповідне обладнання”. А саме – системи комплексної підготовки газу та осушування, фільтри тощо. Також потрібно використовувати певні системи для контролю. Йдеться про потокові вологомір і хроматограф. Це обладнання, зі слів співрозмовника, в режимі реального часу робить кількісний та якісний аналіз компонентного складу природного газу. “Тому існування метричної системи вимірювання природного газу на етапі великого транспортного кільця створює передумови для корупції”, – додає Максим Білявський.  А внаслідок прийняття зазначеного законопроєкту вікно можливостей в частині маніпуляцій по переведенню обсягів газу з енергетичної системи в метричну – закриється, впевнений він.

Водночас підвищується відповідальність видобувних компаній і відкриється однаковий формат спілкування, ділового діалогу українських газовидобувних компаній з єдиним європейським газовим ринком, підсумовує Максим Білявський. 

запровадження енергетичної системи вимірювання обсягів газу насамперед надає споживачу право платити справедливу ціну за якість товару...

Платити за тепло, а не за обсяг

Що зміниться для споживачів після того, як вони почнуть платити не за кубічні метри газу, а за теплову енергію у кіловат-годинах?

“Ідея переходу на теплові одиниці полягає в тому, щоб споживач сплачував за реальну енергію і не переплачував за те, що він не отримує”, – каже Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова. Саме тому експерт вважає даний перехід дуже доцільним.

Багато хто скаржиться, особливо взимку, що газ згорає, але виділяє тепла недостатньо, зауважує Максим Білявський. Це, на його думку, може відбуватися через кілька причин. Одна з них – неналежна експлуатація, тобто обслуговування газорозподільних мереж (ГРМ). “Газорозподільні мережі – це та ділянка системи, яка приєднана до газотранспортної системи (в народі їх називають “облгази”або “райгази”). Неналежна експлуатація ГРМ призводить до того, що під час міжсезоння (скажімо, осінь-зима), коли температура тримається в межах +2 - -2 градуси, на внутрішніх стінках трубопроводу залишається вологість, і можуть виникати дрібні кристалогідратні утворення. Через це переріз січення самої труби фактично зменшується, а відтак тиск також змінюється. Під час комплексної перевірки об’єктів підвищеної небезпеки газовидобувних підприємств на це можуть закривати очі”. У результаті, додає співрозмовник, споживач платить більше, але не отримує належної кількості тепла при згоранні відповідних кубічних метрів природного газу.

Запровадження розрахунків за кіловат-години дозволить споживачеві платити за кількість тепла, що виділяється при згоранні одного кубічного метра газу. “Відтак підвищується відповідальність виробника природного газу перед споживачем, – пояснює Максим Білявський. – Це є достатня умова формування справедливого ринку. Адже за кращими європейськими практиками на енергетичному ринку головним є споживач, а не виробник”. 

Таким чином, зауважує експерт, запровадження енергетичної системи вимірювання обсягів газу насамперед надає споживачу право платити справедливу ціну за якість товару. Адже якщо він споживатиме природний газ, нижча теплота згорання якого буде становити 7600 ккал/м3, то платитиме менше, ніж за 8200 ккал/м3. Водночас він зауважує, що збільшення калорійності газу не завжди призводить до зменшення його витрат, тому що чим жирніший, калорійніший газ, тим потрібно більше витратити повітря і роботи на його спалювання. І цей фізичний принцип, на його переконання, має бути врахований під час формування ціни.

Ці думки підтримують також в Асоціації газового ринку України. Там вважають, що перехід на кіловат-години дозволить в ціні газу автоматично враховувати його якість. “Споживачі платитимуть за енергію, а не за обсяг, – каже Денис Сенектутов. – Тим самим вирішується проблема, коли вони платять однакову ціну за газ із різною калорійністю”. До того ж, додає голова Асоціації, споживач зможе легко порівнювати ціни на газ та електроенергію, обираючи більш вигідний енергоресурс. Наприклад, на початок червня середньозважена ціна на газ становила 0,26 грн. за кВт·год, а електроенергія коштувала в п’ять разів дорожче – 1,36 грн. за кВт·год.

Інвестпрограми і ремонти

Не можна не оминути увагою ще один важливий плюс впровадження енергетичної системи одиниць вимірювання газу. Необхідність постачання якісного ресурсу споживачам буде підштовхувати газорозподільні компанії вкладати кошти в оновлення своїх фондів. “Адже більше 80% основних фондів ГРМ України застарілі й експлуатуються понад 35 років, – каже Максим Білявський. – Тому тягнути більше вже немає куди. Я сподіваюся, енергетична система вимірювань обсягів газу буде додатковим імпульсом до фокусування на якісній господарській діяльності”. 

У цій ситуації, вважає експерт, оператори ГРМ зможуть оптимізувати частину витрат цього палива на технологічні потреби (боротьба з втратами, витоками тощо). Це буде виражатися у збільшенні програм капітальних ремонтів та інвестпрограм, тому що постачальникам газу потрібно буде більше грошей для ліквідації, локалізації тих чи інших технічних причин, через які і виникають втрати. 

 

Щоб мати якість – потрібен контроль

Споживачам обіцяють якісний газ. Проте хто і яким чином буде контролювати якість? Чи готова країна до переходу на кіловат-години?

“Безумовно, за переходом на енергетичну систему вимірювання обсягів газу відбудеться додаткове навантаження в частині закупівлі відповідного обладнання (хроматографів та вологомірів), – пояснює Максим Білявський. – Проте воно ляже не на оператора ГТС”. Чому? Тому що метрологічна система, метрологічне забезпечення, вважає експерт, у нас на належному рівні, й воно – сертифіковане. Система управління процесами виробництва в Україні відповідає стандартам ISO 9001, стандартам OHSAS і 150001. Тобто по ГТС – все гаразд. Газотранспортна система, переконаний співрозмовник, з урахуванням того, що вона експлуатує 67 фізико-хімічних лабораторій і доволі масштабно оснащена потоковими хроматографами і вологомірами, була готова до переходу на енергетичні одиниці вимірювання природного газу ще щонайменше 2016 року. Чому не переходила? “Напевно це питання лежить в політичній площині”, – вважає експерт.

Натомість, на його переконання, вузьким місцем сьогодні є газовидобувні компанії. “Вони, на мій погляд, отримували надприбутки в попередні роки за рахунок збільшення ціни газу для населення, і час ці надприбутки вкладати в інтереси споживача, – каже Максим Білявський. – Без споживача газ як ресурс нікому не буде потрібний. Також потрібно пам'ятати, що світ розвивається, і споживач стає більш вимогливим. Ця вимогливість зокрема поширюється і на якість. На це варто зважати і бізнесу, і трейдерам, і газовидобувним компаніям”.

Як відомо, газ на різних родовищах – природно різної якості. Наприклад, у грудні 2019 року калорійність газу в Донецькій області становила 8,327 Мкал на кубометр, а в Закарпатській – до 8,189.

Водночас вимоги до якості ресурсу, який постачається споживачам, – зростають. Це означає, що  наші газовидобувні компанії будуть змушені вкладати більше грошей, щоб давати товар відповідної якості, впевнений Максим Білявський. “Уявіть, що в нас є сирзаводи, які отримують молоко, з якого можна виробляти такі самі якісні сири, як в Італії, – каже він. – Однак цим сирзаводам потрібно модернізувати обладнання (якщо вони ще не зробили цього) для випуску сиру, який буде конкурувати з італійськими, скажімо, в Німеччині. Молоко на вході – одне й те саме, питання – в технології. З газом – те саме. Компонентний склад газу скрізь різний, але і минулі, і нинішні технології, стандартні обов’язкові технології комплексної підготовки газу врегульовують всі питання по компонентному складу. Потрібно лише не боятися (в частині додаткових фінансових зобов’язань і витрат) і хотіти їх застосовувати”. 

Що буде з тарифами 

Очевидно, що за додаткові витрати для досягнення належної якості газу хтось має заплатити. Найбільш простий шлях, до якого в нас звикли, – покласти все на плечі споживачів. Зробити їх відповідальними за старі труби, обладнання і загалом за систему. Чи підуть на це оператори та Регулятор? 

Зі слів Максима Білявського, оскільки йдеться про природні монополії розподілення газу, тобто про транспортування газу розподільними мережами, то оператори ГРМ не можуть встановлювати собі тариф. Звісно, його встановлює НКРЕКП. Проте компанії збільшуватимуть інвестиційну програму, а вона  лягатиме в основу розрахунків НКРЕКП. Відтак, у Комісії будуть всі економічні підстави збільшити тариф для цих операторів. “Але чи піде на це Регулятор в силу політичних обставин? Питання залишається відкритим”, – додає експерт.

“При збереженні покладання соціальних обов’язків ціна буде визначатись формулою з ПКМУ №867, – своєю чергою коментує питання тарифів Денис Сенектутов. – Після відміни ПСО, розмір роздрібної націнки буде визначатися ринковими факторами і залежатиме від моделі ринку”.

До слова, зі слів прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ринкова ціна на газ для населення призведе до зниження тарифів на комунальні послуги внаслідок того, що зараз ціна газу майже вдвічі нижча, ніж у тарифах. 

якщо споживач матиме можливість чітко, за допомогою лічильників, фіксувати, скільки саме він спожив газу в теплових одиницях...

Зміни на папері та зміни на практиці

Відповідно до законопроєкту, облік газу в енергетичних одиницях може запрацювати з квітня 2021 року. Водночас на переконання представників Асоціації газового ринку України, реально комерційні розрахунки у кіловат-годинах можна запровадити до початку нового опалювального сезону (2020/2021).

А от незалежні експерти вважають, що дата буде залежати від державної політики по даному законопроєкту. Він може бути прийнятий, але важливо, чи матимуть контролюючі органи відповідні інструменти впливу, аби той чи інший учасник ринку дотримувався цього закону. “Прийняти такий закон буде недостатньо, аби запрацювала вся система”, – переконаний Максим Білявський. Водночас, на його думку, з 1 жовтня, тобто в поточному опалювальному сезоні, система таки може перейти на енергетичну методику.

“Споживачі можуть мати користь із даного законопроєкту, якщо все буде зроблено грамотно, за правилами, – додає Володимир Омельченко, – якщо споживач матиме можливість чітко, за допомогою лічильників, фіксувати, скільки саме він спожив газу в теплових одиницях”. Однак, на його думку, даний процес змін має певні технічні проблеми переходу, тому нововведення можуть запрацювати не так швидко, як би того хотілося. Наша мета – створити нормальний конкурентний ринок. А для цього важливо, щоб на ньому працювало якомога більше європейських компаній за зрозумілими їм правилами і технічним обліком, переконаний Володимир Омельченко. 

“Перехід на облік газу в одиницях енергії необхідний. Але перехід керований, а не за принципом "головне вв'язатися в бій, а там побачимо”, – зауважує Олексій Хабатюк. Він вважає, що важливість такого переходу саме для розвитку ринку газу в Україні є дуже сильно перебільшеною та робиться поспіхом для вирішення ситуативних проблем однієї групи учасників ринку газу. Водночас інтереси, зокрема, споживачів не беруться до уваги, але яскраво вивішуються на стяги, за якими лише слова і жодних практичних дій, переконаний він. 

З огляду на те, що наразі українці, які проживають в багатоквартирних будинках, не забезпечені індивідуальними газовими лічильниками, а мережі та обладнання газопостачальників є застарілими, говорити про справедливий облік та якість газу передчасно. І, схоже, так буде ще певний період часу після введення кіловат-годин, аж доки ринок газу не стане по-справжньому конкурентним. Лише саме введення кіловат-годин не здатне ані зігріти споживачів, ані зменшити суми за газ у платіжках.

 

Світлана Олійник спеціально для “Української енергетики”