Наповнення бюджету України під час війни критично залежить від іноземних вливань. З початку року держава вже отримала 12 млрд доларів зовнішнього фінансування. Подальші транші залежать лише від виконання Україною своїх зобов'язань.

"Ми точно впевнені, що цього року. І ми, чесно кажучи, впевнені вже і в наступному році. Ми точно профінансуємо всі соціальні платежі, всі пенсії, субсидії. Усе, що держава має виконати, ми будемо виконувати вчасно, без затримок, в повному обсязі. І, власне, американська допомога дає нам впевненість у виконанні цих зобов’язань на 100%", – розповів етері національного телемарафону прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Зрештою допомогу від США Україна таки отримає. Ідеться про майже 8 млрд доларів. Утім розрахована ця сума лише на поточний рік. Окрім Штатів найбільшими донорами для України залишаються ЄС, МВФ, Світовий банк та низка окремих країн, скажімо, Японія, Великобританія та Норвегія.

"Можемо бути спокійними у 2024 році точно. Без жодних сумнівів. По цьому році є чітке розуміння, і вже, по суті, зібрана сума, яка потрібна, щоб профінансувати соціальні видатки. Хочу нагадати, що ми з наших податків фінансуємо війну – це 1,7 трлн грн. А макрофінансова допомога може бути використана лише на соціальні цілі. На наступний рік у нас формально має бути 12 млрд від ЄС. А от що буде з американською допомогою у 2025 році, навіть не проглядається", – пояснив економіст Олег Пендзин.

Чи вдається Україні успішно виконувати зобов'язання, які прописали у домовленостях з іноземними партнерами, – дослідили фахівці консорціуму RRR4U. "Українська енергетика" проаналізувала найважливіша дані.

 

Плани на 2024 рік: чимало завдань і великі фінансові потреби 

 

Цього року для стабільного функціонування Україна потребує 37,3 млрд доларів. Фактично, від надходження цих коштів залежить існування усієї соціальної галузі країни. Міжнародні партнери фінансують витрати, наприклад, на оплату праці бюджетникам, пенсії та інші соціальні гарантії. Натомість власні кошти держава виділяє на оборону. Фінансувати військову галузь наші західні партнери не хочуть. 

Головними фінансовими донорами України залишаються країни Європейського Союзу, США, Міжнародний валютний фонд та ініціативи окремих країн, таких як, наприклад, Японія та Норвегія. Патова ситуація з виділенням допомоги Україні від Сполучених Штатів після майже піврічної паузи вирішилася. У 2024 році наша держава має отримати 7,8 млрд доларів. Що цікаво – Штати поки що не оприлюднили перелік зобов'язань, які має виконати Україна.

ЄС готовий виділити на підтримку нашої країни цього року 16 млрд євро. І щоб отримати більшу частину цієї суми, Україна має вчасно виконати низку обов'язків. Від цього залежить виділення 11,5 млрд євро. Решту суми Євросоюз перераховує Україні без жодних зобов'язань з нашого боку.

"Від початку року Україна вже отримала близько 12 млрд доларів зовнішнього фінансування для покриття дефіциту нашого бюджету. Вчора (27 квітня) надійшли 1,5 млрд євро від ЄС в межах нового інструменту Ukraine Facility. Також в рамках пакета допомоги від США отримаємо майже 8 млрд доларів бюджетної підтримки. Ці кошти допомагають Україні фінансувати медичні послуги, зарплати лікарів і вчителів, соціальні програми”, – повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Близько 12 млрд доларів зовнішнього фінансування отримала Україна від початку року для покриття дефіциту бюджету

Ще одним важливим донором залишається Міжнародний валютний фонд. У 2024 році йдеться про чотири транші допомоги, а загальна сума фінансування становить 5,4 млрд доларів. 

Ще 1,5 млрд доларів Україні пообіцяв Світовий банк. І для отримання цих коштів Верховна Рада вже ухвалила три важливих законопроєкти.

"Іноземна допомога є критично важливою для України. А виконання індикаторів є сигналом для партнерів, що держава є надійним партнером. Що Україна втілює усі необхідні реформи та зміни, щоб досягти макроекономічної стійкості, якої  в принципі очікують від нас партнери. Про роль зовнішнього фінансування говорить лише той факт, що лише в березні обсяг сукупного державного боргу зріс на понад 7 млрд доларів. Ми продовжуємо залишатися залежними від зовнішньої допомоги у фінансуванні критичних статей бюджету", – зазначив директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович під час презентації квітневого випуску "Моніторингу виконання програм МВФ та допомоги ЄС", який щомісяця готує Консорціум аналітичних центрів RRR4U.

 

Вчасне виконання зобов'язань гарантує фінансову допомогу 

 

Кожна організація чи країна, яка готова допомагати Україна фінансами, уже передбачила ці кошти у власному бюджеті. А далі все залежить лише від нашої держави. За вчасне виконання зобов'язань перед міжнародними партнерами Україна отримуватиме фінансування. У випадку з Європейським Союзом ідеться про механізм Ukraine Facility: 50 млрд євро упродовж 4 років.

"Фінансова підтримка складатиметься з трьох елементів (pillars), а саме: 1) бюджетна підтримка, 2) інвестиційна складова, 3) кошти для субсидування відсоткових ставок та технічна допомога. Бюджетну підтримку надаватимуть щоквартально за умови виконання визначеного переліку індикаторів", – ідеться у звіті експертів консорціуму RRR4U.

Частину коштів від ЄС Україна вже отримала – це 6 млрд євро у двох траншах. 4,5 млрд євро надано в березні у форматі перехідного фінансування, а ще 1,5 млрд – у квітні завдяки виконанню п’ятьох зобов'язань. Український уряд розробив та затвердив спеціальний документ "План України" – це перелік конкретних реформ та змін у різних галузях, які держава зобов’язалася втілити упродовж наступних років. Документ уже передали європейським партнерам. 

"Перехідне фінансування дозволяє нам отримати підтримку ще до остаточного запуску Ukraine Facility. У рамках програми Україна отримала вже 6 млрд євро у березні та квітні цього року. Коли План для Ukraine Facility буде затверджено в ЄС, ми отримаємо наступний платіж обсягом 1,89 млрд євро попереднього фінансування у червні, а також 4,11 млрд євро та 4 млрд євро в рамках програми у вересні та листопаді”, – зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Частину коштів від ЄС Україна вже отримала – це 6 млрд євро у двох траншах: 4,5 млрд євро в березні у форматі перехідного фінансування, а ще 1,5 млрд у квітні

Отже, "План України" є ключовим елементом отримання допомоги від ЄС. До речі, його ще має затвердити кожна з країн ЄС, і цей процес ще триває. Документ охоплює широкий спектр галузей, загалом ідеться про 150 умов співпраці. І з їх виконанням в України поки що не виникає проблем. Виконання кожного з індикаторів має прив'язку до певної суми коштів. І у кожному з траншів вона різні: від 100 млн до понад 450 млн євро.

"Індикатори дуже різні. Для одних потрібно ухвалити спеціальні закони, а для інших розробити стратегії. Ми знаємо, що Україна дуже любить ухвалювати стратегії, які ми не виконуємо. Тому нам треба перейти до моменту, коли ми її ухвалюємо і йдемо до її виконання. Наголошую: якщо не виконується якийсь індикатор, ми не отримуємо за нього фінансування. Тобто у ІІ кварталі ми можемо отримати більше 4 млрд євро. І ми їх отримаємо, лише якщо виконаємо всі індикатори", – зазначила старша експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій. 

До виконання зобов'язань залучені представники фактично всіх державних інституцій. Таким чином, за результатами співпраці буде чітко зрозуміло, де саме є слабке місце у впровадженні реформ та змін. Загалом до кінця року в рамках співпраці з Євросоюзом Україна має виконати 31 зобов'язання. Успішне впровадження цих реформ та змін забезпечить безпроблемне отримання коштів.

Отже, від початку року вже вдалося виконати п’ять зобов'язань. Одне з них – свою роботу розпочала відбіркова комісія з проведення конкурсу до Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя. Також Україна поклала старт ухваленню Плану заходів про подолання ризиків, визначених у третьому раунді Національної оцінки ризиків. Вдалося Кабінету міністрів схвалити і Національну стратегію доходів. Цей документ має допомогти посилити фіскальну спроможність України. Крім того, це важливий крок до адаптації українського податкового та митного законодавства до стандартів Європейського союзу. Ще одне зобов'язання, яке вже виконали, – це набуття чинності законодавства про впровадження підтримки індустріальних парків.

До кінця року в рамках співпраці з Євросоюзом Україна має виконати 31 зобов'язання. Успішне впровадження цих реформ забезпечить безпроблемне отримання коштів

Крім того, "План України" передбачає низку реформ, які мають забезпечити прозоре та стале функціонування ринку землі. Одне з цих зобов'язань Україна вже також виконала – вдалося вдосконалити протоколи інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

"Основне навантаження на цей рік у нас припадає на IV квартал. У разі протермінування або невиконання індикаторів Європейська комісія зменшуватиме фінансування від першочергово закладеної суми. Тому зволікання з реформами може призвести до затримок у фінансовій підтримці, що може негативно позначитися на загальному стані справ в Україні", – наголосив аналітик політики та даних Інституту аналітики та адвокації Віталій Набок.

 

Ситуація в енергетиці: поки що без перегляду тарифів для населення

 

Одразу ціла низка зобов'язань України перед Європейським Союзом стосується енергетичної галузі та захисту довкілля. Більшість з них ще в процесі виконання.

Кабінет міністрів зараз продовжує активну роботу над Інтегрованим планом з енергетики та клімату. Проєкт документу вже опублікували, тепер триває його обговорення. Натомість зобов'язання перед ЄС про ухвалення Стратегії термомодернізації будівель на період до 2050 року та Плану заходів з її реалізації Україна вже виконала, хоча призначений цей пункт співпраці був на ІІ квартал цього року. У другій половині року Україна також повинна імплементувати законодавство про REMIT, тобто про доброчесність та прозорість на оптовому енергетичному ринку електроенергії. І кілька важливих кроків до виконання цього зобов'язання уже зроблено. Зокрема, НКРЕКП розробила низку документів – порядків та вимог. 

"Утім, станом на кінець квітня за НКРЕКП залишається підготовка технічного завдання на розроблення інформаційної системи для забезпечення виконання функцій НКРЕКП, щоб індикатор вважався повністю виконаним", – ідеться у звіті експертів консорціуму RRR4U. 

Україна мала запровадити ринкову концепцію відновлюваної енергетики до кінця року. Однак це зобов'язання вдалося виконати раніше

До кінця року Україна також мала запровадити ринкову концепцію відновлюваної енергетики. Однак це зобов'язання вдалося виконати раніше. Відповідну постанову Кабінет міністрів схвалив ще 1 березня. Завдяки цьому уряд запровадив низку новацій, зокрема розробив моделі контрактів на різницю для переможців аукціону за механізмом ринкової премії замість фіксованого викупу електроенергії. До того ж Кабінет міністрів значно спростив умови участі в аукціонах для майбутніх гравці та низку іншого. 

У IV кварталі 2024 року Україна має також забезпечити гарантії незалежності енергетичного регулятора – НКРЕКП. План заходів уже розробили. Що ж до тарифного питання, то європейські партнери вирішили поки що його не піднімати. Відповідно – перегляду цін на комунальні послуги для побутових споживачів не буде. Однак на майбутнє передбачили розроблення спеціального документу, який повинен регламентувати, як саме мають визначатися тарифи. 

 

МВФ: співпраця без несподіванок 

 

Наприкінці березня Міжнародний валютний фонд ухвалив третій перегляд програми співпраці з Україною. Як результат – новий транш у 880 млн доларів. Змін зазнала й сама програма, але ці правки є радше косметичними. Тобто до документу не додавали нових вимог, а скоригували терміни виконання вже погоджених. 

"Нам додали часу, щоб ми могли якісно пропрацювати всі питання. Мова не йде про те, що ми десь не встигали. Оскільки в минулі перегляди деякі маяки ми не встигли зробити вчасно. І там якраз зміщували дедлайни з негативної точки зору. Тут же це було спільне рішення", – пояснив економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк. 

Україна зуміла виконати два важливих зобов'язання. Вдалося підготувати концептуальну записку щодо програми "5-7-9%", яка тепер більше орієнтована на підтримку малих та середніх підприємств. Також оптимізовано роботу Вищого антикорупційного суду.

Потенційно проблемним для України під час наступного перегляду програми співпраці з МВФ у червні може стати виконання зобов'язання про перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки

Наступний перегляд програми співпраці з МВФ відбудеться у червні. Потенційно проблемним для України може бути виконання зобов'язання про перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки.

"Україна має ухвалити новий закон про БЕБ, якому треба надати чіткі повноваження у сфері розслідування великих економічних злочинів відповідно до передової практики, а також створити правові основи діяльності БЕБ у частині відбору керівництва та персоналу. У законі буде дотримано існуюче розмежування слідчих повноважень БЕБ та НАБУ. Нове законодавство відкриє шлях до оновлення керівництва та детективів БЕБ на прозорих конкурсах. Це дасть шанс перетворити бюро на ефективний орган, що запобігатиме економічним злочинам та схемам, які завдають збитків бюджету", – ідеться у звіті експертів консорціуму RRR4U.

Торік у Верховній Раді було два законопроєкти про перезавантаження роботи БЕБ. Один до ухвалення рекомендував профільний комітет парламенту, а інший підготував Кабінет міністрів. І саме урядовий варіант отримав чимало критики через те, що він не повністю відповідає тим зобов’язанням, які Україна взяла на себе перед міжнародними партнерами. Зрештою за цей законопроєкт депутати і проголосували в першому читанні. Але Верховна Рада ще має можливість виправити ситуацію, внісши поправки в документ перед остаточним голосуванням.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"