Попри очікуване зростання тарифів для населення на електроенергію, уряд прийняв несподіване рішення з жовтня зменшити їх до 1,44 грн за кВт-год для тих домогосподарств, які споживають до 250 кВт-год на місяць. І це при тому, що населення країни платить за електроенергію приблизно вдвічі менше, ніж мало би платити за умов вільного ринку. Зменшення тарифів для більшості побутових споживачів стало можливим завдяки новому механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на ринку електроенергії. 

Які зміни слід чекати споживачам у зв’язку з його запровадженням і чим це обернеться для них у коротко- та довгостроковому періоді ‒ проаналізувала “Українська енергетика”. 

 

Перехід до вільного ринку електроенергії буде поступовим

 

Хоча 2019 року в Україні відкрили конкурентний оптовий ринок електроенергії, однак фактично він не працює, як мав би. Найбільше викривлює ринок збереження механізму ПСО. Він передбачає встановлення пільгової фіксованої ціни на електроенергію для побутових споживачів. Ця нижча від ринкової ціна утримується завдяки спеціальним обов’язкам, які покладено урядом на державні енергогенеруючі підприємства (НАЕК “Енергоатом”, ПрАТ “Укргідроенерго”), ДП “Гарантований покупець” та постачальників універсальних послуг (ПУП). 

Як наслідок ‒ ціни на електроенергію для населення в Україні на 40-50% нижчі, ніж для промисловості. Це зокрема зазначають автори дослідження аналітичного центру DiXi Group.

“Ціна мала б бути значно вищою за фіксовані ціни для побутових споживачів, проте утримується на пільговому рівні за рахунок механізму покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку, ‒ повідомили в Міністерстві енергетики, коментуючи ситуацію з ПСО для  “Української енергетики”. ‒ У разі припинення механізму покладання спеціальних обов’язків, ціна на електроенергію для побутових споживачів формувалась би на ринкових умовах, що призвело б до її різкого, більш ніж у 2,5 раза, зростання”.

Аби ринок став справді вільним, немає іншого виходу, ніж поступово вирівнювати тариф на електроенергію для споживачів і промисловості. Про це зокрема заявив і голова НКРЕКП Валерій Тарасюк. Проте розв'язати цю проблему одним махом, скасувавши ПСО, ‒ неможливо. Це призвело б до стрімкого здорожчання електроенергії, зменшення розрахунків населення за електроенергію, а відтак ‒ до зростання соціальної напруженості. 

Тому дію ПСО продовжили. Кабмін реалізував рішення виїзного засідання РНБО щодо недопущення зростання тарифів на електроенергію для населення. “Така необхідність продовження підтримки населення, особливо на час проходження осінньо-зимового періоду 2021/2022 років, посилилася в умовах поширення COVID-19”, ‒ пояснили в Міненергетики, відповідаючи на запит “Української енергетики” щодо продовження ПСО.  

Уряд прийняв постанову, яка передбачає перехід з 1 жовтня від товарної до фінансової моделі ПСО та посилення захисту окремих категорій побутових споживачів електроенергії. 

“Така модель в Україні запроваджується вперше і передбачає, що державні генеруючі компанії, зокрема, Укргідроенерго та Енергоатом стають ключовими учасниками її реалізації”, ‒ зазначив очільник Міненерго Герман Галущенко. 

“Позитив фінансового ПСО, на відміну від товарного, в тому, що він є більш ринковим. Фінансова модель ПСО дозволяє виробникам продавати електричну енергію саме на тих умовах, які конкретно для них є більш прийнятними, обирати більш конкурентну стратегію. За фінансової моделі постачальники електроенергії населенню також можуть купувати електроенергію, і розрахунок їхніх витрат здійснюється за аналогією із малими непобутовими споживачами”, ‒ пояснив більш детально радник Міністра енергетики Олександр Гавва.

Крім того, він додав, що фінансова модель ПСО унеможливлює маніпуляції, які існували за товарної моделі.

До запровадження вільного ринку електроенергії уряд прагне йти поступово. Однак план цього переходу до економічно обґрунтованої ціни на електричну енергію (він мав бути затверджений за дорученням президента до жовтня) ще не оприлюднено. 

Варто зазначити, що Кабмін вилучив операторів системи розподілу (ОСР) з нової моделі фінансування ПСО. Ймовірно це сталося після того, як “ДТЕК Мережі”, яка контролює близько половини обсягів розподілу електроенергії в країні й належить олігарху Ринату Ахметову, розкритикувала підготовлений варіант чергового механізму ПСО. Прокоментувати ситуацію для читачів “Української енергетики” представники ДТЕК відмовились.

 

Як зміняться тарифи на електроенергію для населення

 

Відповідно до нової моделі ПСО, з 1 жовтня 2021 року до 30 квітня 2022-го тариф на електроенергію для населення знизили з 1,68 до 1,44 грн за кВт-год. Проте він буде актуальним не для всіх побутових споживачів.

“Із 1 жовтня для домогосподарств, які споживають до 250 кВт-год на місяць, тариф знизиться до 1,44 гривні за 1 кВт-год. Для тих, хто споживає понад 250 кВт-год, ціна не змінюється – 1,68 гривні за 1 кВт-год", ‒ повідомили в Міненерго.

До останньої групи також належать колективні побутові споживачі, мешканці гуртожитків. Зокрема й ті, які використовують електроенергію для технічних цілей у багатоквартирних житлових будинках чи гуртожитках, для освітлення дворів, сходів, номерних знаків. Також 1,68 грн за кВт-год із ПДВ платитимуть садові та дачно-будівельні кооперативи. А ще ‒ юридичні особи, які є власниками майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб. Крім того, більша ціна стосується релігійних організацій, а також споживачів, які використовують електроенергію на комунально-побутові потреби.

За даними НКРЕКП, загалом в Україні 16,8 млн побутових споживачів (домогосподарств). 

“Для переважної більшості сімей з’явилась реальна можливість і стимул заощадити на електроенергії, оскільки, згідно зі статистикою, до 80% домогосподарств споживають електроенергію на рівні 250 кВт-год на місяць або менше”, ‒ зазначили в Міненерго.

Якщо для розрахунків застосовуються диференційовані (тарифні) лічильники, то всі коефіцієнти диференціювання залишаються без змін. 

Щодо споживачів, які використовують у помешканнях електроопалення, то для них наразі втішних новин про зменшення тарифу немає.

Протягом багатьох попередніх років тарифна система для населення стимулювала й заохочувала населення облаштовувати електроопалення у своїх домівках, вважає Оксана Гентіш, заступниця директора ТОВ “Волиньелектрозбут” (що входить до групи постачальників енергоресурсів Tolk).

”Раніше таким споживачам надавалась можливість під час опалювального періоду платити за нижчою вартістю при споживанні до 3 тис. кВт-год. Однак із 1 січня 2021 року тариф на електроенергію для всіх побутових споживачів став однаковий. Відтак уряд прийняв відповідні нормативно-правові акти про персональну цільову компенсацію на електроопалення. Річ у тім, що в частини цих домогосподарств газопостачання взагалі відсутнє. Але й ця компенсація надавалася лише протягом опалювальних місяців на початку року, і все. Напевно все ж таки варто було б запропонувати цим споживачам нижчу ціну, адже переоблаштувати опалення в будинку/квартирі за такий короткий проміжок часу непросто та й недешево”, – зазначає Оксана Гентіш.

 

Наслідки зниження тарифів на електроенергію 

 

Чи є рішення уряду про зниження тарифів на електроенергію однозначно позитивним? Адже, як відомо, у медалі є два боки.

“У короткостроковому періоді зменшення тарифу, звісно, допоможе домогосподарствам заощадити певні кошти, ‒ каже експерт DiXi Group Богдан Серебренніков. ‒ Сумарна економія населення у річному вимірі може становити близько 7 млрд грн”. 

Крім того, є сподівання, що люди стануть краще розраховуватися за електроенергію, а відтак їх борги зменшаться.

За даними, які “Українській енергетиці” надіслало Міненерго, в 2020 році постачальниками універсальних послуг надано споживачам електричної енергії в обсязі 48,444 млрд кВт-год на суму 75,9 млрд грн. Рівень оплати становив 98,3%. У тому числі населення отримало електричну енергію в обсязі 34,02 млрд кВт-год на суму 41,8 млрд грн. Рівень оплати становив 98,1%.

“За 8 місяців 2021 року постачальниками універсальних послуг надано споживачам України електричної енергії на суму 53,935 млрд грн. Рівень оплати становить 98,6%.

У тому числі населення отримало електричну енергію на суму 37,78 млрд грн. Рівень оплати становить 98%”, ‒ повідомили в профільному міністерстві.

“Після повернення з 1 жовтня пільгового тарифу можна очікувати покращення платіжної дисципліни, ‒ вважає Богдан Серебренніков. ‒ Хоча це, звісно, залежатиме і від багатьох інших факторів, наприклад, тарифів на тепло й гаряче водопостачання. Вартість цих послуг значно перевищує витрати населення на електроенергію”.

З іншого боку, вважає співрозмовник, зекономлені населенням гроші (близько 7 млрд за рік) недоотримають учасники ринку ‒ постачальники та виробники.

“Отже, за інших рівних обставин, тобто якщо не буде адекватних компенсаторів, це може ще більше загострити фінансові дисбаланси та заборгованість на ринку”, ‒ каже Богдан Серебренніков.

Зі слів експерта, якщо таким компенсатором стануть непобутові споживачі, для яких ціна на електроенергію може зрости, то населення у будь-якому разі відчує на собі негативні наслідки. Адже ціни на товари та послуги, в собівартості яких закладені витрати на електроенергію, підвищаться.

“Тому, найкращими шляхом все-таки має стати поступове приведення тарифу для населення до ринкового рівня. Водночас паралельно вразливим споживачам має надаватися ефективна адресна державна підтримка”, ‒ зазначає експерт.

Зниження тарифів викликає серйозне занепокоєння у Світовому банку (СБ), бо збільшує ризик аварійності. Показник тривалості перерв в електропостачанні (SAIDI) з вини компаній зріс за 2020 рік на 20%, а внаслідок запланованих переривань ‒ на 2%. Сьогодні SAIDI основних операторів системи розподілу (ОСР) становить від 149 до 1900 хвилин для міської місцевості та від 13 до 3117 хвилин для сільської місцевості. Очевидно, що якщо оператори отримуватимуть менше коштів від населення, то ситуація із якістю електропостачання погіршиться. 

 

Чи вплинуть нові тарифи на споживання електроенергії?

 

Споживання електроенергії внаслідок запровадження нової моделі ПСО та зниження тарифів може змінитися. А це своєю чергою вплине на ринок електроенергії. Що матимемо в результаті?

На думку Міненерго, люди можуть почати більше економити електроенергії, щоб вписатися в 250 кВт-год на місяць.

“Оскільки з 1 жовтня для індивідуальних побутових споживачів, які споживають до 250 кВт год на місяць, ціна за електричну енергію становитиме 1,44 грн за кВт-год, це стимулюватиме населення економити кошти шляхом раціонального та ефективного використання електроенергії протягом осінньо-зимового періоду”, - зазначили в Міністерстві енергетики.

Втім ситуація неоднозначна, адже у світі спостерігається тенденція до збільшення споживання електроенергії.

“Загальний обсяг споживання електроенергії населенням за останні два роки має тенденцію до зростання, ‒ зауважує Богдан Серебренніков. ‒ Якщо в 2019 році домогосподарства сумарно спожили 35,2 млрд кВт-год, то в 2020 році ‒ вже 36,6 млрд кВт∙год, що майже на 4% більше. При цьому за січень-лютий 2021 року населення спожило 22,8 млрд кВт-год, що на 6% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Враховуючи постійне зростання кількості електроприладів у домівках, а також певне зниження середнього тарифу з 1 жовтня, можна очікувати подальше помірне зростання електроспоживання населенням. До того ж цьому можуть додатково посприяти імовірні карантинні заходи”.

На переконання співрозмовника, цей тренд буде лише ускладнювати роботу енергосистеми України в частині добового балансування попиту та пропозиції електроенергії. Це пов’язано з тим, що споживання електроенергії населенням є нерівномірним. Найбільше електроенергії українські сім’ї використовують у ранкові та вечірні періоди. 

“Відповідно, для забезпечення нормальної роботи енергосистеми необхідно мати у роботі достатній обсяг маневрених генеруючих потужностей, які можуть гнучко реагувати на зміни попиту. Їх в Україні поки що бракує”, ‒ додає Богдан Серебренніков.

Водночас для швидкої реакції на зміни попиту потрібна більш розгорнута статистика щодо споживання електроенергії. 

“Запровадження профілювання бодай для категорії побутових споживачів ‒ це одне з проблемних питань, яке лунає від початку запровадження реформи на ринку електричної енергії, але яке сьогодні нормативно ще не врегульоване, ‒ каже Оксана Гентіш. ‒ Розуміємо, що досить складно розробити коректний профіль, який би максимально відображав реальне споживання населенням і влаштовував усі зацікавлені сторони. Однак він потрібний. Постачальник не має жодного впливу на небаланси, які об’єктивно в нього виникають під час постачання електроенергії населенню, як би точно він не прогнозував споживання електроенергії побутовими споживачами. Коефіцієнти небалансів, які беруться до уваги при розрахунку цін на універсальні послуги, враховують лише невеличку частину небалансів, що виникають у постачальників універсальних послуг (ПУП). Запроваджені профілі електроспоживання для побутових споживачів дадуть змогу постачальнику мінімізувати ці небаланси”.

 

Нова модель ПСО не усунула всі проблеми

 

Запровадження нового механізму ПСО, безперечно, є кроком вперед у напрямку до вільного ринку. Проте він не усуває всіх проблем, що з ними стикаються учасники ринку.

“Коли запроваджується нова модель (будь-яка), взаємовідносини її учасників мають бути чітко відпрацьовані, всі дії повинні бути послідовними та синхронними, а відповідальність ‒ симетричною. Якщо учасник ринку має зобов’язання виконання певних функцій, несе за це відповідальність, то він повинен мати право якісно виконати ці функції”, ‒ каже заступниця директора ТОВ “Волиньелектрозбут” Оксана Гентіш.

Вона вважає, що кожен учасник ринку повинен висловити та донести проблемні питання, які можуть виникнути при виконанні покладених на нього зобов’язань. З її слів, якраз зараз ведеться активна робота в цьому напрямі. Міністерство енергетики проводить робочі наради (зустрічі) в режимі офлайн та онлайн за участю всіх учасників ринку електричної енергії, на яких покладено функцію спеціальних обов’язків. 

“Ми бачимо, що розуміння є, і сподіваємось, що в тих проблемних питаннях, які належать до компетенції міністерства, оптимальне рішення буде. Також розраховуємо на те, що міністерство запропонує відповідні зміни до Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку. Йдеться про зняття залежності отримання ПУПами вартості послуги від розрахунків операторів системи розподілу (ОСРів) із НАЕК ”Енергоатом”, ‒ зазначає співрозмовниця.

Вона повідомила, що НКРЕКП вже внесла зміни до Порядку формування цін на універсальні послуги. Відповідно до них розраховується вартість послуги за виконання спеціальних обов’язків і проводиться відшкодування ПУПам. 

“У результаті цього рішення лише частково зменшується касовий розрив, який виникатиме у ПУП. Адже з 1 жовтня ми купуватимемо електроенергію для побутових споживачів за ринковими цінами. Відповідно до затвердженого порядку, ПУП отримає компенсацію різниці між реальною ринковою ціною РДН (ринок на добу наперед) і тією, яка врахована в тарифах на універсальну послугу, лише через три місяці. Такий термін відшкодування застосовувався і раніше по малих непобутових споживачах, але це стосувалося лише 10-15% обсягу продажів електроенергії на універсальному ринку. Коли цей порядок поширили і для населення, то касовий розрив стає суттєвим, адже сума вчасно не отриманих коштів збільшується в рази. Тут важливо розуміти, що чим більші коливання відбуватимуться на ринку на добу наперед, тим більшим буде касовий розрив, який виникатиме не лише у ПУП. Якщо на ринку відбуватиметься зниження цін, у такому разі касові розриви виникатимуть у ДП ”Гарантований покупець”, ‒ пояснює Оксана Гентіш. 

Вона додає, що детальні розрахунки щодо фінансового дефіциту всіма постачальниками були надані в Міністерство енергетики. Відповідно ці підприємства розраховують на фаховий аналіз і відповідні рішення чи зміни до законодавства.

“Думаю, що в кожного учасника моделі виникатимуть проблемні питання, але тут важливо чути один одного, розуміти проблеми, які озвучуються, та вирішувати їх. Таким чином буде відпрацьований і вдосконалений весь механізм. Щодо покладених обов’язків, то ми докладаємо максимум зусиль, щоб нашим споживачам було комфортно користуватись нашими послугами та вчасно за них розраховуватись”, ‒ зазначила заступниця директора ТОВ “Волиньелектрозбут”.

Аналіз ситуації з тарифами свідчить, що уряд слідує своєму Плану пріоритетних дій на 2021 рік, яким передбачено захист вразливих споживачів електричної енергії. Проте зменшення розцінок може негативно позначитися на добробуті населення, оскільки буде компенсоване збільшенням тарифів для непобутових споживачів. А ті своєю чергою закладуть це підвищення у ціни на свої товари. Крім того, зменшення тарифів для окремих груп побутових споживачів може призвести не до економії електроенергії, а навпаки ‒ до збільшення її споживання населенням.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”