Останні новини

Інвестори вдаються до маніпуляцій зі "сплячими" спецдозволами, щоб зробити можливим перенесення строків виконання взятих на себе зобов’язань за програмою робіт. Аудит спецдозволів дозволить виявити ці та інші проблеми, пов'язані з використанням спецдозволів в Україні, та буде позитивним сигналом для добувної галузі.

Про це йдеться у коментарі експертів DiXi Group Ольги Полуніної та Сергія Євтушка.

"Проблему яскраво показав український звіт Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) за 2019 рік, який вперше включав так зване по-проектне звітування видобувних компаній. Використовуючи матеріали цього звіту та відкриті джерела, аналітичний центр DiXi Group проаналізував чинні спецдозволи на нафтогазові ділянки, і виявив щонайменше 63 "сплячих" ліцензій. Ще за 6-ма спецдозволами сплачено рентних платежів менше 20 тис. грн, що може свідчити про низьку видобувну активність на цих ділянках. Також відзначається, що станом на 2019 рік 204 нафтогазові спецдозволи з тих чи інших причин не потрапили до сфери охоплення звіту ІПВГ. Аналіз продемонстрував цікаву особливість: в більшості випадків (41%) у спецдозволи вносилися зміни в частині корегування строків початку видобутку, що ніби "перетворювало" "сплячий" актив у працюючий. Таким чином інвестори переносили строки виконання взятих на себе зобов’язань за програмою робіт", - зазначають експерти аналітичного центру.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РНБО рекомендувала Кабміну перевірити видані поза аукціоном спецдозволи на видобуток

Навіть цей первинний аналіз даних 2019 року свідчить, що "сплячих" спецдозволів на користування надрами в Україні ще багато, і виявляти їх допомагає широке коло інструментів прозорості (звітність ІПВГ, реєстри спецдозволів, інформаційні ресурси Мін’юсту, Держгеонадр та ДНВП "Геоінформ").

"Аудит спеціальних дозволів та пошук "сплячих" ліцензій є позитивним сигналом для виведення видобувної галузі України із стану стагнації. Практика отримання спеціальних дозволів, за якими десятиліттями не відбувається діяльності, є неприпустимою з точки зору енергетичної незалежності та національної безпеки України, наповнення бюджету та інвестиційної привабливості країни", - наголосили у DiXi Group.

Аналітики відзначають позитивний впливу зусиль РНБО, однак додають, що для ефективного адміністрування спецдозволів потрібні системні рішення та заходи, спрямовані на розв’язання проблеми в цілому, а не точкові санкції, адресовані конкретним юридичним особам. Крім того, практика вирішення проблеми "сплячих" ліцензій через такі політико-правові методи є потенційно небезпечною з точки зору можливого політичного впливу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РНБО вимагає виставити в публічний простір усі спецдозволи на надра

"Системні інструменти врегулювання цієї проблеми має запропонувати новий Кодекс про надра, прийняття якого анонсується найближчим часом, а також законопроєкт №3790, який удосконалить процедури звітування уряду та компаній та запровадить практику повного розкриття текстів угод (у тому числі УРП), що будуть укладатися у майбутньому. Адже законодавча база та запровадження ефективних інструментів прозорості у видобувних галузях є запорукою недопущення недобросовісного використання природних ресурсів", - наголошують експерти.

Нагадаємо, на засіданні 19 березня 2021 року РНБО анонсувала аудит усіх спецдозволів на користування надрами, виданих з 1991 року та анулювала 19 вуглеводневих спецдозволів, виданих пов’язаним між собою юрособам (детальніше у аналітичній довідці DiXi Group).

У травні Держгеонадра оголосила позапланові перевірки ділянок, на які отримані спецдозволи поза аукціоном, та тих, де не відбувається діяльність з видобутку та розвідки. Іншими словами, Держгеонадра планує виявити так звані "сплячі" ліцензії на геологічне вивчення та видобуток корисних копалин, передусім нафти та газу.

Згодом, після засідання 18 червня, РНБО анонсувала анулювання ще 9-х спецдозволів (вуглеводні, титан, рудні корисні копалини). За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, ці ділянки використовувалися недобросовісно. Також оголошено про добровільне повернення державі 2-х спецдозволів на видобуток природного газу та нафти, що належали компаніям групи "Гео Альянс".

Як повідомлялося, ІПВГ є незалежним та добровільно підтримуваним на міжнародному рівні стандартом, який впроваджується у понад 50 країнах світу, включаючи Україну. Для імплементації цього стандарту та на виконання Угоди про асоціацію з ЄС в частині звітності видобувних компаній (Директива 2013/34/ЄС), у 2018 році прийнято Закон "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях". Наразі у Верховній Раді розглядається законопроєкт №3790, який покликаний сприяти збільшенню прозорості галузі та впровадженню антикорупційних підходів, у т.ч. через вимоги щодо розкриття контрактів у сфері видобутку.