Banner map ukr

DiXi Group: Україна втрачає можливості оздоровити економіку посередництвом впливу на клімат

22 квітня 2021

У DiXi Group звертають увагу, що Національно-визначений внесок до Паризької угоди має бути поданий Україною до Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату найпізніше до листопада

Україні слід прийняти другий Національно-визначений внесок до Паризької угоди (НВВ2) і шукати шляхи фінансування кліматичних амбіцій. Це є шлях, який веде до економічного зростання та використовується розвиненими країнами як інструмент подолання наслідків пандемії COVID-19. Натомість Україна втрачає цю можливість, мобілізуючи кошти на подолання наслідків пандемії, зокрема, за рахунок зниження підтримки енергоефективності та "чистих" джерел.

На цьому наголошується в коментарі аналітичного центру DiXi Group, оприлюдненому на сайті організації.

"У той час, як уряди розвинених країн задля подолання наслідків пандемії COVID-19 розробляють економічні пакети фінансування, спрямовані на "озеленення" економіки, в Україні спостерігається мобілізація коштів на подолання наслідків пандемії, зокрема, за рахунок зниження підтримки енергоефективності та "чистих" джерел. Про це свідчать здійснені нашим аналітичним центром оцінки в рамках інструменту Energy Policy Tracker", - йдеться в коментарі.

У DiXi Group підкреслюють, що економіки провідних країн світу доводять, що скорочення впливу на клімат є шляхом до економічного зростання.

"Економічне зростання можливе також за умов скорочення впливу на клімат – це доводять провідні країни світу. Ще в 2016 році аналітичний центр DiXi Group в ході комітетських слухань пояснював ефект декаплінгу (decoupling) та надав конкретні рекомендації щодо перегляду стратегічних документів енергополітики. Ми говорили про пріоритетність ресурсозбереження і низьковуглецевого розвитку, створення стимулів до зниження споживання енергоресурсів та зміну підходів до держдопомоги, що має спрямовуватись на підтримку "зелених" галузей економіки", - наголошується в коментарі.

При цьому, у DiXi Group звертають увагу на те, що стратегічні документи, якими керується Україна у напрямку "озеленення" економіки, на сьогодні вже потребують перегляду.

"Частина пропозицій (щодо підтримки "зелених" галузей, - ред.) була врахована в Енергетичній стратегії до 2035 року та Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Вони передбачали суттєво вищі цілі зі скорочення викидів, ніж перший НВВ, хоч і в різних часових горизонтах. Але з часу їх затвердження (2018 рік) світовий прогрес у подоланні кліматичних змін суттєво прискорився: ЄС впроваджує амбітний Європейський "зелений" курс, Великобританія оголосила план "Зеленої промислової революції", Південна Корея – ініціативу "Новий зелений курс". Змінює світовий порядок денний і нова адміністрація США, що розробила American Jobs Plan і пропонує виділити 35 млрд дол. на розвиток технологій, які дозволять країні стати лідером в «чистій» енергетиці", - підкреслюється в коментарі.

У DiXi Group також звертають увагу, що НВВ2 має бути поданий Україною до Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату найпізніше до наступної конференції сторін (COP26), яка відбудеться у листопаді. Водночас обговорення НВВ2 в Україні має складний характер.

"Навколо НВВ2 йде складне публічне обговорення щодо амбітності цілей та доцільності подальшого прийняття. Власне, ця дискусія не припинялась із самого старту розробки НВВ2 (перше засідання робочої групи відбулося у лютому 2019 року) та відбувалась на багатьох майданчиках. Важливо не «заговорити» документ, зберегти амбітність цілей та схвалити його у стислі строки", - йдеться в коментарі.

У цьому зв'язку в DiXi Group закликали уряд визначитися спочатку із цілями енергетичної та кліматичної політик, а вже потім обговорювати заходи та механізми їх реалізації.

"Обговорюючи нову «рамку» енергетичної та кліматичної політик, ми пропонуємо дотримуватись логіки: спочатку цілі (objectives, targets), потім – заходи (policies, measures) та конкретні інструменти на їх досягнення. Не цілі підлаштовують під поточну політику, а навпаки. Саме такий шлях обрали країни ЄС, коли фіксували цілі в енергетичній та кліматичній політиці, а також розробляли відповідні заходи і механізми залучення фінансування. Тому DiXi Group закликає уряд визначитись із цілями, зокрема – із прийняттям НВВ2, Концепції "зеленого" енергетичного переходу до 2050 року та Інтегрованого національного плану з енергетики та клімату до 2030 року, а також дати чітку відповідь щодо перегляду Енергетичної стратегії", - підкреслюється в коментарі.

Нагадаємо, відповідно до Паризької угоди, кожна країна-учасник у тому числі Україна, повинні розробляти, оприлюднювати та підтримувати національно визначені внески (НВВ) та вживати заходів для пом’якшення кліматичних змін відповідно до цілей таких внесків.

Перша версія українського НВВ, схвалена у вересні 2015 року, передбачала скорочення до 2030 року викидів на 60% від рівня 1990 року, тоді як на 2016 рік сумарні викиди вже скоротилися на 64%. Тобто, тогочасні зобов’язання України передбачали навіть зростання викидів. 


Banner index