Активність громадськості підвищується, коли суспільство бачить результати своєї долученості до процесу
Громадськість має отримати кращий доступ до відкритої інформації про вплив на довкілля. Також має бути вдосконалено механізм проведення громадських слухань. Про це під час круглого столу щодо прогресу у виконанні "Дорожньої карти" з удосконалення ОВД у видобувній галузі сказала менеджер зі сталого розвитку DiXi Group Ольга Полуніна, повідомляє "Українська енергетика".
"Зручний доступ до відкритої інформації спрощує дуже багато питань. Навіть люди, у яких, можливо, немає спеціальної кваліфікації, все одно мають більше можливостей, якщо у них є доступ до даних про довкілля, можливість ці дані порівнювати у динаміці, проводити якісь дослідження, робити висновки щодо потенційного впливу. Це дуже важливий компонент", - наголосила Полуніна.
За її словами, окрім більшої доступності даних, також організаторами ОВД можуть розглядатися нові підходи до проведення громадського обговорення.
"У нас основним способом є громадські слухання, які у нинішніх реаліях насправді трохи нівельовано. Так, паралельно існує збір письмових пропозицій, але не завжди громадськості вдається ефективно використовувати цей інструмент. Можливо, треба подумати, як краще організувати громадські обговорення і стимулювати громадськість бути більш активною", - сказала експерт.
Полуніна розповіла, що у реєстрі ОВД нерідко траплялися випадки, коли представники громадськості не були присутні на громадських слуханнях взагалі. Зокрема, станом на 28 грудня 2019 року, із 373 справ, що стосуються видобувної діяльності, у 136 випадках представники громадськості не з’явилися на слухання. Але процедура ОВД все одно рухалася далі, бо у законі це дозволяється.
"Так, закон не порушується. Але чи буде така оцінка впливу якісною, якщо громадськість не бере участь?", - відзначила експерт.
Вона підкреслила, що питання належних умов для участі громадянського суспільства у процедурі ОВД потребує підвищеної уваги з боку організаторів слухань.
"Наша рекомендація — переглядати рекомендації для організаторів громадських слухань і подумати над критеріями оцінювання пропозицій громадськості. На активність громадськості дуже впливає той факт, коли вони розуміють, задля чого це роблять. Якщо громадськість розуміє, що простіше вийти і перекрити дорогу, ніж взяти участь у громадських слуханнях по ОВД, вона обере для себе більш "ефективний" інструмент досягнення інтересів. Ми маємо створити такі умови, щоб участь громадськості покращувала оцінку впливу на довкілля", - додала Полуніна.
Нагадаємо, в Україні процедура ОВД діє з кінця 2017 року — зокрема, з метою імплементації законодавства ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища, передбаченого Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Відповідно до нового законодавства про ОВД, така процедура проводиться для проєктів, що мають значний вплив на довкілля, у різних сферах, зокрема видобувній.
Торік DiXI Group провело дослідження ОВД у видобувному секторі, метою якого є аналіз практики застосування Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" у видобувному секторі та підготовка рекомендацій щодо вирішення проблем, які виникають під час проведення цієї процедури на всіх її етапах. Дослідження показало, що однією з проблем є значна кількість процедур ОВД, які має здійснювати видобувна компанія, особливо на етапі розробки родовища. Іншою проблемою є відсутність галузевих стандартів та критеріїв для ключових етапів процедури ОВД (звіт, висновок).
Круглий стіл щодо прогресу у виконанні "Дорожньої карти" з удосконалення ОВД у видобувній галузі організовано ГО "ДІКСІ ГРУП". Участь дискусії взяли представники Верховної Ради України, МФО "Енергетика та довкілля", міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Національної асоціації добувної промисловості, екологічних організацій і громадськості.