Опалювальний сезон, який нещодавно завершився, став для харків’ян найважчим за всі часи. Вони витримали 15 масованих ракетних атак та вісім перезапусків системи опалення міста. За підрахунками фахівців, кількість аварій за цей та попередній роки збільшилась на 80%. Своєю чергою мешканці були змушені по кілька днів жити без електроенергії та тепла. У виграшній ситуації, у порівнянні з іншими багатоповерхівками, були утеплені будинки, в яких активно працювали ОСББ.

“Українська енергетика” проаналізувала, як минув опалювальний сезон у Харкові.

 

ОСББ Харкова готувались до зими заздалегідь

 

Готуючись до опалювального сезону 2022-2023 років, ремонтувати харківські житлові будинки після обстрілів ворога почали ще влітку минулого року. У більшість з них дали електроенергію і, якщо це було можливо, опалення та гарячу воду. Найскладніша ситуація була у найбільшому спальному районі міста – Салтівка, який росіяни нещадно бомбили. 

Хоча для харківського ОСББ “Альма-центр”, опалювальний сезон 2021-2022 років минув відносно безболісно, багато мешканців розуміли, що наступний може бути дуже складним, тому готувались на всі 100%. 

ОСББ у цій стандартній 10-поверхівці на три під’їзди та 100 квартир було створено ще 1994 року – одразу після завершення будівництва. Відтак тут жодного дня не керував ЖЕК: відмовився через той вигляд, в якому було здано будинок. Це підштовхнуло мешканців зробити свій будинок максимально комфортним та енергоефективним. У ньому встановлено тепловий лічильник та індивідуальний тепловий пункт, замінено трубопроводи, покрівлю, гідроізольовано підвал, утеплено фасади тощо.

“Попереднього сезону нам було складніше через те, що ми не були готові до нього, передусім, морально, – розповіла Юлія Самойлова, голова ОСББ “Альма-центр”, голова асоціації ОСББ “Фонд сприяння” (Харків). – Тоді ми звикали до війни і труднощів, однак системи життєзабезпечення будинку працювали нормально”. 

Втім частина мешканців розуміла, що в разі навіть незначного пошкодження через влучання ракети в них не буде ані опалення, ані газу. Нічого. Це означало, що потрібна якась альтернатива, аби вижити за найгіршого розкладу. Відтак після завершення попереднього сезону в ОСББ почали готуватись до наступного.

“Інтуїтивно я передбачала, що ворог почне руйнувати інфраструктуру. Просто через безнадійність своїх наступів. А якщо зруйнувати найбільші ТЕЦ (найбільша в Європі ТЕЦ знаходиться у районі Салтівки), то населення побіжить з міста. Про це було навіть страшно думати, – згадує Юлія Самойлова. – Проте у червні, коли росіяни почали руйнувати місто ракетами, це стало сигналом, що треба готуватись до найгіршого опалювального сезону”. 

У червні, коли росіяни почали руйнувати місто ракетами, це стало сигналом, що треба готуватист до найгіршого опалювального сезону…

Голова ОСББ почала пропонувати мешканцям заходи для збереження будинку та мінімального комфорту, але тоді людям було не до цього. Відтак, жінка наприкінці березня придбала за власні кошти (29 тис. грн) два генератори (на два під’їзди) потужністю 1,5 кВт, аби у разі чогось мешканці будинку могли бодай заряджати телефони. Кошти ОСББ витрачати не могла, бо такі покупки не були заплановані кошторисом. До слова, генератори тоді ще ніхто не купував. Лише восени, коли агресор почав серйозно атакувати місто, деякі будинки (особливо з котельнями на дахах), де опалення залежить від електроенергії, почали купувати більш потужні генератори. Тоді люди почали платити шалені гроші, аби лише працювала система опалення.

“Я більше генераторів не купувала, бо розуміла, що якщо у централізованій системі, на ТЕЦ, насоси не будуть працювати, то не буде ані тепла, ані води (я своїми насосами не викачаю воду), якщо не буде електрики, то я своїми малопотужними генераторами не заживлю будинок, – зауважила Юлія Самойлова. – Крім того, ми зіштовхнулись з тим, що коли не було електроенергії, то не було мережі жодного оператора мобільного зв’язку. Тобто наші генератори і тут не допомогли б”.

Потім знайомі з Києва надіслали для ОСББ сонячну батарею, яку готували для партизанів Чернігівщини, але оскільки, на щастя, цю область звільнили, то батарею відправили у Харків. Про всяк випадок. Її заряду вистачає на три години – можна зарядити кілька телефонів і ноутбук, розповіла про допомогу небайдужих людей голова ОСББ “Альма-центр”. 

З грудня минулого по березень поточного року в цьому будинку, які і в інших, вісім разів зупинялось постачання опалення та гарячої води. 

“Я сиділа й думала, як швидко вдасться злити воду із системи, аби не розмерзлися труби, – згадує про свої переживання Юлія Самойлова. – Порахувала, що зможу зробити це протягом півгодини завдяки тому, що ми вже давно подбали про нормальні зливи, тобто мені не треба було заливати підвал, аби злити всю воду. І колегам в інших будинках я так само радила зробити систему зливу води (теплоносія). Адже якби пошкоджена ТЕЦ не запрацювала, то систему довелося б зливати”. 

Я сиділа й думала, як швидко зможу злити воду із системи, аби не розмерзлися труби… 

Жінка пригадала, що вже під час сезону зателефонували з місцевої адміністрації і запитали, чи знає вона, як зливати систему опалення. Запропонували допомогу. 

“Було дуже приємно, що влада піклувалась про мешканців. Проте я за 25 років керівництва будинком вже давно вмію зливати систему, але була рада почути запрошення прийти в райадміністрацію, де сантехніки, якщо треба, навчать мене”, – зазначила вона.

Крім того, пам’ятаючи, як у лютому та березні попереднього сезону у багатьох будинках міста порозмерзались системи опалення (через неналежну підготовку до сезону), в ОСББ готувались до цього сценарію. Зокрема, активісти шукали власників квартир, які виїхали, видзвонювали людей, і ті передавали або пересилали ключі. Адже був необхідний доступ до квартир, додала Юлія Самойлова. 

“Таким чином наші комунальники і працювали. А у ті квартири, власники яких які нічого не залишили, у разі, скажімо, затоплень, комунальники входили з дільничними, – розповіла голова ОСББ про те, як виходили зі складної ситуації. –  У мене було три квартири, де через безгосподарність людей були проблеми. В одній з квартир забули закрити основний кран. Вода протягом місяця лилася, на щастя, у мийку, тому нікого не затопило, але квартира набрала вологості. А у квартирі нижче поверхом з’явився грибок. Довелось телефонувати по “Вайберу” до господаря, який був у Німеччині. Він дозволив зайти у квартиру. Кран перекрили. А мешканці іншої квартири, тікаючи, вимкнули холодильник, але забули, що у морозильній камері повно м’яса та інших продуктів. Надіслали ключі, я зайшла у квартиру – таких величезних опаришів я ще не бачила. І таких холодильників у будинку було три”.

У будинки міста, в які не можна було запустити опалення (через пошкодження ворогом), намагались дати бодай електроенергію. Вона виявилась другим за стійкістю (після газу) енергоресурсом. Адже без електроенергії люди не могли отримати ні воду, ні тепло. Проте у газифікованих будинках справи були кращі, ніж у будниках на електриці.

Готуючись до гіршого, голова ОСББ розмірковувала так: якщо люди покинуть квартири, то вона залишиться, бо треба зберігати будинок. Тоді вона планувала поставити диванчик у кухні і перейти жити туди, а двері до кімнат зачинити. Зігрівати мала червона цегла, розпечена на газовій плиті. Свічками жінка також запаслась, проте головне – не замерзнути.

“Фактично пережили зиму непогано, – підбила підсумки сезону Юлія Самойлова. – Температура в будинку, коли не було опалення та електроенергії, падала до 16 градусів. Це незле. Усе завдяки тому, то наш будинок давно утеплений. Звісно, доводилось одягатись тепліше, накриватися двома ковдрами, класти двох своїх псів по боках, але за такої температури у квартирі можна було нормально жити. Як запасний варіант, на дуже “чорний день”, я готувала свою дачу, що за 20 км від міста. Ми з чоловіком заготовили там 8 кубів дров”. 

Температура в будинку, коли не було опалення та електроенергії, падала до 16 градусів… Усе завдяки тому, то наш будинок давно утеплений… 

А у квартирах пережити зиму людям допомагали запаси свічок, електроприлади на акумуляторах, павербанки. Також в ОСББ тішились, що мають у підвалі запаси найнеобхіднішого, зроблені влітку: технічна та питна вода, продукти, свічки, ліки, миючі засоби тощо. На щастя, вони цієї зими не знадобились. Після її завершення – перед 8 березня – голова ОСББ роздала продукти людям, бо спливав термін їх зберігання. Отже, мешканці отримали невелику гуманітарну допомогу від свого ж будинку.

Ще до зими мешканці обмірковували необхідність купівлі “буржуйки”. Однак з’явились “Пункти незламності”, запрацювала міська адміністрація, тому пічку так і не купили. 

“А от у будинках на північній Салтівці була лише електроенергія (центральне опалення там не передбачене), тому люди активно використовували “буржуйки”. Однак, для них потрібно багато дров, і мешканці того району постійно рубали їх. Використовували залишки дерев, які горіли під час обстрілів, як сірники, тому від них залишились обпалені стовпчики. Саме їх і рубали люди”, – розповіла про те, як виходили із складної ситуації мешканці інших будинків, Юлія Самойлова, голова ОСББ.

З її слів, під час цього опалювального сезону міська влада, на щастя, дуже активно працювала. До того ж з’явилось багато волонтерів, гуманітарки, допомоги від міжнародних партнерів, а десь люди самі ставили обладнання, яке могли. На Салтівку привозили і “буржуйки”, і ковдри, і головне – відремонтували будинки, які можна було, й запустили опалення. 

“Цього сезону всі були готові до труднощів, всі розуміли, що будуть руйнування. Нам побили всі трансформатори, однак наші друзі везли їх з усіх куточків землі. Дякуємо їм і тим, хто все це оперативно монтував”, – наголосила активістка ОСББ.

Окрім руйнувань інфраструктури та будинків, найболючішим питанням, на думку Юлії Самойлової, є оплата компослуг. Так, рівень оплати по будинку у січні 2023 року склав 63%, у лютому – 40%, у березні – 68%. 

“У нашому ОСББ ніколи не було таких низьких показників, – зазначила керівник об’єднання. – Зараз, під час війни, в мене чотири позовні справи проти людей, які не платили ще до війни, а тепер – тим паче. Найбільші проблеми з оплатою за опалення, адже ОСББ – колективний споживач. Водночас у місті вартість оплати за квадратний метр становить 38-39 грн, а в нашому ОСББ максимальна плата була лише один місяць – 24 грн, в інші місяці здебільшого вона становила 16-17 грн. Якби ми жили у комунальному будинку, то зекономили б 1 млн грн. Загалом вважаю, як на воєнний час, Харків пройшов опалювальний сезон просто супер. Було важко, але місто вистояло”.

 

Як впорались харківські тепловики 

 

Ще до опалювального сезону 2022-2023 років комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” (“ХТМ”) відновило понад 100 об’єктів системи теплопостачання, що були пошкоджені через агресію з боку рф. Під час же нового сезону місто витримало 15 масованих ракетних атак і вісім перезапусків системи опалення. 

“Раптове зникнення електроживлення призводило до того, що всі електродвигуни, насоси зупинялись одномоментно. У результаті відбувався гідравлічний удар і по обладнанню, і по мережах”, – зазначив Євген Кауркін, технічний директор КП “ХТМ”.

За підрахунками фахівців, кількість аварій за минулий та цей рік збільшилась на 80%. 

“Внаслідок ракетних обстрілів і бойових дій об’єкти теплопостачання зазнали різні пошкодження – від самих будівель, обладнання – до повного знищення об'єктів теплопостачання, – навів смуну статистику Роман Шаповалов, директор з питань безпеки та цивільного захисту КП “Харківські теплові мережі”. – Загалом було пошкоджено одну ТЕЦ, 44 котельні, 46 центральних теплових пунктів, сім індивідуальних теплових пунктів у житлових будинках, три насосні станції, 20,1 км теплових мереж і допоміжні будівлі підприємства. Загальна орієнтовна вартість відновлення – близько 1,05 млрд грн”.

Загалом було пошкоджено одну ТЕЦ, 44 котельні, 46 центральних теплових пунктів, сім індивідуальних теплових пунктів у житлових будинках, три насосні станції, 20,1 км теплових мереж і допоміжні будівлі підприємства…

Пройти цей надважкий сезон “ХТМ” змогли завдяки мужності та майстерності тепловиків, а також всебічній допомозі партнерів в Україні та за кордоном.

П’ять котелень були повністю реконструйовані: чотири з них модернізували за проєктом Світового банку (СБ), а котельня онкологічного центру, що була зруйнована прямим влучанням у травні 2022 року, була оновлена завдяки допомозі міста-побратима Нюрнберг. 

Крім того, за кошти міжнародних організацій, підприємство отримало генератори для автономної роботи деяких локальних джерел теплопостачання. Ці генератори дозволяють підтримувати роботу котелень під час відключень електроенергії. З’явились мобільні котельні установки.

Тепер у місті планують звести 14 модульних котелень, які допоможуть забезпечувати теплом споживачів у випадку критичних ситуацій, а також суттєво зменшать витрати енергоносіїв.

“Внаслідок останнього масованого ракетного обстрілу міста (9 березня 2023 року) та аварійного відключення електроенергії, 38 котелень були підключені до генераторів і працювали автономно за графіком, з урахуванням температури зовнішнього повітря, – пригадав Роман Шаповалов. – Це дозволило забезпечити тепловою енергією 286 житлових будинків та дев’ять лікувальних закладів. Однак, наразі районні котельні великої потужності не забезпечені генераторами, які б могли покривати потреби електротехнічного обладнання”.

Попри війну, тепловики повністю замінили понад 200 км міських теплових мереж. Це вдвічі більше, ніж було зроблено за рік до війни. Також під час останнього опалювального сезону фахівці почали реконструювати резервну теплотрасу, яка дозволить забезпечити теплом і гарячою водою мікрорайон північної Салтівки. 

 

Споживачів поменшало, розрахунки – знизились

 

“ХТМ” повністю забезпечувало мешканців міста теплом і гарячою водою завдяки фінансуванню з бюджету міста. Адже розрахунки споживачів значно знизились. 

Передусім, через те, що 2022 року дуже багато людей виїхало з Харкова через бойові дії. Згодом частина повернулась, проте, звісно, до довоєнного рівня кількість споживачів не наблизилась, зазначили на підприємстві. 

“Гарячу воду ми подаємо на житловий будинок у повному обсязі, без урахування тимчасово відсутніх мешканців, – зазначив директор з питань безпеки та цивільного захисту “ХТМ”. – Отже, підприємство зазнає збитків ще на стадії приготування гарячої води. З іншого боку, через недостатність водорозбору відбувається зниження температурних параметрів гарячої води у тих квартирах, мешканці яких користуються нею”. 

Роман Шаповалов додав, що значне зниження температури теплоносія відбувалось також через неодноразові знеструмлення джерел теплопостачання. Своєю чергою зниження якості теплопостачання позначається на розрахунках споживачів. Так, за березень-грудень 2022 року рівень розрахунків населення за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води склав 41,7% проти 107% за аналогічний період минулого року. 

“Різкий спад розрахунків спостерігався у березні (14,4%) та квітні (48,1%) 2022 року. Зараз ситуація покращується, але незначно. Так, у березні 2023 року споживачі розрахувались на рівні 58,6% (березень 2021 року – 81,1%)”, – розповів представник теплопостачальника.

Різкий спад розрахунків спостерігався у березні (14,4%) та квітні (48,1%) 2022 року. Зараз ситуація покращується, але незначно…

Водночас, за його даними, кількість юридичних осіб, які подали заявки на підключення в опалювальному сезоні 2022-2023 років зменшилась на 2 263 споживачі (2021-2023 роки – 12 328, 2022-2023 роки – 10 066 споживачів).

“Через зменшення кількості працюючих підприємств споживання теплової енергії госпрозрахунковими споживачами за період воєнного стану (з березня до грудня 2022 року) склало 54,9 тис. Гкал, за аналогічний період минулого року – 115,6 тис. Гкал, тобто на 53% менше, – пояснив Роман Шаповалов. – Є підприємства (розташовані в окремих нежитлових будівлях), які не відновили роботу, тому не споживали теплову енергію в опалювальному сезоні 2022-2023 років. Вони ще на початку сезону повідомили нас про те, що не будуть підключатись до мереж опалення”.

Завдяки теплій погоді 6 квітня опалювальний сезон у Харкові завершився. Проте цей факт не дозволяє тепловикам розслабитися.

“Закінчили цей опалювальний сезон і відразу почали готуватись до нового. Будемо проводити капітальні ремонти тепломереж, відновлювати всі котли та ТЕЦ, розтрощені агресором. Це планова робота, якою ми займаємось щодня”, – розповів про найближчі плани міський голова Ігор Терехов.

За його словами, зараз у місті працюють над тим, щоб посилити захист об’єктів критичної інфраструктури.

“З цієї зими ми винесли багато уроків. Зараз працюємо над тим, щоб більш-менш підвищити безпеку і захист наших трансформаторів, водогонів, тепломереж, котельних та ТЕЦ. Тому ми працюємо разом із будівельниками, тепловиками, енергетиками над тим, щоб захистити все, що може бути атаковане російськими військами”, – додав мер.

 

Отже, попри складні умови, опалювальний сезон відбувся. За висновками і тепловиків, і міської влади, і ОСББ Харкова, він був вкрай важким. Водночас – переможним. Адже і працівники КП “ХТМ”, і мешканці робили все, аби не просто зберегти своє життя, житло і своє місто, а ще й заощадити газ, електроенергію та гарячу воду. Цей досвід є дуже важливим для підготовки до нового сезону. 

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”