Доля реформи контролю за промзабрудненням в руках депутатів — експерти
Розробка двох законів замість одного тільки ускладнить впровадження реформи системи контролю промислового забруднення.
Про це написали менеджер зі сталого розвитку DiXi Group Ольга Полуніна та консультант DiXi Group Рімма Куштим.
В кінці вересня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення" (реєстраційний № 4167), розроблений Міндовкілля, а у жовтні група депутатів внесла до парламенту альтернативний законопроєкт № 4167-1.
Як зауважують експерти, метою законопроєкту № 4167 є забезпечення імплементації положень Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, що включена до додатку XXX до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
"Законопроєкт передбачає запровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств-забруднювачів довкілля, що встановлюватиме вимоги до обсягів забруднення та заходів, що такі підприємства мають вживати для скорочення викидів", - пишуть експерти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд пропонує зупиняти підприємства, що перевищують обсяги забруднення
Втім, у жовтні група депутатів внесла до парламенту альтернативний законопроєкт № 4167-1. Як зазначають автори, він так само спрямований на приведення у відповідність законодавства України до законодавства ЄС.
"На перший погляд, обидві ініціативи є дуже подібними - вони мають однакову структуру, формулювання положень більшості статей також збігається, проте між ними існує низка відмінностей: В обох законопроєктах містяться норми, що стосуються запровадження висновків найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ), які безпосередньо передбачають заходи, що мають впроваджуватися підприємствами певного сектору для зменшення забруднення довкілля. Урядовий законопроєкт передбачає, що порядок затвердження висновків НДТМ визначається Кабінетом міністрів. Альтернативний законопроєкт пропонує визначити порядок затвердження висновків НДТМ окремим законом України, до прийняття якого відтерміновується введення в дію закону про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення", - йдеться у коментарі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єврокомісія готує позови проти деяких країн ЄС через забруднене повітря
На думку експертів, таке положення видається необґрунтованим з кількох причин. По-перше, питання процедури затвердження висновків НДТМ не належить до таких, що визначаються виключно законами. Навпаки, розробка двох законів замість одного тільки ускладнить впровадження реформи. По-друге, таке формулювання альтернативного законопроєкту означає, що реформу не буде впроваджено, поки депутати не узгодять процедуру висновків НДТМ, що фактично означає відтермінування самої реформи.
"Також, в альтернативному законопроєкті відсутні положення, що визначають особливості контролю за виконанням компаніями умов інтегрованого дозволу, хоча з огляду на його назву, наявність таких положень мала би передбачатись. Урядовий законопроєкт натомість передбачає положення щодо контролю за дотриманням умов інтегрованого дозволу: інформацію, що має бути включена до плану перевірок, основні критерії для оцінки ризику для довкілля від господарської діяльності, підстави для проведення позапланових перевірок, як це передбачено Директивою 2010/75/ЄС", - зауважено в коментарі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Земля і люди: що не так з оцінкою впливу на довкілля у видобутку?
Крім того, альтернативний законопроєкт містить недосконалі правила регулювання для великих забруднювачів атмосферного повітря. Як визначено в преамбулі до Директиви 2010/75/ЄС, державам доцільно переглянути законодавство, що стосується промислових установок, з метою спрощення та уточнення існуючих положень, а також зменшення непотрібного адміністративного навантаження. З цією метою урядовий законопроєкт передбачає внесення змін до Водного кодексу та Закону “Про охорону атмосферного повітря”, що передбачать усунення необхідності отримувати дозволи відповідно до названих законів за наявності інтегрованого дозволу. Альтернативним законопроєктом пропонується внести аналогічні зміни лише до Водного кодексу. Для компаній це означає наявність паралельних дозвільних систем, а отже і додаткове адміністративне навантаження.
"Наразі доля реформи в руках депутатів. Залишається лише сподіватися, що профільний комітет Верховної Ради, опрацьовуючи законопроєкти, спиратиметься на положення законодавства ЄС та найкращі практики країн ЄС, та зрештою підтримає впровадження необхідної для України системи контролю промислового забруднення", - резюмують експерти.
