Як договірна сторона Енергетичного співтовариства, Україна взяла на себе зобов’язання розробити власний Національний енергетичний та кліматичний план (НПЕК), який має охоплювати період до 2030 року та містити прогноз до 2050 року. Крім того, прийняття НПЕК є однією з умов виділення фінансування, відповідно до проєкту Плану України для реалізації чотирирічної програми фінансової допомоги Ukraine Facility від Європейської комісії з бюджетом у 50 млрд євро.

Україна вже працює над цим і незабаром опублікує свій НПЕК, повідомила Олена Павленко, президентка DiXi Group на міжнародному довкіллєвому форумі "United for Nature. Agenda for Ukraine".

Яка структура цього євроінтеграційного документу, які наявні та заплановані політики й заходи допоможуть досягти поставлених цілей з декарбонізації економіки та на що звертають увагу стейкхолдери під час обговорення проєкту НПЕК, розбиралась "Українська енергетика".

 

Структура національного плану НПЕК аналогічна європейській

 

Серед основних цілей, які обговорює український уряд – досягнення скорочення на 30% викидів парникових газів до 2030 року в порівнянні з 2020 роком. Крім того, Україна задекларувала поступове припинення генерації електроенергії з вугілля до 2035 року та досягнення частки 27% енергії з ВДЕ у валовому кінцевому споживанні.

Щоб досягти цього, попри війну та сотні мільярдів збитків, країна має підвищити енергоефективність, створити систему торгівлі викидами та стимулювати розвиток відновлюваної енергетики. Україна також має амбіції щодо розвитку свого енергетичного сектору не лише для внутрішнього споживання: вона хоче зосередитися на експорті електроенергії з ВДЕ та біометану. Є плани щодо "зеленої" сталі та водню для прискорення свого економічного розвитку.

Влітку 2023 року Кабмін сформував урядову команду з розроблення інтегрованого плану НПЕК. Міністерство економіки України координує роботу з розроблення НПЕК, до якої долучені всі ключові міністерства та відомства спільно з аналітичним центром DiXi Group та ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за підтримки British Embassy Kyiv та Net Zero World Initiative. 

До червня 2024 року команда має напрацювати середньострокові плани розвитку енергетики та клімату, визначити прогалини та узгодити державні політики, окреслити інвестиційні потреби та напрями міжнародного співробітництва.

План складається з п’яти основних взаємопов’язаних вимірів: декарбонізація, енергоефективність, енергетична безпека, внутрішній енергетичний ринок та напрям, який об’єднує дослідження, інновації та конкурентоспроможність.

Структура національного плану НПЕК. Джерело: презентація проєкту НПЕК

У перших трьох розділах описової частини плану представлено огляд і процес його впровадження, національні цілі та цільові показники, політики та заходи.

В аналітичній частині у межах зазначених п'яти вимірів НПЕК розглядає два базових сценарії реалізації політик:

   • поточна ситуація та прогнози з наявними політиками та заходами (WAM);
   • оцінка впливу запланованих політик та заходів (WEM).

"НПЕК є інтеграцією різних між собою стратегій із різних секторів. Команда, яка розробляє План, взяла багато стратегій профільних відомств і спробувала ідентифікувати цілі, які закладені в цих документах. Частина команди, котра відповідає за моделювання, розробляє можливі сценарії та намагається дати відповідь, чи вистачить нам усіх ресурсів для реалізації цілей НПЕК. План має проходити постійне громадське обговорення, люди мають знати про нього та розуміти, які цілі ми ставимо до 2030 року", – пояснила Олена Павленко як представниця команди розробників плану.

З листопада 2023 року пройшло вже  дев'ять раундів публічних консультацій. Незабаром буде представлено драфт документу. Утім, процес коригування ще триває, й організатори заохочують всіх зацікавлених осіб надсилати свої пропозиції на електронну пошту [email protected].

Термін розроблення інтегрованого плану спливає за півроку, тож його розробники зауважують, що насправді часу до представлення нового НПЕК не так вже й багато й закликають всіх зацікавлених долучитися та надати свої пропозиції.

 

Вимір "декарбонізація" та розвиток ВДЕ-генерації

 

Індикативні цілі в частині нарощування частки енергії з ВДЕ в кінцевому енергоспоживанні визначені в усіх п’яти вимірах структури НПЕК, каже Юлія Огаренко, консультант з екологічної та екологічної політики. Вона представила основні напрацювання групи розробників проєкту НПЕК у сфері декарбонізації під час презентації та дискусії зі стейкхолдерами.

При цьому фахівчиня наголосила, що значна частина цілей припадає на вимір "декарбонізація", структура якого складається з двох напрямів:

    • викиди парникових газів (ПГ) та поглиначі;
    • відновлювані джерела енергії.

Водночас Україна вже має визначені раніше цільові показники щодо збільшення частки відновлюваної енергії в кількох стратегічних документах, нагадує Юлія Огаренко. Так, згідно з цілями з проєкту Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року, частка ВДЕ у кінцевому енергоспоживанні має становити 27%, у тому числі в секторі електроенергетики – 25%; опалення та охолодження – 35%; транспорту – 14%. А, наприклад, згідно з Національною транспортною стратегією України на період до 2030 року частка альтернативних видів палива та електроенергії у транспорті має сягнути 50% до 2030 року.

Оцінюючи статус ключових політик та заходів щодо декарбонізації шляхом збільшення виробництва енергії з ВДЕ експертка відзначає, що наразі до реалізованих та ухвалених (WEM) можна віднести такі пункти, як "зелений" тариф для виробників електроенергії з ВДЕ до 2029 року, податкові пільги в секторі ВДЕ та стимулювальний тариф на теплову енергію з ВДЕ.

До запланованих політик і заходів, що потребують оперативного відпрацювання (WАM), фахівці відносять:

   • аукціонний механізм з розподілу квоти підтримки для ВДЕ;
   • механізм ринкової премії для виробників електроенергії з ВДЕ (feed-in premium);
   • механізм самовиробництва електроенергії на основі ВДЕ (net billing);
   • державна цільова економічна програма стимулювання розвитку малої розподіленої генерації з ВДЕ;
   • прямі договори купівлі-продажу електроенергії між виробниками та кінцевими споживачами енергії (corporate PPAs);
   • регуляторні та заохочувальні заходи для виробництва біометану.

Проблемним, зважаючи на руйнування об’єктів великої гідроенергетики внаслідок російської військової агресії, поки що залишається важливий напрям щодо будівництва та реконструкції ГЕС та ГАЕС.

З питань, що розробники плану НПЕК винесли на публічне обговорення зі стейкхолдерами, можна виділити такі, як доцільність та можливість врахування у плані НПЕК потенціалу ВДЕ на окупованих територіях та відбудова/реінтеграція об'єктів ВДЕ після звільнення окупованих територій.

Крім того, розробники зацікавлені дізнатися думку гравців ринку про потенціал підвищення цілей з розвитку ВДЕ (для формулювання більш амбітного додаткового сценарію WAM+ хоча б у вигляді політичних заяв), а також щодо ефективності наявних та запланованих політик зі стимулювання розвитку ВДЕ.

 

Амбіції великі, а реалістичність страждає

 

Під час дискусії спікери відзначили, що амбітність українських зобов’язань часто не підкріплюється впровадженням дієвих інструментів для їх досягнення. Значні виклики, на думку запрошених до обговорення експертів, постають і під час розроблення цілей НПЕК.

Потрібен баланс між популізмом та реальністю, необхідно скористатись унікальним шансом закласти в інтегрованому плані якомога більше практичних інструментів та можливостей, зазначає Валерій Безус, радник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.

"Треба враховувати українські реалії, бо можна скільки завгодно махати зеленими прапорами, але є об'єктивні енергетичні мікси, енергетичні елементи в різних секторах. Є специфіка процесу декарбонізації в України, наприклад, національно визначений внесок ми перевиконуємо, на жаль, через те, що втрачаємо свою промисловість", – зазначає експерт.

Нереалістичні зобов'язання викликають скепсис міжнародних партнерів, а бізнес втрачає розуміння, куди рухатися

Точку зору щодо поточних недостатніх підстав для збільшення зобов’язань, навіть з урахуванням теоретичного чи економічно доцільного потенціалу відновлюваних джерел енергії, розділяє Галина Трипольська, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України. Експертка наголошує, що приватний бізнес наразі не має достатньо обладнання для виконання амбітних планів, а також інструментів перестрахування воєнних ризиків, а держава своєю чергою не має реальних грошей, щоб ці інструменти запрацювали.

"Тут є дуже багато питань, бо коли ми беремо на себе якісь завищені нереалістичні зобов'язання, це викликає скепсис наших міжнародних партнерів, і бізнес теж втрачає розуміння, куди рухатися. До того ж так і не запрацював закон про інвест-няню, бо навіть до війни жодна заявка не отримала фінансування. Тому я закликаю до реалістичності", – каже Галина Трипольська.

Стосовно державної підтримки розвитку ВДЕ-генерації фахівчиня запропонувала додати до переліку планових WАM-заходів інструмент відшкодування відсоткових ставок на придбання систем накопичення для домогосподарств, які мають системи генерації відновлюваної енергії.

Важливим моментом експертка вважає можливість прогнозувати ефективність майбутніх інструментів державної підтримки. Вона наголошує, що в Європі є багато досліджень, які дають змогу оцінити таку ефективність, відстежити її за цілком конкретними показниками, як-от встановлені потужності, збільшення виробництва тепла чи електроенергії та інше.

Також вона відзначила, що за час своєї дослідницької діяльності дійшла до розуміння, що найкращий інструмент державної підтримки відновлюваної енергетики – це ринкові ціни на викопні види палива.

 

Державна політика щодо "зелених" газів потребує врегулювання

 

Заплановані в НПЕК проєкти у сфері внутрішніх енергетичних ринків стосовно газів, у тому числі відновлюваних, мають два підвиміри, які стосуються енергетичної інфраструктури та інтеграції ринків, повідомила учасникам дискусії  Єлізавета Баданова, незалежна експертка з регулювання енергетики.

Фахівчиня зазначила, що серед основних цілей стосовно енергетичної інфраструктури планується збільшення потужностей міждержавного транспортування газу в напрямку країн Європи. При цьому процесу декарбонізації сприятиме модернізація інфраструктури з метою підвищення енергоефективності та зменшення викидів, а також її оптимізація з урахуванням зменшення обсягів транзиту нафти й газу.

Важливою частиною НПЕК у підвимірі “енергетична інфраструктура” стане перепрофілювання наявної або створення нової інфраструктури для транспортування та зберігання водню й СО₂, зазначила Єлізавета Баданова.

Серед основних цілей НПЕК щодо інтеграції ринків у частині відновлюваних газів експертка виділила збільшення та сприяння виробництву біометану з дотриманням пропорції внутрішнього споживання та експорту біометану на рівні 50% на 50%.

Водночас фахівчиня зауважила, що конкретних показників в НПЕК щодо виробництва біометану в 2030 році розробники не встановлювали, хоча в Біоенергетичній асоціації України оголошували, що, за оптимістичним сценарієм, виробництво біометану в Україні до 2030 року може сягнути 1 млрд куб. м.

При цьому учасники дискусії наголосили, що чинна державна політика щодо біометану не тільки мало сприяє розвитку галузі, а навпаки ускладнює цю діяльність.

“Головна проблема, яка стосується розподіленої генерації, як малих виробників електроенергії, так і виробників біометану, – це монополія та свавілля операторів розподілу, як електричних, так і газових мереж”, – коментує ситуацію Олег Рябов, представник агрокомпанії, що у квітні 2023 року запустила біометановий модуль на Чернігівщині.

Спеціаліст зазначає, що проблеми є не лише з доступністю мереж, а й у процедурі приєднання та у вартості цього приєднання.

Учасники дискусії: чинна державна політика щодо біометану не просто мало сприяє розвитку галузі, а навпаки – ускладнює цю діяльність

"Скажіть, хто з інвесторів при здоровому глузді буде інвестувати в Україну, якщо приєднання буде коштувати приблизно 500 млн євро, коли, наприклад, у Польщі воно безплатне, а в Словаччині цим взагалі займаються газорозподільні системи", – відзначає фахівець відмінність європейських політик щодо стимулювання "зеленої" енергетики від українських.

Отже, основні заходи НПЕК щодо внутрішнього ринку відновлюваних газів у підвимірі "інтеграція ринків" стосуються розв’язання технічних проблем щодо визначення якості газу внутрішнього виробництва та питань приєднання до газорозподільних мереж. Представники галузі очікують впровадження розрахунків в енергетичних одиницях, забезпечення можливості експорту газу, налаштування ефективних правил балансування, а також створення дієвої системи комерційного обліку.

 

Декарбонізація: два сценарії моделювання

 

Попередні результати моделювання такого напряму НПЕК, як декарбонізація,  учасникам обговорення презентував Олександр Дячук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України. Він зазначив, що розрахунок прогнозних енергетичних показників проводиться спеціалістами інституту на основі моделі TIMES-Україна з використанням ряду ключових макроекономічних, енергетичних та кліматичних припущень, узгоджених з партнерами. Також у моделюванні припускається, що війна закінчиться перемогою України до 2025 року і Україна вийде на кордони 1991 року.

Наразі представлений варіант моделювання складається з двох сценаріїв, що описують поточну ситуацію та прогнози на основі чинних політик і заходів (With Existing Measures, WEM) та оцінку впливу запланованих додаткових політик і заходів (With Additional Measures, WAM). 

Результати моделювання за обох сценаріїв прогнозують зростання видобутку енергоресурсів в Україні, зазначає Олександр Дячук. 

При цьому експерт уточнює, що найбільший приріст до 2030 року припадає на видобуток уранової руди, що можна пояснити планами розвитку ядерної енергетики, обсяг електрогенерації якої має  суттєво зрости, щоб покрити потреби атомних електростанцій переважно власними ресурсами.

“За результатами моделювання до 2050 року очікується зростання в 10 разів сектору виробництва біоенергії, і це в першу чергу не для спалювання твердої біомаси, а для виробництва біогазу, біометану і рідких видів палива. Вітрова та сонячна енергії забезпечуватимуть третину потреби в енергії. При цьому до 2035 року очікується суттєве скорочення видобутку енергетичного вугілля та цілком реальним є виведення вугільної електрогенерації в цей період” – коментує фахівець.

За результатами моделювання до 2050 року очікується зростання в 10 разів сектору виробництва біоенергії

У структурі виробництва електричної енергії за умови додаткових заходів з розвитку ВДЕ та посилення кліматичної політики, частка ВЕС та СЕС може складати понад 60%, зазначає Олександр Дячук. 

За прогнозами при впровадження вже існуючих політик та заходів домінуватиме  централізоване виробництво тепла газовими котельнями. А додаткові заходи WAM-сценарію стимулюватимуть виробництво тепла з біоресурсів, як котельнями, так і промисловими автовиробниками. За таких умов, моделювання показує, що до 2030 року частка ВДЕ в централізованому виробництві тепла складатиме понад 30%, а в 2050 році – 70%. 

Національно визначений внесок до Паризької угоди, прийнятий у 2021-му році задав досить високу планку, поставивши за ціль скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року, зазначив науковець. Втім, моделювання показує, що із застосуванням енергоефективних, “зелених” підходів та принципу відновлення “будувати краще, ніж було”, – викиди парникових газів не зростатимуть в жодному з цих сценаріїв. За прогнозами, збільшення ціни на CO2 приблизно до 100€ за тонну у 2050 році стимулюватиме поступове, але суттєве скорочення викидів парникових газів.

“Впродовж усього періоду моделювання очікується, що у 2050-му році можуть з'явитися технології уловлювання та зберігання СО2 і їх використання на біоенергетичних енергооб'єктах дозволить отримати так звані “від'ємні” викиди СО2. Такі технології допомагають декарбонізувати не тільки сектор електроенергетики, а й енергетичний сектор загалом”, – відмітив Олександр Дячук.

Науковець наголосив, що експертна дискусія та подальші консультації зі стейкхолдерами триває. Надіслані пропозицій та зауваження допоможуть виявити певні критичні моменти, які фахівці планують врахувати у фіналізації документа.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”