Кремль знову погрожує перекрити українську газову трубу. Європа поки що реагує стримано, хоча повністю відмовитись від російського газу їй не вдалося. Український уряд заспокоює споживачів – газ буде
Москва знову намагається залякати Євросоюз і Україну. Мовляв, готова припинити поставки газу українською газотранспортною системою. Але таке в українській історії вже траплялос. І неодноразово. Що криється за погрозами з кремля, чи готові росіяни припинити постачання газу достроково і чи підготувалась Україна до режиму роботи "нульовий транзит" – розбиралась "Українська енергетика".
Офіційно транзитна угода поміж "Нафтогазом" та "Газпромом" завершується 31 грудня 2024 року. З цієї дати у росії є всі законні підстави припинити прокачування газу українською ГТС. Ймовірність укладання нового документу виглядає нульовою. Підписання документів, з огляду на повномасштабне вторгнення, тисячі жертв і колосальні руйнування, навіть важко уявити. Не бачать передумов для цього і в українському уряді.
"Я справді не можу уявити, як це може бути двостороннім. Я можу вам сказати, що ми готуємо нашу систему до скорочення поставок", – заявив міністр енергетики України Герман Галущенко.
Непросто давалась і теперішня, поки що чинна угода. У 2019 році контракт підписали за посередництва Європейського Союзу. Бо країни ЄС як ніхто були зацікавлені у безперебійності поставок газу на свою територію. Чотири роки тому євросоюзівське керівництво не надто воліло брати курс на відмову від енергоносіїв з росії. Сам процес узгодження пунктів і, власне, підписання транзитної угоди тривав довгих чотири доби. Уклали договір "під ялинку" – 30 грудня 2019 року. Домовленості закріпили лише на п'ять років. Це доволі короткий період як для таких угод.
Ймовірність укладання нового контракту на транзит російського газу Україною виглядає нульовою
Втім, чекати закінчення терміну чинної угоди росія, схоже, не надто прагне. За кілька місяців до нового опалювального сезону кремль знову взявся за звичну для себе справу: лякає зупинкою транзиту. Але цього разу московія діє у дещо оригінальніший спосіб, аніж зазвичай. Кремль погрожує запровадити санкції проти "Нафтогазу України". Це автоматично поставить хрест на транзиті. Адже саме НАК є однією із сторін угоди про постачання російського газу до ЄС.
Повернімося до суті претензій від росії. У контракті 2019 року закріплено один із пунктів: "Качай або плати". Це означає, що у документі чітко прописано, скільки газу росія має прокачати через українську ГТС. Відповідно – заплатити за нього. Якщо москва транзитує менше блакитного палива, то сума оплати все одно є незмінною. Заброньовані потужності, згідно із контрактом "Нафтогазу" і "Газпрому" є такими:
• 2020 рік – 65 млрд куб. м газу;
• 2021-2024 роки – по 40 млрд куб. м щорічно.
Платити повні суми "Газпром" не хоче. Тому "Нафтогаз" звернувся до Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгово-промисловій палаті у Парижі (Франція).
"Ми змусимо "Газпром" заплатити. "Нафтогаз" також оцінює можливість заявлення додаткових вимог. Ми використаємо наш досвід перемог над "Газпромом" в арбітражі", – говорив ексголова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко.
Саме такі дії і розлютили москву. І звідти полетів новий потік погроз про зупинку транзиту через Україну.
Об’єм газу, який росія прокачує українською трубою, за останні роки катастрофічно впав. Це наслідки цілеспрямованих дій "Газпрому".
"Станом на 2.08.2023 "Оператор ГТС України" протранспортував 8,268 млрд куб. м природного газу від точки входу "Суджа". Порівняно з аналогічним періодом 2022 року (у тому числі із даними по точці входу "Сохранівка" до періоду оголошення форс-мажору), обсяги зменшились на 40,8%, а порівняно з заброньованими потужностями за січень-липень 2023 року – обсяги нижчі на 64,2%", – повідомили у пресслужбі ОГТСУ.
Приймає російський газ Україна лише через точну входу "Суджа". До травня 2022 року була ще одна газовимірювальна станція "Сохранівка", але Україна була вимушена припинити отримувати газ через неї, оскільки ця ГВС опинилась в окупації.
Головним споживачем газу з росії в ЄС залишається Австрія. І тамтешній оператор уже готовий до реверсних поставок з Італії. До речі, саме австрійська влада продовжує гальмувати запровадження газових санкцій проти росії. Такі дані видання The New York Times. Енергетична компанія OMV, третиною акцій якої володіє держава, витратила 7 млрд євро на російський газ.
Показовим є приклад Німеччини. Офіційний Берлін узагалі відмовився від блакитного палива з росії. Хоча до повномасштабного вторгнення більше половини імпорту країни складав саме російський газ.
На початок серпня ГТС України протранспортувала 8,268 млрд куб. м російського газу. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року обсяги зменшились на 40,8%
Загалом варіантів, як постачати блакитне паливо до Європейського Союзу, у росії залишилось небагато. А якщо точніше, то йдеться лише про два шляхи. Перший – українська газотранспортна система. А другий – так званий Балканський потік (інша назва – друга нитка "Турецького потоку"). Газогін доставляє паливо до Угорщини через Болгарію та Сербію, але потужності Балканського потоку вельми скромні. Мова йде про 16 млрд куб. м газу на рік. Це майже удесятеро менше, аніж може прокачувати українська ГТС.
Втім, кремль може мати й значно хитріший план, вважає експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. Припинивши транзит через українську ГТС, росія може запропонувати ЄС інший варіант – скраплений газ.
"Росія може припинити достроково транзит. Вони тішать себе сподіваннями, що ця зима буде холодною. Ну, тут питання ще у тому, що залежність ЄС у цілому від російського газу зведена до мінімуму. Фатальних наслідків не буде. На піку споживання його може не вистачати. І коли хай і невеликий обсяг зникає, і взяти його нізвідки, то ціни стрибають вгору. Це викликає невдоволення, і розрахунок саме на це. Скорочуючи постачання газу через трубопроводи, росія паралельно збільшує експорт свого скрапленого газу з Ямальських родовищ. І це не газ "Газпрому", це газ приватної компанії "Новатек", – описав можливий сценарій розвитку подій експерт.
Він додав: скраплений російський газ не під санкціями. До того ж, 2024-й в ЄС може стати роком політичної турбулентності. І скористатись цим росія шансу не упустить. Наступного року відбудуться вибори до Європейського парламенту. Будуть і місцеві волевиявлення у низці країн.
Загалом же, за даними Міжнародного валютного фонду, повністю позбутись залежності від російського газу Європі не вдалось, але скорочення відбулось колосальне.
"Залежність від імпорту газу впала досить суттєво, від 40% до війни до 10% зараз", – зазначив директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер.
Варто звернути увагу на технологічні та фінансові наслідки припинення транзиту. Що стосується технологічного аспекту – катастрофи не станеться, стверджують опитані "Українською енергетикою" фахівці галузі.
"Оператор ГТС України" всі свої процеси планує з урахуванням головної функції: транспортування газу українським і європейським споживачам. ОГТСУ виконує свої зобов’язання перед європейськими партнерами та забезпечує транспортування зі сходу на захід. У випадку, якщо російська сторона припинить транзит, то газотранспортну систему буде переорієнтовано на забезпечення першочергових потреб українців. Диспетчери товариства регулярно відпрацьовують плани дій за різних умов, у т.ч. є кілька режимів транспортування газу у випадку зупинки транзиту. Фахівці компанії мають досвід роботи системи у реверсному режимі – із заходу на схід", – пояснили у пресслужбі "Оператора ГТС".
У випадку, якщо російська сторона припинить транзит, то газотранспортну систему буде переорієнтовано на забезпечення першочергових потреб українців
Таке вже було. І не раз. "Газпром" кілька разів перекривав трубу. До речі, фізично це можна зробити лише з російського боку. Опустити засувку у трубі і перекрити газ можуть лише росіяни по той бік кордону. 1 січня 2006 року росія так і зробила. Через три роки – 2009-го – історія повторилась.
Висновки Україна зробила, особливо після початку російської агресії, зазначив експерт програми "Енергетика" Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
"Такий сценарій був зрозумілий давно. Жодного впливу на забезпеченість газу, транспортування газу по Україні для доставки його усім споживачам та імпорту газу, припинення транзиту не матиме. Але нам не треба виключати те, що ворог може застосовувати якісь ракетні удари по газотранспортній інфраструктурі. Хоча, зважаючи на те, яка вона складна і розгалужена, вкрай важко вивести потужності з нормального робочого стану. Тобто таким чином, щоб це викликало масштабні збої для транспортування газу до споживачів", – додав фахівець.
Що ж до фінансових втрат, то для "Оператора газотранспортної системи України" вони будуть значними. "Українській енергетиці" у компанії пояснили, що бронювання річних потужностей "Нафтогазом" для здійснення транзиту забезпечує 80% доходу ОГТСУ. Якщо транзит зупиниться, то постане питання: де далі брати гроші на забезпечення функціонування системи? І фінансові витрати можуть лягти на інших суб’єктів, які користуються українською ГТС.
Бронювання річних потужностей "Нафтогазом" для здійснення транзиту забезпечує 80% доходу ОГТСУ
"Першим наслідком буде перерозподіл тих витрат, які несе "Оператор ГТС", на утримання і функціонування системи на інших замовників послуг транспортування. Це – українські видобувні компанії, постачальники, трейдери, а також – іноземні замовники послуг транзиту у форматі "короткого транзиту", іноземні замовники транспортування до підземних сховищ. Сума, яка потрібна на утримання системи, так швидко не змінюється. Тобто, навіть якщо оператор ухвалить рішення про оптимізацію, виведення з експлуатації якихось компресорних станцій або ліній трубопроводів, то це не одразу вплине на вартість того, щоб система була функціональна", – вважає директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.
Але зрештою заплатити за все можуть українські споживачі, вважає колишній генеральний директор "Оператора ГТС України" (2019-2022 роки), експерт з питань енергетики Сергій Макогон. Водночас фахівець додав: уникнути цього можливо.
Україні потрібно буде десь 10 компресорних станцій для того, щоб обслуговувати наше власне споживання
"Для того щоб оператор отримував необхідні кошти для своєї роботи, йому потрібно збільшити тариф на транспортування газу для українських споживачів вчетверо. Ми ж розуміємо, що зрештою за все платить кінцевий споживач. Тому потрібна оптимізація. Якщо нам не буде потрібно 80% компресорних станцій, то треба їх або перепрофілювати, або оптимізувати. Це фактично ліквідація, закриття. Тому що зараз на станціях, які вже не працюють по 10-15 років, є персонал, який щоденно ходить на роботу, обслуговує обладнання. І станція за командою диспетчера може запрацювати через одну годину. Ну і деякі компресорні станції нам треба буде модернізувати. За нашими розрахунками Україні потрібно буде десь 10 компресорних станцій для того, щоб обслуговувати наше власне споживання", – пояснив Сергій Макогон.
Однак, така модернізація під час війни вряд чи можлива. На це потрібно, орієнтовно, 16 млрд грн. Знайти такі кошти поки виглядає нереальним завданням. До того ж важко спрогнозувати, яким буде об’єм споживання газу країною.
Верховна Рада дозволила "Оператору ГТС України" освоїти доволі нетипову для себе діяльність. Депутати проголовували за пропозицію дозволити ОГТСУ вийти на ринок електроенергії.
"На період до 1 січня 2027 року, суб’єкт господарювання, що здійснює функції оператора газотранспортної системи відповідно до закону України "Про ринок природного газу" має право отримати ліцензію з виробництва електричної енергії та стати виробником електричної енергії з природного газу на електроустановках, які є об’єктами газотранспортної системи, або які передані йому у тимчасове управління (користування) відповідно до рішення Кабінету міністрів України", – зазначено у законі.
Це ідея, яку обговорюють вже не один рік. "Оператор ГТСУ" на базі компресорних станцій може генерувати електроенергію. Йдеться про ті установки, які вже не будуть потрібні для функціонування мережі після припинення транзиту.
"Це може скоротити вартість спорудження електростанції на 60%. Тому що фактично вже є готовий майданчик. Це територія, яка вже має доступ до газу високого тиску. Там вже є електричні мережі. Потрібно тільки привезти цю енергоустановку. Тому оператор може використовувати ці майданчики. І ми всі говоримо про те, що нам потрібна децентралізована енергомережа. Це означає, що у нас буде не 12 крупних електростанцій, які ворог добре розуміє. У нас буде десятки електростанцій: не дуже великих, не гігаватних, а мегаватних. І вони будуть біля великих міст", – переконаний колишній генеральний директор ОГТСУ.
Нам потрібна децентралізована енергомережа: не 12 крупних електростанцій, а десятки не дуже великих
Втім, встигнути зробити це до наступного опалювального сезону вже неможливо – часу замало. Тому перепрофілювання ГТС – це перспектива вже радше зими 2024-2025 років.
До речі, в аналітичному центрі DiXi Group зазначили: виробництво електроенергії оператором української ГТС не суперечить законодавству, у тому числі і праву ЄС. Але колізія може виникнути, бо ОГТСУ одночасно стане і споживачем газу. Водночас українські воєнні реалії такі: що більше дрібної генерації, то більшими є гарантії уникнути відключень світла.
Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"