Кабінет міністрів 26 липня схвалив внесення змін до чотирьох підзаконних нормативно-правових актів у сфері користування надрами. У Державній службі геології та надр України називають зміни спрощенням доступу до надр: запровадження можливості подавати документи в електронному вигляді, введення фіксованої плати за геоінформацію тощо.

"Українська енергетика" виокремила основні зміни та запитала у представників галузевих асоціацій та профільних юристів, як вони оцінюють нововведення.

 

Зміна програми робіт. Найдискусійніша новела малої реформи

Уряд затвердив виключний перелік із чотирьох підстав для зміни трмінів у програмі робіт на ділянці надр із обов’язковим додатковим правом їх перегляду на 18+ місяців із причин, що були спричинені війною.

"Тепер коригувати строки та терміни виконання робіт можна буде виключно на час, встановлений постановою, і лише з виключних підстав", – уточнила "Українській енергетиці" засновниця і керівниця Геологічної інвестиційної групи Ірина Супрун.

Вона перерахувала підстави для внесення змін до програми робіт:

● труднощі з оформленням земельної ділянки;
● дія форс-мажорних обставин;
● зупинка або анулювання спецдозволу, що було визнано у судовому порядку незаконним або безпідставним, і рішення суду набрало законної сили;
● відсутність промислового припливу вуглеводнів за результатами буріння свердловини.

Ірина Супрун пояснила, що надрокористувачі зможуть реалізувати перелічені підстави у терміни від 24 до 36 місяців в залежності від виду користування надрами. Окрім того, усі без винятку надрокористувачі додатково один раз матимуть право на внесення змін до програми робіт у зв’язку із воєнним станом.

"Наскільки нові правила можна вважати спрощенням доступу до надр – покаже час і оцінка бізнесу з точки зору практики, але обмеження на внесення змін не є позитивним моментом", – вважає Супрун.

Наскільки нові правила можна вважати спрощенням доступу до надр – покаже час

Проти деяких нововведень виступають профільні асоціації надрокористувачив.

"Для технологічних компаній із повним циклом, які мають репутацію на ринку, не можна тільки один раз змінювати програму робіт, ще й за таким виключним переліком. Тому що технології бувають різні, вони вдосконалюються з кожним роком. Залучаються нові види видобутку, інтенсифікації родовищ. І це все – програма робіт", – розмірковує Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України.

Вона підкреслила, що у виключному переліку відсутня така причина, як неможливість залучити інвестиції. У програмі робіт є декілька етапів, і за кожним підпунктом щось об’єктивно може змінюватись.

Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко застеріг, що після застосування нововведення учасники ринку втратять мотивацію вкладати кошти.

"Жоден надрокористувач не буде інвестувати у ділянку, бо він розумітиме: якщо щось трапиться і він не зможе перенести строки – у нього заберуть спецдозвіл. Тому, звичайно, через цю норму він не буде мати стимулів інвестувати у надра", – поділився сумнівами експерт.

Він вважає, що можливість внести зміни протягом 24-36 місяців – це невеликий плюс, бо дає певний люфт. За словами Петренка, те, що це можна зробити лише одноразово, а також вичерпний перелік підстав, який не охоплює усі причини, що можуть "затримати" надрокористувача, є великим ризиком для добросовісних інвесторів. Адже компаніям можуть блокувати діяльність, зокрема, затягуванням виділення земельних ділянок, погодження дозвільних документів тощо.

Голова Держгеонадр Роман Опімах роз'яснив "Українській енергетиці" цілі нововведення.

"Зміни були напрацьовані для виконання завдання президента на рішення РНБО, яке передбачало стимулювання надрокористувачів розробляти надра і мало превентивно працювати проти появи "сплячих спецдозволів", коли несумлінні власники спецдозволів тривалий період часу не видобувають, не використовують свою ділянку надр за призначенням, маючи на меті якісь спекуляційні цілі", – пояснив він.

 

Аукціон на місцеві корисні копалини

В Україні право на розробку корисних копалин місцевого значення буде надаватись виключно шляхом аукціонів. Роман Опімах підкреслив, що для тих компаній, які вже пройшли певний організаційний процес, передбачили перехідний період у шість місяців.

"Через півроку, корисні копалини місцевого значення можна буде придбати тільки на аукціоні. Постановою визначена дата 29 січня 2023 року. Наприклад, щоб отримати спецдозвіл на видобуток піску як корисної копалини місцевого значення, треба буде дочекатися, коли відповідні ділянки виставлять на аукціон, і тоді вже подавати свою заявку. Вже не вийде просто так прийти до органу видачі дозволу на місцях, подати заяву на отримання спецдозволу і щось видобувати з найближчої річки", – пояснила процедуру Ольга Полуніна, менеджерка DiXi Group з питань сталого розвитку, експертка "НадраMonitor".

Артем Петренко, директор Асоціації газовидобувних компаній, зауважив, що раніше корисні копалини місцевого значення залишили без аукціонів, щоб все було максимально просто та, щоб пришвидшити доступ до розробки. А зараз уряд вніс зміни, які раніше тільки обговорювались.

"Чому прийняли таке рішення? По-перше, якщо ви йдете на аукціон, то спецдозвіл вартуватиме дорожче, бо будуть різні претенденти. А без аукціону купують по стартовій ціні", – пояснив він.

Спеціаліст також навів приклади, коли недобросовісні компанії завдяки інсайтам дізнавалися про зацікавленість певної компанії у якійсь ліцензії, теж подавали на неї заявку, а потім хотіли якусь "винагороду", щоб відкликати свій запит.

Артем Петренко визнав, що нововведення суттєво не прискорять отримання доступу до корисних копалин місцевого значення, але прибере цю схему.

Нововведення суттєво не прискорять отримання доступу до корисних копалин місцевого значення

У Геологічній інвестиційній групі вважають, що це погіршить ситуацію тих компаній, які планують господарську діяльність у непромислових областях.

"Так, є пісок чи вапняк, який одинична компанія має намір вивчати у Волинській чи Кіровоградській областях. Компанії-конкуренти – відсутні. Відповідно, провести аукціон також неможливо (з причин відсутності ще одного учасника)", – підкреслила засновниця інвестгрупи Ірина Супрун.

Роман Опімах розповів, що формат проведення аукціону для одного учасника обговорювали ще на етапі запровадження таких торгів, але врешті зупинились на тому, що мінімальна кількість учасників – двоє, щоб уникнути зловживань, коли аукціон організовують під конкретну компанію.

"Якщо ніхто не з’явився на першому/другому аукціоні, а комусь потрібна ділянка, то я думаю, зможуть знайти механізм, при якому аукціон відбудеться. Чи аукціон відбудеться, стає відомо напередодні торгів, а їх відкритість дозволяє всім зацікавленим взяти в них участь", – розповів  голова Держгеонадр.

 

Мільйонний поріг входження або гарантований внесок

Уряд запровадив для учасників електронних аукціонів мінімальний гарантований внесок. У спецвипуску "НадраMonitor" уточнюється: внесок складатиме 20% вартості спеціального дозволу, але не менше:

● 5 млн грн для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави;
● 10 млн грн для вуглеводнів;
● 0,5 млн грн для інших корисних копалин (крім лотів зі спецдозволами на геологічне вивчення з дослідно-промислової розробки (ДПР), видобування підземних вод).

"Зазначені зміни зменшать можливості маніпуляцій під час аукціонів. Команда "НадраMonitor" неодноразово фіксувала випадки, коли учасники аукціонів виставляли завідомо завищені цінові пропозиції для лотів, а після обрання їх переможцями відмовлялись підписувати протокол торгів або договір, тим самим зриваючи аукціон", – зазначили аналітики спецвипуску.

В якості найбільш яскравого прикладу навели випадок із продажем спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, мідних руд на ділянці "Рудоносне поле Заліси-Шменьки", торги по якому були зірвані сім разів.

Тепер компаніям доведеться сплачувати мінімальний гарантійний внесок відповідно стартовим цінам лотів на аукціонах з продажу спецдозволів. Сума внеску, як і раніше, обчислюється у розмірі не менше, ніж 20% стартової ціни, але тепер є її мінімальний поріг.

Якщо компанія виявилась переможцем, суму використають для сплати вартості спецдозволу, якщо залишиться решта – її повернуть протягом п’яти робочих днів.

Зараз багато малих цегляних заводів та піщаних кар’єрів майже не збувають продукцію і готові продати весь свій майновий комплекс

Ксенія Оринчак, виконавча директорка Нацасоціації добувної промисловості, підкреслила, що зараз надрокористувачам буде нелегко знайти кошти на такий внесок.

"Знайти таку суму зможуть не всі. І якщо логічними є доводи влади про те, що 10 млн для реального добувача нафти і газу – це мала сума, або 5 млн для стратегічних рідкісних металів, то 500 тисяч для всіх інших – не завжди дрібниця, адже сюди відносяться і добувачі місцевої сировини", – підкреслила вона.

За словами Оринчак, зараз багато малих цегляних заводів та піщаних кар’єрів майже не збувають продукцію і готові продати весь свій майновий комплекс за кілька десятків тисяч гривень, для них 500 тис. грн – великі кошти.

Ольга Чайка