Як оцінити відповідальність видобувників? - Досвід ГО "Нова енергія
Видобувні компанії зазвичай пишуть у власних звітах про позитивний внесок, який вони роблять у досягнення цілей ООН у сфері сталого розвитку. При цьому, як правило, не згадують про негативні впливи своєї діяльності. Така звітність не дає реального уявлення про проблеми навколо гірничодобувного сектору
Responsible Mining Foundation розробив методику Responsible Mining Index (RMI - укр."індекс відповідального видобутку"). Однак індекс застосовують до великих міжнародних компаній, а не до підприємств національного масштабу. Для українців не менш важливо знати, наскільки відповідальними є саме вітчизняні компанії — ті, що видобувають поряд з нами.
Вперше в Україні ГО "Нова енергія" (Харків) спробувала на регіональному рівні оцінити, наскільки відповідальними є компанії гірничодобувного сектору, за методикою фонду Responsible Mining Foundation.
У чому полягає методика?
Ґрунтуючись на фактичних даних, Фонд Responsible Mining Foundation оцінює економічну, екологічну, соціальну та управлінську політики великих гірничодобувних компаній. Основна мета індексу — стимулювати безперервне вдосконалення видобувних практик в освоєнні надр і підвищення відповідальності компаній на місцевому рівні.
Згадана методика охоплює 43 показники, згруповані в шість тематичних блоків: економічний розвиток, корпоративна поведінка, управління життєвим циклом, добробут суспільства, умови праці, екологічна відповідальність.
"Індикаторами слугують три групи показників. Перше — це зобов’язання: наскільки ефективно компанії запровадили офіційні зобов’язання, затверджені керівництвом старшої ланки, і розподілили обов’язки та ресурси для їх виконання, — каже керівник ГО "Нова енергія" Віталій Филенко. — Другий показник — дії: наскільки ефективно компанії вживають заходи для поліпшення і збільшення потенційних переваг, а також втілюють заходи запобігання, мінімізації або пом’якшення негативного впливу своєї діяльності. Нарешті, третій показник — це ефективність. Він визначає, наскільки ефективно компанії відстежують та аналізують реалізацію заходів для поліпшення своєї роботи".
Responsible Mining Foundation зробила свій аналіз компаній світового масштабу. Збір даних для звіту 2020 року охоплює дворічний період оцінки: з липня 2017 по червень 2019.
Віталій Филенко пояснює: "У RMI за 2020 рік підкреслюється розбіжність між політикою і стандартами в масштабах усієї компанії в порівнянні з діями на ділянках видобутку, де вплив гірничих робіт найбільш суттєвий. Як правило, компанії майже не демонструють детальні відомості з питань, що становлять великий громадський інтерес для населення та інвесторів. Це підтверджує гіпотезу, що видобувні компанії на ділянках видобутку діють за правилами, дозволеними національним законодавством та місцевими громадами".
..хоч ArcelorMittal і потрапив до рейтингу, його українське представництво навіть не намагається компенсувати свій негативний вплив на довкілля...
Українські компанії в RMI: дуже скромний результат
За словами голови ГО "Нова енергія", українські компанії поки що не можуть конкурувати зі світовими, але за останні роки деякі з них зробили крок уперед.
"Наприклад, ArcelorMittal — перша й поки що єдина компанія, що працює в Україні й потрапила до RMI, — наводить приклад Віталій Филенко. — Їй належить 21 ділянка видобутку в різних країнах світу. В Україні ця компанія працює в межах Криворізького залізорудного басейну". При цьому, хоч ArcelorMittal і потрапив до рейтингу, його українське представництво навіть не намагається компенсувати свій негативний вплив на довкілля.
Результати оцінки ArcelorMittal за методикою RMI
На його думку, Україні потрібна оцінка компаній за цією методикою. "Великі компанії не впливають на добробут українських громад, але малі — впливають, і потрібно розуміти, наскільки відповідально вони ведуть видобуток", — говорить Віталій Филенко.
Цьогоріч RMF за підтримки глобального руху Publish What You Pay (укр. "Публікуй, що платиш") реалізував пілотний проєкт спільно з Асоціацією "ЕнергоТранспарентність" та з ГО "Нова Енергія" — одним із її членів. У його рамках провели оцінювання восьми ділянок видобутку залізної руди на території України. У дослідженні взяли участь ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (обидва - Ferrexpo), ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (обидва - "Метінвест").
Віталій Филенко каже, що оцінки цих підприємств наближаються до нуля: "Для проведення оцінювання Фонд обрав 15 параметрів, й оцінювання здійснювалося переважно за даними 2017–2019 років — тобто, доволі великий період часу, протягом якого мали би бути якісь позитивні результати. Але майже за всіма параметрами оцінки цих ділянок дорівнюють нулю, оскільки не було знайдено відповідних доказів".
Він пояснює, що проблема не тільки і не стільки у "недобросовісності»", а й у тому, що компанії не поспішають публікувати інформацію про свою діяльність.
...у прагненні відповідати світовим стандартам українські залізорудні компанії мають ще чимало зробити...
Попереду — чимало кроків до відповідального видобутку
За словами голови ГО "Нова енергія", іншими причинами низьких результатів оцінювання є те, що компанії недостатньо уважно ставляться до розробки та обговорення з місцевим населенням планів реабілітації регіону після завершення видобутку, заходів безпеки місцевих громад, гендерних аспектів і забезпечення належних умов праці для жінок.
"Або ж компанія веде роботу в цьому напрямку, але не збирає статистику, аналітику, не звітує, — додає Віталій Филенко. — Результати дослідження демонструють, що у прагненні відповідати світовим стандартам українські залізорудні компанії мають ще чимало зробити: набагато більше уваги приділяти залученню до робіт місцевого населення, гендерним питанням, плануванню заходів із реабілітації регіону після завершення видобутку тощо".
Втім, він додає, що вже у 2020 році гендерним аспектам приділялося набагато більше уваги. "На підприємствах, що брали участь у дослідженні, серед працівників проводили тренінги на тему гендеру, а керівництво працювало над запровадженням заходів із забезпечення гендерної рівності та посиленням уваги до умов праці жінок", — каже Віталій Филенко.
Для досягнення вищих показників він вважає необхідним для компаній ретельно стежити за впровадженням стандартів у територіальних підрозділах, підрядних підприємствах та безпосередньо на ділянках видобутку, здійснювати більш деталізований збір даних, вести статистику щодо розглянутих у дослідженні тем та публікувати їх у відкритому доступі.
"Результати оцінювання цікаві не лише для громадськості та органів влади, а і для українського видобувного бізнесу, — додає Віталій Филенко. — Ті підприємства, що прагнуть зростання, розвитку і втілення міжнародних стандартів, можуть розглядати результати та критерії оцінювання як відправну точку для вдосконалення".
Невдовзі, хоч із суттєвим запізненням, Україна офіційно опублікує Звіти Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) за останні роки. Вони можуть суттєво покращити показники українських компаній, оскільки розкриватимуть гендерні та регіональні дані діяльності компаній, а також міститимуть інформацію стосовно спеціальних дозволів на користування надрами.
Катерина Тарасова, спеціально для "Української енергетики"
Довідка
"Нова Енергія" — громадська організація з розташуванням у Харкові, спрямована на поліпшення міжсекторної взаємодії громадських організацій у вирішенні екологічних, енергетичних і соціальних проблем регіону, сталого розвитку громад у відкритому громадянському суспільстві. Член Асоціації «ЕнергоТранспарентність».
