Дефіцит кваліфікованих кадрів у багатьох галузях енергетики значно посилився під час повномасштабного вторгнення. Серед основних чинників експерти ринку називають руйнування енергоструктури, втрату здоров’я та життя співробітників під час прицільних ударів російського агресора по енергооб'єктах, мобілізацію персоналу, релокацію підприємств та міграцію спеціалістів.

Які основні тенденції на ринку праці, обсяг пропозицій та динаміка попиту на вакансії, а також чи існує успішна практика залучення жінок до енергетичного сектору, – разом з експертами з кадрової політики, розбиралась "Українська енергетика".

 

Загальний ринок праці демонструє профіцит вакансій

 

Найбільша в Україні онлайн-платформа для пошукачів та роботодавців Robota.ua у травні 2024 року поділилась актуальними тенденціями та даними на українському ринку праці. Спеціалісти проаналізували понад 5 млн резюме та понад 100 тисяч вакансій, а також опитали 639 компаній-роботодавців.

Дослідження показало, що ринок праці відновлюється стрімкими темпами. Якщо від початку повномасштабного вторгнення до середини 2023 року на ринку праці спостерігалася переважно кризова ситуація, то сьогодні він повернувся до показників початку 2022 року, а бізнеси переживають відновлення.

Водночас серед сьогоднішніх викликів стосовно персоналу 75% опитаних компаній-роботодавців назвали дефіцит кваліфікованих кадрів, а 16% – завищені вимоги кандидатів щодо зарплати.

Тож можна сказати, що сьогодні дефіцит кадрів створює на ринку праці умовну перевагу працівника перед роботодавцем.

За оцінками спеціалістів Державної служби зайнятості (ДСЗ), ці тенденції загалом характерні також для енергетичної галузі.

Великі енергокомпанії готові конкурувати за висококваліфікованих спеціалістів та спеціалісток, мотивуючи їх високим рівнем оплати праці…

"Внаслідок повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році погіршилася ситуація на українському ринку праці. Проте починаючи з 2023 року ситуація стабілізувалася, відбувається поступове зростання кількості вакансій, зокрема в енергетиці. Так, кількість вакансій, зареєстрованих у базі даних ДСЗ у сфері виробництва передачі та розподілення електроенергії, зросла з 438 одиниць (станом на 1 травня 2022 року) до 739 одиниць (станом на 1 травня 2024 року), а в галузі добування кам'яного та бурого вугілля зросла зі 146 до 251 одиниці", – поділився статистикою з "Українською енергетикою" заступник директора Державного центру зайнятості Станіслав Павленко.

Водночас спеціаліст зауважив, що роботодавці одночасно підвищують рівень заробітної плати. Так, у сфері виробництва передачі та розподілення електроенергії з травня 2022 року до травня 2024-го середня заробітна плата в пропонованих вакансіях зросла з 10 тис. до 14 тис. грн, а в галузі добування кам'яного та бурого вугілля – з 13 тис. до 16 тис. грн.

При цьому під час пошуку пропозицій роботи для кваліфікованих кадрів за напрямом "енергетика" Єдиний портал вакансій Державної служби зайнятості видає пропозиції, що у 3-5 разів перевищують наведений вище рівень середньої заробітної плати. Отже, великі енергокомпанії готові конкурувати за висококваліфікованих спеціалістів та спеціалісток, мотивуючи їх високим рівнем оплати праці.

 

Динаміка вакансій має регіональні відмінності

 

У країні дуже не вистачає фахівців для енергетичної сфери, відзначає Юлія Жовтяк, директорка Державного центру зайнятості. Вона повідомила, що на Єдиному порталі вакансій ДСЗ на початку травня 2024 року було розміщено близько 3,7 тисячі вакансій для енергетиків, електромонтерів та електриків, близько 250 вакансій для слюсарів-електриків з ремонту устаткування та до 140 вакансії для інженерів-електриків. При цьому очільниця Державного центру зайнятості наголосила, що людей, зацікавлених у цих пропозиціях, в рази менше.

Професійно-кваліфікаційний дисбаланс між пропозицією робочої сили та попитом на неї поглиблюється у регіональному розрізі, зокрема у вугледобуванні…

"Візьмемо до прикладу хоча б один регіон. У Львівській області зараз є 128 актуальних вакансій електромонтерів, при цьому в центрах зайнятості Львівської області перебувають на обліку лише 6 шукачів роботи з відповідною професією", – повідомила Юлія Жовтяк щодо балансу пропозиції та попиту на початок травня 2024 року за конкретною спеціальністю в цьому регіоні.

Загалом галузеві потреби в персоналі залежать і від регіональних особливостей. Так, компанії у Львівському та Київському регіоні шукають проєктувальників, монтувальників та менеджерів з продажу сонячних станцій. У східних областях України є запит від компаній з вуглевидобутку. Як зазначили в ДСЗ, зараз на її Єдиному порталі вакансій налічується близько 270 пропозицій роботи в добувній галузі.

"Станом на 1 травня 2024 року в базі даних Державної служби зайнятості було зареєстровано 251 вакансію у сфері добування кам'яного та бурого вугілля, а чисельність шукачів роботи, які раніше працювали у цій галузі, становила 417 осіб. Необхідно зазначити, що існує професійно-кваліфікаційний дисбаланс між пропозицією робочої сили та попитом на неї, – уточнює Станіслав Павленко. – Цей дисбаланс поглиблюється у регіональному розрізі, зокрема у вугледобуванні. Так, у Львівській області налічувалося 150 вакансій у сфері добування кам'яного та бурого вугілля, а чисельність шукачів роботи, які раніше працювали у відповідній галузі, становила лише 16 осіб; у Волинській області – 49 вакансій, а шукачів роботи – 7 осіб".

Разом з тим, наприклад, у Дніпропетровській області кількість вакансій у вуглевидобувній галузі становила 17 одиниць, а чисельність шукачів роботи – 82 особи, відзначає спеціаліст ДСЗ.
Водночас, за даними відомства, кількість вакансій та шукачів роботи за окремими професіями робітників, які працюють під землею, на початку травня 2024 року в цьому вугільному регіоні була такою:

● електрослюсар підземний – 68 вакансій (38 шукачів роботи);
● гірник підземний – 67 вакансій (60 шукачів роботи);
● стовбуровий (підземний) – 13 вакансій (6 шукачів роботи);
● машиніст підземних установок – 11 вакансій (21 шукач роботи);
● гірничомонтажник підземний – 8 вакансій (3 шукачі роботи).

 

Війна посилила кадрові виклики в енергетиці

 

Дефіцит кадрів в енергетичній галузі змінив ставлення до енергетики як до переважно "чоловічої" галузі промисловості. Потреба в кадрах на заміну мобілізованих робітників прискорила прийняття змін до трудового законодавства в плані розширення переліку професій, у яких можуть працювати жінки. Тож до законодавства були внесені зміни, які дозволили на час військових дій працю жінок на окремих напрямах.

У коментарі для "Української енергетики" спеціалісти компанії ДТЕК відзначили, що після початку повномасштабного вторгнення РФ та мобілізації вже понад 5 тисяч працівників ДТЕК служать у лавах Збройних Сил України.

Зараз жінок у ДТЕК набирають на чотири професії: машиніст підземних установок, стовбуровий підземний, електрослюсар підземна, машиніст електровоза підземний.

Водночас зараз у компанії активніше залучають жінок на інженерно-технічні посади. Зокрема, четверо дівчат проходять навчання на майстра дільниці, де обов’язковою вимогою є вища освіта.

У ДТЕК відзначають, що попит з боку жінок на роботу не зменшився, але спостерігається зниження рівня фаховості, професійних якостей. Тому зараз додатково переглядається перелік професій на поверхнях, куди можуть бути залучені жінки. Це спеціальності, що стосуються керування спецтехнікою, роботи на металообробних верстатах.

HR-підрозділи ДТЕК дослідили, які професії під землею не передбачають значного фізичного навантаження, проаналізували, які з них реально опанувати за кілька місяців, та запропонували жінкам перенавчитись.

"Наразі кількість жінок у професіях, де їх раніше не було, продовжує збільшуватися, і наші менеджери роблять все необхідне, щоб вони якомога легше змогли опанувати нову професію", – зазначають в HR-службі енергокомпанії.

 

Трансформується гендерний портрет працівників енергокомпаній

 

Відповідно до чинного законодавства України держава гарантує людині право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення, зокрема й за ознакою статі претендента на вакансію, нагадали спеціалісти Державної служби зайнятості.

"Законодавство у сфері зайнятості покликане протидіяти дискримінації та передбачає відповідальність за порушення встановлених вимог, зокрема йдеться про штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення”, – наголосив Станіслав Павленко.

При цьому заступник директора ДЦЗ зазначив, що з початку оголошення воєнного стану в Україні Державна служба зайнятості працевлаштувала близько 300 жінок за такими професіями:

● машиніст підземних установок – 133 жінки;
● гірник – 126 жінок;
● стовбуровий підземний – 14 жінок;
● електрослюсар підземний – 6 жінок;
● майстер гірничий – 4 жінки;
● нормувальник гірничий – 1 жінка.

Загалом за сприяння ДСЗ у січні-квітні 2024 року роботу отримали 56 тисяч жінок. Найчастіше вони працевлаштовувалися за таким професіями, як: продавець, бухгалтер, кухар, прибиральник, швачка, фахівець, адміністратор, касир, сестра медична.

Водночас жінки обирали й такі умовно "чоловічі" професії, як машиніст насосних установок, машиніст крана, верстатник деревообробних верстатів, слюсар, вантажник, водій, оператор верстатів з програмним керуванням, електромонтер, машиніст підземних установок.

ДТЕК: у 2023 році втричі збільшилася чисельність жінок на підземних роботах у порівнянні з 2021 роком. Нині під землею вже працює близько 600 шахтарок...

Зростання кількості працівниць, які прийшли на підприємства енергокомпанії, прокоментували спеціалісти ДТЕК. Вони також відзначають значний інтерес жінок до працевлаштування у виробничому сегменті.

"В умовах війни та мобілізації кількість жінок у компанії дійсно збільшилася. Зокрема, частка жінок робочих професій зросла на 2%, а на керівних посадах – на 3%. Значно збільшилася кількість жінок, що працюють по 1-му списку на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці. Маємо зростання майже у шість разів – зі 107 у 2021 році до 641 у 2023 році. Загалом, на 6% збільшилася чисельність жінок, що працюють у важких умовах праці. Також у три рази збільшилася чисельність жінок на підземних роботах – зі 169 у 2021 році до 677 у 2023 році", – відзначають спеціалісти кадрової служби енергокомпанії.

На вугледобувних підприємствах жінки також долучилися до видобутку вугілля. Нині під землею вже працює близько 600 шахтарок, і процес із залучення до таких робіт жінок триває.

 

Жінки опановують низку професій  з "чоловічого" списку

 

Замінити всіх чоловіків на жінок на вугільному виробництві неможливо, впевнені експерти, бо чимало процесів відбуваються у важких умовах та потребують значного фізичного навантаження. Але на допоміжних роботах або там, де не передбачається значне навантаження, це можна зробити, вважають у компанії ДТЕК, яка вже має кількарічний досвід залучення жінок до роботи на підприємствах компанії, як в офісах, так і на виробництві.

"Інтерес до шахтарських професій виявили самі жінки. Вони приїздили на прийом до керівників вугільних підприємств ДТЕК щодо працевлаштування саме на підземні професії, – запевняють в HR-службі компанії. – Тому, як тільки з’явилися правові підстави в умовах воєнного стану залучати жінок на роботу під землею, ми почали над цим працювати".

Передусім фахівці визначили перелік професій, які реально опанувати у стислі терміни і які при цьому не передбачають значного фізичного навантаження.

Першою у такому списку стала професія машиніста підземних установок, де жінка керує лебідкою під землею, натискаючи на кнопки спеціального механізму. Другою – стовбуровий підземний, який координує роботу шахтарського ліфта – кліті. Сьогодні жінки також успішно працюють електрослюсарями, гірничими майстрами та підземними машиністами електровоза.

У компанії вважають, що успішним може бути тільки усвідомлений вибір. Тому перший етапом для жінок, які зацікавились опануванням цих професій, є ознайомлення з процесом виробництва, вимогами, порядком дій в обраній спеціальності та умовами праці. Тож усі кандидатки обов’язково відвідують наземний шахтний комплекс та здійснюють пробні спуски під землю з екскурсією. Наступним етапом уже є навчання професії за обраним напрямом та опанування практичних навичок.

 

Енергетичні компанії та держава активізують проєкти освіти

 

У ДТЕК зазначають, що новачків готують за кількома напрямками.

"Це дуальна освіта для учнів коледжів, теоретичне та практичне навчання на виробництві робітничих професій для людей, що не мають жодного гірничого досвіду, – кажуть у компанії. – Практика робочого наставництва на виробництві, підвищення кваліфікації, перенавчання на інші спеціальності та опанування суміжних професій для тих, хто вже працює, дозволяє нам знизити дефіцит кадрів та продовжити над цим працювати".

Від держави енергокомпанія очікує подальшого сприяння та підтримки працевлаштування жінок за професіями, які раніше вважалися суто чоловічими.

"Ми послідовно виступаємо за збільшення можливостей для жінок у працевлаштуванні та сподіваємося, що ця тенденція збережеться, – зазначають в HR-службі ДТЕК. – Звісно, не на всі посади можна працевлаштувати жінок, але ми сподіваємося, що розвиток технологій дозволить у майбутньому більшій кількості жінок обіймати посади, які раніше не могли".

Професійне навчання за направленням Державної служби зайнятості з початку 2024 року проходили 14 тисяч безробітних жінок. За словами спеціалістів служби, дедалі популярнішою стає програма з надання ваучера на навчання, який у січні-квітні 2024 року отримали 6 тисяч жінок. Цей документ дає право певній категорії людей на навчання, перепідготовку або підвищення кваліфікації коштом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

"Найбільшу кількість ваучерів з початку року жінки отримали за спеціальностями: психологія, медсестринство, соціальна робота, освіта, медицина, ІТ, харчові технології, а також за професіями: швачка, кухар, кондитер, молодша медична сестра, – пояснив Станіслав Павленко. – Але поряд з цим жінки скористалися можливістю отримати ваучер для навчання за такими професіями, як тракторист, верстатник деревообробних верстатів, лицювальник-плиточник, електромонтер. Є приклад жінки, яка опанувала професію "коваль ручного кування".

Отже, програми професійного розвитку та перекваліфікації зараз впроваджуються в державній сфері та безпосередньо в енергокомпаніях. Основна мотивація таких освітніх проєктів – підготовка кадрів за стандартами та вимогами виробництва, що дає змогу знизити поточний дефіцит персоналу і впровадити власні кадрові стратегії. Виважена кадрова політика дасть можливість не лише підготувати кваліфікований персонал та резерв, а й вирівняти гендерний дисбаланс в енергосекторі країни.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"