"Енергоатом" звинуватив НКРЕКП в "допомозі" "Роттердам+", а Насалик спростував інформацію про співпрацю з "Росатомом"
12 липня відбулися слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань ПЕК на тему «Ядерна енергетика України – виклики та перспективи», на яких обговорювалися питання функціонування та розвитку ядерної енергетики, а також першочергові завдання, реалізація яких необхідна для ефективного функціонування галузі.
Олександр Домбровський
Олександр Домбровський, в. о. Голови Комітету з питань ПЕК, зазначив: «В українській енергетичній структурі атомна енергетика генерує приблизно 55%. За останні роки вона стала в нашій країні дуже потужною галуззю. За своєю фундаментальністю, за своїми технологічними рішеннями та можливостями сьогодні українська атомна енергетика може бути одним із засобів для подальшого потужного динамічного розвитку вітчизняної енергетики».
Водночас, Олександр Домбровський зазначив, що наразі дуже багато залежить від ефективної роботи державних інституцій, зокрема, Верховної Ради: «Не дивлячись на те, що Рада приймає багато законів, але ситуація, коли 49 енергетичних законопроектів, які пройшли Комітет ПЕК дуже швидко, які підготовлені і є високопрофесійними, «висять» в парламенті по декілька років, тому що до них просто не доходять руки, є абсолютно ненормальною».
Вікторія Войціцька
У свою чергу, Вікторія Войціцька, секретар Комітету з питань ПЕК, додала що ядерна галузь є однієї з ключових для енергетики України й, окрім того, є низьковуглецевою технологією, а тому розглядається як інструмент досягнення цілей по зниженню викидів. «Незважаючи на це, ми вимушені констатувати, що ядерна енергетика не отримує достатньої підтримки з боку органів влади. І тут однією з основних у недопрацюванні, на жаль, є Верховна Рада. Про це свідчать підсумки голосування за законопроекти, які були схвалені та внесені Комітетом ПЕК і нашими колегами з інших комітетів. Йдеться, зокрема, і про законопроект №3131, від прийняття якого залежить збереження висококваліфікованого персоналу на атомних електростанціях. Це також прийняття законопроекту №5550, який гармонізує законодавство України в галузі радіаційної безпеки з відповідною Директивою ЄС. Важливий задля постачання палива є законопроект №2336 досі не розглянуто на пленарному засіданні. Тобто це наразі є не тільки законопроектами, які ми повинні виконувати відповідно до внутрішніх політик, а й зобов’язаннями, які ми взяли на себе в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. І дуже прикро бачити, що ці законопроекти часто ставляться наприкінці наших обговорень і ми не завжди встигаємо дійти до них. Більшість документів не розглядається дуже довго – з 2015 року, тому ми заборгували ядерній галузі розгляд цілого пакету важливих документів, і зараз я закликаю своїх колег-депутатів прийняти законопроекти, щоб посилити підтримку галузі», − підсумувала Вікторія Войціцька.
Володимир Бандуров
Водночас, Володимир Бандуров, голова Підкомітету ВРУ з питань ядерної політики та ядерної безпеки, зазначив, що перед галуззю наразі стоять два ключові виклики − питання стратегічного характеру і тактичні: «Серед стратегічних – це планування майбутнього розвитку галузі, заміщення ядерних потужностей після їх виведення з експлуатації після 2035 року (з 15 реакторів залишиться 10), а станом на 2040 рік залишиться лише 3 реактори. Серед тактичних − що потрібно для підвищення безпеки та ефективності і для того, щоб зберегти кадровий потенціал енергетичного сектору, питання справедливості формування атомного тарифу, оскільки наразі він є одним із найнижчих не тільки в Європі, а й в світі. Як наслідок – незахищеність програм «Енергоатому». Це ключовий виклик сьогодні. Другий – збереження кваліфікованих кадрів. Третій – готовність сектору і ринку взагалі до того, що вже незабаром запрацює новий закон про ринок електроенергії».
Ігор Насалик
Міністр енергетики Ігор Насалик, у свою чергу спростував інформацію про те, що Україна продовжує співпрацю з російською компанією «Росатом»: «Все навпаки – за 8 років ми нарешті завершуємо співпрацю». Він також додав, що «наразі одним із головним завдань є будівництво ЦСВЯП: «Чому так? Тому що це була пуповина, яка тривалий час зв’язувала нас з РФ. У нас просто не було інших альтернатив утилізації відпрацьованого ядерного палива. Як зауважив президент компанії Holtec, в жодній країні подібні об’єкти не були побудовані в такі короткі стислі терміни. І я більше ніж переконаний, що всередині наступного року вже розпочнеться експлуатація першої черги об’єкту».
Юрій Недашковський
Тим часом, президент НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський наголосив на тому, що на сьогодні одним із ключових завдань галузі є продовження строків експлуатації діючих енергоблоків: «У коштах це майже у більше ніж 20 разів дешевше, ніж будувати нові енергоблоки. На жаль, ця робота ведеться в умовах дефіциту тарифних коштів».
Він наголосив на тому, що минулий склад НКРЕКП загнав компанію у штучні збитки: "НКРЕКП минулого складу почав практикувати вибірковий підхід, застосовуючи для теплової генерації індикатив, а для атомної - "витрати+". В минулому році ми прогнозували [тариф на відпуск електроенергії АЕС – ред.] 72 коп/кВт-год, отримали 47 коп/кВт-ч. Компанія розробила і затвердила фінансовий план, узгоджений з усіма міністерствами, відомствами і Кабміном, але вже після затвердження фінансового плану в кінці року НКРЕКП зняла ще 3,3 млрд грн, чим загнала компанію в штучні збитки".
За словами Юрія Недашковського, навіть при встановленому на 2018 рік тарифі 54 коп/кВт-год дефіцит «Енергоатому» складає 13,9 млрд грн. Він також зауважив, що з розрахунками, з 2006 по 2017 рік «Енергоатом» через низький тариф недоотримав 5,5 млрд дол., котрі могли би бути витрачені на добудову енергоблоків Хмельницької АЕС, а також на модернізацію діючих реакторів.
Більше того, голова «Енергоатому» заявив, що завдяки тому, що регулятор фактично двічі знімає кошти з компанії, він таким чином отримує ресурси доля поповнення «Роттердам+»: «В результаті, теплова генерація і банківський сектор, який її обслуговує, у виграші за рахунок "Енергоатому": приватний бізнес заробляє на державних активах".
«Ми не просимо ніяких преференцій. Ми лише просимо поставити «Енергоатом» в рівні умови з усіма учасниками ринку», підсумував Юрій Недашковський.
Дмитро Коваленко
Водночас, член НКРЕКП Дмитро Коваленко заявив, що наразі Комісія розглядає можливості збільшення фонду заробітної плати НАЕК «Енергоатом», а також найближчим часом готова розглянути перегляд тарифу для компанії. Втім, він додав, що компанія не завжди вибирає навіть ті кошти, які встановлені тарифом, а це важливо і впливає на подальше формування тарифу.
Підсумовуючи все вищезазначене, Олександр Домбровський запропонував провести внутрішню дискусію між НКРЕКП та «Енергоатомом», щоб вже визначитися з подальшими діями. При цьому він зазначив, що за потреби Комітет з питань ПЕК готовий виступити модератором цієї дискусії.
Відеозапис комітетських слухань, більше фото та презентації спікерів ви знайдете за посиланням.
