Будівництвом газопроводу «Північний потік» та популяризацією цього російського проекту займаються екс-агенти КДБ і Штазі (спецслужби Німецької Демократичної Республіки), які корумпували й шантажували найвпливовіших політиків Данії, Німеччини, Швеції та Фінляндії з метою отримання відповідних повноважень, інформує «Польське радіо» з посиланням на данського журналіста-розслідувача Єнса Говсгаарда.
Говсгаард у своїй книзі Spionerne der kom ind med varmen оприлюднив інформацію, отриману з дипломатичних каналів, та документи, які свідчать про наслідки згоди на російський проект.
«Для таких країн, як Данія, доступ данських компаній до ринку РФ був важливішим, ніж стабільність України. Сьогодні політики краще усвідомлюють цю проблему, але як відмовити Путінові, коли вони мали з ним спільні ділові справи ще 2010 року?», — зазначив автор.
Він вказує, що нинішній директор Nord Stream Маттіас Варніг був агентом Штазі в НДР і секретним агентом у Західній Німеччині. За словами журналіста, Путін та Варніг давно знайомі та разом працювали у Дрездені у роки «холодної війни».
«Коли їм був потрібен дозвіл на будівництво газопроводу Nord Stream ще 2009 року, вони завербували екс-колег, щоб чинити тиск і шантажувати політиків і державних службовців у країнах, які беруть участь у цьому проекті», — заявив Говсгаард.
Журналіст нагадав, що п’ятеро із шести очільників «Газпрому» були шпигунами КДБ. Говсгаард також наголосив, що Кремль і «Газпром» й надалі використовують погрози проти урядів і «обдаровують декого щедрими пожертвами», щоб здобути дозвіл на спорудження чергової гілки газопроводу.
На думку данського журналіста, колишні агенти КДБ і Штазі у співпраці з екс-канцлером Німеччини Гергардом Шредером, мають доступ до осіб, що приймають рішення у Данії, Швеції і Фінляндії.
Зауважимо, що цьогоріч не вперше у ЗМІ з’являється інформація щодо реанімації російських проектів. 15 березня «Радио Польша» писала, що Єврокомісія може схвалити будівництво газопроводу Nord Stream 2.
Також 29 березня стало відомо, що «Нафтогаз» судиться з Єврокомісією через рішення щодо іншого газопроводу OPAL.
Нагадаємо, 28 жовтня 2016 року Єврокомісія дозволила «Газпрому» претендувати на прокачування до Європи додатково від 7,7 млрд до 10,2 млрд куб. м газу на додачу до вже наявного права використовувати половину потужностей газопроводу OPAL. Водночас у жовтні Європарламент виступив за зменшення залежності від російського газу.
У 2016 році Україна подала до суду через будівництво газопроводу «Північний потік 2» (Nord Stream 2), який пролягатиме від узбережжя Росії через Балтійське море до узбережжя Німеччини. «Північний потік 2» є частиною проекту «Газпрому» на шляху до відмови від українського транзиту газу. У разі запуску проекту Європа перестане отримувати газ через Україну і Словаччину, що може призвести до збільшення цін на газ. Також Захід залежатиме тільки від єдиного джерела палива.
Угода по будівництву «Північного потоку 2» була підписана представниками «Газпрому» та ряду нафтогазових компаній ЄС у Владивостоці на початку вересня 2015 року.