Останні новини

Через віроломне нищення української інфраструктури російською федерацією під час війни та зменшення платежів на ринку, вітчизняна інфраструктура потребує підтримки у обсязі близько 250 млн євро щомісяця. Про це під час дискусії "Підтримка української економіки в часи війни і плани її відновлення – погляд з України" повідомила президент аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.

"Щодо короткострокової допомоги, то українська енергетика потребує ліквідності. Обсяг платежів на ринку зменшився приблизно на 60%. Зараз ринок електроенергії України потребує підтримки близько 250 млн євро щомісяця", - сказала вона.

Є три джерела залучення цих коштів: підтримка міжнародних фінансових інституцій на тлі прогнозованого збідніння споживачів після війни; надходження від експорту електроенергії у країни ЄС; спрямування "заморожених" російських активів.

Україна у короткостроковій перспективі також потребує допомоги технічними компонентами, паливом, матеріалами, які дозволяють українським енергетичним компаніям швидко відремонтувати енергосистему від фізичних пошкоджень.

"Для цих цілей Секретаріат Енергетичного Співтовариства створив Фонд підтримки енергетики України, до якого можуть робити пожертви всі зацікавлені донори. Фонд вже працює. Кілька днів тому перший транш надіслав уряд Данії", - прокоментувала Павленко.

Украиїна вже сьогодні має плани і на довгострокову перспективу.

"У довгостроковій перспективі Україна планує зробити більше, ніж просто відновити енергетичний сектор до його довоєнного стану. Більше того, деякі активи неможливо й відновити. Нові повинні з’явитися з нуля. І український уряд, і експерти підтримують стратегію "зеленого" відновлення з метою декарбонізації та зниження споживання енергії", - наголосила експерт.

Вона вважає, що для майбутніх програм у секторі енергетики Україна потребує Плану Маршалла .

"Як можуть бути розроблені ці програми? По-перше, Україна має сприйматися Європейським Союзом як частина внутрішньої європейської спільноти. Це означає отримання доступу до внутрішніх фондів ЄС, звільнення від CBAM (або наявність комплексного періоду пом’якшення наслідків), участь в ініціативах і програмах ЄС, орієнтованих на Європейську зелену угоду (наприклад, LIFE). По-друге, Україна повинна мати можливість реалізувати боргові свопи на програми декарбонізації та "зеленої" економіки за прикладом інших країн, таких як Ямайка, Беліз, Сейшели. Цей інструмент, безумовно, буде лише доповненням, але важливим для екологічних та кліматичних заходів. Спеціальні фонди можуть бути створені як в Україні, так і за кордоном, і головною вимогою до них має бути мінімальна бюрократія та максимальна прозорість. По-третє, західні країни можуть розробити власні програми підтримки національних інвесторів в інвестуванні у "зелене" відновлення України", - відзначила експерт Олена Павленко.

Нагадаємо, за спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну коливаються від 564 до 600 млрд дол. За останній тиждень прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури, задокументовані в публічних джерелах, зросли на 12,2 млрд дол. На 11 квітня загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, вже сягнула 80,4 млрд дол, або 2,4 трлн грн.

Українська енергосистема зазнала одного з найбільших ударів під час війни через постійні обстріли та прицільне нищення інфраструктури. Також росія стала ядерним терористом, окупувавши дві АЕС України.

В Україні за час війни споживання електроенергії скоротилося на 30%.

Незважаючи на війну, українська система залишається стійкою. Українська енергосистема працювала в ізоляції 21 день і синхронізувалася з європейською енергосистемою (ENTSO-E) 16 березня.