Експерти: імпорт безакцизних розчинників за квартал приніс збитків на 245 млн грн
Сумарне недоотримання акцизу від кустарного виробництва фальсифікату з використанням цих компонентів може досягати 1 млрд грн
Прямі втрати державного бюджету в першому кварталі 2021 року внаслідок імпорту безакцизних розчинників склали 245 млн грн.
Про це заявив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн, коментуючи дослідження постачань цієї специфічної продукції.
За даними "А-95", у січні-березні 2021 року в Україну було імпортовано 27,2 тис. т розчинників для лакофарбової промисловості. Це на 85% більше від показника за аналогічний період 2020 року (14,7 тис. т) і вдвічі більше, ніж у першому кварталі 2019 року (13,6 тис. т).
Відповідно до опису цих товарів, це суміш октанопідвищуючих компонентів, що використовуються при виробництві бензинів: МТБЕ, метиловий спирт, толуол, ортоксилол і технологічний бензин. Усі ці компоненти окремо обкладаються акцизним збором за ставкою 213 євро/л (за такою ж ставкою обкладається і бензин), але їх суміші як розчинники для лакофарбової промисловості не підпадають під оподаткування акцизом.
"Перше місце в рейтингу одержувачів розчинників утримує неформальна група компаній "БРСМ". "Катма Груп" – постачальник усієї лінійки нафтопродуктів для мережі "БРСМ-Нафта" – імпортувала за квартал безпосередньо 5,2 тис. т. Ще 2 тис. т група придбала через компанію "Планета 2000". Продукт було розподілено на нафтобази "БРСМ" у Переяславському (Київська обл.) – 6,8 тис. т і в Шепетівці (Хмельницька обл.) – 0,4 тис. т.", - наголосили у "А-95".
Друге місце серед одержувачів і перше в рейтингу імпортерів утримує харківська компанія "Пром Хім" (6,8 тис. т), що імпортує розчинники з Росії. Одним із одержувачів розчинників "Пром Хіму" є компанія "Альтернатив Енерджі Сорсес Компані", що експлуатує міні-НПЗ в м. Мерефа. Вона фігурує в розслідуваннях Національної поліції як компанія, яка експлуатує міні-НПЗ, що випускає фальсифіковані нафтопродукти, одним з покупців яких є мережа АЗС Мotto.
В імпорті розчинників відзначено збільшення обсягів постачань дрібних одержувачів. Так, якщо в січні 2021 року на них припало 3,1 тис. т, або 39% імпорту, то в березні – 55% (5,5 тис. т).
"Окремо всі ці компоненти, зокрема МТБЕ і метанол, підлягали б оподаткуванню акцизом, але щілина в законодавстві дає змогу не платити акциз, якщо ці компоненти надходять у суміші. В результаті прямі втрати бюджету за квартал склали 245 млн грн", – заявив Куюн.
За його словами, щоб оцінити загальний обсяг державних втрат, необхідно зрозуміти масштаби кустарного виробництва бензину за допомогою цих "розчинників". Консультації з технологами українських НПЗ дозволяють стверджувати, що вони охоплюють 10-20% в кінцевому обсязі виробленого з їх допомогою бензину.
"За допомогою 27,2 тис. т можна випустити 200-270 тис. т бензину. Для довідки: легальні постачання бензину в першому кварталі 2021 року склали 521 тис. т. Це дуже показово демонструє масштаб тіньового паливного ринку", – додав директор Консалтингової групи "А-95".
За розрахунками експертів "А-95", збиток держбюджету тільки на акцизі в першому кварталі 2021 року можна оцінити в 1,2 млрд грн.
"Ми виходимо з того, що половина фальсифікату виробляється шляхом змішування бензину А-92 з октанозбільшуючими розчинниками, а друга половина – в результаті їх додавання в продукцію міні-НПЗ", – пояснив Куюн.
Нагадаємо, загалом експерти "А-95" оцінюють річний обсяг втрат державного бюджету від функціонування тіньового ринку нафтопродуктів в 20 млрд грн. Основну частину – 15-17 млрд грн на рік – формують схеми з використанням неврахованої готівки на АЗС та продажу документів на пальне через мережу фіктивних підприємств з метою мінімізації ПДВ і податку на прибуток.
