Експерти назвали сфери промисловості, в яких Україна може зростати у рамках Green Deal
Мова йде про захист біорізноманіття, стале сільське господарство (органічні добрива та органічні продукти), чиста енергетика, зокрема виробництво й транспорт водню, цифрові технології, будівельні матеріали та біопалива
Український бізнес має можливість залучити фінансування від ЄС в рамках Європейського "зеленого" курсу (ЄЗК), якщо сфокусується на тих напрямках промисловості, які є пріоритетними для ЄЗК.
Про це йдеться у дослідженні "Інвестиційні плани ЄС: можливості для України у сфері реалізації Європейського "зеленого" курсу", підготовленому аналітичним центром DiXi Group.
"У рамках Європейського "зеленого" курсу ЄС залучить 1 трлн євро інвестицій для сталих проєктів та політичних заходів. Фінансування надійде з бюджету ЄС та держав-членів, а також від приватного сектору з використанням кредитних гарантій. Очікується, що половина цього фінансування буде надана з наступного бюджету Союзу, у рамках Багаторічної програми фінансування на 2021-2027 роки. Більша частина фінансування ЄС за Європейським "зеленим" курсом буде доступна державам-членам - їх урядам, приватному та некомерційному секторам і приватним особам", - розповідають експерти.
Тим не менше, на їх думку, існує багато шляхів для залучення українського бізнесу.
"Одним із таких шляхів є визначення сфер, у яких виникне необхідність у додатковому експорті товарів чи послуг, сприяння торгівлі між Україною та ЄС і залучення додаткових іноземних інвестицій у національну економіку. Оскільки ЄЗК надає пріоритет окремим сферам, європейський бізнес та уряди будуть стимулювати попит на захист біорізноманіття, стале сільське господарство, чисту енергію, сталу промисловість, будівництво та оновлення, сталу мобільність, усунення забруднення, циркулярну економіку та цифрові технології", - відзначають в аналітичному центрі.
Для досягнення поставлених цілей будуть використані такі фінансові інструменти як InvestEU, Механізм справедливого переходу, програма "Горизонт Європа", "ЄС наступного покоління", Фонд модернізації, Фонд згуртування, Механізм "З’єднання Європи", Інноваційний фонд.
"Стосовно потенціалу українського бізнесу, а також потреб ЄС, то можливими напрямами росту експорту та залучення більшої кількості інвестицій є захист біорізноманіття, стале сільське господарство (органічні добрива та органічні продукти), чиста енергетика, зокрема виробництво й транспорт водню, цифрові технології, будівельні матеріали та біопалива", - підкреслили у DiXi Group.
Це означає, що українському приватному сектору необхідно стежити за прогресом держав-членів ЄС у розробці стратегічних планів та інших політичних заходів, пов’язаних з відновлюваними джерелами енергії, цифровими послугами, планами у боротьбі зі зміною клімату; виявити та дослідити ринки з низькою самозабезпеченістю ресурсами, необхідними для реалізації цих планів; оцінити відповідні інвестиційні можливості; інвестувати у нові технології виробництва для покращення якості матеріалів, що імпортуються до ЄС; і досліджувати можливості для потенційних партнерських відносин з учасниками ринку ЄС у визначених сферах.
Експерти наголошують, що подальше зростання українського експорту до ЄС, а також збільшення іноземних інвестицій у національну економіку значною мірою залежить від співпраці уряду та приватного сектору.
"У зв’язку з цим українському уряду необхідно стежити за прогресом політики ЄС у визначених секторах; визначити можливості, такі як встановлені цілі, яких європейські країни мають на меті досягти, та інформувати підприємства й бізнес-асоціації в Україні про наявні можливості, підтримуючи їх усіма способами; відстежувати зміни у нормативно-правових актах ЄС щодо імпорту товарів та послуг у визначених сферах та інформувати українських експортерів; і розробити нормативну базу, де це необхідно, для узгодження законодавства з політикою ЄЗК", - зазначають у DiXi Group.
Нагадаємо, Green Deal – це пакет внутрішніх політик та законодавчих ініціатив для виробників ЄС. Програма спрямована на те, щоб до 2050 року зробити європейський континент екологічно нейтральним, вона стосується передусім промисловості та аграрного сектору.
Одним з перших документів, представлених Європейською комісією в рамках стратегії "Європейський зелений курс", стала нова промислова стратегія для Європи.
Стратегічний документ ставить перед європейською спільнотою такі основні цілі:
- забезпечити цифрову трансформацію промисловості;
- зробити європейський промисловий сектор "кліматично нейтральним";
- забезпечити конкурентоздатність європейської промисловості на глобальних ринках.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вуглецевий кордон" ЄС може вплинути на експортні можливості Європи — експерти
Як зазначають у DiXi Group, для України з усіх зазначених у стратегії ініціатив, найважливішою є механізм вуглецевого коригування імпорту. Він потенційно впливає на український експорт чорних металів до ЄС, який у 2019 році становив 3,145 млрд дол, або 15,2% від загального обсягу експорту України до ЄС.
Поки не зрозуміло, чи буде введений механізм взагалі. Проте Єврокомісія вже розпочала консультації й опублікувала для обговорення Inception Impact Assessment – свого роду проектний план нової законодавчої ініціативи, в якій викладено її обґрунтування, цілі та наслідки, можливі заходи та способи реалізаці.
Відповідно до нього, механізм може мати три потенційні втілення:
1. вуглецевий податок як на імпортну, так і на внутрішню промислову продукцію;
2. вуглецеве мито на імпортні товари;
3. поширення на імпорт системи торгівлі викидами EU ETS.
