Наша держава веде переговори з ENTSO-E, Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії, про додаткові 500 МВт погодинної потужності імпорту електроенергії. Водночас у липні ця потужність у середньому не перевищувала 1126 МВт. Та й загалом улітку Україна не користувалася можливостями повною мірою. Рівень використання ліміту імпорту не перевищував 82%, якщо проаналізувати місячні показники. Це при тому, що майже весь липень Україна відчувала гострий дефіцит електроенергії, у державі застосовували графіки відключень. Наприкінці серпня НЕК "Укренерго" планувала відновити експорт електроенергії до сусідніх країн. Востаннє Україна продавала ресурс ще на початку травня. Утім, російський масований обстріл 26 серпня зруйнував ці плани. У країні знову довелося запроваджувати заходи обмеження енергопостачання, а відновлення експорту відклали на невизначений період.

 

Імпорт у липні: несподіване скорочення

 

Другий місяць літа став складним випробуванням для України. Відключення світла застосовувалися іноді в чотири черги. Причин на те було кілька. По-перше, Україну накрила аномальна спека: у деякі дні температура сягала понад 40 ℃. Відповідно, значно зросло споживання електроенергії. Другий фактор – планова ремонтна кампанія на атомних станціях у липні була саме в розпалі. І третій чинник – це накопичувальний ефект від російських атак. Кремль зруйнував близько 9 ГВт української генерації. Країна повністю втратила державні теплові електростанції. А приватні ТЕС зазнали сотень обстрілів зі значними руйнуваннями. Цілили росіяни й в гідрогенерацію. Україна фактично втратила більшу частину маневрувальних потужностей.

Ситуація в енергетиці стабілізувалася лише наприкінці липня, графіки відключень скасували.

Україна мусила активно купувати електроенергію за кордоном. Однак у кризовому липні імпорт навпаки скоротився на 2% в порівнянні з червнем, свідчать дані Energy map. Загалом у липні держава купила в інших європейських країн майже 843 тис. МВт·год. Водночас це один з найвищих місячних показників за останні 10 років.

Тенденції останніх місяців незмінні – найбільше Україна купує електроенергії в Угорщини. У липні частка купленої в неї електроенергії становила 45% у загальному імпорті, що становить майже 377 тис. МВт·год. Липневі показники інших країн-продавців є такими:

● Словаччина – 163 тис. МВт·год, або 19%;
● Румунія – майже 153 тис. МВт·год, або 18%;
● Польща – понад 113 тис. МВт·год, або 14%.

Найменше в липні Україна купила електрики в Молдови. Частка імпорту з цієї країни впала до лише 4%  (понад 36 тис. МВт год). Тобто закупівлі електроенергії в Молдові в порівнянні з червнем скоротилися майже вдвічі. 

Загалом у І півріччі 2024 року Україна вже витратила на електроенергію 212 млн євро, половину з яких – у червні. 

"Імпорт електроенергії знижувався в періоди помірної погоди, коли споживання зменшувалося. Крім того, на спад імпорту впливало відновлення роботи та вихід з ремонту окремих енергоблоків, що частково покривали потреби споживачів. Імпорт впродовж липня та серпня в цілому знижувався", – повідомив експерт у сфері розвитку ринків DiXi Group Даниїл Ширий.

Лідерство Угорщини в імпорті електроенергії створює для України ризики, найперше – політичні. Уряд Віктора Орбана не задоволений українськими санкція проти російської компанії "Лукойл". Офіційний Будапешт уже натякав, що може зупинити продаж електроенергії до України. Поки що на такий крок влада Угорщини не йде – зрештою, це може створити проблеми для неї самої. По-перше, тиск на енергетичного регулятора є неприйнятним для країн ЄС. По-друге, Угорщина може втратити стабільне джерело прибутку. Адже постачання електроенергії до України – це не гуманітарна допомога, а саме торгівля. Однак і нашій державі буде надзвичайно складно знайти альтернативу Угорщині. 

Скорочення Україною імпорту електроенергії в липні має низку причин. Зокрема, через спеку зростало споживання й в інших європейських країнах. Загалом у І півріччі 2024 року Україна вже витратила на електроенергію 212 млн євро, половину з яких – у червні. 

"Через збільшення споживання електроенергії, спричиненого спекою, ціни в країнах Європи почали стрімко зростати на другому тижні липня. Окрім фактору ціни, з 10 липня перетин з Молдовою був обмежений до нуля і поновлений лише 22 липня. Крім того, на міждержавній інфраструктурі електропередачі на кордоні зі Словаччиною були ремонтні роботи з 22 по 24 липня. Додатково перетин на імпорт було обмежено на 15% під час аномальної спеки, адже енергосистеми сусідніх країн також перебували в складних умовах, коли суттєво зросло споживання", – повідомили в компанії-імпортері "Д.ТРЕЙДИНГ".

У липні Україні не вдалося обійтися й без аварійної допомоги. Залучати її довелося щонайменше 14 днів здебільшого із Словаччини, Угорщини та Польщі. Приймала Україна й надлишки електроенергії з польської енергосистеми, таке траплялося 8 разів.

 

Серпень: ситуація поліпшувалася, але відключення все ж були 

 

У другій половині місяця "Укренерго" знову дало команду обмежувати енергопостачання, адже через спеку споживання знову зросло – скажімо, 19 серпня аж на 4%. У таких випадках країна мала б запустити два додаткових блоки ТЕС. Але в умовах тотальних руйнувань теплової генерації це неможливо. Знеструмлення кілька днів застосовували для 1-2 черг. Часто відключення тривало значно менше, ніж прогнозували. Липнева криза не повторилася.

"Поки зберігатиметься спека (на щастя, виглядає так, що вона буде не дуже тривалою) – будуть певні дефіцитні години протягом кожної доби, кожного робочого дня. Як ви бачите, це здебільшого вечірні години, коли споживання найбільше. В кінці тижня ми очікуємо, що певне спадання спеки, а також введення в роботу додаткових енергоблоків на певних електростанціях дозволить нам скомпенсувати дефіцит. І будемо сподіватись, що на наступному тижні вже обійдемося без відключень", – повідомив 20 серпня голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький. 

За базовим сценарієм, держава може обійтися без відключень електроенергії до перших морозів. Але реалістичність таких прогнозів залежить від двох головних чинників – відсутності аномально теплої погоди та нових руйнувань в енергетиці. 

Водночас у першій половині серпня імпорт електроенергії і далі скорочувався. За даними аналітиків Energy map, у період у 12 до 18 серпня закупівлі впали на чверть, якщо порівнювати з попереднім тижнем. Загалом ідеться про понад 95 тис. МВт год. Водночас аналітики зазначили: показники за 16 серпня неповні, бракує даних про імпорт зі Словаччини. Зафіксували й колосальне падіння обсягів закупівель електроенергії в Польщі – аж на 95%, її частка зменшилася до 0,5 тис. МВт год.

З 19 до 21 серпня, коли діяли графіки погодинних відключень, Україна імпортувала в середньому 20 тис. МВт·год на добу. Доводилося залучати й аварійну допомогу. Як, скажімо, це відбувалося 22 серпня, коли допомоги Україна просила у Словаччини.

"Збереження обсягів імпорту електроенергії з європейських країн є критично важливим для відсутності обмежень споживачів. На мою думку, не тільки промисловість має бути в цьому задіяна. Для зменшення ризиків відключення населення має бути відпрацьований механізм закупівлі імпортної електроенергії і для нього також. Наприклад, державним трейдером та/або постачальниками універсальних послуг. Тоді не буде ситуацій як в липні, коли перетин для імпорту не використовувався в повному обсязі, а люди сиділи без світла", – впевнена колишня міністерка енергетики Ольга Буславець. 

Експорту ж електроенергії влітку взагалі не було. Продавати ресурс Україна припинила ще на початку травня. І, попри спекуляції російської пропаганди, не відновлювала торгівлю ні на день. Але вже в серпні в "Укренерго" заговорили про відновлення експорту. Встигли навіть провести аукціон на доступ до міждержавних перетинів, зокрема, Румунії, Угорщини та Молдови. Продаж електроенергії планували відновити вже з 25 серпня.

"На мій погляд, теоретично, можливо буде навіть відновити експорт. Але чи практично це можливо? Є багато ризиків: ті ж удари по енергетичній інфраструктурі. Невідомо, яка буде погода. Думаю, на цьому експорті ми багато не заробимо. Це буде невеликий комерційний обсяг", – вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Утім, плани щодо відновлення експорту не втілилися. У понеділок, 26 серпня, Росія завдала масованого удару по українській енергетиці. Кремль застосував загалом понад 200 ракет та дронів.

"На значний період часу потреба у відкритті навіть тимчасового коридору для експорту електроенергії відпаде, принаймні до остаточного аналізу ситуації й розуміння нового енергобалансу, з яким нам доведеться жити найближчим часом до моменту усунення наслідків сьогоднішнього удару", – повідомив радник прем'єр-міністра України Юрій Бойко.

Ремонтна кампанія на українських атомних електростанціях добігає завершення. Це означає, що атомна генерація зможе працювати на повну. А її частка у виробництві електроенергії сягає понад 50%. За базовим сценарієм, держава може обійтися без відключень електроенергії до перших морозів. Але реалістичність таких прогнозів залежить від двох головних чинників – відсутності аномально теплої погоди та нових руйнувань в енергетиці. 

 

Ліміти імпорту електроенергії: чому не використовуємо

 

Середня погодинна потужність імпорту в липні була трохи більшою за 1100 МВт, порахували аналітики ExPro. Зазвичай минулого місяця найбільше електроенергії Україна купувала о 18:00 – о цій годині середній обсяг імпорту становив 1308 МВт. Таким чином, за підсумками липня Україна повністю не використовувала чинні ліміти. Нагадаємо, у грудні минулого року ENTSO-E дозволила збільшити спроможність імпорту електроенергії до 1700 МВт. Український уряд розраховує на ще 500 МВт. Переговори тривають, рішення очікують до кінця літа. 

"Очікуємо, що він (імпорт. – Ред.) стане 2200 МВт. Тоді виникає питання від наших європейських партнерів: а для чого вам це потрібно, якщо ви не вибираєте те, що у вас є?", – зауважив Володимир Омельченко. 

Чому ж Україна не використовує повною мірою вже чинні ліміти імпорту? Фахівці DiXi Group назвали три головних причини. Перша – у періоди низького споживання електроенергії потреба в імпорті є мінімальною. Ідеться про нічні години. А також денні, коли генерація СЕС є на найвищому рівні. Друга причина – ціновий фактор. Висока вартість електроенергії з-за кордону іноді робить імпорт економічно невигідним у порівнянні з внутрішніми оптовими цінами. І третій фактор – технічний. Передача електроенергії у великих обсягах іноді є проблематичною. Насамперед – через "вузькі місця" у європейській мережі.

Рівень використання ліміту імпорту влітку коливався і зрештою жодного разу не досягав 100%, порахували аналітики DiXi Group:

● червень 71,9%;
● липень 81,3%;
● серпень 69,3% (період 1-19 серпня).

"За різними оцінками, максимальний технічно можливий рівень пропускної спроможності для імпорту наразі може сягати близько 2400-2500 МВт. Однак для реалізації цього кроку потрібне рішення ENTSO-E, європейської мережі операторів систем передачі електроенергії, а також модернізація відповідної інфраструктури в Європі", – повідомив експерт у сфері розвитку ринків DiXi Group Даниїл Ширий. 

Але поки що ENTSO-E не ухвалила фінального рішення. У DiXi Group зазначили: процес збільшення лімітів імпорту зіштовхується з низкою проблем. Зокрема – багато транскордонних ліній не мають відповідної потужності. А от дужчі сполучення ще у процесі будівництва. Як-от лінія "Південноукраїнська АЕС – Ісакча" (потужністю 1000-1200 МВт) або "Мукачево-Великі Капушани" (потужністю 1000 МВт). Перепоною також є потреба у зниженні класу напруги з 750 кВ до 400 кВ, додає Даниїл Ширий. Адже цей процес є тривалим і складним та потребує модернізації інфраструктури. Також є ще дві причини, чому ліміти імпорту електроенергії досі залишаються незмінними. 

"Час і ресурсні обмеження: проєктування, будівництво нових транскордонних ліній і розширення наявних вимагають часу, значних інвестицій і погоджень з іншими країнами. Повноцінне будівництво нових ліній може тривати роки. Політичні та регуляторні виклики: необхідні політичні домовленості з сусідніми країнами, узгодження тарифів на транзит електроенергії та регулювання імпорту. Ці процеси можуть бути складними й потребують координації з європейськими регуляторами", – зауважив фахівець.

Висока вартість електроенергії з-за кордону іноді робить імпорт економічно невигідним у порівнянні з внутрішніми оптовими цінами.

На початку липня попит на імпорт електроенергії від бізнесу впав, констатує колишня міністерка енергетики Ольга Буславець. Усе через відсутність відключень. А також через ринкову ситуацію в Європі. Екпертка зауважує: саме закупівлі підприємців становили близько 60% від усього обсягу імпорту електроенергії. 

"Для підприємств діє постанова уряду. Згідно з якою ті, що імпортують понад 80% електроенергії для власних потреб, вони не підпадають під графіки відключень. Нам, енергетикам, потрібна зараз допомога бізнесу, який повинен залучати більше імпортованої енергії. Особливо у складні періоди", – повідомила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук. 

Навесні підприємствам було достатньо імпортувати лише третину енергії від своїх потреб. І таким чином знеструмлення їх не зачіпали. Але уряд вирішив змінити правила і значно збільшив квоти з 1 червня.

"Чому така дорога електроенергія виходить для української промисловості? Навіть тоді, коли у країнах, у яких ми купуємо, ресурс дешевий, то дуже дорогий доступ до перетину, який купується на аукціоні. У нас зараз потужність по інтерконекторах 1,7 ГВт. І цього недостатньо, щоб покрити дефіцит. Тобто пропозиція не задовольняє попит. І коли така ситуація, то виникає спекулятивна ціна. Тобто ціна на приєднання досягала неймовірних сум і перекривала вартість енергії в рази. Це виходило на 30-40% більше, ніж сплачувалося за український ресурс", – зауважує Ольга Буславець.

Подекуди бізнесу збитково імпортувати електроенергію з-за кордону, підтверджують аналітики Центру Разумкова. Зокрема й через надто високу ціну перетину. Модель ринку в Україні досі не відповідає європейським критеріям.

"Великі підприємства вони здебільшого підлаштовуються під регуляторні вимоги, які є зараз. Скажімо, імпорт електроенергії. Їм говорять: хочете споживати електрику в тих обсягах, які вам потрібні, ваш внесок – це імпорт. Середні компанії – є два шляхи. Є компанії, які кажуть, що це проблема двох місяців – грудень і січень. Тому ми вважаємо, що витрачати мільйони на газопоршневе обладнання – це дуже дорого. Інша компанія, яка розуміє, що в неї є фінансові можливості, у неї мала енергоємність, то вона може зробити якусь комбінацію засобів", – розповів генеральний директор компанії "Д.ТРЕЙДИНГ" Дмитро Маляр.

В уряді запевняють: Україна готова до збільшення лімітів імпорту електроенергії. А у Верховній Раді повідомили, що вусі рішення, які стосуються підготовки до зими, ухвалюватимуть пріоритетно. Спікер парламенту Руслан Стефанчук зауважив: успішне проходження опалювального сезону – це питання національної безпеки.

А в Європейській комісії закликали терміново допомогти Україні, щоб уникнути гуманітарної катастрофи. Для цього партнери мають наростити постачання генераторів, установок та сонячних панелей. Про це пише єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон. На її думку, партнери України мають допомогти відновити знищені росіянами об’єкти. Згадує єврочиновниця і про імпорт електроенергії: вона вважає, що його ліміти варто збільшити. А також – збільшити пропускну спроможність з’єднань на кордоні.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"