Виробники енергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), зокрема у вітроенергетичній галузі, активно переходять від продажу електроенергії державній компанії на ринкові умови.  Компанії пояснюють свій вибір можливістю чітко планувати своє фінансове майбутнє та оптимізувати витрати.

Як зміни законодавства вплинули на розвиток відновлюваної енергетики, яким виробникам зараз вигідно виходити на вільний ринок та які фактори треба врахувати під час переходу, розбиралась "Українська енергетика".

 

За 15 років від пільгового тарифу до ринкових відносин

 

Заохочувальний механізм "зеленого" тарифу був впроваджений в Україні у 2008 році, коли відповідні зміни було внесено до Закону України "Про електроенергетику". Тариф сприяв стрімкому розвитку генерації з ВДЕ. 

Так, за даними НЕК "Укренерго", станом на січень 2022 року загальна встановлена потужність ВЕС в Україні становила близько 2 ГВт, СЕС – 6 ГВт, ГЕС – 5 ГВт, ГАЕС – 1 ГВт, ТЕЦ та станцій на біопаливі – 6 ГВт. Тобто разом потужності "зеленої” енергетики становили близько 20 ГВт. При цьому потужності українських АЕС тоді становили 14 ГВт.

Упродовж воєнних 2022-2023 років в Україні ввели ще понад 660 МВт нових потужностей, що виробляють електроенергію з відновлюваних джерел. Зокрема, протягом 2022 року побудовали близько 312 МВт нових потужностей ВДЕ. У 2023-му ввели в роботу ще близько 350 МВт потужностей сонячних, вітрових, біогазових електростанцій, а також малих гідроелектростанцій, повідомили в Міненерго. 

Однак певні економічні та політичні рішення призвели до дисбалансів на ринку електроенергії, технічних проблем у роботі станцій на ВДЕ в енергомережі та до державної заборгованості перед компаніями за "зеленим" тарифом. Нагадаємо, що кінцевим терміном дії "зеленого" тарифу було визначено 1 січня 2030 року.

 

Закон про "зелену" трансформацію дав старт вільному ринку ВДЕ-генерації

 

Можливість виходу з балансуючої групи ДП "Гарантований покупець" та ведення самостійної діяльності з продажу електроенергії гравці ринку ВДЕ почали обговорювати з 2020 року, а вже з 2022 року з балансуючої групи почали поступово виходити виробники в галузі сонячної генерації, нагадав Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації. 

Закон про "зелену" трансформацію енергосистеми України №3220-IX, прийнятий у червні 2023 року, заклав основи для переходу виробників енергії з ВДЕ на вільний ринок та став ключовим поштовхом для виходу на ринок вітрової генерації.

У цьому документі було визначено систему ціноутворення на "зелену" електроенергію, яка може вільно продаватися на ринку. Гравцям, які вийшли на ринок і самостійно продають електроенергію, "Гарантований покупець" має  компенсувати різницю між ціною, за якою вони продали на ринку, та ставкою "зеленого" тарифу.

Нині виробники енергії з ВДЕ можуть виходити з балансуючої групи "Гарантованого покупця" та повертатись до неї, що фіксується призупиненням дії договору купівлі-продажу електричної енергії та поновленням дії такого договору відповідно. Як відзначають спеціалісти енергогалузі, призупинення дії договору не звільняє сторони від виконання зобов’язань, що виникли до дати такого призупинення, наприклад, погашення заборгованості між сторонами.

 

Рівень розрахунків з виробниками за "зеленим" тарифом на 25.03.2024 року. Джерело: gpee.com.ua

Станом на 25 березня 2024 року з виробниками "зеленої" енергії за 2021 рік "Гарантований покупець" розрахувався майже на 100%, за 2022 – на 55%, за 2023 – на 77%, а за енергію, куплену від початку 2024 року – на 75%. За даними ДП "Гарантований покупець", заборгованість НЕК "Укренерго" перед відновлюваною генерацією становить 22,8 млрд грн.

Працюючи на вільному ринку, компанії реалізують вироблену електроенергію за ринковими цінами, дія "зеленого" тарифу на цей час для них призупиняється. 

"Станом на січень 2024 року з балансуючої групи вийшло 78% вітрової генерації на підконтрольній Україні території, а ключовою причиною для прийняття такого рішення стало бажання своєчасно і в повному обсязі отримувати кошти за згенеровану електроенергію, тим самим забезпечуючи можливість покриття своїх операційних і фінансових витрат у час війни", – наголосив Андрій Конеченков. 

 

Вільний ринок дає виробникам прогнозованість та можливість планування

 

Кожний з гравців ринку має свої причини змінити підхід до реалізації електроенергії, але основним фактором є необхідність зберегти та розвинути компанію. 

Так, найбільший в Україні іноземний інвестор у "зелену" генерацію компанія Elementum Energy продовжує будівництво та введення в експлуатацію своїх об’єктів навіть під час повномасштабного вторгнення. Компанія побудувала Дністровську ВЕС загальною потужністю 100 МВт, а також має розробницький портфель на понад 200 МВт і зараз продовжує набувати досвіду інвестування  в складних обставинах. 

Дністровський вітропарк дає змогу скоротити річні викиди СО₂ на обсяг до 100 тис. тонн. Фото: Elementum Energy  

Наприклад, друга черга Дністровської ВЕС почала комерційну експлуатацію в червні 2023 року вже на умовах вільного ринку, зазначає Ольга Рибачук, директорка ТОВ "Елементум Енерджі" в Україні.

Відмовитися від "зеленого" тарифу компанію змусили низька ставка та критична заборгованість з боку держави перед виробникам за відпущену в мережу електроенергію.

"Коли наші борги сягнули більш ніж 60 млн євро, стало зрозуміло, що треба якось рятуватися. Розуміючи, що немає жодних прогнозованих горизонтів владнання ситуації, ми разом з колегами почали думати про вихід з балансуючи групи "Гарантованого покупця", призупинення наших чинних договорів продажу і, власне, про початок продажу на відкритому ринку", – розповіла керівниця компанії.

Влітку 2023 року Elementum Energy запустила в ринок першу пілотну сонячну станцію на ринкових умовах. Також до вільного ринку доєдналася друга черга Дністровської ВЕС потужністю 60 МВт. Вітростанція на момент пуску не мала "зеленого" тарифу, бо парламент не встиг прийняти закон про продовження дії цього тарифу для нових інвестиційних ВДЕ-проєктів.

"Ми були змушені йти у відкритий ринок, щоби хоч якось продавати ту електроенергію, яку генерували. І сьогоднішній момент показав, що показники комерційних продажів є доволі позитивними, особливо в порівнянні з розрахунками по "зеленому" тарифу. Ринок платить авансом, майже всі гроші приходять у день або за день до планового графіка, тобто немає проблем з кредитними ризиками чи відстрочками", – пояснює Ольга Рибачук.

Водночас для сонячних станцій на вільному ринку економічна ситуація складніша саме через профіль генерації. Дохідність сонця на комерційних умовах зараз програє в порівнянні із "зеленим" тарифом для сонячних станцій, який значно вищий за тариф для вітрових станцій, відзначає фахівчиня.

Досвідом роботи генеруючих компаній, що вже продають частину сонячної енергії на ринку, поділилася норвезька компанія Scatec, яка управляє 336 МВт сонячної генерації в трьох областях України. 

Влітку 2023 року компанія вивела у роботу на вільному ринку найбільшу зі своїх станцій на Миколаївщині, тож наразі має досвід роботи як через групу "Гарантованого покупця", так і в ринкових  умовах. Це не дуже простий шлях, особливо якщо проєкти були втілені із залученням кредитних коштів, відзначає Аліна Свідерська, директорка Scatec в Україні.

"Більшість наших "зелених" потужностей в Україні закредитовані міжнародними й українськими банками. І це насправді складний шлях. Наразі вихід з "Гарантованого покупця" більш цікавий для вітрових та сонячних проєктів, що запустилися з 2021 року, – розмірковує керівниця Scatec в Україні. – У нас якраз така СЕС, і на той момент "зелений" тариф для неї вже був нижчим за ціни, що ми вже бачили на ринку. Тому абсолютно логічно було, що ми з такою станцією вийшли на ринок. Також важливо, що для цієї СЕС ми обійшлися без кредиторів, і це значно полегшило прийняття рішення".

Сонячна станція Scatec в Україні. Фото: Scatec

Важливим фактором для Scatec в Україні також стала можливість повернення до механізму "зеленого" тарифу за необхідності. Перші три місяці роботи в ринку показали, що компанія отримує 100% платежів і має набагато зрозуміліші та прозоріші правила, наголосила Аліна Свідерська.

За її словами, вивчаючи можливості виходу компанії з "Гарантованого покупця" на вільний ринок, команда побачила, що мало яка балансуюча група була спроможна прийняти значні потужності. 

"Багато балансуючих груп відсіялось просто тому, що вони не змогли прийняти ті потужності, які ми хотіли завести. У нас у фіналі залишилося буквально дві-три компанії,  які були готові розглядати наші потужності. Ну а далі ми вже дивилися на більш вигідні формули для розрахунків небалансів. Позитив у тому, що ці формули відкриті й зрозумілі, тож  рішення можна прийняти доволі швидко", – резюмує Аліна Свідерська.

 

Балансування успішно виконують енерготрейдери, але є питання з обмеженнями

 

Для успішної роботи на ринку виробник має належати до певної балансуючої групи і нести відповідальність за небаланси в рамках такої групи, пояснюють спеціалісти.

"Принцип роботи балансуючої групи полягає в тому, що дефіцит електроенергії одних учасників групи в конкретний період часу компенсується профіцитом інших. Внаслідок того, що небаланси компенсуються всередині групи, її учасники економлять на придбанні електроенергії на балансуючому ринку в разі негативних небалансів, тобто дефіциту, та отримують вищу ціну за надлишки електроенергії у разі профіциту" – пояснює Ілля Притула, керівник напряму "зеленої" енергетики "Енергетичної компанії України".

Тож разом з виходом "зелених" виробників на вільний ринок сформувався сегмент пропозицій балансуючого ринку. Гравці змагаються за клієнта, пропонують комплексні пакети 100%-го викупу "зеленої" електроенергії та її балансування, враховуючи певний дисконт за свої послуги. 

Серед ризиків трейдери відзначають те, що виробники не можуть працювати на балансуючому ринку самостійно без спеціальних знань та кваліфікації. Тому представники енергокомпанії радять виробникам вступати в балансуючі групи тих компаній, що вже є трейдерами.

Уразливими моментами спеціалісти генеруючих компаній також вважають безпекові ризики та значну імовірність обмежень виробітку енергії з боку системних операторів. За необхідності, щоб збалансувати енергосистему, оператор подає команду на розвантаження – і "зелену" генерацію відключають від мережі, уточнює Ольга Рибачук. 

У такому випадку виробники на "зеленому" тарифі отримують компенсацію за години простою, а для учасників "зеленої" премії це не передбачено. Тож спеціалісти відзначають сумну тенденцію: ринкова генерація обмежується втричі більше ніж та, що працює на "зеленому" тарифі, бо нічого не заважає операторам обмежувати "в нуль", саме ту генерацію, яка вийшла на вільний ринок. 

Отже, гравці ринку зазначають, що закон про "зелену" трансформацію хороший, але треба прибирати штучні перепони, щоб генерація фокусувалася не на регуляторних проблемах, а на своїх  прямих завданнях і обов'язках. Тож ринкова відновлювана енергетика має відповідати потребам країни, потребам розподіленої генерації, а також забезпечити економічне зростання чи хоча б економічне збереження.
 

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"