Енергетичний бос ЄС: "Зелений" курс — це стратегія зростання
В ЄС буде створено "Фонд справедливого переходу" у розмірі €17,5 млрд для підтримки найбідніших частин Європи, які найбільше залежать від викопного палива.
Комісар Кадрі Сімсон каже, що зелена угода блоку життєво необхідна для конкурентоспроможності, а не лише клімату, пише Financial Times.
Колишній міністр економіки Естонії Сімсон обіймає посаду уповноваженого з питань енергетики Брюсселя з 2019 року і відповідає за прокладання шляху ЄС до того, щоб стати першим у світі вуглецево-нейтральним континентом до 2050 року.
"Ціль, яка зобов'язує ЄС до середини століття зменшити чисті викиди вуглецю до нуля, вимагатиме радикального перетворення європейської енергетичної суміші, значних інвестицій у відновлювані технології та швидкого поступового припинення вугільного сектору, що значною мірою забезпечив промислове зростання континенту з 19 ст. Торговий блок також має намір зменшити до 2030 року викиди більше ніж на половину порівняно з 1990 роком", - йдеться у повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Міненеро: Україна орієнтуватиметься на "зелений курс", реформуючи енергетику
Вугілля зараз складає приблизно 19 відсотків у виробництві електроенергії в ЄС - найнижчі показники зафіксовані.
"Широке закриття вугільних заводів у Західній Європі останніми роками також призвело до різкого зниження викидів парникових газів - аналітики назвали цей процес на шляху до декарбонізації "фруктами, що низько висять". Але залишаються кишені Європи, у яких вугілля та інші види викопного палива є основою енергопостачання країн", - пише Financial Times.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економічні інтереси в пріоритеті впровадження "Зеленої стратегії" — уряд
Показовий приклад – Польща, шоста за величиною економіка ЄС, є "вугільною електростанцією", яка покладається на паливо для 40 відсотків своїх енергетичних потреб. Консервативний уряд партії "Право і справедливість" в Польщі останнім підписався під досягненням антивуглецевої мети ЄС на початку цього року, побоюючись, що зелений перехід буде непропорційно дорогим для його економіки.
Комісар додала, що Греція також прагне ліквідувати буре вугілля до 2025 року: "Ми знаємо, що енергетичний сектор повинен відігравати певну роль у досягненні щонайменше 55-відсоткового скорочення викидів парникових газів до 2030 року – адже зараз це не так".
З початком пандемії Брюссель намагався "обіграти" уряди завдяки значному пакету стимулів та субсидій у розмірі €1,8 трлн.
Уряди повинні витратити в середньому 38 відсотків фонду на €750 млрд, що складається з грантів та позик, на реформування своєї економіки відповідно до зелених цілей.
Також буде створено "Фонд справедливого переходу" у розмірі €17,5 млрд для підтримки найбідніших частин Європи, які найбільше залежать від викопного палива.
"Зелений курс" – це також наша стратегія зростання", – каже пані Сімсон.
Вона додала, що прагнення до декарбонізації потребує постійної підтримки громадської думки, "інакше ми не досягнемо своїх амбіційних цілей".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Павленко: Україна готова відповісти на світову тенденцію до декарбонізації
Нагадаємо, український уряд розробив Дорожню карту співпраці України та ЄС в реалізації "Зеленого курсу".
