Якщо скласти всі гігавати енергопотужностей, які Україна може мати взимку, то вийде менше ніж 18 ГВт. Цей показник дещо нижчий від максимального споживання, яке ми мали під час відносно теплої зими минулого року. Отже, під час нового опалювального сезону нам може бракуватиме електроенергії. 

На підставі аналізу зібраних даних експерти DiXi Group попередили українців про те, яким може бути опалювальний сезон 2024/2025 рр. А саме: чи матимемо ми достатньо газу для його проходження і якими тривалими можуть бути відключення електроенергії. Оптимістичний прогноз дає надію на те, що світла не буде лише в пікові години зранку та ввечері. За найбільш негативного сценарію, у разі суттєвих втрат потужності, світло може бути доступним лише вночі протягом 3-4 годин.

Від чого залежить проходження зими, провідні експерти DiXi Group розповіли під час ексклюзивної лекції-обговорення "Виклики для енергетики перед наступною зимою: як підготуватися та на що очікувати?", організованої Kyiv School of Energy Policy. 

 

Втрати генерації

 

Якою буде ця зима для пересічних українців, залежить від дуже багатьох факторів. Передусім через активність армії агресора, масштабність та наслідки його атак.

За даними Міненерго, з жовтня 2022 року по вересень 2024 року об’єкти української енергетичної інфраструктури зазнали 1024 російських атак. Немає жодного регіону, де не було б уражень.

"Загальні втрати наших потужностей внаслідок атак цього року, які почалися 22 березня, перевищують 9 ГВт. Окуповано 18 ГВт генерації, включно з ГЕС, ТЕС та найбільшою в Європі атомною електростанцією – Запорізькою АЕС", – зазначив  міністр енергетики України Герман Галущенко.

Найсильніша, за його словами, атака була здійснена 26 серпня 2024 року. У результаті близько 4 млн українців у 12 регіонах країни опинилися без електропостачання. Аби відновити його, знадобилося приблизно 13 днів, тобто майже пів місяця. Якщо таке трапиться взимку, то люди опиняться і без тепла.

Звісно, наступні удари ворога неможливо передбачити. Водночас уже сьогодні певним чином можна оцінити готовність газового та електроенергетичного секторів України. 

Після найбільш болючих відключень електроенергії, які українці пережили в липні цього року,  людей передусім хвилює, якими можуть бути перерви в енергопостачанні взимку.

Щоб відповісти на це питання, слід проаналізувати досвід проходження опалювального сезону в попередніх роках, а також втрати в енергетиці й теперішні ризики для інфраструктури, які можуть вплинути на життя людей.

Згідно зі звітом ПРООН, напередодні повномасштабного вторгнення в Україні було доступно 37 ГВт потужностей. Проте після лютого 2022 року 19 ГВт з цих потужностей були знищені, пошкоджені або знаходяться в окупації. Зокрема це потужності Запорізької АЕС, Луганської ТЕС, Запорізької ТЕС, Вуглегірської ТЕС. 

Головна втрата української енергосистеми – це Запорізька АЕС встановленою потужністю 6 ГВт. Згідно із заявами президента України та представників “Укренерго”, торік максимальне споживання електроенергії в Україні становило 18 ГВт. Отже, Запорізька АЕС забезпечувала раніше третину від того, що ми споживали минулої зими.

Щодо встановленої потужності інших об’єктів генерації, то в Луганської ТЕС вона становить 1,45 ГВт, у Запорізької – 3,6 ГВт, у Вуглегірської – 3,6 ГВт, у Каховської ГЕС – 334,8 МВт.

"Такі втрати означають не просто дефіцит потужностей, які ми можемо імпортувати, а втрати маневрової генерації”, – наголосила Олена Лапенко, генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості аналітичного центру DiXi Group. – Це дуже боляче для енергосистеми, тому що вона повинна мати резерви, які дуже швидко запускаються або зупиняються – для того, аби балансувати, наприклад, аварійне вимкнення атомного блока. Це може бути сонячна генерація, гідрогенерація, які можуть все це швидко підхопити. Це гарантує стабільність нашої енергосистеми, її безперебійну роботу”

 

Такі втрати означають не просто дефіцит потужностей, які ми можемо імпортувати, а втрати маневрової генерації…

 

За оцінками експертів DiXi Group (офіційні дані зараз недоступні), загальні втрати теплової генерації з лютого 2022 року по квітень 2023-го сягають 11,1 ГВт. Втрати гідрогенерації – 1,9 ГВт,  ВДЕ втратили також 1,9 ГВт.

Чи можливе швидке відновлення генерації

Експерти у сфері енергетики зауважили, що тактика росіян щодо ударів змінювалась. Так, протягом 2022-2023 років вони били переважно по мережі системи передачі, а саме – по високовольтних підстанціях. Проте з березня цього року головною ціллю атак стали генеруючі потужності – тепло- та гідрогенерація. Саме це призвело до довготривалих відключень електроенергії.

“Найбільш важливою ціллю для росіян є саме підстанції 750 кВ, – пояснила Олена Лапенко. – Саме на цю напругу видають свою потужність наші атомні електростанції. Такої напруги немає в Європі. Тож неможливо просто так взяти якийсь резервний автотрансформатор і привезти в Україну для заміни знищеного ворогом”.

А збільшити виробництво автотрансформаторів на вітчизняному підприємстві, що їх випускає, дуже проблематично. Одне підприємство просто неспроможне випускати більшу кількість таких великих конструкцій.

Звісно, це позначилося на тривалості відключень електроенергії влітку. Хоча "Укренерго" протягом тижня-двох після атаки або замінює обладнання, або будує якісь обхідні схеми для заживлення споживачів, та, на жаль, якщо генерація втрачена, то відновити її дуже складно і дуже довго, додає експертка.

Для зменшення втрат в енергосистемі Укренерго, оператори системи розподілу (ОСР) та Агентство відновлення застосовують різні рішення для фізичного захисту об'єктів.

Існує три рівні захисту:

1-й – від уламків;
2-й – від ударів дронів;
3-й – від ракетних ударів.

Зі слів прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, 1-й рівень захисту – це, по суті, габіони з піском, а 2-й рівень – "потужні залізобетонні конструкції, здатні витримати прямі удари дронів і захистити від уламків ракет".

"На 85% більшість об'єктів, які мали бути захищені, перш за все "Укренерго", вже захищені, – зазначив прем’єр. – Держава виділила приблизно 19 млрд грн, сама компанія профінансувала роботи ще приблизно на 13 млрд грн із кредитних коштів партнерів”.

На думку Олени Лапенко, найцікавішим є 3-й рівень захисту. Він має захистити 22 підстанції від ракетних ударів. Йдеться про дороговартісні інженерні споруди на суму близько 68 млрд грн. Влітку представники компаній, залучених до такого будівництва, заявили про призупинення фінансування з боку уряду. Проте нещодавно з'явилась інформація, що роботи з будівництва 3-го рівня захисту все-таки розпочали. Однак такий захист хочуть побудувати спочатку на двох об'єктах – щоб перевірити, чи буде він настільки ефективний, як від нього очікують, аби далі цей досвід поширити на інші підстанції.

Експертка зазначила, що під час останніх атак росіяни застосували касетні боєприпаси.  Представники “Укренерго” наголошують, що такі боєприпаси спричиняють дуже масштабні руйнування. Адже коли боєприпас розлітається на невеликі частини, то пошкоджується не тільки, наприклад, трансформатор, навколо якого є щонайменше біг-беги (1-й рівень захисту від уламків). Можливо, навколо також уже є бетонні конструкції, антидронові сітки. Проте, якщо вже є влучання касетним снарядом, то майже все обладнання на підстанціях, так чи інакше, буде пошкоджене. Це і допоміжні трансформатори, і вимикачі, і роз'єднувачі тощо.

“Це значно ускладнює відновлення, подовжує терміни ремонтів і потребує додаткового формування запасів цього обладнання”, – констатувала генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group.

Прогнози на наступну зиму

Для складання прогнозів експерт орієнтувалися на цифру максимального споживання електроенергії взимку 2023 року – 18 ГВт. Водночас вони розуміють, що зима 2024 року може бути не такою теплою, як торішня. Отже, потреба в електроенергії може бути більшою.

А тепер підрахуємо, скільки потужностей ми зможемо назбирати.

"Якщо до зими всі атомні енергоблоки будуть відремонтовані й завантажені свіжим паливом, то ми матимемо 7,7 ГВт потужностей”, – каже Олена Лапенко. 

За оцінками DiXi Group, враховуючи, що базове навантаження атомні станції можуть трохи регулювати – зменшувати або збільшувати навантаження в межах 5%, то матимемо близько 6-7 ГВт маневрової потужності (це встановлена потужність ГЕС, ГАЕС і ТЕС).

Звісно, те, що може бути видано в мережу, залежить і від інших факторів. Наприклад, це наявність води для ГЕС та ГАЕС. Якщо рівень у водосховищах буде низький, то зливати буде нічого, і потужність ГЕС буде обмеженою. Щодо теплових електростанцій, то це також не завжди гарантована потужність, тому що теплова генерація, особливо взимку, має тенденцію виходити в аварійні ремонти. А значить буде доступний не весь обсяг, акцентує експертка.

Слід врахувати також дозволений імпорт електроенергії. Зараз це 1,7 ГВт. Проте тут також є нюанси.

"У Європі також є максимум споживання, там так само зростають ціни взимку, в піки всі забагато споживають. Тому комерційний імпорт електроенергії в пікові години (коли він найбільше потрібен) – це зовсім не гарантовано. І навряд чи "Укренерго" враховує це під час прогнозування. Отже, імпорт більше схожий на бонус, який допоможе зменшити рівень відключень", – зазначила Олена Лапенко, генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group.

 

Отже, якщо скласти всі ці гігавати, то отримаємо менше ніж 18 ГВт, тобто, найімовірніше, ми будемо мати дефіцит електроенергії…

 

Крім того, є певні потужності "зеленої" енергетики. За оцінками DiXi Group, встановлена потужність доступних відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) (тих, що є на контрольованій Україною територіях) – 7 ГВт. Однак отримати всі ці гігавати неможливо. Навіть влітку коефіцієнт потужності цих об'єктів досить низький – 14% для сонячних електростанцій (СЕС) і 34% – для вітрових (ВЕС). А взимку виробіток енергії відновлюваними джерелами дуже сильно падає. Могла б допомогти вітрова генерація, проте вона в нас наразі недостатньо розвинена.

"Отже, якщо скласти всі ці гігавати, то отримаємо менше ніж 18 ГВт, тобто, найімовірніше, ми будемо мати дефіцит електроенергії", – підсумовує Олена Лапенко.

Однак зауважує: ми орієнтуємося на максимум споживання взимку, але ж навіть у холодні місяці якісь дні будуть теплими, тож, можливо, того обсягу, що ми маємо, вистачить для покриття споживання.

 

Якою може бути тривалість відключень

 

Зараз доволі часто можна зустріти лякаючі попередження про те, що відключення електроенергії триватимуть 8-10 годин на добу. Але за яких умов це можливо?

"Усе залежить від умов, в які ми потрапимо, – пояснює Олена Лапенко. –  Якщо брати оптимістичний прогноз, то тоді можливі відключення в пікові години, тобто вранці (приблизно з 8:00 до 10:00) і ввечері (з 17-ї години до 20-21-ї). У когось не буде світла зранку, а в когось – ввечері, а не так, що і вранці, і ввечері, тобто йдеться лише про 3-4 години. Відтак ми просто зріжемо пікові навантаження".

 

У когось не буде світла зранку, а в когось – ввечері, а не так, що і вранці, і ввечері, тобто йдеться лише про 3-4 години…

 

Водночас експертка наголошує, що такі "лайтові" відключення можливі, лише якщо цієї зими буде так само тепло, як минулої. І якщо в нас буде бодай 6-7 ГВт генерації, без ударів по ній, плюс хоча б додатковий гігават, тобто хоча би 4-5 блоків до того, що маємо зараз (звісно, якщо ми встигнемо підготувати їх до зими).

Негативний сценарій передбачає нові ворожі ударів і мінус 1 ГВт потужностей. Тоді тривалість відключень буде зростати – аж до повного блекауту.

"Щось схоже ми пережили у серпні, коли Росія била по підстанціях – куди видає потужність Рівненська АЕС. Так, вони не б’ють по АЕС. Але як зупинити АЕС? Вдарити по підстанціях, куди вона видає потужність. Це мінус гігавати потужності. І тоді ми будемо вночі мати 3-4 години світла”, – каже експертка Dixi Group.

 

Чи вистачить нам газу для проходження зими

 

Як ми переживемо зиму, значною мірою залежить також від ситуації в газовому секторі.

Атаки на нього були весь час, починаючи з повномасштабного вторгнення Росії. Спочатку вони були спрямовані переважно на газорозподільну інфраструктуру – газопроводи низького і середнього тиску. А 2024 року почалися цілеспрямовані атаки на наземну інфраструктуру підземних сховищ.

"Навіть транзит газу не захищає нас від атак по внутрішній системі газопостачання. Якщо такі атаки продовжаться, то можуть вплинути на наше внутрішнє газопостачання, на можливість транспортувати газ до всіх споживачів", – зазначив Андрій Урста, генеральний менеджер з розвитку енергетичних ринків DiXi Group.

Тренди, які спостерігаються в газовому балансі через повномаштабну війну і які впливають на проходження опалювального сезону:

1. Суттєве зменшення споживання природного газу.
За словами Андрія Урсти, у 2022 році, в порівнянні з довоєнним 2021 роком, споживання впало на понад 30% – до 20 млрд м³.

2. Зменшення видобутку газу.  Він впав на 6%: з 19 млрд м³ у 2020 році до 17,6 млрд м³ – у 2022-му.
2023 року видобуток дещо відновився завдяки, переважно, нарощуванню видобутку державною компанією "Газвидобування".

3. Суттєве зменшення імпорту природного газу. 
Якщо до війни Україна імпортувала на рік 9-11 млрд м³, залежно від потреби країни,
то у 2022 та 2023 роках імпорт суттєво впав, але не зупинився. У 2023 році він становив близько 1,2 млрд м³. "Нафтогаз" планує імпортувати газ також цього року (за кошти ЄБРР). "Отже, Україна не є самодостатньою у забезпеченні газом навіть попри війну з боку Росії", – наголосив експерт.

4. Запаси газу у сховищах у 2022 та 2023 роках, проти 2021 року, зменшились.
Значною мірою це сталося через зменшення обсягів, що належать європейським трейдерам.

"Відбір газу у 2023 році перевищив обсяги закачування палива в ПСГ (підземні газові сховища. – Ред.), тобто баланс сховищ був негативним. А це може позначитися на відновленні запасів газу в ПСГ протягом наступних років, оскільки для цього нам знадобиться більше ресурсів, зокрема імпорту. Адже з внутрішніх джерел наразі відновити наші запаси ми не зможемо", – зазначив генеральний менеджер із розвитку енергетичних ринків DiXi Group.

 

До 1 листопада 2024 р. (до умовного початку осінньо-зимового періоду) ми мали б вийти на запланований показник накопичення газу, який повинен дозволити нормально пройти опалювальний сезон 2024-2025 рр…

 

Андрій Урста звернув увагу на те, що станом на 9 вересня 2024 року газу в наших сховищах приблизно на 20% менше, ніж було на аналогічну дату 2023 року. Головна причина – атаки РФ на газосховища.

Водночас "Нафтогаз" встановив ціль накопичити 13 млрд м³ для безпечного проходження осінньо-зимового періоду 2024-2025 рр. Але в цьому показнику наші урядовці враховують також так званий буферний газ, який виконує технічну функцію – для підтримки тиску у сховищах – і не використовується для споживання. А це мінус 4,6 млрд м³. Отже, ціль становить, по суті, лише 8,5 млрд м³.

"Якщо екстраполювати ті темпи закачки газу в ПСГ, які спостерігаються, то вийде, що назагал до 1 листопада 2024 року (до умовного початку осінньо-зимового періоду) ми мали б вийти на запланований показник накопичення газу, який повинен дозволити нормально пройти опалювальний сезон 2024-2025 рр.", – вважає експерт.

 

Якою може бути підготовка до зими

 

Липень показав нам слабкі місця в нашому енергозабезпеченні і те, наскільки тривалими можуть бути відключення електроенергії навіть влітку. А це означає, що ми маємо можливість зробити висновки і дещо краще підготуватися до наступної зими.

"Готуватися потрібно до липня із температурою -10 за вікном, – каже Олена Лапенко. – Неможливо дуже швидко відновити енергооб’єкти, зруйновані ворогом. Тож можливі перебої з водопостачанням, зв'язком, тому треба робити все можливе для того, щоб забезпечити більш комфортне проживання у цю складну зиму".

Що можна зробити на рівні громад

• 1. Створення додаткових пунктів обігріву;
• 2. Встановлення резервних джерел живлення всюди, де є така можливість;
• 3. Довгострокове планування.

   

 

"Чим більше ми зараз встановимо генераторів, сонячних станцій з акумулятором, щоб накопичену енергію можна було використовувати або для насоса для прокачування теплоносія, або для освітлення – тим краще", – каже Олена Лапенко.

А ще нам потрібні кроки громад у бік "зеленого" відновлення, бо тільки так громади стануть енергонезалежними та ефективними, додала вона. І працювати над цим треба вже зараз, розробляючи Муніципальні енергетичні плани (МЕП) та впроваджуючи відповідні заходи.

 

Що робити на рівні ОСББ

• 1. Утеплення будинків;
• 2. Альтернативне живлення ліфтів, загального освітлення, котельні (за наявності) та системи водопостачання.

"Утеплення будинку – це довгострокове завдання, можливо, воно буде виконане не в рамках підготовки до цієї зими, але встановити якесь резервне джерело на ліфт або на загальне освітлення цілком можливо і потрібно. Або якщо є дахова котельня, то треба зробити так, аби вона функціонувала, навіть якщо не буде світла. Можна подбати про подачу води вище 7 чи 9 поверху", – пропонує Олена Лапенко.

Від таких дій буде залежати якість життя мешканців узимку. Однак експертка зауважила, що для зазначених вище заходів треба, аби хтось взяв на себе обов’язки лідера.

Звісно, ми переживемо й цю зиму. Питання лише в тому, ціною яких втрат і зусиль. Відповідь залежить не лише від спроможності держави, громади, а значною мірою від кожного з нас.

Світлана Олійник, "Української енергетики"