Наприкінці вересня в дію вступили нові зміни до програми підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків "Енергодім". Найбільшою проблемою для участі ОСББ у програмі раніше була відсутність у них грошей для початку робіт. Тепер ОСББ мають можливість отримати аванс у розмірі 30% вартості проєкту для будівельних робіт. Також вдвічі зменшено розмір власного внеску ОСББ. Проте, на жаль, ці зміни не розповсюджуються на ті ОСББ, які продовжили роботи за програмою під час повномасштабної війни. Де-факто проєкти деяких з них вважаються завершеними, але насправді це не так, бо мешканці опинились у боргах. І вийти з них без допомоги держави, навряд чи зможуть.

Наслідки змін до програми "Енергодім" проаналізувала "Українська енергетика".

 

 Чому програма "Енергодім" зазнала чергових змін

У Фонді енергоефективності зазначили, що останні зміни до програми "Енергодім" – це фактично відповідь на запит тих ОСББ (бенефіціарів), які прагнуть впроваджувати енергоефективні заходи у своїх будинках. 

"Ми запровадили низку важливих спрощень, які дають можливість ОСББ на вигідних умовах енергомодернізувати свої будинки, – пояснив "Українській енергетиці" запровадження змін Єгор Фаренюк, директор ДУ "Фонд енергоефективності". – Також ці зміни передбачають зменшення фінансового навантаження на бенефіціарів".

Без цього реалізація програми "Енергодім", у цей важкий для країни час, була б повільною та не такою ефективною. Адже Фонд зіштовхнувся з новими викликами: відсутність фінансування з державного бюджету; припинення кредитування ОСББ; дефіцит та зростання вартості будівельних матеріалів; збільшення фінансового навантаження на учасників програми з урахуванням інфляційної складової; зниження купівельної спроможності громадян тощо.

"Відтак із самого початку повномасштабної війни ми розуміли, що в умовах тривалої кризи модель роботи програми "Енергодім" потребує системного переформатування, і постійно працювали над її спрощенням та розробляли нові інструменти її реалізації”, – зазначив Єгор Фаренюк.

Нагадаємо, що після початку війни Фонд був змушений тимчасово призупинити прийом нових заявок на участь у програмі. Адже кошти державного бюджету, які на початку 2022 року були передбачені для роботи Фонду, були спрямовані на потреби захисту країни від ворога. Реалізувати енергоефективні проєкти у рамках цієї програми могли лише ті ОСББ, які подали заявки на участь до початку повномаштабної війни.

Єгор Фаренюк. Фото з архіву Фонду енергоефективності

"У 2023 році також не відбулось поповнення статутного капіталу, але нам вдалось знайти рішення для відновлення прийому заявок за спрощеним варіантом пакету "А" програми "Енергодім". Прийом заявок за спрощеним варіантом пакету "А" Фонд розпочав у липні 2023 року. Тоді до цього пакету входили два заходи: встановлення або модернізація індивідуального теплового пункту (обов’язково) та встановлення вузла комерційного обліку тепла (за необхідності). Відповідно до останніх змін до програми перелік заходів спрощеного пакету "А" розширений, і збільшений граничний розмір гранту до 2 млн грн”, – уточнив директор Фонду енергоефективності.

До переліку заходів цього пакету, зокрема,  додались такі:

- теплоізоляція або/та заміна трубопроводів систем внутрішнього теплопостачання та гарячого водопостачання у неопалюваних приміщеннях;

- гідравлічне балансування системи опалення шляхом встановлення автоматичних (балансувальних) клапанів;

- заміна або ремонт блоків віконних або/та блоків балконних дверних у приміщеннях (місцях) загального користування будівлі;

- заміна або ремонт зовнішніх дверей або/та облаштування тамбурів зовнішнього входу.

Серед ключових змін до програми також запровадження можливості отримання часткового авансування будівельних робіт на рівні 30% вартості проєкту, але не більше 6,5 млн грн.

"Це є великою перевагою для ОСББ, адже з початку війни банки припинили їх кредитувати, що стало суттєвою перепоною на шляху впровадження енергоефективних заходів будинків, – наголосив Єгор Фаренюк. – Також у цьому напрямі нам вдалось покращити ситуацію шляхом підписання у вересні угоди про співпрацю з Глобус Банком. Це дає можливість учасникам програми "Енергодім" отримувати кредити у цьому банку на вигідних умовах: без початкового внеску під 16% річних терміном на п’ять років”.

Крім того, вдвічі зменшено розмір внеску бенефіціара. Власний внесок ОСББ для пакету заходів "А" раніше становив 40%, а тепер становить 20% вартості прийнятних витрат. Сума гранту складає 40% вартості заходів/робіт. 

"Тобто тепер на 40% вартості проєкту ОСББ може залучити іншу допомогу", – уточнили у Фонді.

Спрощено умови участі у програмі: більше немає потреби подавати копії довідки (складеної за формою №КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт і витрати. Крім того, у разі відмови від реалізації раніше затвердженого співвласниками ОСББ заходу (чи заходів) з енергоефективності, витяг з протоколу загальних зборів не подається.

Були також встановлені нові граничні питомі вартості для будівельних робіт щодо горищ (технічних поверхів), дахів і перекриття підвалу. Фонд уточнив порядок застосування граничних питомих вартостей та вніс зміни в умови розірвання грантового договору.

"Ми сподіваємось що зміни активізують ОСББ до участі у програмі, – поділився очікуваннями Єгор Фаренюк. – Розраховуємо на збільшення активності бенефіціарів. Орієнтовно, близько 100 нових заявок протягом 2023 та на початку 2024 року”.

 

У планах – подальше вдосконалення програми "Енергодім"

Однак прийняті зміни не означають, що всі проблеми, пов’язані з участю ОСББ у програмі "Енергодім", вирішені. 

"Щодо "Енергодому", то ставка на суперлегкий пакет – правильна, правильним є зменшення розміру власного внеску, – вважає Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм "Громадянської мережі ОПОРА". – Але питання у наявності фінансування цієї програми". 

Експертка вважає, що якщо не буде співфінансування з державного бюджету України, міжнародні донори не даватимуть своєї частки. Це означає, що жодні інші заявки, ніж на суперлегкий пакет, не прийматимуться. Однак якщо буде значний попит на цей пакет, то все може зупинитись за кілька місяців.

Проблемою з фінансуванням стурбовані також і у Фонді. 

"Передусім нас непокоїть відсутність поповнення статутного капіталу Фонду з державного бюджету. Дуже сподіваємось, що у 2024 році таке фінансування буде, адже велика кількість ОСББ очікує можливості брати участь у програмі і за пакетом "Б" (Комплексний)”, – наголосив очільник Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк.   

 

Передусім нас непокоїть відсутність поповнення статутного капіталу Фонду з державного бюджету…

Проблемою, на думку фахівців Фонду, також є зростання вартості проєктів (у середньому на 60%), які ОСББ почали реалізовувати до війни.

"Невирішене питання – ОСББ, які завершили проєкти під час війни, – вказала на нюанси даної проблеми Тетяна Бойко. – Вони влізли у величезні борги, але на них не поширюється зменшення власного внеску заднім числом. І співфінансування від ОМС фактично неможливе, бо процедури фонду не дозволяють співфінансування. Єдиний вихід, мабуть, це вносити зміни до внутрішніх процедур Фонду”.

Окрім того, залишається не повною мірою вирішеним питання відсутності кредитування ОСББ за доступними кредитними ставками. На сьогодні лише Глобус Банк розпочав таке кредитування, зазначив директор Фонду.

 

ОСББ, які завершили проєкти під час війни, влізли у величезні борги, але на них не поширюється зменшення власного внеску заднім числом…

"Потрібна компенсація відсоткової ставки. Банківська ставка у понад 20% – це практично непосильно для ОСББ. Або потрібні дешеві кредити від держави, як от 5-7-9, про що ми давно говоримо. Але уряд, на жаль, не чує або ж не вважає енергоефективність пріоритетом на практиці", – додає представниця "ОПОРИ".

"Шукаємо шляхи вирішення цих питань, – запевнив Єгор Фаренюк. – Наша ключова ціль, щоб програма "Енергодім" запрацювала на повну силу. Тобто прагнемо відновити прийом заявок і за пакетом "Б" (Комплексний). Зі свого боку Фонд робить все можливе, аби це відбулось якомога швидше".

 

Через зростання вартості проєкту ОСББ у розпачі

Відповідно до нових змін у програмі "Енергодім" розмір власного внеску для ОСББ за пакетом заходів "А" тепер зменшено з 40% до 20% прийнятних витрат, а для пакету заходів "Б" – до 10%. Однак, на жаль, це не стосується тих ОСББ, чиї проєкти за програмою "Енергодім" вважаються завершеними (оскільки Заявка №4, яка є заявкою на верифікацію проєкту, була схвалена Фондом), хоча насправді мешканці через форс-мажорні обставини потрапили до боргової ями.

Ось одна з таких історій.

Фондом енергоефективності у 2020 році було схвалено заявку ОСББ "Павліченко 20Б" (м. Біла Церква) на участь у програмі "Енергодім". Власники 68-квартирного будинку вирішили замінити вікна у місцях загального користування, на техповерсі та, за бажанням людей, у квартирах. Також мали замінити двері (у підвалах, на горищі, вхідні). Запланували заходи енергоефективності, що стосувались системи опалення: встановлення балансувальних клапанів; утеплення системи опалення дороговартісною каучуковою обмоткою. Крім того, мали утеплити фасади будинку й здійснити утеплення нижче рівня ґрунту. Однак спочатку, відповідно до програми Фонду, потрібно було замовити  енергетичний аудит будівлі, прийняти рішення про участь у програмі “Енергодім” та виготовити проєктно-кошторисну документацію тощо.

Після проведення енергетичного аудиту  вартість проєкту оцінювалась приблизно у 6 млн грн. Оскільки ОСББ потрапило у 500 перших учасників програми, то Фонд мав відшкодувати 70% витрат за проєктом, а 30% повинні були погасити мешканці будинку. Однак на підтримку співвласників багатоквартирних будинків органи місцевого самоврядування (ОМС) запровадили дві місцеві програми спеціально під програму "Енергодім". Одна з них передбачала відшкодування витрат на будівельні роботи. Друга – відшкодування відсотків при залученні кредитних коштів для впровадження вищезгаданих робіт. Ці програми мали допомогти ОСББ із коштами, доки ті не зберуть свій внесок і не отримають відшкодування від Фонду. 

Таким чином, із 30%, які ОСББ мало сплатити за проєктом, 20% – мав становити власний внесок, а 10% – ОМС. 

"Коли ми починали проєкт, то згідно з розрахунками енергетичного аудиту наш власний внесок мав скласти близько 1 млн грн. І власне його ми і затвердили", – згадує як все було Вікторія Коломієць, голова ОСББ "Павліченко 20Б".

Фото з архіву Вікторії Коломієць

Приблизно рік пішов на виготовлення проєкту, пошуки підрядника, тому будівельні роботи за проєктом розпочались лише 27 вересня 2021 року. За цей рік будматеріали сильно подорожчали, зокрема, і базальтова вата.

"Загальна вартість проєкту зросла з 6 млн до майже 8 млн 900 тис. грн після проходження експертизи проєктно-кошторисної документації (ПКД)  в установі  державної форми власності, – розповіла голова правління ОСББ. – І все ж ми вирішили  брати участь у програмі "Енергодім" та  взяти кредит (траншами) для виконання всіх будівельних робіт у розрізі впроваджених місцевих програм підтримки. Додатково домовились безпосередньо з представниками Henkel про дуже хорошу знижку на всі матеріали, необхідні для утеплення. Слід зазначити, що матеріали ОСББ купувало самостійно. А це значна економія коштів, саме на це розраховували власники квартир, коли у вересні 2021 року затвердили додатковий внесок на 24 місяці у розмірі 9,50 грн за кв. м (аби вийти на запланований 1 млн грн)". 

Загальна вартість проєкту зросла з 6 млн до майже 8 млн 900 тис. грн після проходження експертизи проєктно-кошторисної документації…

Все було розраховано, схема фінансування мала спрацювати і перекрити потреби ОСББ у коштах, однак через повномасштабне вторгнення окупантів із рф частину робіт за проєктом не встигли виконати у зазначені строки. Після 24 лютого 2022 року ОСББ вирішило заморозити роботи.

Проте, війна щоразу вносила свої корективи. Нацбанк підняв облікову ставку, відтак банк, в якому ОСББ взяло кредит, збільшило відсотки за позикою. 

"На щастя, ми з цим впорались, бо ОМС пішов нам назустріч і вніс зміни до програми підтримки по відсотках, – зазначила Вікторія Коломієць. – Питання полягало у тому, чи відновлювати роботи, адже було лячно, бо над нами постійно літали ракети, деякі люди почали виїжджати з міста, а деякі – з країни. Також протягом лютого-березня 2022 року ніхто не знав, чи буде взагалі функціонувати Фонд. Однак із травня, після численних звернень представників Фонду щодо продовження співпраці, ми все ж таки вирішили продовжити працювати над проєктом. Все давалося дуже складно, бо хлопців з будівельної бригади поступово забирали на війну. Ціни на матеріали зростали та знайти їх було проблематично. Як пережили все це – дуже важко згадувати. Вважаю, що власне завдяки таким ОСББ, як наше, завдяки тим відчайдухам, які відважились  продовжували роботи під час постійних тривог і свисту ракет, а не чекали сьогоднішнього дня, продовжував функціонувати і Фонд енергоефективності".

 

Фото з архіву Вікторії Коломієць

Отже, внесок ОСББ сьогодні складає близько 1,7 млн грн (20%). Однак таких грошей у мешканців немає, бо ж розраховували на внесок у розмірі близько 1 млн грн (як зазначалось вище). Навіть його сьогодні проблематично зібрати. Є 70 тис. грн боргу, оскільки деякі люди перебувають у скрутних обставинах, і у будинку також живуть внутрішньо переміщені особи (ВПО). На жаль, власники квартири навішали на них цей додатковий внесок (така умова оренди), і ВПО вимушені були погодитись із цим, тому що знайти житло – величезна проблема.

ГО "Рада ОСББ Київської області" звернулось до Фонду із проханням внести зміни до програми "Енергодім", аби у зв’язку з повномасштабною війною зменшити власний внесок ОСББ за програмою. Однак Фонд відповів ОСББ "Павліченко 20Б", що зменшення власного внеску на співвласників цього будинку не розповсюджується.

"У результаті у нас є значні борги і непогашений кредит. І ця проблема існує ще й тому, що, на жаль, не було також враховано індивідуальну специфіку будинків із даховими модульними котельнями під час постійних блекаутів, зокрема, нашого", – додала голова правління ОСББ. 

Зменшення внеску на опалення через форс-мажорні обставини не відбулось у тому розмірі, який був розрахований на початку проєкту. 

"Не можна сказати, що у результаті проведених робіт у нас немає економії. Вона у нас є, але це не та економія, яка б дала змогу швидко погасити людям кредит під час дії воєнного стану. Це зумовлено додатковими витратами для функціонування модульної дахової котельні під час постійних відключень електроенергії у 2022-2023 роках. Під час блекаутів, коли вимикали електроенергію, потрібно було встигнути з нуля підігріти величезний обсяг теплоносія до наступного відключення, адже нас відключали регулярно. Через це ми постійно витрачали купу газу, аби мати у квартирах бодай 18-20 градусів. Інший варіант заключається у тому, щоб внести до кошторису витрат на опалення придбання генератора, його обслуговування відповідною організацією, вартість необхідного палива тощо. Усі два варіанти нівелюють ту економію, яка була розрахована 2021 року. На жаль, держава у вигляді Фонду енергоефективності не врахувала ці важливі фактори та не застосувала позицію форс-мажорних обставин для таких ОСББ, як наше, коли приймала рішення щодо зменшення власного внеску бенефіціара”, – розповіла про суть проблеми Вікторія Коломієць. 

Якщо допомоги не буде, то фінансове навантаження на кожну квартиру суттєво зросте. Наразі мешканці трикімнатної квартири вже сплатили близько 20 тис. грн, двокімнатної – 14,5 тис., однокімнатної – близько 9 тис. грн. Однак тепер їм треба додатково сплатити відповідно близько 10 тис. грн, 7,5 тис. та 4,5 тис. грн. У людей просто немає грошей, бо триває війна.

"Місцева влада вчергове підтримала співвласників багатоквартирних будинків у розрізі внесення змін до місцевої програми, якими додатково на 12 місяців продовжили відшкодування відсотків. Однак, якщо ми за рік не знайдемо необхідні кошти, аби закрити кредит, і будемо переплачувати банку відсотки, то це вже буде не додаткових 10 тис. грн на трикімнатну квартиру, а значно більше протягом кількох років”, – із сумом прогнозує Вікторія Коломієць. 

За таких обставин, попри відповідь Фонду, ОСББ таки сподівається на допомогу держави. Тим паче, що під час воєнного стану мешканці змогли назбирати 1 млн грн на заходи енергоефективності і завершили будівельні роботи. І власне завдяки таким ОСББ, як це, держава вже сьогодні економить дорогі енергоресурси і кошти. 

 

Зміни позитивні не для всіх

Подібних історій небагато, але вони є. І вони почали з’являтись внаслідок змін до програми “Енергодім” ще на початку цього року.

"Оскільки коштів у Фонду було мало, то ще у січні 2023 року Фонд енергоефективності запровадив зміни, відповідно до яких, коли подається Заявка №2, то робиться розрахунок гранту за Заявкою №1, тобто за попереднім енергоаудитом, – розповіла Наталія Шевченко, голова ГО "Рада ОСББ Київської області". – Однак, треба розуміти, що чимало ОСББ проводили енергоаудит до війни".

Наприклад, мешканці 12-поверхового будинку у м.Українка вирішили взяти участь у програмі “Енергодім” за пакетом "Б", бо хотіли утеплити свій будинок, оскільки у ньому багато торцевих стін. Їхня заявка потрапила у число перших 500 заявок до Фонду енергоефективності, тобто їм мали надати грант у розмірі 70% загальної  вартості проєкту. Заявка №1 була затверджена на 16 млн грн. Однак почалась повномасштабна війна, і мешканці спочатку думали, що не робитимуть цей проєкт, але Фонд підбадьорював їх. Їм затвердили Заявку №2. Проте ціни за цей час сильно зросли, ОСББ довелось переробляти проєктно-кошторисну документацію, і у результаті загальна сума проєкту збільшилась до 29 млн грн. Фонд мав би надати грант від цієї суми, тобто майже 21 млн грн. Однак насправді ОСББ затвердили грант від довоєнних 16 млн грн, тобто трохи більше 11 млн грн. 

Аналогічна ситуація склалась в одному з ОСББ м.Вишневе. Воно також потрапило у число 500 перших учасників програми "Енергодім". І їм також затвердили проєкт за попереднім енергоаудитом, відповідно до якого вартість проєкту оцінювали у 14 млн грн. Грант порахували, виходячи з цієї цифри, замість того, аби порахувати за ПКД (відповідно до цін, які зросли) і дати 70% від майже 30 млн грн. 

Загальна сума проєкту збільшилась до 29 млн грн. Фонд мав би надати грант від цієї суми, тобто майже 21 млн грн. Однак насправді ОСББ затвердили грант від довоєнних 16 млн грн, тобто трохи більше 11 млн грн… 

"Тобто Фонд прийняв зміни до програми під себе, бо у нього немає коштів. З одного боку, я розумію його керівників, але як ОСББ викручуватись у даній ситуації? Де їм знайти того, хто може допомогти сплатити частку їх внеску? Наразі ці ОСББ прийняли рішення не завершувати проєкти. Адже відшкодування за ПКД (Заявка №2) у цих ОСББ виходить у результаті у розмірі не 70%, а 40% вартості проєкту”, – констатувала Наталія Шевченко.

Наталія Шевченко, фото з архіву "Ради ОСББ Київської області"

Вона зауважила, що, на жаль, ОСББ, які були серед 500 перших і тому мали б отримати більшу частку відшкодування, до того ж вони встигли зробили чимало робіт за проєктом під час війни, тепер будуть у програші навіть у порівнянні з ОСББ, які подаватимуть перші заявки до Фонду. Адже новеньким зрозуміло, що потрібно рахувати із запасом.

“Ми будемо далі звертатись до Фонду з проханням дати обіцяне тим ОСББ, які вже давно подали заявки (ще 2021 року) на участь у програмі "Енергодім", бо вважаємо, що з ними вчинили несправедливо. Якщо Фонд знайде кошти на нову програму "ГрінДІМ", то мав би знайти гроші і для цих ОСББ”, – додала  голова "Ради ОСББ Київщини".

 

Як бачимо, історія участі кожного ОСББ у програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків "Енергодім", є особливою. Відтак, приймаючи зміни до програми, потрібно зважати на те, аби всі ОСББ були у рівних умовах, могли впоратись із фінансовим навантаженням за допомогою прорахованої підтримки та отримати очікуваний ефект від впроваджених заходів.

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”