Російські атаки на об’єкти енергопостачання змушують місцеву адміністрацію та фахівців “Уманських електричних мереж” розв'язувати задачі з кількома складовими.

Особливості Уманської громади у тому, що місто не залежить від електромереж Черкащини, а має основне та додаткове живлення з різних областей. 

Як в Умані вирішують проблеми дефіциту енергії, чи є у місті резервні джерела енергії та що роблять підприємства для того, щоб забезпечити виробництво? Ці та інші питання з'ясувала “Українська енергетика” у влади, енергетиків та підприємців міста.

 

Кілька масштабних атак показали слабкі місця

Критична інфраструктура міста з осени 2022 року вже кілька разів знеструмлювалася внаслідок ворожих атак. Російські дрони та ракети пошкоджували об’єкти енергетичної інфраструктури від яких заживлено місто Умань та райони Уманської територіальної громади. 

Перше масштабне відключення було 22 жовтня минулого року, коли майже добу місто залишалось без світла, розповіла міська голова Умані Ірина Плетньова.

Втім, енергетики спрацювали оперативно і електропостачання міста поступово почало відновлюватись. Вона уточнила, що роботу комунальним службам міста полегшило те, що тоді в Умані ще не розпочався опалювальний сезон і тепломережам не була потрібна електрика. 

Втім ситуація з енергопостачанням кілька діб залишалась дуже складною. Протягом тижня постачальники обмежували споживану потужність до 3 МВт, потім до 10 МВт. При цьому, як пояснили у мерії, у нормальному режимі максимальне навантаження міста у зимовий період складає 60 МВт. 

 

Керівники Уманської міської ради та “Уманських електричних мереж” розповіли про ситуацію з енергопостачанням у громаді. Фото автора

“Цей тиждень для Умані був найважчим у країні, бо мережа, яка живить наше місто, була пошкоджена настільки, що її дуже важко було відновити. Втім водоканал забезпечував водопостачання за рахунок кількох потужних генераторів. Не було світла, але вода у домівках була”, – зазначив перший заступник міського голови Олег Ганіч. 

Відключеними на той час лишались об'єкти водовідведення. Після доби повного знеструмлення, вихід з цієї ситуації запропонували у підприємстві “Уманські електричні мережі”. З наявних 3 МВт фахівці вирішили заживити всі каналізаційно-насосні станції та станції очищення стоків. За рахунок швидкої комунікації енергетики виконали задачу. 

При цьому у мерії відмітили, що для людей це був період певного нерозуміння ситуації.

“Люди вимагали від нас якоїсь інформації, проте деякі дані на той момент ми не могли оприлюднити у ЗМІ. Наприклад, ми обмежили інформацію про причини знеструмлення, точки обстрілу тощо. Втім, коли у нас реально тиждень не було світла, ми були вимушені щось доносити мешканцям”, – розповів Олег Ганіч. 

 

Особливості енергопостачання Умані

Наразі, залежно від енергетичної ситуації у Черкаській області, діють погодинні графіки відключення електроенергії: зелені (чотири години зі світлом, дві - без світла), жовті (три на три години) та червоні (дві години зі світлом, чотири - без світла). 

Втім погодинні графіки відключення в Уманському енерговузлі, куди входять місто Умань, а також Уманська, Христинівська, Монастирищенська та Мантівська філії, відрізняються від обласних. 

Аварійні відключення у громаді відбуваються під час надзвичайних ситуацій, здебільшого внаслідок ракетних ударів агресора по енергетичним підприємствам та генеруючим станціям. При цьому ці об’єкти територіально дуже віддалені від міста Умань і всього Уманського енерговузла.

“Наш енерговузол отримує живлення не з тих мереж, що решта Черкаської області. Ми енергетично розв’язані між собою, тому застосовуємо графіки, відповідно до доведених потужностей від живлючої сторони”, – пояснив Сергій Ченчик, директор “Уманських енергетичних мереж” (УЕМ), які є відокремленим структурним підрозділом ПАТ "Черкасиобленерго". 

 

Директор УЕМ Сергій Ченчик пояснює, що Уманський енерговузол енергетично відокремлений від мереж "Черкасиобленерго". Фото автора

“Ми намагаємось покращити умови для споживачів. Не готовий оцінити наскільки нам зараз це вдається, але ми постійно працюємо над цим. Основне, що я хочу сказати споживачу, це те, що наші мережі повністю готові для розподілу і надання електроенергії у межах норми відповідно до того, яку потужність може дати станція та скільки цієї генерації ми можемо взяти”, – запевнив директор УЕМ.

 

Пріоритет за об’єктами критичної інфраструктури

Друга хвиля відключень відбулась вже під час опалювального сезону, наприкінці листопада. Вона показала, що слабким місцем є надмірна централізація теплопостачання.

“На момент аварійної ситуації, електроенергії вистачило, щоб заживити навіть не всі критичні точки міста, а лише декілька котелень”, – пояснила голова міської ради Ірина Плетньова.

Тоді, завдяки енергетикам, за півдоби місто отримало 10 МВт. Цього вистачило на заживлення критичної інфраструктури та постачання тепла та електроенергії у помешкання: люди почали отримувати електроенергію по графіку “три на три”.

Втім, на думку енергетиків та очільників міста, у разі тривалого знеструмлення слід розглядати розподілені варіанти теплозабезпечення міста. 

Відключення під час опалювального сезону показали, що слабким місцем є надмірна централізація теплопостачання

Тому у мерії заздалегідь попередили мешканців, що на випадок технічного блекауту доведеться спустити воду з системи опалення, щоб не допустити перемерзання та розриву труб.

Стосовно системи водопостачання та водовідведення, у місті відмічають, що роботу її обладнання буде забезпечено. 

“Чотири основні об’єкти, які задіяні для перекачки та очищення стоків, працюють цілодобово, – запевнив Сергій Ченчик, директор УЕМ. – Міська і районна лікарні мають живлення від акумуляторів та за допомоги автоматичних перемикачів з однієї лінії на другу, аби підтримувати постійне живлення з двох напрямів. Безперебійне живлення мають кілька водонасосних станцій, які подають воду у будинки, решта відключаються і працюють на генераторах”. 

 

Промисловість переходить на нічний графік

Під час перших відключень електроенергії восени 2022 року підприємства на тиждень припиняли роботу. Тоді постало питання, як подолати дефіцит енергії.

У мерії уточнили, що деякі виробники вже мають власні джерела енергії. Наприклад, на приватному підприємстві “Уманський тепличний комбінат” встановлені газогенератори, а ТОВ “Уманьпиво” рік тому запустило дахову сонячну електростанцію. 

Втім такі установки забезпечують радше допоміжну генерацію та не завжди можуть покрити всі необхідні потреби.

Тому, щоб зберегти виробництво, великим підприємствам-споживачам запропонували перейти на нічний графік роботи. Таке рішення обговорили та ухвалили під час засідання районної військової адміністрації представники міської ради та бюджетоутворювальних підприємств.

Підприємства отримали можливість перевести виробництво на режим із 23:00 до 6:00, коли немає пікових навантажень і наявної потужності вистачає для їх роботи.

“Наразі нічними графіками користуються такі підприємства, як ПрАТ “Вітаміни”, ПрАТ “ЛекХім”, ДП “Лікеро-горілчаний завод”, а також підприємство “Державний елеватор”, яке займається відвантаженням зерна у порти Одеси задля забезпечення ним країн Африки та Азії”, – перелічив Сергій Ченчик.

Своєю чергою підприємства обмежують споживання до мінімуму, аби забезпечувати виробництво, підтримувати своїх людей фінансово та сплачувати податки у бюджет. Загальна потужність, яку підприємства споживають вночі, дорівнює 10-12 МВт.

 

Відключення змінюють енергетичні звички

Поведінка споживачів напряму впливає на стійкість системи, зауважили енергетики. Так, масове використання потужних електроприладів одразу після подачі електроенергії викликає пікове навантаження. 

Тому спеціалісти обленерго на своєму сайті звернулись до споживачів із проханням “по можливості, не вмикати одночасно одразу все”. 

Втім, як вказали у міськраді, за певний час паніка у людей зникла, вони навчились керувати своїм часом та підлаштовувати справи до погодинних графіків.

Наразі, щоб зменшити піки навантажень, період включення ліній спеціалісти подовжують приблизно на півгодини, пояснив директор УЕМ. 

Другу хвилю аварійних відключень у листопаді мешканці Умані сприйняли вже спокійно, бо були більш підготовлені.

“Було розуміння що енергетики й влада роблять все можливе. Я живу на восьмому поверсі. І зараз, навіть коли немає світла, ми з водою. Тобто у певні години є підкачка води на верхні поверхи. Також є опалення, не таке, як звикли, але протриматись можна, – прокоментувала ситуацію городянка Анна Слуцька. – Щодо споживацьких звичок, я та мої знайомі відгукнулись на прохання влади допомогти електричній системі вистояти. Загальний настрій такий: ми розуміємо, що зараз треба протриматись заради загальної мети”.

Вона також додала, що 14 січня цього року після пошкодження великого енергообєкта, місто було вимушено з “зеленого” погодинного графіка перейти на економний “червоний”. І уманцям доводиться підлаштуватись до нових умов. 

Серед найперших потреб, на рівні з продуктами та енергозабезпеченням, мешканці називають зв’язок та доступ до інформації.

 

Уманці заряджають телефони в одному з пунктів обігріву. Фото Уманської міської ради 

Ще один аспект, пов’язаний з вимушеними відключеннями, – значне подорожчання послуг внаслідок використання генераторів. 

“Коли не вся критична інфраструктура заживлена, або має живлення по аварійних графіках, ми вимушені працювати на генераторах. А це вже позанормове використання палива. Вартість наданих послуг одразу зростає. Виникають проблеми у різних ланках, наприклад, у лікарнях, на об'єктах водо- та теплопостачання”, – пояснила суть проблеми голова міської ради Ірина Плетньова. 

Наприклад, у листопаді 2022 року міський водоканал за місяць використання генераторів спрацював зі збитками у 2,2 млн грн, уточнили у міськраді. Тобто, навіть у режимі подачі енергії “три на три”, підприємство отримало значні збитки за купівлю пального. Закладати ці надвитрати у тариф вони не можуть, тому звертаються до міської влади задля їх компенсації.

Щоб зменшити піки навантажень, період включення ліній спеціалісти подовжують приблизно на півгодини

Уманська міська рада розробила плани дій із забезпечення енергетичної безпеки городян: облаштування “пунктів незламності”; помешкань для обігріву та заохочення відповідального бізнесу розміщувати їх на базі своїх приміщень. 

На випадок критичної ситуації, якщо не буде газу, світла й тепла, місто облаштовує підвальні приміщення будинків так званими “буржуйками”. У критичні періоди там можуть перебувати люди, які не мають змоги кудись виїхати. 

Для підтримки життєзабезпечення у місті також готують квартальні котельні до роботи в автономному режимі, розглядають використання наявних у місті установок на відновлюваних джерелах енергії. 

 

Гранули з біомаси комунальники залишають на резерв

Теплопостачання у місті залежить від наявності електроенергії та газу. Квартальні котельні наразі забезпечено генераторами, які працюють під час відключень незалежно від пори доби, зазначив перший заступник міського голови Умані Олег Ганіч.

Наприкінці 2022 року було встановлено новий генератор потужністю 500 кВт на одну з найбільших квартальних котелень міста. Якщо не буде перебоїв у постачанні газу, ця котельня зможе забезпечити теплом близько 20% мешканців міста.

Крім того, у місті є кілька котелень на об’єктах освіти та соціального захисту, які можуть працювати на гранулах з біомаси та декілька котелень на вугіллі. 

Наразі економічно вигідно використовувати газ, бо ціна гігакалорії з газу, який надається на пільгових умовах для теплокомуненерго, нижче, ніж із гранули. Втім використання біомаси в Умані розглядається як резервний варіант для виробництва теплоенергії. 

“У випадку, якщо не буде газу, ми маємо резерв для забезпечення теплом десь 30% відсотків населення. У місті є шість чи сім квартальних котелень змішаного типу, які працюють і на газі, і на гранулах. На жаль, 70% мешканців ми не зможемо підтримати, бо наразі інших джерел альтернативної енергії місто не має ”, – описав невтішний сценарій Олег Ганіч.

На майбутнє в Умані планують будівництво альтернативних котелень та повну відмову від централізованого опалення міста. За словами чиновника, на це знадобиться два-три роки. 

 

“Уманьпиво” працює над забезпеченням автономного режиму СЕС

 Два роки тому компанія “Уманьпиво” провела тендер на встановлення власної сонячної електростанції, як допоміжного джерела живлення. Основними мотивами для впровадження проєкту було бажання компанії, орієнтованої на експорт продукції, використовувати більш сталу енергію, а також економічна вигода від власної генерації.

Наприкінці 2021 року більш як тисячу сонячних панелей встановили на покрівлях, навісах і дахах виробничих та адміністративних будівель. За рік роботи СЕС вийшла на потужність близько 650 кВт.

У стабільних умовах роботи підприємства частка власної енергії від загального споживання складає десь 20%. Тобто, при споживанні 50 кВт потужності, 10 кВт з них компанія генерує на власній сонячної станції, уточнив головний енергетик “Уманьпиво” Олександр Закернечний.

Вартість електроенергії, яку підприємство отримуєте від СЕС, нижче, ніж тариф для промисловості, який складає до 6 грн за кВт-год. Проєктна собівартість енергії власного виробництва наразі складає 0,83 грн за кВт-год.

 

Дахові станції на корпусах “Уманьпиво”. Фото Rayton

Втім під час аварійного відключення електроенергії в Умані восени 2022 року внаслідок російських обстрілів, робота сонячної станції також призупинилась. Головний енергетик підприємства пояснив, що станція не була розрахована на автономний режим роботи. 

“Наша СЕС була побудована для забезпечення власних потреб. Наразі станція використовується не як резервне, а як допоміжне альтернативне джерело енергії. Ми у першу чергу використовуємо електрику від СЕС, а коли її не вистачає, добираємо із мережі. Проте вона не функціонує за відсутності електроенергії у зовнішній мережі, – пояснив фахівець. – Принцип роботи наших інверторів дозволяє СЕС генерувати електроенергію тільки коли є енергія з мережі”. 

Тому під час аварійного відключення підприємство не отримувало енергію від своєї станції. 

Наразі у компанії врахували обставини воєнного часу. Щоб працювати автономно, у січні 2023 року встановили допоміжне обладнання – потужний дизель-генератор. Його запускають, коли відсутня електроенергія з мережі. Спеціалісти відмічають, що нове устаткування потребує розв'язання технологічних задач, а саме забезпечення паралельної роботи сонячної та дизельної електростанцій. 

“Зараз ми розробляємо проєкт інсталяції додаткового обладнання, яке надасть можливість інверторам сонячних батарей працювати в парі з генератором. І хоча це вимагає додаткових технічних рішень та фінансових вкладень, ми будемо це робити”, – наголосив головний енергетик “Уманьпиво”. 

Компанія не планує купувати акумулятори для зберігання надлишкової енергії, бо не вбачає економічної доцільності. Крім того, це підвищить термін окупності станції, який на момент проєктування становив близько п'яти років. 

Щодо нарощування потужності СЕС, фахівець зазначив, що споживання електроенергії підприємством є сталим. До того ж площі заводських покрівель, які компанія змогла використати для монтування панелей, обмежують можливості подальшого розвитку.

 

Приклад Умані показав, що під час війни надмірна централізація енергопостачання стає слабким місцем критичної інфраструктури. Тому міська рада попереджає мешканців про можливі проблеми з системами життєзабезпечення міста внаслідок аварійних ситуацій та розгортає пункти обігріву. Крім того, місто направляє зусилля та ресурси на забезпечення розподіленої генерації та резервного енергопостачання для об’єктів тепло- та водопостачання. Щоб збалансувати добові графіки, енергомісткі підприємства міста скоротили енергоспоживання та перейшли на нічний режим роботи. Мешканці, відповідальний бізнес і комунальні служби з розумінням ставляться до певних енергетичних обмежень та намагаються забезпечити себе не тільки завдяки дизельним генераторам, а й за допомогою генерації з ВДЕ.

 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”