Якщо рік тому нас закликали одягнути маски, то тепер просять по можливості вимкнути електроприлади. В Україні з’явився новий, життєво необхідний тренд – економити світло, газ і тепло завдяки раціональному споживанню енергоресурсів. До цього нас змушує передусім війна. Зокрема, руйнування та пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок масованих обстрілів з боку росії. Деякі українські міста вже зменшили споживання газу та електроенергії на 10%. Проте цього недостатньо, щоб уникнути відключень. Можливо, варто перейняти досвід розвинених країн, де давно існує висока культура енергоспоживання. 

“Українська енергетика” проаналізувала, як у різних державах людей стимулюють зменшувати споживання світла, газу й тепла і що з цього можемо перейняти ми, зважаючи на наші особливості та реалії.

 

Як західні країни протистоять енергетичній кризі

Енергетична криза внаслідок війни, розв’язаної росією в Україні, змушує різні країни обмежити енергоспоживання й переглянути власні звички, адже тарифи суттєво зросли. У Німеччині, наприклад, з початку року вони підскочили у чотири-п'ять разів, у Великій Британії – у п'ять-шість разів. Водночас уряди західних держав надають підтримку своїм громадянам, аби вони могли впоратись з новими викликами.

На початку жовтня 2022 року Рада Європейського Союзу затвердила план боротьби з енергетичною кризою. Один із його пунктів передбачає зменшення споживання електроенергії з 1 грудня до 31 березня: на 5% – у період пікового споживання (це є обов’язковою вимогою для всіх країн ЄС), і на 10% від валового споживання електроенергії (добровільний показник для країн). Години пік (їх має бути не менше 10% годин на добу), як і заходи економії, кожна країна визначатиме сама. В ЄС мають намір до весни зменшити попит на газ на 15%, а температуру у  квартирах та офісах – щонайменше до 19 градусів. 

Франція прийняла рішення обмежити світлову рекламу. Не уникне цього припису навіть Ейфелева вежа. Також магазини повинні зачиняти двері, якщо всередині приміщення увімкнено кондиціонер. За порушення передбачені санкції у вигляді штрафів: до 750 євро – за відкриті двері, та 1500 євро – за світлові вивіски. Денна температура в громадських будівлях знизиться на один градус – до 18° C  (виняток – будинки для людей похилого віку та дитячі садки), нічна – до 12° C. Крім того, відключать гарячу воду в туалетах громадських будівель, а вода у громадських басейнах буде на 1 градус холоднішою – 26 °C. Президент Франції Еммануель Макрон закликав громадян скоротити споживання енергоресурсів на 10%, щоб уникнути відключень взимку. 

Уряд Німеччини закликав громадян зменшити час у душі й користуватись побутовою технікою вночі. Прохідні й технічні приміщення, коридори, фойє громадських будівель взимку не будуть опалювати, а максимальна температура в інших приміщеннях громадських будівель становитиме 19°C. Будівлі та пам'ятники більше не підсвічуватимуть. Зовнішня реклама також не буде світитись з 22:00 до 16:00, за винятком, коли це необхідно для безпеки дорожнього руху. Магазинам заборонили  тримати двері постійно відчиненими для залучення покупців. Власники приватних басейній не можуть опалювати їх газом або електроенергією. Нові правила діятимуть до кінця лютого 2023 року. Деякі великі орендодавці житла у Німеччині заявили, що знизять температуру центрального опалення до 17 градусів у будинках із 23:00 до 6:00, щоб заощадити 8% витрат. А житлова асоціація міста Діппольдісвальде попередила про обмеження постачання гарячої води мешканцям, зокрема, вона буде у помешканнях лише з 4:00-8:00 до 11:00-13:00.

Споживання газу взимку на 15% планує скоротити Швейцарія. Уряд країни закликав громадян вимикати комп'ютери, коли ними не користуються, та економити енергоресурси завдяки іншим заходам. Промислові підприємства, адмінбудівлі та будівлі сфери послуг повинні знизити температуру в приміщеннях. Компаніям порадили перевести співробітників на дистанційну роботу.

“Уряд Швейцарії запровадив для громадян адміністративну відповідальність за зігрівання будинків вище за певні температури, – зазначив Олексій Кучеренко, заступник голови парламентського комітету з енергетичних питань. – Мешканцям загрожує тюремний термін чи штраф. Про це повідомляє швейцарське німецькомовне видання Blick. У будинках, що опалюються газом, температура не може перевищувати +19 градусів. Водночас гарячу воду можна нагріти лише до +60 градусів. Обігрівачі заборонено використовувати. Жителям країни також заборонили обігрівати сауни та басейни. Виняток зробили лише для лікарень, пологових будинків і будинків для людей похилого віку. Причина обмежень полягає в енергетичній кризі, яка спричинена наслідками вторгнення росії в Україну”.

Люди у багатьох країнах тепер вмикають посудомийні, пральні та сушильні машини вночі – після 23:00 й до 4:00. У цей час власники електрокарів заряджають свої авто.

Навіть у Норвегії, де ніколи не бракувало ані власного газу, ані власної електроенергії, ціни на електроенергію суттєво зросли. Оскільки більшість людей у цій країні обігріває своє житло та гріє воду за допомогою електроенергії, а також заряджає електромобілі, тому вони змушені активніше економити. Водночас компанії-постачальники електроенергії також стимулюють норвежців до цього. Мешканці отримують на свою електронну пошту та через мобільні додатки аналіз того, скільки вони витратили електроенергії за попередні періоди та графіки зміни ціни на наступну добу й тиждень (вартість електроенергії тут змінюється чи не щогодини). Отже, люди заздалегідь планують, коли вони увімкнуть пральну машину, а коли бойлер, духовку та інші електроприлади, щоб витрачати менше коштів. Крім того, вартість електроенергії залежить від регіону. На півночі, де клімат більш суворий, вона дешевша – в середньому в холодні місяці її вартість становить 2000-3000 крон на місяць (приблизно 7000–10500 грн), на півдні – 4000-5000 крон (приблизно 14000-18000 грн).

Водночас уряди виділяють значні кошти для підтримки своїх громадян. Так, у Великій Британії люди платитимуть за газ та електрику не більше 2500 фунтів стерлінгів (1 фунт стерлінгів/41,7 грн)  на рік.  Адже з 1 жовтня Ofgem (регулятор у сфері енергетики) у цій країні підвищив граничну ціну за електроенергію до 3549 фунтів стерлінгів, тобто на 178% проти минулорічного рівня та на 80% проти квітня.  

Своєю чергою уряд Іспанії виділить із держбюджету 3 млрд євро допомоги іспанцям для зменшення фінансового навантаження через енергетичну кризу. Завдяки цим коштам будуть збільшені субсидії на електроенергію та опалення для домогосподарств з низьким доходом. 

 

Як стимулювати українців зменшити енергоспоживання 

Як бачимо, у розвинених західних країнах ціни на енергоресурси зростають, а не стримуються владою, водночас людям надають фінансову підтримку і закликають до економії. 

“Існує два способи зменшити обсяги споживання, – вважає Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів НТЦ “Психея”. – Є спосіб примусовий: застосування графіків аварійних відключень для різних категорій споживачів. І другий спосіб: добровільне обмеження завдяки високій культурі енергоспоживання”.

І на Заході в основному використовують другий спосіб, зауважив експерт. Мешканці, умовно кажучи, Берліна, Парижа, Відня та інших міст, коли повертаються додому, то не вмикають всі електроприлади одночасно. Вони, так би мовити, розносять використання потужних електроприладів на добу: раніше чи пізніше пікових годин. І це стало звичкою. В українців її немає, але вона почала закладатися.

“У нас є достатньо базової потужності, щоб задовольняти споживання протягом доби, – зазначив Рябцев. – Однак, внаслідок ракетних обстрілів була пошкоджена та генерація, яка дозволяє задовольняти зростання попиту на електричну енергію у так звані пікові години, тобто орієнтовно з 8 до 10 ранку та із 17 до 21, іноді до 22-23 години, вечора. За таких обставин можна використати перший спосіб, коли примусово вимикаються споживачі для того, щоб зрізати піки вранці і ввечері, а можна закликати споживачів (що власне і робиться) добровільно обмежити чи перенести енергоспоживання (основне) до чи після цих пікових годин (на годину раніше чи пізніше). Це дозволить менше вимикати електроенергію людям, і можливо аварійні відключення навіть не дійдуть до мешканців багатоквартирних будинків. Достатньо буде, наприклад, вимкнути лише частину вуличного освітлення”.

Отже, прання чи нагрівання бойлера можна перенести, наприклад, на період із 23:00 до 6:00. Також не треба вмикати усі прилади по всій квартирі. Не вмикати загальне освітлення на 4-5 ламп, якщо можна увімкнути локальне там, де ви працюєте, тобто лампу, а не люстру. Те саме стосується електрообігрівача. Нехай гріє лише один і не на максимальному режимі.  

Здається, що це дрібнички, проте, вони складаються у дуже потрібну економію. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Електроенергія: слабка ланка під час війни

“Не потрібно сидіти у темряві й відмовитись від приладів, якими звикли користуватись, але слід рознести у часі користування ними. Це дозволить дійсно добровільно скоротити споживання, зробити його раціональним, а не примусовим. А будь-які добровільні заходи працюють набагато краще, ніж примусові”, – додав представник НТЦ “Психея”. 

І українці вчаться це робити. За даними “Укренерго”, 17 жовтня, у понеділок, кияни спожили у вечірні години на 10% менше електроенергії, ніж 16 жовтня, у неділю, хоча зазвичай у робочі дні споживання традиційно є вищим, ніж у вихідні. Така ж тенденція і у мешканців Київської області, які у понеділок знизили споживання майже на 7% проти неділі. 

 17 жовтня, у понеділок, кияни спожили у вечірні години на 10% менше електроенергії, ніж 16 жовтня, у неділю, хоча зазвичай у робочі дні споживання традиційно є вищим, ніж у вихідні. Водночас на заході України споживання зросло на 5%, а у порівнянні зі звичайним осіннім днем – на 8%...

Загалом у центральному регіоні пікове споживання було на 3% нижче, ніж у звичайний осінній день, – зазначили в “Укренерго”. – Водночас на заході України споживання зросло на 5%, а у порівнянні зі звичайним осіннім днем – на 8%. Південь продовжував попередню тенденцію, споживаючи ввечері на 3% більше, навели статистику у компанії.

Фахівці попереджають, що взимку споживання електроенергії традиційно буде зростати, відтак просять розумно й ощадливо ставитись до споживання електрики вранці та ввечері. 

“Від цього напряму залежить, чи будуть примусові обмеження споживачів. Також, свідомо обмежуючи власне споживання, ви допомагаєте енергетикам виконувати свою роботу: балансувати енергосистему та відновлювати пошкоджені ворогом мережі”, – додали в “Укренерго”. 

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що сумарно економія електроенергії по країні склала 10%, однак для уникнення планових відключень зменшення споживання електроенергії з 17:00 до 22:00 треба зменшити на 25%. 

НЕК "Укренерго" із 19 жовтня  запровадило тимчасове контрольоване обмеження споживання електроенергії у Києві, Київській, Чернігівській, Черкаській та Житомирській областях, оскільки там швидко зростає споживання електроенергії. Чимало постачальників електроенергії ввели обмеження для промислових підприємств, а “ДТЕК” і для побутових споживачів. Енергетики закликають людей бути ощадними, а в уряді просять до того ж зменшувати температуру у помешканнях.

“Вважаємо, що оптимальна температура у будинку має коливатись у межах 18–20, але в жодному разі не нижче 16 градусів. Як в ощадливих країнах розвиненої Європи”, – наголосив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов.

От тільки масова інформаційна кампанія в Україні розпочалась лише після того, як чимало об’єктів критичної інфраструктури були знищені ворогом, а на Заході така робота ведеться давно й планомірно.

  

Незадіяні стимули економії енергоресурсів в Україні

Зменшувати енергоспоживання в умовах наших реалій не так просто, як здається. Адже близько 80% багатоповерхівок в Україні потребують ремонту, наші енергетичні ринки не працюють так, як мали б, а тарифи регулює влада. Оскільки платоспроможність населення дуже низька, то для того, щоб стримати ціни на енергоресурси влада застосовує непряме субсидування.

“Чому на Заході люди зацікавлені зменшувати споживання світла, тепла, води, газу? Передусім тому, що у них високі тарифи, – констатував Вадим Литвин, голова Асоціації енергоаудиторів України. – Свого часу мені розповів один данець, що коли в його країні була паливна криза (70-80-ті роки минулого століття) і збільшилась вартість електроенергії, то дивлячись на лампу, він бачив, як з неї “крапають”, “тікають” крони. Отже, основним стимулом для зменшення енергоспоживання є тарифи, бо коли у вас все дешево, тоді “яка різниця”. 

Основним стимулом для зменшення енергоспоживання є тарифи, бо коли у вас все дешево, тоді “яка різниця”...

На думку експерта, головним бенефіціаром низьких тарифів для населення є власники великих будинків і великих квартир, тому що вони не отримують субсидію. Адже якщо у вас є будинок площею, скажімо, 1 тисячу квадратних метрів, і ви платите за газ по 7-8 гривень за кубометр, хоча на ринку він коштує 40, то навіщо вам вкладати кошти в енергоефективні заходи і зменшувати споживання? 

“І лише якщо газ буде дорожчати, то ви почнете економити чи принаймні задумаєтесь над цим”, – зазначив Вадим Литвин. 

 Геннадія Рябцева вважає, що занижені ціни жодним чином не стимулюють нас із вами переймати високу культуру енергоспоживання і встановлювати у себе, наприклад, енергоощадні лампи. 

“Так, про ці лампи всі розповідають, проте у величезної кількості домогосподарств досі вкручені старі лампи розжарювання по 100 Вт кожна”, - наводить приклад він.

На переконання експерта, нашим надавачам послуг потрібно поширювати практику нічного споживання електроенергії, як це робиться у тій же Норвегії. Тим паче, що у нас також є двозонні лічильники електроенергії та двозонні тарифи. Однак вони не настільки поширені серед споживачів. 

“Проблема полягає власне в ціні, – пояснює Геннадій Рябцев. – У нас були задумані зміни (не можу сказати “реформа”), які стосуються цін і тарифів. Ці зміни мали полягати у тому, що пільгову ціну повинні були замінити на умовну ринкову ціну з адресною компенсацією у монетарному вигляді. І цю адресну компенсацію ніби вже запускали”. 

Для чого? Середньостатистичне домогосподарство споживає за місяць, умовно, 250 кВт-год електроенергії. Держава щомісяця надає адресну компенсацію різниці у ціні між ринковою і тією, що є, на ті 250 кВт-год. Якщо ви не вкладаєтесь у 250 кВт-год, то платите за ринковою ціною. А це одразу суттєво б’є по бюджету сім’ї, тому ви маєте думати, як розподілити ці умовні 250 кВт-год для того, щоб вкластись у ліміт.  

“Така ціна дозволяє уникнути різноманітних схем, коли енергетичні компанії розповідають, що вони продають електричну енергію споживачам, а насправді реалізують її промисловості за цінами, набагато вищими, ніж ті, що встановлені для громадян. І різницю, зрозуміло, кладуть до своєї кишені. Проте така ситуація не лише з електричною енергією, але й з природним газом, тепловою енергією, водою, тому що у нас в усіх оці самі дивні занижені ціни”, – додав представник НТЦ “Психея”.

Ще одним стимулом для економії енергоресурсів є доступні кошти на впровадження заходів з енергоефективності. Наприклад, пільгові кредити. Проте у нас їх немає, хоча держава перша у переліку зацікавлених. 

“Якщо влада виділяє пільговий кредит, і завдяки цьому людина економить собі 1 гривню, то для держави вона економить 4 гривні, – підрахував енергоаудитор Вадим Литвин. – Можливо, нема кому порахувати всю цю вигоду для держави, а це – ми з вами, платники податків, але якщо підсумувати, то йдеться про компенсацію по тарифах, субсидії, відсотки за пільгові кредити, які покриває держава, чи частину тіла кредиту. В результаті ми виходимо в плюс”. 

До того ж ці гроші активно працюють на економіку, бо якщо в будинку, наприклад, утеплюють труби, то, відповідно, там працюють люди. Вони, а також підприємства сплачують податки. 

“Водночас якщо заходи з енергоефективності ніхто не проводить, то, відповідно, ця неефективність забирає наші донати на армію та віддає їх російській армії”, – зазначив експерт.  

Отже, має бути дієвий механізм. Раніше він був у вигляді достатньо простих і швидких “теплих” кредитів. Тому багато людей ними скористались. Зараз у країні єдиним інструментом для впровадження енергоефективних заходів залишається Фонд енергоефективності, проте зараз він не приймає заявки. 

Окрім того, Вадим Литвин вважає, що для стимулювання людей до економії потрібна інформаційна кампанія: людина має чітко знати, що вона повинна робити, щоб зменшити енергоспоживання. І про це їй треба розповідати не лише тоді, коли прилетіла ворожа ракета. 

“Зараз у нас мало би скрізь лунати таке гасло: “Збережи 1 гривню для себе й 3 гривні для ЗСУ”, – пропонує голова Асоціації енергоаудиторів. – Тим паче, що у нас, на відміну від європейців, для цього є дуже великий потенціал”. 

Річ у тім, що житло на заході не потребує такої модернізації, як наше. Їх труби давно замінені й утеплені, а котли – енергоефективні. Тому для того, щоб зекономити газ чи електроенергію, вони обмежують себе у комфорті. Наприклад, знижують температуру у приміщенні. 

“А у нас можна особливо себе не обмежувати, а просто забрати перевитрати, – наголосив Вадим Литвин”. – Це коштує недорого, й такі заходи можна зробити доволі швидко. Наприклад, маємо варіант зменшити температуру на 1-2 градуси у приміщенні й нічого не робити, мовляв, ми себе обмежили, однак натомість краще утеплити труби у підвалі і на горищі й, тим самим, зменшити споживання газу на той самий обсяг. А от температура у квартирах залишиться комфортною. Європейці такого не можуть зробити, бо вони вже це відпрацювали. А у нас ще є купа варіантів, як зменшити споживання без погіршення комфорту”. 

Наприклад, пропонує він, налаштувати системи регулювання, які є у багатоповерхових будинках. Завдяки цьому можна зекономити від 5% до 20% (іноді навіть більше) енергоресурсів. На великий будинок це декілька тисяч кубів газу. Однак системами регулювання ніхто не займається, бо за це треба трохи заплатити. 

Ще одне джерело економії: стимулювання постачальників тепла робити енергоефективні заходи для споживачів. Особливо якщо обладнання, що регулює подачу тепла (індивідуальні теплові пункти, лічильники тепла) знаходиться у них на балансі. На жаль, зараз постачальникам невигідно це робити, бо вони втрачають кошти. Отже, є конфлікт інтересів, зауважив Вадим Литвин. 

“Потрібна система за прикладом сервісного контракту чи зобов'язань для постачальників, щоб вони допомагали економити споживачам, – пояснив енергоаудитор. – Наприклад, якби постачальник зекономив кошти багатоквартирному будинку за рахунок того, що запровадив в ньому певні заходи, то тоді отримав би більшу частину цих коштів. Це було б вигідно і споживачу, і постачальній компанії”.

Отже, потрібен механізм, щоб виробники чи постачальники були матеріально зацікавлені економити енергоресурси у споживачів. За кордоном це називається demand side management (DSM), або управління на стороні споживача. 

Важливо, щоб у нашій країні держава фінансувала не лише газ, а працювала з усіма видами енергії. Адже через великі дотації по газу для населення всі інші джерела енергії (тріска, солома тощо) стають нерентабельними, розмірковує експерт. 

Якщо ви підніметесь на горище або спуститесь у підвал багатоповерхівки, то там гроші лежать під ногами. Їх треба підняти…

 

 “Якщо ви підніметесь на горище або спуститесь у підвал багатоповерхівки, то там гроші лежать під ногами, – констатував енергоаудитор Вадим Литвин. – Їх треба підняти. Можливо, доведеться половину з цих грошей витратити, але за кілька місяців вони почнуть давати прибуток. Про це треба постійно говорити. Держава має із цим працювати, але й ми також. Потрібно, щоб відбулась зміна пріоритетів на ефективне використання енергоресурсів, які ми маємо. Тоді є велика ймовірність, що ми суттєво зменшимо імпорт енергоресурсів, можливо, навіть зможемо обходитись своїми резервами, і що економіка запрацює, тому що гроші за паливо не будуть відразу виводитись за кордон, а будуть декілька разів обертатись в Україні. А це і додаткові робочі місця, і зміцнення загальної енергетичної безпеки держави”.

  

Даний аналіз свідчить про те, що в українців зараз потенційно набагато більше можливостей для економії енергоресурсів, ніж навіть у розвинутих європейських країнах. Там наголос робиться на самообмеженні споживачами власного комфорту, зокрема, зменшення температури повітря у приміщеннях, а також розумного, розбитого у часі, використання електроприладів. Українці ж можуть суттєво зменшити споживання тепла й газу, якщо елементарно утеплять труби у своїх будинках і відрегулюють теплопостачання. Однак, для того, щоб вони зробили це, їх треба стимулювати. Найбільшим стимулом для нашої економії є ринкові тарифи. Проте, оскільки під час війни їх не підвищать, нам залишається максимально економити електроенергію.

  

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”