В Україні залишилося тільки два діючих нафтопереробних заводів, один з них - державний Шебелинський НПЗ (Šhebel), який колись це був найменшим українським підприємством галузі. Завод веде свою історію з 1960 року, його потужність становить близько 500 тис. тонн переробки сировини на рік.

До 2017 року паливо заводу мало низьку якість, тож збути його споживачам було задачею непростою. У 2015-2018 роках Шебелинський НПЗ пережив модернізацію. Завдяки цьому вдалося здійснити перехід на випуск продукції виключно стандарту Євро 5. З 2018 року пальне виробництва Шебелинського НПЗ реалізується на ринку під торговою маркою Šhebel.

Та одна справа модернізувати завод, а інша справа - переконати споживачів, що продукцією цього заводу можна і портібно заправлятися. Як це вдалося команді Шебелинського НПЗ - розповів "Українській енергетиці" директор з комерційних питань АТ "Укргазвидобування" Сергій Федоренко.

Шебелинський НПЗ. Фото - пресслужба АТ «Укргазвидобування»

Ще кілька років тому Шебелинський НПЗ був у відверто плачевному стані, виробляючи дуже низькоякісні бензин і дизель, а зараз він уже випускає паливо сучасного стандарту євро-5. Що вам довелося зробити, щоб це вийшло?

- Паливо стандарту Євро-2 і Євро-3 ми виробляли до 2017 року. Два рази нам давали можливість продавати наше паливо, роблячи винятки з державних нормативів. Але це не могло тривати вічно. Тому ми модернізували виробництво до 2018 року, коли став обов'язковим норматив Євро-5.

З 2015 року ми намагалися довести, що з заводом щось в принципі можливо зробити. Альтернатив було небагато: або закривати його, або щось робити.

Шебелю вже 61 рік. І 61 рік тому завод побудували, щоб переробляти газовий конденсат власного видобутку, тому нагадує павука посеред павутини внутрішніх конденсатопроводів. Якщо припинити виробництво, завод все одно буде працювати і нести витрати з підготовки сировини, ми все одно не звільнимо всіх людей і не законсервуємо об'єкт. У разі відмови від переробки, весь конденсат і нафту власного видобутку, за підсумком, ми зможемо відправляти на Кременчуцький НПЗ, втрачаючи в ціні, або на експорт через морські термінали.

Питання модернізації ми відпрацювали порівняно малими силами і досить швидко. Зібрали гарну професійну команду з поточних і нових співробітників, у якій люди спочатку запитували: «Що робити?», а вже потім - «Скільки я за це отримаю?». Нам хотілося зробити щось хороше, а не організувати якісь схеми. Так ми спочатку перейшли до Євро-4, а з 1 січня 2018 року весь бензин і дизель випускаємо тільки Євро-5.

Зараз частина цієї команди залишилася, частина команди пішла. Але і ті, хто був тоді, і ті, хто приєднався зараз - все мають однакові цінності. Я дуже вірю в долю і в те, що люди з однаковими цінностями притягуються.

Яку частку ринку ви займаєте в Україні?

- По бензину у нас близько 7-8%. Продаємо в місяць приблизно 13-14 тис. тонн бензину. Щодо дизелю, його можна навіть не враховувати, це всього 2% і це те, що ми практично повністю самі споживаємо. Майже весь Shebel дизель йде на внутрішнє виробництво для «Укргазвидобування». Зовсім невеликий обсяг – 1,5 - 2 тис. тонн на місяць – йде на кілька мереж Харківської області. Вони готові платити дорого, оскільки у нас якісний дизель з прийнятною щільністю.

А скільки грошей коштувала модернізація виробництва?

- Насправді, небагато. Якщо рахувати гідроочищення бензину і дизпалива, це був перший етап, то це близько 2 млн дол. Потім ми почали інвестувати більше, запустили депарафінізацію для виробництва арктичного дизпального, модернізували лабораторії на мільйони доларів, що дозволило робити аналізи досить автоматизовано і швидко. Ми також інвестували у зменшення втрат, в те, щоб завод був економічно ефективним. Наше завдання - весь час зменшувати витрати на переробку, здешевлювати виробництво, щоб в одній тонні бензину, дизеля, мазуту і бітуму витрати були весь час меншими. Ми міняємо печі, робимо рекуперацію для уловлювання втрат, запускаємо диспетчеризацію.

Друга історія - збільшення масштабів.

Шебелинський НПЗ. Фото - пресслужба АТ «Укргазвидобування»

Які обсяги продукції виробляє завод за підсумком?

- Переробка на рівні 450-500 тис. тонн. Плаваємо від року до року.

Це ж не повне завантаження?

- Так. Ми можемо завантажуватися до 600 тис. тонн. Але не робимо цього, виходячи з розрахунку вартості сировини. Якщо ми можемо, то купуємо. Якщо не можемо, якщо нам дорого, то не купуємо.

Ми цілимося на внутрішній ринок як джерело сировини.

Але нам заважає непрозора неринкова конкуренція з боку інших виробництв, так званих «малих» НПЗ. Вони не платять податки і мають можливість скуповувати сировину за штучно завищеними цінами.

Виходить, що за підсумком «малі» НЗП виробляють сумарно навіть більше, ніж Шебель?

- Це продукція, яку дуже складно порахувати. Ми йдемо через видобуток: рахуємо показники приватних компаній, беремо те, скільки ми у них купуємо, скільки йде на Кременчуцький НПЗ, і отримуємо ще близько 450-500 тис. тонн газового конденсату та нафти. Це та сировина, з якої виробляють на 80% світлі нафтопродукти.

Ми б могли дозавантажитися, якби були якісь довгострокові контракти або меморандуми. І якби ця сировина пройшла через нас, ми б заплатили з неї акцизи – на відміну від нелегальних виробництв.

Наприклад, до нас могла б прийти умовна приватна видобувна компанія, ми б їй сказали: ви видобуваєте, ми переробляємо. Вам не потрібно думати, куди подіти сировину, будувати якісь заводи. А ми вже під це самі шукаємо гроші, будуємо нові виробництва. Але поки що будуються тільки лінії НПЗ за гроші, які не доходять до бюджету.

Нерозумно шукати якісь додаткові обсяги, коли вони вже є на ринку. Але вони працюють в тіні. Дайте нам хоча б 100-200 тис. тонн з цього обсягу. Залишок дайте Кременчуцькому НПЗ, вони теж будуть раді.

Уряд відреагував на цю ситуацію, задекларувавши боротьбу з нелегальними НПЗ в обмін на держрегулювання цін…

- Це правильна ініціатива, адже зараз бюджет недоотримує 2,6-3 млрд грн на рік. Але тут не спрацює один метод. Повинен бути комплекс методів, вони повинні працювати одночасно, бити відразу за кількома площами. Регулювати продаж сировини, регулювати ліцензії на переробку, регулювати правильну сплату податків, проводити перевірки, займатися відбором проб. Весь цей пакет, насправді, вже дав свої плоди.

Частина покупців, які сиділи на «малих» НПЗ, вже прийшли до нас. Частина «малих» НПЗ теж прийшли до нас і пропонують нам свої напівпродукти для переробки. У них є якісь бензинові фракції Євро-2, Євро-3. У них уже це не купують, тому вони це пропонують за ціною, яка і нам цікава, і їм, щоб ми доочистити і продати в ринок.

Сергій Федоренко. Фото - пресслужба АТ «Укргазвидобування»

І в якому вигляді все це продається?

- Офіційно всі ці НПЗ виробляють нафтопродукти як розчинники, абсорбенти, синтетичне паливо, різні НЕ підакцизні товари. Я вважаю, що такого бути не повинно, адже це дозволяє називати підакцизний товар чимось незрозумілим.

Наша логіка така: якщо у нас є продукт, який йде на внутрішній ринок або експорт, нам простіше виробити і продати під акцизним кодом, ніж потім до нас, державної компанії, хтось постукає.

А що з компонентів бензину ви закуповуєте?

- Ми закуповуємо МТБЕ (метил-трет-бутиловий ефір) і, час від часу, ізопентан. Це компоненти, які потрібні для виробництва високооктанового бензину. Купували в основному у російських і білоруських заводів. Час від часу приходить пропозиція щодо морських партій але, на жаль, російський МТБЕ найдешевший і найдоступніший. Якщо будуть якісь санкції і заборони, будемо купувати у інших джерел. Якщо ми запустимо свою власну ізомеризацію, то зменшимо споживання МТБЕ в три рази.

На скільки вам цікавий роздріб? Адже власних заправок у вас зовсім небагато.

- Так, у нас 20 своїх заправок, ще приблизно 250 заправок, на яких авторизовано продається Shebel. Нам це цікаво, але через особливості процедури закупівель і внутрішні регламенти компанії на ринку роздрібної торгівлі важко бути гнучкими. Замість швидко робити замовлення, проводити тендери, наймати замовників, укладати контракти – ми змушені займатися закупівельними процедурами місяцями і роками. Наші конкуренти роблять аналогічні проекти за 2-4 тижні.

Це особливість компанії з державною власністю. У приватній компанії для виконання термінових завдань ти можеш обдзвонити кілька агентств, знайти пропозицію дешевше і завтра піти укладати контакт.

А як ви обирали компанії, з якими співпрацюєте в партнерстві?

- Це все компанії, які купили у нас довгострокові контракти. Спочатку це виглядало так: «Купіть у нас бензин». Нам відповідали, що він у нас неякісний. А ми наполягали: «Купіть». Вони брали спочатку машину, десять вагонів. Уклали місячний контракт, потім квартальний. Клієнтам сподобалося, тим більше, ми готові давати ціну нижчу порівняно з імпортом. Наша стратегія – бути на 1-2 долари (на тонні, - ред.) «цікавішими» імпорту. Потім вже приходили на річні контракти.

Тоді ми говоримо: «Давайте ми позначимо Shebel на ваших заправках. В обмін дамо якийсь бонус, запустимо рекламу по радіо і борди в вашому регіоні». З нашими регламентованими процедурами ми це пропонували, грубо кажучи, в жовтні, щоб щось сталося в березні наступного року. І якось це спрацювало.

Заправна мережа U.Go. Фото - пресслужба АТ «Укргазвидобування»

Першою мережею, яка купила у нас контракт, була мережа КЛО. Зараз вони нарощують обсяги. Потім підтягнулися інші: «Автотранс», «Паралель», харківський «Овіс» ... З «Овіс» ми працювали щільно, вони чотири роки тестували наш ресурс, поки не сказали, що їх клієнтам все подобається. Коли клієнти почали ставити питання, чи справжній у них Shebel, ми запропонували забрендуватися.

Якщо раніше було питання, куди подіти бензин, то тепер у нас працює авторизований роздріб. Тепер вже питання, де взяти ще сировину, як швидше переробити.

Якщо є значний попит на ринку, але не виходить його покрити, чому не працювати в цьому напрямку? Чи справді вся проблема в «малих» НПЗ?

- Ми не сидимо склавши руки. Ми працюємо мережами-покупцями палива з таких виробництв, з їх клієнтами, пояснюємо важливість якості. І це дає результати. До наших партнерів повертаються покупці, яких давно не було, тому що вони сиділи на «малих» НПЗ на дрібному опті.

Клієнти починають розуміти, що краще купувати більш якісний продукт, за який ти не будеш отримувати в перспективі перевірки і кримінальні справи.

Бензовоз відвантажує Shebel на одну з АЗС партнерської мережі. Фото - пресслужба АТ «Укргазвидобування»

Як ви контролюєте якість своєї продукції?

- У нас на заводі є власна сировина. Ми можемо проконтролювати її якість на вході. Потім сировина заходить на установку, з установки виходить напівфабрикат, який ми контролюємо. Далі починається виробництво товарного бензину. Контролюємо на цьому етапі. Потім бензин переливається у резервуар, з якого заливається в вагони або в машини. І ми ще тестуємо вагони і машини. Всі ці точки контролю якості повинні високоімовірно привести до того, що збоїв не буде.

Всі заправки, де нанесено бренд Shebel, ми теж маємо право у будь-який момент перевірити. Ми цим правом користуємося. У нас для цього є власна мобільна лабораторія.

Ми переконуємо споживача купувати наш бензин, показуючи, що ми дійсно контролюємо якість і відповідаємо за свої проколи, якщо вони є. Якщо є велике бажання, до нас на заправки можна прийти, відібрати пробу, подивитися на результат.

А ви самі де заправляєтеся?

- Я? На КЛО, в основному це Shebel. Іноді - на ОККО, якщо їду не по традиційному маршруту.

Руслана Чечуліна, спеціально для "Української енергетики"